Реєстраційний номер
2124U013772, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Текст
Назва роботи
Проблемні аспекти впровадження штучного інтелекту у сфері юриспруденції
Problematic aspects of the implementation of artificial intelligence in the field of jurisprudence
Автор
Гришко В. І.
Вознюк С. С.
Hryshko V. I.
Vozniuk S. S.
Дата публікації
01-01-2024
Постачальник інформації
Ужгородський національний університет
Першоджерело
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/68194
Видання
Опис
Стаття присвячена висвітленню проблемних аспектів впровадження штучного інтелекту у сфері юриспруденції, зокрема в окремих галузях права. Зважаючи на стрімкий розвиток можливостей нейронної мережі, штучний інтелект виступає інструментом швидкого виконання задач та обробки інформації в різних сферах суспільства, в тому числі у юриспруденції. Тому для всебічного аналізу необхідно виділити проблемні області реалізації такого явища.Зазначено, що на сьогодні відсутній єдиний підхід до визначення поняття штучного інтелек-ту. Автори наводять декілька дефініцій даному поняттю задля найбільш повного розуміння сутності штучного інтелекту. В законодавстві відсутній нормативно-правовий акт, присвячений питанню суті та порядку використання штучного інтелекту, що і породжує такі дилеми. Незважаючи на широке використання можливостей штучного інтелекту серед громадян, відсутні зацікавленість, фінансування та розроблення навчальних методик щодо ефективного застосування штучного інтелекту у професійній діяльності з боку владних органів. Також наводиться, що впровадження штучного інтелекту у професійну діяльність вимагає кадрового забезпечення фахівцями, які зможуть обслуговувати програмне забезпечення.Проаналізовано проблематику впровадження штучного інтелекту у сфері судочинства. Використання штучного інтелекту судами загрожує підривом автономії судів та незалежності суддів. Штучний інтелект не здатний всебічно оцінити докази та прийняти рішення в силу етичних та моральних норм. Відкритими залишаються питання прозорості судів, гарантування основоположних прав та свобод людини, програмної надійності. Розглянуто правовий статус штучного інтелекту у цивільному праві. Оскільки штучний інтелект здатний створити твір, залишаються відкритими питання захисту авторських прав, які використовує штучний інтелект та юридичної відповідальності у випадку порушення авторських прав. Дискусійною та неоднозначною темою є визначення штучного інтелекту суб’єктом чи об’єктом у цивільних правовідносинах.Визначено, що впровадження штучного інтелекту у кримінальному провадженні може стати чинником збільшення кібератак на нейронну мережу з метою викрадення, знищення, оприлюднення даних.
The article is devoted to highlighting problematic aspects of the implementation of artificial intelligence in the field of jurisprudence, in particular, in certain branches of law. Due to the rapid development of neural network capabilities, artificial intelligence is a tool for quickly completing tasks and processing information in various spheres of society, including in jurisprudence. Therefore, for a comprehensive analysis, it is necessary to identify problem areas for the implementation of such a phenomenon.It is noted that today there is no unified approach to defining the concept of artificial intelligence. The authors provide several definitions of this concept for the most complete understanding of the essence of artificial intelligence. The legislation does not contain a normative legal act dedicated to the issue of the essence and procedure for using artificial intelligence, which gives rise to such dilemmas. Despite the widespread use of artificial intelligence capabilities among citizens, there is a lack of interest, funding and development of educational methods for the effective use of artificial intelligence in professional activities on the part of government authorities. It is also stated that the introduction of artificial intelligence into professional activities requires staffing with specialists who can service the software.The problems of introducing artificial intelligence in the field of legal proceedings are analyzed. The use of artificial intelligence by courts risks undermining the autonomy of courts and the independence of judges. Artificial intelligence is not able to comprehensively evaluate evidence and make decisions based on moral standards. The issues of transparency of courts, guaranteeing fundamental human rights and freedoms, and software reliability remain open.The legal status of artificial intelligence in civil law is considered. Since artificial intelligence is capable of creating a work, questions remain regarding the protection of copyrights using artificial intelligence and legal liability in case of copyright infringement. A debatable and controversial topic is the definition of artificial intelligence as a subject or object in a civil legal relationship.It has been determined that the introduction of artificial intelligence in criminal proceedings can become a factor in increasing cyber attacks on the neural network with the aim of stealing, destroying, and making data public.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-13
