Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U004850, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Регресійна модель в’їзного туризму в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Автор Своєволін І.О.Svoievolin I. Дата публікації 01-01-2025 Постачальник інформації Одеський національний економічний університет Першоджерело https://dspace.oneu.edu.ua/handle/123456789/20635 Видання Одеський національний економічний університет Опис У статті розглянуто проблематику в’їзного туризму до країн Азійсько Тихоокеанського регіону в умовах сучасних глобальних викликів. Досліджено динаміку міжнародних прибуттів за період 2011–2024 рр. у розрізі джерел походження туристів, що дозволило виявити ключові закономірності й диспропорції у формуванні туристичних потоків. Уточнено роль внутрішньорегіональних подорожей як головного драйвера зростання, а також виявлено потенційні ринки з високими темпами розвитку. У дослідженні проаналізовано статистичні дані UN Tourism та інших міжнародних організацій. Для кількісного оцінювання застосовано метод лінійної регресії та показник середнього нахилу (Mean Slope), що виступає стандартизованим індикатором зміни попиту у часі. Обґрунтовано доцільність використання цього індикатора для порівняння динаміки різних країн і регіонів, а також для побудови класифікації ринків за чотирма категоріями (A–D). Додатково враховано підходи міжнародних дослідників, що підтверджують ефективність застосування регресійного аналізу для прогнозування туристичних потоків. У ході аналізу узагальнено тенденції розвитку в’їзного туризму: найбільш виражене зростання характерне для країн Східної Азії та Тихоокеанського регіону, стабільний, але помірний приріст демонструють Європа та Америка, тоді як Африка й Близький Схід залишаються аутсайдерами. Визначено країни-лідери зростання (Китай, Японія, Таїланд), а також ринки з перспективним потенціалом (В’єтнам, Індія, Індонезія). Запропонована модель дала можливість кількісно описати темпи змін та об’єктивно порівняти їх між державами. У роботі запропоновано використання індикатора Mean Slope як простого й відтворюваного критерію оцінювання туристичної динаміки. Це дозволяє інтегрувати результати у практику стратегічного планування й моніторингу галузі, а також забезпечує можливість зіставлення різних субрегіонів за єдиною шкалою. Результати можуть бути використані органами державного управління та туристичними організаціями для оптимізації маркетингових стратегій, диверсифікації ринків та розподілу інвестиційних ресурсів. Обґрунтовано, що для забезпечення сталого розвитку необхідно спиратися на внутрішньорегіональні потоки, одночасно посилюючи присутність на далеких ринках. Проаналізовано динаміку в’їзного туризму, узагальнено чинники зростання і спаду, а також запропоновано методичний підхід до класифікації ринків. Проведене дослідження підтвердило провідну роль внутрішньорегіональних потоків у формуванні туристичного балансу та необхідність розробки стратегій довгострокової адаптації. Додано в НРАТ 2026-04-21 Закрити