Реєстраційний номер
2118U000929, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Обтураційна кишкова непрохідність пухлинного генезу – діагностична програма і тактичні підходи до лікування
Обтурационная кишечная непроходимость опухолевого генеза – диагностическая программа и тактические подходы к лечению
Автор
Міщенко В. В.
Грубник В. В.
Кошель Ю. М.
Пустовойт П. І.
Горячий В. В.
Мищенко В. В.
Лакей В. В.
Кошель Ю. Н.
Пустовойт П. И.
Mishchenko V. V.
Lackey V. V.
Koshel Yu. N.
Pustovoit P. I.
Goryachiy V. V.
Дата публікації
01-01-2018
Постачальник інформації
Одеський національний медичний університет
Першоджерело
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6753
Видання
Опис
Проведено аналіз результатів клінічного обстеження та лікування 112 хворих раком товстої кишки, ускладненного гострою обтураційною товстокишечною непрохідністю
Основними завданнями хірургічного лікування хворих з гострою обтураційною товстокишечною непрохідністю були: ліквідація гострої кишкової непрохідності шляхом радикальної резекції кишки з пухлиною, накладенням колостоми на проксимальні відділи товстої кишки або обхідного ілеотрансверзоанастомоза, корекція порушень гомеостазу, профілактика післяопераційних ускладнень Післяопераційні ускладнення зареєстровані у 30 (26,8 %) пацієнтів Ранові ускладнення були присутні в 26 (23,2 %) випадках: нагноєння рани – у 21 (18,8 %) хворого, серома і інфільтрати – у 4 (3,6 %), евентрація – у 6 (5,4 % ), нагноєнняз боку кишкових стом – у 19(17 %) хворих У післяопераційному періоді померли 27 (24,1 %) хворих Причинами летальних випадків у 18 (16,1 %) хворих стали прогресуюча поліорганна недостатність, тромботичні
ускладнення у вигляді інфаркта міокарда – у 3 (2,7 %), тромбоемболія легеневої артерії – у 4 (3,6 %), печінково-ниркова недостатність – у 1 ( 0,9 %), пневмонія – у 1 (0,9 %) випадку На підставі даних оглядової рентгенографії та УЗД черевної порожнини можна констатувати наявність кишкової непрохідності без уточнення локалізації місця обструкції Обсяг оперативного втручання слід визначати диференційовано, залежно від вираженості явищ кишкової непрохідності та перитоніту, поширеності пухлинного процесу, тяжкості стану хворого і супутньої патології.
Проведен анализ результатов клинического обследования и лечения 112 больных раком толстой кишки, осложненной острой обтурационной кишечной непроходимостью Основными задачами хирургического лечения больных с острой обтурационной кишечной непроходимостью были: ликвидация острой кишечной непроходимости путем радикальной резекции кишки с опухолью или наложением колостомы на проксимальные отделы толстой кишки, или
обходного илеотрансверзоанастомоза, коррекция нарушений гомеостаза, профилактика послеоперационных осложнений Послеоперационные осложнения зарегистрированы у 30 (26,8 %) пациентов Раневые осложнения присутствовали в 26 (23,2 %) случаях: нагноение раны – у 21 (18,8 %) больного, серома и инфильтраты – у 4 (3,6 %), эвентрация – у 6 (5,4 %), нагноение со стороны кишечных стом – у 19 (17 %) больных В послеоперационном периоде умерли 27 (24,1 %) больных Причинами летальных исходов были прогрессирующая полиорганная недостаточность у 18 (16,1 %) больных, тромботические осложнения в виде инфаркта миокарда – у 3 (2,7 %), тромбоэмболия легочной артерии – у 4 (3,6 %), печеночно-почечная недостаточность – в 1 (0,9 %), пневмония – у 1 (0,9 %) случае На основании данных обзорной рентгенографии и УЗИ брюшной полости можно констатировать наличие кишечной непроходимости без уточнения локализации обструкции Объем оперативного вмешательства следует определять
дифференцированно, в зависимости от выраженности явлений кишечной непроходимости и перитонита, распространенности опухолевого процесса, тяжести состояния больного и сопутствующей патологии.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07
