Науковці зможуть вивчати структуру тканин та клітин

Науковці зможуть вивчати структуру тканин та клітин

У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.

У центрі колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО) Харківського національного університету ім. В. Каразіна з’явився унікальний прилад – флуоресцентний мікроскоп. Він коштує понад 1 млн. гривень, які були виділені в межах проєкту Міністерства освіти і науки зі створення мережі ЦККНО в різних регіонах країни.

Два роки поспіль МОН впроваджує цей проєкт на базі українських вишів за кошти державного бюджету. Зараз все ж існує 14 таких центрів, кожен з яких орієнтований на певний напрям досліджень. Центри оснащуються сучасним науковим обладнанням, доступ до якого мають не лише дослідники одного вишу, а й інших університетів та закладів.

Вже функціонують Центри колективного користування:

– ЦКК клітинної біології та біоенергетики

– ЦКК матеріалознавства інтерметалічних сполук

– ЦККНО «Інноваційна геоенергетика»

– ЦККНО «Лабораторія біобезпеки, якості харчової продукції та безпеки харчування»

– ЦККНО «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування»

– ЦККНО «Лабораторія експерементальної та прикладної фізики»

– ЦККНО «Лабораторія матеріалознавства геліоенергетичних, сенсорних та наноелектронних систем»

– ЦККНО «Лабораторія мікро— і наносистем, новітніх матеріалів та технологій»

– ЦККНО «Університетський консорціум»

Детальніше: https://bitly.su/iho1jiOW, https://bit.ly/2Kt1ctE

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5af/98b/f75/5af98bf759c13278528722.pdf

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5cb/6ef/b94/5cb6efb94941a370566344.pdf

Фото: ХНУ ім. В. Каразіна

2019-11-14
Поширити
Конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України

Конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України

З метою виконання постанови Президії НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2020–2022 рр.

З метою виконання постанови Президії НАН України від 21 березня 2018 року № 103 «Про результати виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біологічні ресурси і новітні технології біоенергоконверсії» оголошується конкурс наукових проектів в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика» на 2020–2022 рр.

Основною метою Програми є залучення нових біологічних ресурсів для отримання різних видів біопалив, розроблення та впровадження технологічних рішень щодо отримання рідких видів біопалив (біоетанол другого покоління, біобутанол, біодизель, авіаційне біопаливо та біонафта), біогазу, а також ефективного використання твердих видів палив за рахунок практичного запровадження сучасних технологій біоенергоконверсії для подолання енергозалежності України від третіх країн.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5703

2019-11-13
Поширити
Про розвиток університетської науки

Про розвиток університетської науки

13 листопада 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових підрозділів з понад 40 провідних університетів України.

13 листопада 2019 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування пройшло виїзне засідання Міністерства освіти і науки України. Серед його учасників – заступники міністра Юрій Полюхович та Єгор Стадний, генеральний директор директорату науки Дмитро Чеберкус, проректори з наукової роботи та очільники наукових підрозділів з понад 40 провідних університетів України.

Перший заступник міністра освіти і науки Юрій Полюхович, звертаючись до учасників із вступним словом, розповів про нову стратегію МОН щодо розвитку та підвищення ефективності провадження наукової діяльності у ЗВО, стан імплементації нормативних актів щодо формування європейського дослідницького простору.

На засіданні обговорювались питання відкриття нових Центрів колективного користування науковим обладнанням, як окремих структурних підрозділів закладів вищої освіти. Вони сформовані за провідними науковими напрямами для великих наукових центрів та для обслуговування наукової діяльності регіонального значення,  на конкурс у 2019 році було подано 15 таких проектів.

З виступів координаторів діяльності Центрів колективного користування присутні отримали інформацію про здобутки, завдання та проблеми, які слід спільно вирішувати.

Детальніше: http://nubip.edu.ua/node/67294

Фото: НУБіП

2019-11-13
Поширити
День журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic»

День журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic»

19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).

19 грудня 2019 року у Національній акадеиії наук України відбудеться науковий семінар з нагоди 21-ї річниці заснування Міжнародного наукового журналу «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronic» (SPQEO).

На семінарі відбудеться обговорення сучасних світових трендів наукометрії та завдання, які постають перед науковим виданням.

Журнал Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics засновано у 1998 році. Він став одним з перших англомовних наукових видань у галузі фізики напівпровідників на теренах України. Журнал відкрив нові можливості для популяризації наукових досягнень українських вчених у світому науковому просторі. 

Публікації журналу зосереджені на сучасних досягненнях фізики напівпровідників, нано- та гетероструктур, лінійній та нелінійній оптиці, квантовій електроніці, оптоелектроніці та сенсориці.

Оновлена науково-організаційна стратегія розвитку журналу допомогла йому у 2018 та 2019 роках увійти до міжнародних наукових реферативних баз даних Web of Science і Scopus, а також отримати категорію «А» фахового видання України.

Детальніше: https://bit.ly/2SpTIwv, https://bit.ly/2SqWwcT

Фото: прес-служба НАНУ

2019-11-12
Поширити
Електронне ліцензування закладів вищої освіти

Електронне ліцензування закладів вищої освіти

12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та інновацій.

12 листопада 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроект щодо змін у сфері вищої освіти, внесений Комітетом з питань науки, освіти та інновацій.

Він пропонує нові підходи в управлінні ЗВО, удосконалює механізм вступу та надає стимули для ефективної роботи ректорів.

Документ  розширює поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу. Це, зокрема, діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі тощо. Держава матиме більше важелів впливу на підготовку студентів за такими професіями.

Для них залишиться обов’язковим ліцензування спеціальностей та будуть запроваджені докладніші стандарти. Одночасно скасовується ліцензування майже 100 спеціальностей, окрім тих, які належатимуть до “регульованих професій”. Увесь процес ліцензування планується зробити електронним. 

Студенти нестимуть більшу відповідальність за недотримання академічної доброчесності: виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації зможуть стати причиною для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти. Тобто якщо у дипломній бакалаврській роботі виявлять плагіат, студент може не отримати диплом за результатами навчання.

Низка новацій чекатиме й на вступників. Для того, щоб розмежувати права та обов’язки абітурієнтів, під час зарахування з ними укладатимуть договір, де чітко виписуватимуть строк навчання, відповідальність кожної зі сторін тощо. Укладати документ будуть як студенти-контрактники, так і ті, хто здобуватиме освіту коштом держави.

Оновлюється перелік категорій вступників, які матимуть переваги при вступі. Вони закріплюються тільки за учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор. 

Кандидати на ректорські посади будуть змагатися на виборах за своїми програмами. У разі перемоги ці програми ставатимуть частиною контракту з МОН з чіткими KPI, за якими визначатиметься ефективність їх роботи.

Під час розробки законопроекту депутати урахували пропозиції фахівців Міністерства освіти і науки. «Ми дуже вдячні членам профільного Комітету за відкритість та готовність до співпраці. Адже сьогодні Міністерство постійно співпрацює зі стейкхолдерами вищої освіти та розуміє процеси, які відбуваються у вишах. Тому, знаючи як усе це відбувається на практиці, для нас дуже важливо, що депутати дослухалися до нашої думки та врахували її у поданому законопроекті», – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Детальніше: https://bitly.su/Xs4sazv4

Фото: прес-служба МОН

2019-11-12
Поширити
МОН  запустило новий пошуковий сервіс для науковців

МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців

12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт  Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. 

12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт  Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. 

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець. 

“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.

Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.

Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.

“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.

OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.

Детальніше: http://ouci.dntb.gov.ua, https://bit.ly/32IM7uk, https://bit.ly/34W9ORB (pdf), https://www.facebook.com/UAMON/videos/2603237279764655/

2019-11-12

2019-11-12
Поширити
Міжнародний форум «INNOVATION MARKET»

Міжнародний форум «INNOVATION MARKET»

5-7 листопада 2019 року відбувся Міжнародний форум «INNOVATION MARKET». Під час його проведення учасники обговорювали як налагодити взаємодію стартап-команд та бізнесу, чому вихід на міжнародний простір є важливим для розвитку інновацій в Україні, оцінювали досвід вже реалізованих проєктів. 

5-7 листопада 2019 року відбувся Міжнародний форум «INNOVATION MARKET». Під час його проведення учасники обговорювали як налагодити взаємодію стартап-команд та бізнесу, чому вихід на міжнародний простір є важливим для розвитку інновацій в Україні, оцінювали досвід вже реалізованих проєктів. 

«Інноваційний розвиток є одним з стратегічних пріоритетів Уряду і Міністерства освіти та науки України. Наявний потенціал дозволяє стверджувати, що ми можемо стати сильним міжнародним центром розробок та досліджень, побудувати ефективну інноваційну інфраструктуру», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

В межах форуму відбувся круглий стіл на тему «Формування інноваційної екосистеми України: виклики та можливості». Своїми ідеями щодо підтримки розвитку інноваційної діяльності поділилися представники Мережі академічних бізнес-інкубаторів YЕР та гість Форуму Грегорі Гарднер – професор Державного університету Нью-Йорку.

У форумі взяли участь представники українських стартапів – учасники Всеукраїнського фестивалю інновацій:

  • команда RE-leaf продемонструвала технологію перетворення опалого листя у папір;
  • BIOsens розширила уявлення про можливості експрес діагностики безпечності продуктів;
  • FoodBIOPack нагадала про потребу берегти екологію та використовувати екологічно чисті пакувальні матеріали;
  • проєкт HELi нагадав про нові можливості для діагностики та прогнозування епілептичних нападів.

Детальніше: https://bitly.su/JuJ1

2019-11-08
Поширити
Web of Science Award 2019

Web of Science Award 2019

8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України  відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики». 

8 листопада 2019 року у Великому конференц-зал НАН України  відбувся семінар на тему «Наука України: стан, перспективи, виклики». 

З вітальним словом до присутніх звернувся  перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.

З доповідями виступили: 

Нік Тернер Голова ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics

  – «Ресурси Clarivate Analytics для розвитку науки України»;

Богоров Валентин Григорович, голова відділення освітній програм ринків що розвиваються компанії Clarivate Analytics – «Web of Science: екосистема наукової інформації відкритого доступу»;

Колежук Олексій Костянтинович д.фіз-мат. наук голова наукового комітету України – «Ефективність української наукової системи у вітчизняному і міжнародному вимірах»;

Войтенко Нана Володимирівна, д.б.н., проф. науковий комітет України, Інститут фізіології ім.О.О. Богомольця – «Можливості грантової підтримки в Україні»;

Тихонкова Ірина Олександрівна, к.б.н., інформаційно-аналітичні ресурси та навчання Clarivate Analytics – «Наука України в дзеркалі Web of Science».

Після семінару відбулась урочиста церемонія нагородження лідерів науки України.

Переможці:

▪Високоцитовані автори

Ігор Бондаренко, Дніпропетровська медична академія

Ярослав Шпарик, Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр

Олександр Пархоменко, ДУ ННЦ “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” НАМНУ

▪Топ рецензент

Борис Мінаєв, Черкаський Національний університет імені Богдана Хмельницького

▪Лідер впливу наукових публікацій: усі галузі

Сумський державний університет ӏ СумДУ ӏ Sumy State University ӏ Sumdu

▪Лідер впливу наукових публікацій: клінічна медицина

Дніпропетровська медична академія

▪Лідер впливу наукових публікацій: фізика

Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова

▪Лідер впливу наукових публікацій: інженерія та технологія

Львівська політехніка

▪Лідер впливу наукових публікацій: хімія

Institute of Molecular Biology and Genetics NAS of Ukraine

▪Лідер впливу наукових публікацій: інженерія

O.Ya. Usikov Institute for Radiophysics and Electronics

▪Лідер впливу наукових публікацій: геологія

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

▪Лідер впливу наукових публікацій: матеріалознавство

Харківський фізико-технологічний інститут

▪Лідер впливу наукових публікацій: математика

Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача

▪Лідер впливу наукових публікацій: фармакологія та токсикологія

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

▪Лідер впливу наукових публікацій: рослини та тварини

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного

▪Лідер впливу наукових публікацій: монографії у сфері суспільних та гуманітарних наук

Національний університет “Києво-Могилянська академія”

▪Лідер з відкритого доступу

інститут ядерних досліджень

▪Лідер з кількості цитованих документів

Головна Астрономічна Обсерваторія НАН України

▪Лідер з міжнародної співпраці

Institute of Zoology NAS of Ukraine

Детальніше: https://bit.ly/2PZ6z7Chttps://bit.ly/32t64oU 

Фото: МОН

2019-11-08
Поширити
Зміна системи фінансування ЗВО та приєднання до рамкової програми  Horizon Europe

Зміна системи фінансування ЗВО та приєднання до рамкової програми Horizon Europe

Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки. 

Уряд планує змінити систему фінансування вищої освіти. Про це повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, представляючи «To do list» змін, які плануються впровадити у сферах освіти та науки. 

«Ми вважаємо, що зміна економічної логіки системи фінансування вищої освіти – це шлях до забезпечення якості», – зазначила урядовець і додала, що на заміну системі державного замовлення планується система фінансування вищої освіти, в основі якої результати діяльності.

«Наука має стати інтегральною частину вищої освіти. Хочемо зробити так, аби українські вчені мали належні умови для своїх досліджень і були інтегровані у міжнародний освітній простір», – зазначила Міністр. Вже до кінця року має запрацювати Національний фонд досліджень – це вперше створена установа, яка фінансуватиме наукові дослідження на грантових засадах. Також до кінця року планується внесення змін до законодавства щодо спрощення використання грантів.  

Продовжиться інтеграція вітчизняної науки в європейську. Зокрема, протягом наступного року буде підписана Угода з ЄС про приєднання до рамкової програми Horizon Europe, яка дасть нашим науковцям можливість разом з європейськими колегами, брати участь в різноманітних проектах. 

Детальніше: https://bitly.su/9O2oFrhttps://www.kmu.gov.ua/news/do-list-dlya-monu

Фото: департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

2019-11-08
Поширити
Круглий стіл «Нова процедура акредитації освітніх програм: як покращити якість технічної освіти?»

Круглий стіл «Нова процедура акредитації освітніх програм: як покращити якість технічної освіти?»

4 листопада 2019 року у КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, під час якого обговорювались актуальні для університетської спільноти України питання. 

4 листопада 2019 року у КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, під час якого обговорювались актуальні для університетської спільноти України питання. 

«Ми перебуваємо на початку впровадження незалежного оцінювання якості освіти та незалежної акредитації освітніх програм. Це – необхідна умова імплементації нашої вищої освіти в європейській освітній простір», – сказав у своєму виступі під час круглого столу Михайло Згуровський – ректор КПІ, академік НАН України. Також промовою на заході виступив Голова НАЗЯВО Сергій Квіт, який наголосив на особливостях нової для України системи акредитації. Відповідно до нової процедури, замість паперового документообігу використовуються цифрові системи, а експерти обов’язково зважають на університетську автономію, отже  пріоритетом для них тепер є надання університетам консультаційної допомоги задля покращення якості освітніх програм.

Детальніше: https://www.facebook.com/nazyavo/, https://bitly.su/TTNojQFM

2019-11-08
Поширити