ЮНЕСКО презентує ресурси для протидії теоріям змови щодо COVID-19

ЮНЕСКО презентує ресурси для протидії теоріям змови щодо COVID-19

Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство. 

Теорії дезінформації та змови, у центрі яких пандемія COVID-19, представляють загрозу, оскільки вони ігнорують наукові дані та поляризують суспільство. 

Для протидії ним ЮНЕСКО у співпраці з Європейською комісією, Twitter та Світовим єврейським конгресом розпочали онлайн-кампанію, спрямовану на підвищення обізнаності про існування коронавірусної хвороби та наслідки теорій змови, пов’язаних із кризою COVID-19.

Нещодавно ЮНЕСКО представила низку легкодоступних та всебічних візуальних навчальних ресурсів. Підготовлені матеріали допомагають людям та громадам навчитися ідентифікувати, розвінчувати, реагувати на теорії змови, запобігати їх поширенню.

Це ресурси відкритого доступу, які можуть вільно використовуватися, завантажуватися та розповсюджуватись.  Вони доступні арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами та доповнюють програми інформаційної грамотності.

Детальніше: https://bit.ly/2T06elt 

Фото: ЮНЕСКО

2020-10-16
Share
Вебінари від Elsevier

Вебінари від Elsevier

У жовтні-листопаді 2020 року для українських вчених буде проведено чергову серію безкоштовних вебінарів, присвячених роботі з базами даних Scopus, ScienceDirect, Mendeley та іншими електронними ресурсами. 

У жовтні-листопаді 2020 року для українських вчених буде проведено чергову серію безкоштовних вебінарів, присвячених роботі з базами даних Scopus, ScienceDirect, Mendeley та іншими електронними ресурсами. 

Організатор – компанія Elsevier. 

Будуть розглянуті наступні теми:

– перші кроки у Scopus (20 жовтня 2020 року); 

– пошук літератури у Scopus (23 жовтня 2020 року);

– автори у Scopus (27 жовтня 2020 року);

– журнали (30 жовтня 2020 року);

– ScienceDirect  (3 листопада 2020 року);

– читання – це навчання (6 листопада 2020 року);

Також відбудуться цікаві вебінари 10, 13 та 17 листопада 2020 року.

Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/358rKu5, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446201, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446204, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446208, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446209, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446210, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446211, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446212, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446213, https://www.brighttalk.com/webcast/10439/446214 

Фото: МОН

2020-10-16
Share
Конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І.Вернадського

Конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І.Вернадського

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

Національна академія наук України оголошує конкурс на здобуття Золотої медалі імені В.І. Вернадського Національної академії наук України.

На честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, з нагоди 85-річчя створення Академії Національною академією наук України з метою відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук було засновано Золоту медаль імені В.І. Вернадського.  Щорічно 12 березня до дня народження академіка Вернадського присуджуються дві золоті медалі – одна вітчизняному і одна зарубіжному вченому.

З умовами конкурсу можна ознайомитись на сайті Національної академії наук України.

Документи можна подати до 12 листопада 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3nVNn9t 

Фото: НАНУ

2020-10-16
Share
Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році

Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році

15 жовтня 2020 року опубліковано наказ Міністерства освіти і науки України про затвердження Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти  на наступний рік. 

15 жовтня 2020 року опубліковано наказ Міністерства освіти і науки України про затвердження Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти  на наступний рік. 

Згідно наказу основний етап вступної кампанії у 2021 році відбудеться в липні. Новації вступної компанії-2021:

– вступникам на лікарські спеціальності щоб взяти участь у конкурсному відборі потрібно мати щонайменше 150 балів із другого та третього конкурсних предметів (ця вимога не буде поширюватися на тих, чий конкурсний бал вище 175). Обов’язковими предметами ЗНО для вступу на ці спеціальності буде українська мова та математика, а третім предметом вступник зможе обирати біологію, хімію або фізику;

– для вступників на спеціальності гуманітарного та соціального спрямування обов’язковим залишиться ЗНО з української мови та літератури, вступники ж на інші спеціальності зможуть скористатися правом проходити тестування лише з української мови. Сертифікати ЗНО з української мови та літератури 2018-2020 рр. можна буде використовувати для вступу на всі спеціальності;

– для більшості спеціальностей значно розширений перелік предметів ЗНО, які можуть використовуватись як третій конкурсний предмет; 

– встановлено обмеження кількості заяв, які вступник зможе подати на небюджетні конкурсні пропозиції (контракт) – загалом не більш ніж 30 заяв. Для уникнення  непорозумінь із наданням рекомендацій на контракт, заяви тих вступників, які зараховані на бюджет, будуть автоматично виключені на всі інші конкурсні пропозиції за винятком випадків, коли вступник сам виявить бажання їх залишити (якщо планує навчатися більш ніж за однією освітньою програмою, більш ніж в одному закладі освіті тощо); 

– для вступників на магістратуру єдиний вступний іспит з іноземної мови (ЄВІ) буде обов’язковим для всіх спеціальностей. Для надання більшої ваги фаховому вступному випробуванню запроваджено вагові коефіцієнти (ЗВО може збільшити вагу балів за фахове випробування, залишивши на іспит з іноземної мови щонайменше 25%); 

– вступники до магістратури зможуть використовувати результати ЄВІ 2020-го та 2021 року, а результати єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) – лише 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3lTVykJ, https://bit.ly/3j4UpFc 

Фото: МОН

2020-10-16
Share
Навчання держслужбовців цифрової грамотності

Навчання держслужбовців цифрової грамотності

Уряд підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» щодо питань проходження державної служби (постанова КМУ № 940 від 9 жовтня 2020). 

Уряд підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» щодо питань проходження державної служби (постанова КМУ № 940 від 9 жовтня 2020). 

Цифрову грамотність додано до вимог управління організацією роботи та персоналом і до переліку потреб у професійному навчанні, який визначається під час встановлення результатів виконання завдань державним службовцем.

Держслужбовці проходять оцінювання за процедурою, визначеною постановою КМУ від 23 серпня 2017 р. № 640. Після проведення оціночної співбесіди керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань держслужбовцем, в якій, зокрема, визначаються потреби у професійному навчанні. Відтепер до складу компетентностей, які перераховані в зазначеній формі, додано «цифрову грамотність». 

З огляду на широке використання цифрових технологій у  державній службі, урядовцям необхідні компетенції для належного втілення цифрових змін. Технології стають дедалі складнішими, різноманітнішими та розвиваються швидкими темпами, що вимагає від держслужбовців постійного підвищення рівня власної цифрової компетентності. Остання включає в себе не лише вміння використовувати комп’ютерні засоби у професійній діяльності, а й відповідати викликам кібер-ризиків, уникати небезпек в цифровому просторі, зберігати  конфіденційні дані, вміти ефективно впроваджувати електронні послуги для громадян та вирішувати проблемні ситуації за допомогою цифрових технологій.

Детальніше: https://bit.ly/3lQNZeM 

Фото: Мінцифри

2020-10-15
Share
Чому реферати варто замінити на есе

Чому реферати варто замінити на есе

UNICHECK пропонує обговорити питання щодо перспектив використання рефератів в системі освіти та можливість їх заміни на есе.

UNICHECK пропонує обговорити питання щодо перспектив використання рефератів в системі освіти та можливість їх заміни на есе.

Нижче наведена коротка інформація з  публікації. 

«Есе відрізняються рядом переваг для студентів, викладачів і закладів освіти:

– форма есе, яка передбачає незначний обсяг тексту, передбачає вирішення конкретного незначного завдання, що на етапі створення дає більше можливостей їх унікальності та варіативності;

– коротший обсяг роботи дозволяє виключити непотрібні описові частини тексту і зосередитися на власній думці щодо певної проблеми. Він дає можливість зосередитись на індивідуальних роздумах стосовно предмету;

– форма есе набагато більше вільна та гнучка, вона не вимагає дотримання цілого ряду технічних вимог;

– студенти витрачають менше часу на написання есе, а викладачі – на його перевірку. Викладачам набагато простіше оцінити власну думку студента та уміння викласти її у письмовому вигляді.

Есе значно простіше перевіряти на плагіат, оскільки воно менше за обсягом. В ньому відсутнє цитування джерел і, відповідно, має залишитися виключно авторський текст, який не повинен містити жодних запозичень. Так само легко в есе буде визначитися з оцінкою і логікою власних думок автора, які за нескінченними підбірками цитат в рефераті не так просто віднайти.

Крім того, есе допомагають розвивати аналітичне мислення і творчий потенціал, отримати більше вільного часу як студентам, так і викладачам, і водночас мають набагато кращий освітній потенціал.» 

Детальніше: https://bit.ly/3lVJP5n 

Фото: UNICHECK

2020-10-15
Share
Переможці Програми ЄС Еразмус+ з міжнародної мобільності у вищій освіті

Переможці Програми ЄС Еразмус+ з міжнародної мобільності у вищій освіті

13 жовтня 2020 року Національний офіс Еразмус+ UA повідомив про переможців проєктів міжнародної мобільності у вищій освіті.

13 жовтня 2020 року Національний офіс Еразмус+ UA повідомив про переможців проєктів міжнародної мобільності у вищій освіті.

Україна посіла 2-ге місце серед країн-партнерів за кількістю підтриманих грантів на мобільність. У межах регіонального бюджету та окремого вікна мобільності підтримано 395 нових проєктів для України на 3904 гранти для мобільності за обміном студентів й працівників університетів. Фінансування ЄС – 11,9 млн.євро. 

Оновлена база проєктів буде доступна у листопаді 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3k208Nt, https://bit.ly/34YAMK1

Фото: Еразмус+ UA

2020-10-15
Share
Розвиток системи освіти і науки в Україні

Розвиток системи освіти і науки в Україні

Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України. 

Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України. 

Оприлюднені матеріали з відповідною інформацією складаються з семи блоків питань, а саме:

– ключові цілі та завдання Міністерства.

– дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти (реформа дошкільної освіти, Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти та підвищення престижності педпрацівників позашкілля);

– шкільної освіти (затвердження Державного стандарту та критеріїв оцінювання результатів навчання);

– професійної (професійно-технічної) освіти;

– вищої освіти  (проведення вступної кампанії-2020, збільшення державного замовлення, Стратегія розвитку вищої освіти тощо);

– надання державної підтримки трансферу технологій, продовження терміну дії СВР;

– електронні новації в освітньому просторі.

Детальніше: https://bit.ly/377f0Gr, https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/15/Postup%20komandy%20MON.pdf  

Фото: МОН

2020-10-15
Share
Плани державних статистичних спостережень на 2020-2021 роки

Плани державних статистичних спостережень на 2020-2021 роки

Кабінет Міністрів України затвердив плани державних статистичних спостережень на 2020 та 2021 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив плани державних статистичних спостережень на 2020 та 2021 роки.

Плани пройшли громадське обговорення та погодження з 21 заінтересованим державним органом. Вони передбачають проведення відповідно 97 та 90 державних статистичних спостережень та містять їх описи, інформацію про мету проведення, методичні документи та інструментарій, джерела статистичної інформації, переліки статистичних показників (з відповідними поясненнями), що поширюються за результатами державного статистичного спостереження. Визначені форми та строки оприлюднення статистичних продуктів (збірники, бюлетені, експрес-випуски та статистична інформація) у мережі інтернет на офіційних вебсайтах Держстату, його територіальних органів, Національного банку та Мінфіну. Плани структуровані за галузями статистики: демографічна та соціальна статистика;  економічна статистика; навколишнє природне середовище та галузева статистика. 

Прийняте рішення дозволить забезпечити офіційною статистичною інформацією усіх зацікавлених користувачів, включаючи органи державної влади, задля прийняття ними обґрунтованих управлінських рішень щодо соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

Детальніше: https://bit.ly/3jWSzYd 

Фото: Держстат

2020-10-15
Share
Концепція розвитку сфери штучного інтелекту в Україні

Концепція розвитку сфери штучного інтелекту в Україні

Міністерством цифрової трансформації розроблено проєкт Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, який пройшов громадське обговорення та погоджений зацікавленими центральним органами виконавчої влади. 

Міністерством цифрової трансформації розроблено проєкт Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, який пройшов громадське обговорення та погоджений зацікавленими центральним органами виконавчої влади. 

У Government AI Readiness Index 2020 Україна посідає 57 місце, тоді як перша п’ятірка складається з США, Великобританії, Фінляндії, Німеччини та Швеції. Індекс вимірює готовність урядів застосовувати штучний інтелект у наданні державних послуг своїм громадянам та розглядає можливості й фактори, що сприяють впровадженню ШІ.

Наразі Україна має найбільшу кількість компаній-розробників технологій штучного інтелекту у Східній Європі. За останні 3 роки кількість компаній, що мають досвід у галузі штучного інтелекту в Україні, зросла у чотири рази й на початку 2020 року становила майже 150. За Україною у рейтингу слідують Польща (110 компаній) та Білорусь (45). 

Прогнозується, що прийняття Концепції розвитку сфери штучного інтелекту дозволить Україні посилити свої позиції у світовому рейтингу на 10-20 пунктів.

Детальніше: https://bit.ly/34349eZ 

Фото: Мінцифри

2020-10-15
Share