Реєстраційний номер
2125U011895, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Розвиток правових ідей щодо гендерної рівності та їх реалізація в Українській Народній Республіці за Центральної Ради
Development of legal ideas regarding gender equalityand their implementation in the Ukrainain Peopel`s Republic during the period of the Central Rada
Автор
Бойко І. Й.
Ковальчук І. В.
Boiko I. Y.
Kovalchuk I. V.
Boiko I. Y.
Kovalchuk I. V.
Дата публікації
01-01-2025
Постачальник інформації
Вінницький національний технічний університет
Першоджерело
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/50998
Видання
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Опис
У статті проаналізовано формування та еволюцію правових ідей щодо гендерної рівності в українській політико-правовій думці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., а також їх нормативне закріплення в законодавстві Української Народної Республіки за Центральної Ради. Охарактеризовано положення універсалів, інших законодавчих актів, Конституції УНР 1918 р. щодо рівності громадян незалежно від статі, участі жінок у виборчому процесі та публічній службі. Універсали Центральної Ради заклали правові основи української державності. Уже в І та ІІ Універсалах було проголошено демократичні принципи державного устрою. Особливе значення мало виборче законодавство УНР, яке передбачало загальне, рівне, пряме й таємне виборче право без обмежень за статтю. Таким чином, жінки отримали активне та пасивне виборче право на рівні з чоловіками, що відповідало передовим європейським стандартам того часу. Вінцем законодавчої діяльності Української Центральної Ради було ухвалення під час останнього свого засідання 29 квітня 1918 р. Конституції УНР – «Статуту про державний устрій, права і вільності УНР», яка була прогресивною і відповідала тогочасним європейським зразкам. Другий розділ Конституції УНР «Права громадян України» (статті 7–21) закріплював права громадян України. Цей розділ містив значну кількість відсильних норм, зокрема щодо умов прийняття до громадянства України, підстав відмови від громадянства України, надання санкції суду на виїмку поштової кореспонденції тощо. Дані норми регулювали лише основи вище зазначених суспільних відносин, а для більш детального врегулювання даних питань Всенародні Збори України повинні були прийняти відповідні конституційні закони. І хоча відповідного законодавчого врегулювання щодо вказаних питань Українська Центральна Рада не зробила, однак і закріплення даних норм у тексті Основного Закону мало надзвичайно важливе значення. У Конституції проголошувалася рівність усіх громадян УНР незалежно від місця народження, віри, національності, освіти, майна, оподаткування, титулів тощо. Це безумовно прогресивне і демократичне положення в подальшому конституційному розвитку на території України було знівельоване і призабуте, що особливо помітно в конституціях УСРР/УРСР 1919–1978 рр. Конституція УНР 1918 р. проголошувала рівність політичних і громадянських прав, що означало формальне юридичне закріплення гендерної рівності на найвищому нормативному рівні. Це був один із найпрогресивніших кроків того часу в Європі, які передбачали окремі норми щодо регулювання прав чоловіків і жінок. Зроблено висновок, що правові ідеї гендерної рівності стали складовою демократичної моделі української державності та були реалізовані на рівні основоположних актів, хоча їх практичне втілення було обмежене історичними обставинами.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02
