Реєстраційний номер
2119U007753, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Опубліковано, Стаття
Назва роботи
МОДЕЛІ ПРОЦЕДУР НАВЧАННЯ
Автор
Ходаков В. Є.
Соколов А. Є.
Веселовська Г. В.
Khodakov V. Ye.
Sokolov A. Ye.
Veselovskaya G. V.
Дата публікації
18-01-2019
Постачальник інформації
Журнал "Радіоелектроніка, інформатика, управління" (Національний університет "Запорізька політехніка")
Першоджерело
https://ric.zp.edu.ua/article/view/154546
Видання
National University "Zaporizhzhia Polytechnic"
Опис
Актуальність. Розглянуто задачу обґрунтування методів побудови моделей оптимізаційних процедур, як динамічних об’єктів, із урахуванням особливостей процедур навчання. Об’єктом дослідження є моделі динаміки процедур навчання. Мета роботи – розв’язування задач формалізації процедур навчання, розробки методів побудови математичних моделей процесів навчання, процесів пошуку оптимуму задач навчання, для оцінки динамічних процедур навчання.
Метод. Процес навчання – це сукупність послідовних і взаємопов’язаних дій того, хто навчає, та тих, кого навчають, спрямованих на забезпечення свідомого та міцного засвоєння знань, умінь, навичок. У результаті систематичного аналізу, визначені основні, базові закономірності процедур навчання. Обґрунтоване поняття «інформаційний потік», як послідовність повідомлень, що несуть інформацію, для побудови моделей взаємодій в інформаційних системах. Визначено важливу властивість
інформаційного потоку – напрямок від джерела до приймача. Виділені два можливих варіанти інформаційної взаємодії об’єктів – передача та компенсація інформації. Запропоноване використання принципу оптимальності для інформаційних процесів навчання.
Показано, що динаміка процесів навчання визначається характеристиками використовуваної оптимізаційної процедури. Градієнтна процедура пошуку екстремуму функції мети описується автономним рухом динамічної системи. Для строго опуклої функції мети, згідно достатніх умов оптимальності, процедура оптимізації описується динамікою автономного руху стаціонарного лінійного
незв’язаного динамічного об’єкту. Вибір множника для градієнту істотно впливає на динаміку процесу, та для строго опуклої функції мети множник дорівнює вектору збільшень. Використання динамічної моделі визначає необхідну кількість кроків досягнення заданої точності.
Результати. Створені моделі отримали програмну реалізацію та були досліджені на практиці при розв’язуванні задач моделювання динаміки процедур навчання в навчальному процесі кафедри інформаційних технологій Херсонського національного технічного університету.
Висновки. Виконані експериментальні дослідження дозволили практично підтвердити працездатність створеного математичного апарату та вважати його доцільним для застосування з метою підвищення ефективності моделювання та реалізації процедур навчання. Подальші перспективи проведених досліджень бачаться в охопленні більшої кількості видів динамічнихпроцедур навчання, оптимізації підходів до їхніх програмних реалізацій, збільшенню масштабності їхнього охоплення підтверджувальними експериментами.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-02-09
