Реєстраційний номер
2123U012762, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Текст
Назва роботи
Кореляційні зв’язки між функціональним станом організму та конституційними характеристиками складу маси тіла юнаків гірських районів Закарпаття
Автор
Дуло Олена Анатоліївна
Гема-Багина Наталія Миколаївна
Брехлічук Павло Павлович
Dulo Olena Anatoliivna
Hema-Bahyna Nataliya Mykolaivna
Brekhlichuk Pavlo Pavlovych
Дата публікації
01-09-2023
Постачальник інформації
Ужгородський національний університет
Першоджерело
https://dspace.uzhnu.edu.ua/handle/lib/79247
Видання
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія
Опис
Аеробна і анаеробна продуктивність організму є інтегральними показниками фізичного здоров’я. Оцінка фізичного здоров’я, за показниками аеробної та анаеробної продуктивності, дає змогу охарактеризувати його не лише якісно, а й кількісно [3]. Здатність демонструвати аеробні можливості значною мірою залежить від вмісту м’язів, які є основним споживачем кисню в організмі [10]. Жир виконує роль регулятора обмінних процесів в організмі і є основним джерелом енергії при тривалій роботі малої інтенсивності, яка виконується за рахунок аеробних механізмів енергозабезпечення м’язової діяльності. Для з’ясування ступеня впливу компонентів соматотипу та компонентів маси тіла на функціональні можливості юнаків, які проживають у гірських районах Закарпаття, ми провели кореляційний аналіз. Обстежено дослідження 124 юнаків постпубертатного періоду онтогенезу віком від 17 до 21 року, жителів гірських районів Закарпатської області. Стан фізичного здоров’я оцінювали за показниками VО2 max методом велоергометрії, використовуючи шкалу оцінок Я. П. Пярната [14]. Анаеробну продуктивність організму вивчали за показниками ВАнТ 10, ВАнТ 30 , МКЗР, застосовуючи метод Вінгатського анаеробного тесту, описаного Ю. М. Фурманом зі співавторами [15] та за методикою Shogy A., Cherebetin G. [16]. Соматотип визначали за методом Хіт-Картера [17], компонентний склад маси тіла – за імпедансним методом Body Composition Monitor «Omron BF511» [18].
У юнаків, розподілених за соматотипом, встановлено, що у представників ендомезоморфного соматотипу більші значення жирового компонента значною мірою обумовлюють нижчі значення VО 2 max відн. (r = -0,706; p < 0,001), відповідно – нижчий рівень аеробної продуктивності. Більші значення ІМТ в юнаків ендомезоморфного та мезоморфного соматотипів обумовлюють вищі значення абсолютного показника VО 2 max , на що вказує кореляція (r = 0,727; p < 0,001 та r = 0,880; p < 0,001 відповідно). Ступінь розвитку компонентів соматотипу не має вагомого впливу на аеробну продуктивність юнаків різних морфологічних типів, що підтверджується кореляцією, яка не перевищує середній ступінь. Серед юнаків різних соматотипів кореляція компонентного складу тіла, ІМТ з потужністю анаеробних алактатних процесів енергозабезпечення відсутня, або сила зв’язку не перевищує середню. Виявлено, що більші значення ІМТ значною мірою обумовлюють вищий рівень потужності анаеробної лактатної продуктивності організму лише у представників ендомезоморфного соматотипу, на що вказує сильна пряма кореляція (r = 0,740; p < 0,001) з показником ВАнТ30 . Встановлено сильний негативний вплив відсоткового вмісту жиру в організмі на ємність анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного соматотипу, про що свідчить негативна кореляція (r = -0,445; p > 0,05) з показником МКЗМРвідн. Більші значення ІМТ обумовлюють нижчий рівень
анаеробної лактатної продуктивності організму в юнаків мезоектоморфного та ендомезоморфного соматотипів, що підтверджує сильна негативна кореляція з показником МКЗМРвідн. (r = -0,594, p < 0,01; r = -0,430, p < 0,01 відповідно). Крім цього, в юнаків ендомезоморфного соматотипу більші значення ІМТ обумовлюють вищі значення абсолютного показника МКЗМР (r = 0,628; p < 0,001).
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-13
