Реєстраційний номер
0826U005566, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Державне регулювання інформаційної безпеки в умовах сучасних цивілізаційних викликів
Здобувач
Дрига Дмитро Андрійович,
Керівник Дабіжа Віра Василівна
Опонент Сороківська Олена Анатоліївна
Опонент Гбур Зоряна Володимирівна
Рецензент Рудник Людмила Іванівна
Рецензент Кириченко Ганна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та розробленню науково-практичних положень щодо вдосконалення державного регулювання інформаційної безпеки України в умовах сучасних цивілізаційних викликів. У роботі досліджено еволюцію інформаційного суспільства, визначено сутність інформаційно-цифрової цивілізаційної трансформації, розкрито місце інформаційної та цивілізаційної безпеки в системі національної безпеки, систематизовано сучасні цивілізаційні виклики та породжені ними інформаційні загрози. Проаналізовано нормативно-правове та інституційне забезпечення державного регулювання інформаційної безпеки, визначено структуру й функціональне призначення відповідних механізмів, узагальнено зарубіжний досвід та обґрунтовано напрями його адаптації до національних умов України. Розроблено концептуальні та практичні засади вдосконалення державного регулювання інформаційної безпеки на основі превентивності, адаптивності, міжсекторальної взаємодії та циклічності управлінського процесу.
На основі систематизації теоретичних підходів до еволюції інформаційного суспільства встановлено поступову трансформацію наукових уявлень про інформацію від її розуміння як засобу передачі відомостей та ресурсу економічної діяльності до визнання системоутворювальним чинником суспільного розвитку, функціонування держави та публічного управління. Досліджено еволюцію концепцій постіндустріального, інформаційного, мережевого суспільства, суспільства знань та інформаційної цивілізації. Обґрунтовано, що цифровізація, платформізація, алгоритмізація суспільних процесів, розвиток штучного інтелекту, перетворення інформації та знань на стратегічні ресурси й посилення транскордонності інформаційних потоків зумовлюють якісні зміни економічних, політичних, соціальних та управлінських відносин.
Удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження державного регулювання інформаційної безпеки шляхом обґрунтування авторського визначення поняття «інформаційно-цифрова цивілізаційна трансформація» як системного процесу якісних змін суспільних, економічних, політичних та управлінських відносин, що зумовлено перетворенням інформації і знань на стратегічні ресурси розвитку, глобальним поширенням цифрових технологій, мережевих форм взаємодії та алгоритмічних систем, унаслідок чого змінюються механізми функціонування держави, суспільства та взаємодії людини з інформаційним середовищем. Визначено дуалістичний характер зазначеної трансформації, яка, з одного боку, розширює можливості суспільного розвитку, удосконалення публічного управління та використання знань, а з іншого – формує нові системні вразливості, пов’язані з технологічною залежністю, цифровою нерівністю, алгоритмічним впливом і зростанням залежності держави та суспільства від інформаційно-цифрової інфраструктури.
Розкрито теоретичні засади інформаційної безпеки як складової національної безпеки, обґрунтовано її комплексний та міжсекторальний характер. Встановлено, що сучасний зміст інформаційної безпеки охоплює взаємопов’язані інформаційно-технологічний та інформаційно-комунікаційний виміри, які передбачають захист інформації, інформаційних ресурсів та інфраструктури, забезпечення інформаційних прав та інтересів людини, суспільства і держави, а також протидію деструктивним інформаційним та інформаційно-психологічним впливам.
Набули подальшого розвитку теоретико-методологічні положення щодо сутності цивілізаційної безпеки, яку запропоновано розглядати як стан захищеності та стійкості держави і суспільства, за якого забезпечується збереження їх ключових ціннісних, інституційних, інформаційних, культурних і технологічних основ, здатність адаптуватися до системних трансформацій цивілізаційного масштабу, протидіяти породженим ними загрозам та забезпечувати безперервність і перспективи сталого розвитку. Обґрунтовано надгалузевий та міжсекторальний характер цивілізаційної безпеки, що дозволяє розглядати її як категорію вищого рівня узагальнення для оцінювання системних, довготривалих, взаємопов’язаних і транснаціональних трансформацій та загроз.
Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язку цивілізаційної, національної та інформаційної безпеки, у межах якої національна безпека визначає базову систему захисту національних інтересів держави, суспільства і людини, інформаційна безпека характеризує специфічний вимір такої захищеності, а цивілізаційна безпека формує теоретичну рамку оцінювання трансформацій і загроз цивілізаційного масштабу. Визначено, що інформаційна безпека є одним із ключових функціональних вимірів забезпечення цивілізаційної стійкості держави та суспільства.
Систематизовано сучасні цивілізаційні виклики за критеріями масштабності, системності, довготривалості, міжсекторальності, транснаціональності та трансформаційного впливу. Визначено, що до основних цивілізаційних викликів належать трансформація міжнародного порядку, глобалізація інформаційного простору, цифровізація та платформізація суспільних відносин, розвиток штучного інтелекту...
Дата реєстрації
2026-11-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-03 / 2026-11-03
