Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.
У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.
Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи).
Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.
Детальніше: https://bit.ly/3g2qWKs, https://bit.ly/2DXkeZa, https://bit.ly/3asNmDC