13 липня 2020 року Світовий банк опублікував Керівництво для регуляторів щодо створення таксономій зеленого фінансування. Документ спрямований у першу чергу на регуляторів країн, що розвиваються, які прагнуть до “озеленення” національних економік й підготовлений на запит центрального банку Малайзії. Його призначення – запропонувати єдині рамки для фінансового сектору щодо екологічних проблем і підтримати рішення фінансових інститутів, пов’язані з кліматичними ризиками у частині надання позик та інвестування.
Таксономія зеленого фінансування – це набір основних напрямків, за якими держава перевіряє “зеленість” фінансових інструментів. Таксономія може містити метрики, за якими буде оцінюватись той чи інший проект, а також основні показники, відповідність яким дозволить характеризувати проект як такий, що завдає або не завдає шкоди тим чи іншим екологічним цілям.
Керівництво не містить уніфікованих термінів або стандартів зеленого фінансування. Воно пропонує регуляторам способи розробки таксономії на основі екологічних цілей з урахуванням національних пріоритетів у сфері сталого розвитку. Ключова рекомендація – розробляти технічно обґрунтовані параметри визначення діяльності та інвестицій, що вважаються “зеленими”.
Всесвітній банк виділяє три основних принципи для розробки таксономії зеленого фінансування:
1. Спрощення таксономії без шкоди детальності її положень (вона повинна бути написана зрозумілою, простою мовою, але з достатньою деталізацією, щоб уникнути невизначеності положень таксономії).
2. Участь технічних експертів (у її розробці повинні брати участь як фахівці з фінансового сектору, так і професіонали з промисловості).
3. Урахування кращих міжнародних практик (визначення “зелених” проектів має відповідати кращим міжнародним практикам для забезпечення гармонізації між юрисдикціями та підвищення цілісності глобального ринку).
Детальніше: https://bit.ly/2OZ1NoN
Фото: Світовий банк
