Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U003961, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Опубліковано, Стаття Назва роботи МОДЕЛЮВАННЯ ІМПЛІЦИТНИХ КРИВИХ І ПОВЕРХОНЬ ПСЕВДОГАУСОВОЮ ІНТЕРПОЛЯЦІЄЮ Автор Аушева Н. М.Сидоренко Ю. В.Каленюк О. С. інстКардашов О. В.Городецький М. В.Ausheva N. MSydorenko Iu. V.Kaleniuk O. S.Kardashov O. V.Horodetskyi M. V. Дата публікації 10-04-2025 Постачальник інформації Журнал "Радіоелектроніка, інформатика, управління" (Національний університет "Запорізька політехніка") Першоджерело https://ric.zp.edu.ua/article/view/324222 Видання National University "Zaporizhzhia Polytechnic" Опис Актуальність. Із сучасним розвитком методів топологічної оптимізації, параметричного проектування і проектування на основі штучного інтелекту, проблема запису імпліцитних поверхонь у задачах 3D-друку стала надважливою. Хоча всебільше програмних продуктів використовують імпліцитні моделі у проектуванні, єдиного стандарту для запису, а значить і для збереження та передачі таких моделей засобами комп’ютерних мереж, не існує. Об’єктом цього дослідження є один з можливих способів такого запису, а саме – моделювання імпліцитних кривих і поверхонь із використанням псевдогаусової інтерполяції.Мета роботи. Ціль роботи полягає у створенні способа моделювання імпліцитних кривих і поверхонь, із покращенною точністю без значних витрат пам’яті чи часу обчислення.Метод. Одним із загальноприйнятих способів запису функції знакової відстані (ФЗВ) є запис її значень на регулярній сітці. Такий спосіб ще називається 3D-зображення, 3D-бітмап, або воксельна модель. Неперервна ФЗВ може бути отримана із записаних значень за допомогою інтерполяції. Натомість пропонується записувати не значення ФЗВ, а значення коефіцієнтів псевдогаусової інтерполяційної функції, що дозволяє обирати точки інтерполяції до запису коефіцієнтів моделі. Таким чином можна досягти більш точного моделювання у найважливіших регіонах (див. рисунок 1) без використання додаткової пам’яті.Результати. Запропонований спосіб був імплементований у вигляді комп’ютерної програми для моделювання пласкихімпліцитних кривих і провалідований на декількох примитивних моделях різного походження: колах, квадратах, прямокутниках, – із різними параметрами моделі. Вцілому, порявняно із інтерпольованими значеннями ФЗВ у точках решітки, метод показує кращу точність, але разом із тим має декілька граничних станів, у яких він потребує подальшого вивчення.Висновки. Псевдогаусова інтерполяція, визначена як сума радіальних базисних функцій на регулярній сітці із точкамиінтерполяції визначеними у ненульовому околі точок сітки в загальному випадку дозволяє моделювати імпліцитні криві іповерхні точніше ніж інтерполяція воксельної моделі. Разом з тим, оптимальна стратегія визначення точок інтерполяції і інших параметрів моделі для прикладного застосування лишається відкритою проблемою. Додано в НРАТ 2026-02-26 Закрити