Реєстраційний номер
2124U015104, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Джерела права Скіфської держави та їх значення для розвитку державотворчих процесів на території України
Sources of the law of the Scythian state and their significance for the development of state-forming processes on the territory of Ukraine
Автор
Бойко І.
Ковальчук І. В.
Заяць О.
Boiko Ihor
Kovalchuk Ivan
Zayats Oksana
Boiko Ihor
Kovalchuk Ivan
Zayats Oksana
Дата публікації
01-01-2024
Постачальник інформації
Вінницький національний технічний університет
Першоджерело
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/44491
Видання
Юридичне видавництво
Опис
Стаття присвячена аналізу становлення джерел права Скіфської держави та визначенню їхнього значення для розвитку економічних і політичних відносин на території України, що загалом є важливим етапом у формуванні державно-правових традицій на українських землях. Актуальність дослідження полягає у визначенні місця і ролі скіфського права в історії української державності. Зазначено, що формування норм і елементів цивільного, кримінального, процесуального права на етнічних українських землях було тривалим процесом. Зародження та розвиток первісних звичаїв цивільного та кримінального характеру, очевидно, почалися у період переходу від палеоліту до мезоліту, від матріархату до патріархату, у період розкладу первіснообщинних відносин, зокрема зі створенням сім`ї, роду, племені. У той час між людьми почали виникати суперечки, конфлікти, наслідком яких було вчинення злочину (наприклад, позбавлення людини життя чи заподіяння їй каліцтва, крадіжка майна тощо). У первісних людей формувалося розуміння злочину як суспільної небезпеки, адже людині чи людській спільноті було завдано шкоди, заподіяно зло, від чого у людини чи спільноти виникали страх, страждання тощо. Тому в період мезоліту, а відтак у бронзовий і залізний віки, люди шукали способи припинити вчинення лихих діянь, створювали правила поведінки, які передбачали відповідальність за злочини, встановлення відплати за них тощо. У давній період на території сучасної України впродовж тисячоліть існувало чимало етнічних культурно неоднорідних суспільств. Різноетнічні народи більшою чи меншою мірою вплинули на етнофонд і генофонд українців. Вони творили на території історичної України генетично споріднені традиції способу життя, культури, державної організації, правового регулювання суспільних відносин. Наголошено, що скіфське право регулювало багато аспектів соціального життя, включаючи майнові відносини, військову службу, правовий статус рабів і захист приватної власності. Ці норми давали змогу забезпечити основи для функціонування суспільства, де важливими були як звичаї, так і рішення, прийняті вищими органами влади – царем та народними зборами. Скіфське право також виконувало охоронну функцію, захищаючи соціальний порядок і забезпечуючи стійкість держави. Система покарань, зокрема смертні вироки, вигнання, тілесні покарання, ставила завдання не лише покарати злочинців, а й зміцнити соціальні зв`язки, засновані на вірності та порядку. Показано, що пізнавальна функція права полягала в тому, що воно визначало межі поведінки людей, встановлювало дозволи й заборони. Скіфське право регулювало поведінку не лише в межах родових і племінних груп, а й у відносинах з іншими народами, зокрема через міжнародні договори, що були важливим джерелом права. Право виконувало також оціночну функцію, оскільки через звичаєві норми скіфи могли оцінювати поведінку своїх “співгромадян”. Це давало змогу вирізняти правопорушення та визнавати винних, що стало основою для функціонування права в умовах, коли не існувало складної судової системи. Скіфське право також мало важливе виховне значення, адже через покарання і соціальні норми воно сприяло формуванню моральних орієнтирів, таких як відданість царю, братерство серед воїнів і суворе ставлення до порушників. Виховний аспект був особливо виражений у спільному виконанні військових обов`язків та у збереженні патріархальних традицій, які впливали на поведінку членів суспільства. Право скіфів базувалося на звичаєвих нормах, які адаптувалися до умов формування державності. Основними джерелами права були звичаї, рішення царів і народних зборів, а також міжнародні договори. Особливу роль у забезпеченні правопорядку відігравали звичаї, що захищали приватну власність, суспільний лад і авторитет царської влади. Консервативний елемент у правовій системі забезпечував її стійкість і спадкоємність, зберігаючи традиційні норми навіть в умовах взаємодії з прогресивною грецькою культурою. Скіфія відіграла важливу роль у становленні економічних і політичних відносин у регіоні Північного Причорномор`я. Її зв`язки з грецькими містами-державами, зокрема Ольвією та Херсонесом, сприяли розвитку торгівлі, яка стала важливим чинником економічного зростання та інтеграції з античним світом. Правові традиції скіфів справили значний вплив на розвиток економічних і політичних відносин на території України, що загалом є важливим етапом у формуванні державно-правових традицій на українських землях. Позитивним також був вплив культурної спадщини Скіфської держави, включаючи елементи правової культури, на подальший розвиток етнонаціональних процесів на території України. Вивчення скіфського права дає змогу краще зрозуміти витоки правових традицій на українських землях.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02
