Ефективні рішення Google для оптимізації освітнього процесу онлайн

Ефективні рішення Google для оптимізації освітнього процесу онлайн

19 квітня 2022 року відбудеться вебінар «Ефективні рішення Google для оптимізації освітнього процесу онлайн».

19 квітня 2022 року відбудеться вебінар «Ефективні рішення Google для оптимізації освітнього процесу онлайн».

Організатор – Академія цифрового розвитку.

Вебінар спрямований на розвиток навичок працівників освітньої сфери у користуванні безкоштовними додатками Google. 

Учасники ознайомляться з рішеннями Google для оптимізації освітнього процесу, через серію практичних завдань показати переваги та можливості застосування цифрових інструментів Google для організації мережевої взаємодії, ефективної публікації та доступності онлайн-ресурсів, через опрацювання різних онлайн-ресурсів та завдань навчити створювати й підтримувати персональне інформаційне середовище.

Під час вебінару буде проведено майстер-клас щодо найважливіших цифрових інструментів, які допомагають у роботі освітян.

Учасники, які по завершенню успішно складуть тест, отримають сертифікати про підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://bit.ly/3vrsNlI, https://bit.ly/3OjAvXShttps://bit.ly/3rxXlkB 

Фото: АЦР

2022-04-17
Поширити
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти України, а також її головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року в рамках процесу входження України до Європейського Союзу.

У документі визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища на основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти. Здійснений SWOT-аналіз дозволив розробити песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії розвитку вищої освіти в Україні.

Очікується, що в результаті реалізації Стратегії буде створено сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольнятиме потреби громадян, економіки та суспільства, матиме гідну репутацію та буде конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.

Також затверджено операційний план реалізації Стратегії у 2022-2024 роках. Він передбачає реалізацію наступних 5-ти стратегічних цілей:
– ефективність управління в системі вищої освіти;
– довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти;
– забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення;
– інтернаціоналізація вищої освіти України;
– привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.

Завдання та індикатори до кожної цілі Операційного плану наведені в Стратегічній піраміді розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, де визначена місія вищої освіти як інтелектуальний, культурний і професійний розвиток особистості, формування якісного людського капіталу та згуртування суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудови ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки та забезпечення високих стандартів якості життя.

Детальніше: https://bit.ly/37mXKQ0, https://bit.ly/3vneUVF

Фото: МОН

2022-04-15
Поширити
АІ-інструмент для розгляду заявок на ТМ

АІ-інструмент для розгляду заявок на ТМ

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) представляє розроблений АІ-інструмент для розгляду заявок на торгові марки.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) представляє розроблений АІ-інструмент для розгляду заявок на торгові марки.

Вперше запроваджено механізм порівняння товарів і послуг на основі штучного інтелекту в сфері рішень щодо відносних підстав відмови в наданні правової охорони. У січні 2022 року були організовані декілька навчальних сесій, під час яких експерти профільних підрозділів відомства отримали можливість попередньо випробувати новий інструмент. Подальше вдосконалення інструменту відбувалось на основі отриманих позитивних відгуків.

Його основу складає алгоритм, створений для оцінювання визначеної пари товарів або послуг. Він дозволяє зробити прогноз на основі порівняння історичних даних, отриманих з 420 тис. відомих пар. Найближчі семантично релевантні збіги визначаються за допомогою Similarity Tool.

Під час розгляду та складання рішень результати пошуку, кількість яких перевищує отриману за допомогою попередньої технології, стають доступними фахівцям EUIPO. Нова система розширює допомогу експертам, надаючи відповідні аргументи з попередніх рішень.

Запровадження АІ-інструменту відбувається при збереженні ключової ролі людського фактору. Доведено також успішність використання засобів штучного інтелекту для оптимізації робочих процесів.

Детальніше: https://bit.ly/3rvOi3Y

Фото: EUIPO

2022-04-15
Поширити
Найкращі глобальні інноватори 2022 року

Найкращі глобальні інноватори 2022 року

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Clarivate є світовим лідером у наданні якісної інформації та аналітики для прискорення темпів інновацій. На основі даних Clarivate™ щорічно визначаються організації, які демонструють ефективні інноваційні досягнення і займають лідируючі позиції у глобальній інноваційній екосистемі.

Основні результати 2022 року є такими:
– до 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року входять представники з 12 країн і регіонів. Японія очолює список (35 компаній-інноваторів), за нею йдуть США (18), Тайвань і Німеччина (по 9), Франція (8), материковий Китай і Південна Корея (по 5);
– кількість автомобільних фірм у списку подвоїлась (з 6 у 2021 році до 12 цього року);
– кількість аерокосмічних і оборонних компаній збільшилась удвічі;
– зростає популярність виробників електроніки та фірм із виробництва напівпровідників;
– вперше потрапили до списку електрична компанія електронної комерції материкового Китаю Alibaba та гігант філій і цифрових платежів Ant Group;
– до цьогорічного списку потрапили 3 національні дослідницькі організації, які фінансуються державою – Дослідницький інститут промислових технологій (Тайвань), а також Комісія з альтернативної енергетики та атомної енергії і Національний центр наукових досліджень (Франція).

У цьому році більше половини найкращих глобальних інноваторів походять з Азії. Це свідчить про зростання ролі регіону на світовій інноваційній арені. З 54-х азіатських компаній у списку цього року 35 належать Японії, 9 – Тайваню, по п’ять організацій – материковому Китаю і Південній Кореї.

Домінування Азії помітно і в секторі електроніки та обчислювальної техніки, оскільки 26 з 28 найкращих компаній походять з цього регіону. Кількість азіатських автомобільних інноваційних компаній у цьому році зросла до 12.

Детальніше: https://bit.ly/3viuL82, https://bit.ly/3MbhNQs, https://bit.ly/3rr0SRV

Фото: скріншот

2022-04-15
Поширити
Європейська стратегія щодо університетів

Європейська стратегія щодо університетів

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

На засіданні Ради з питань освіти обговорювалась синергія університетських місій та відповідних політичних процесів. Було наголошено на необхідності спільної роботи на європейському, національному та інституційному рівнях для досягнення наступних чотирьох ключових цілей:
– посилення європейського виміру у вищій освіті, дослідженнях та інноваціях, а також їх синергія;
– підвищення глобальної ролі та лідерства Європи;
– підтримка відновлення Європи та реагування на цифровий і зелений перехід;
– поглиблення європейського почуття приналежності на основі спільних цінностей.

Рада з питань освіти ухвалила рекомендації щодо побудови ефективної європейської вищої освіти і транснаціональної освіти. Вона закликала країни-члени сприяти запровадженню транснаціональних спільних програм і надати університетам свободу експериментувати з такими інструментами, як гнучке навчання, цифрове забезпечення та використання цифрової європейської студентської картки. Міністри наполягали на використанні існуючих Болонських інструментів, таких як «Європейський підхід до забезпечення якості спільних програм». Вони також закликали Європейську комісію створити пілотні програми та вивчити можливий законодавчий статут для університетських альянсів, таких як Європейська університетська ініціатива та спільна європейська форма диплому. Пілотні проєкти для обох інструментів мають початися наступного року.

Міністри також ухвалили висновки щодо розширення можливостей вищих навчальних закладів для майбутнього Європи у відповідь на «Стратегію для університетів», опубліковану Європейською комісією на початку цього року. Вони закликають до кращої синергії між дослідженнями та освітою, створенні дорожньої карти для об’єднання стратегічних ідей Європейського дослідницького простору та Європейського простору освіти.

Разом з тим Європейська університетська ініціатива являє собою одну з кількох можливостей для університетських альянсів. 

Європейська асоціація університетів (ЄАУ) сподівається, що акцент на Болонських інструментах може допомогти розширити їх використання в державах-членах, подолати бар’єри у транснаціональному співробітництві. Реформи на системному рівні, що надають університетам більшу автономію, залишаються обов’язковою умовою для більш глибокого транснаціонального співробітництва у його різних формах. Залучення зацікавлених сторін є найкращим способом упевнитися, що реформи відповідають цілям. 

Нові вимоги, що висуваються до університетів, мають супроводжуватися фінансуванням та іншою підтримкою, як-то навчання керівництва та персоналу. ЗВО мають підтримуватися за допомогою європейських та національних заходів, повністю дотримуючись принципу досконалості, вітати студентів, дослідників та науковців, чия свобода знаходиться під загрозою». 

ЄАУ розглядає це як чітке зобов’язання щодо створення європейської системи підтримки дослідників і студентів із групи ризику, тим самим доповнюючи та покращуючи системи, які вже діють у деяких країнах-членах ЄС. 

Країни-члени ЄС бажають реформувати сектор вищої освіти в рамках Болонських структур, визначаючи важлива роль Європейської комісії в координації цієї роботи та розробленні пілотних програм.

Детальніше: https://bit.ly/38Ps4mN, https://bit.ly/3uM77lc, https://bit.ly/3uNCRGI, https://bit.ly/3vo2j4D, https://bit.ly/3M74HUf

Фото: скріншот

2022-04-15
Поширити
Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

Організатори: Міжнародна некомерційна асоціація ЕuroCRIS, Міністерство науки та освіти Республіки Хорватія, Університетський обчислювальний центр Загребського університету.

Захід присвячений питанням покращення доступності дослідницьких інформаційних систем (CRIS) у Європі.

Сучасні CRIS відіграють ключову роль, оскільки вони містять величезний набір взаємопов’язаних частин інформації практично щодо всіх аспектів та об’єктів дослідження. Однак не всі системи мають однакові інформаційні профілі, тому слід орієнтуватись на кращі практики.

Під час заходу розглядатимуться останні тенденції використання CRIS, їх поширення, забезпечення ефективних механізмів обміну та агрегації дослідницької інформації. Упровадження відкритої науки та широке використання бізнес-аналітики для оцінювання досліджень, нові механізми взаємодії у сукупності дозволять покращити процес управління дослідницькою інформацією у різних галузях.

Тематика конференції охоплює наступне коло питань:
– роль та інтеграція CRIS як допоміжних інформаційних ресурсів для інфраструктур дослідницьких даних, таких як ініціатива European Open Science Cloud (EOSC);
– кращі практики взаємодії систем обміну дослідницькою інформацією на регіональному та національному рівні;
– дослідження інформаційних інфраструктур на національному та міжнародному рівнях;
– значення CRIS для просування та реалізації принципів відкритої науки;
– використання та впровадження стандартів у CRIS: ідентифікатори, формати, семантика, словники;
– використання CRIS у сфері управління дослідницькими даними;
– семантичні підходи, аналіз даних і профілювання в інтерпретації дослідницької інформації
– глобальний масштаб застосування систем CRIS;
– пов’язані відкриті дані для дослідницької інформації;
– сприяння та підтримка дослідницької співпраці через CRIS;
– цінність, вплив та результати CRIS для університетів;
– використання резюме і портфоліо, профілювання дослідників;
– роль CRIS у підтримці «Плану S» і трансформації наукових комунікацій;
– роль CRIS у підтримці відповідального використання дослідницьких метрик: аналітика та кількісне вимірювання у дослідницьких інформаційних системах;
– результати та результативність: тенденції в оцінюванні досліджень, ранжування та порівняння.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3jIq9CT, https://bit.ly/3Og6YhA, https://bit.ly/3jKK6Jm

Фото: скріншот

2022-04-15
Поширити
Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.

Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.

Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.

У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.

Детальніше: https://bit.ly/3M6rhME, https://bit.ly/3M92wPV

Фото: Clarivate

2022-04-15
Поширити
Ініціатива від шведських дослідницьких установ

Ініціатива від шведських дослідницьких установ

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Ряд шведських організацій, які проводять та фінансують дослідження, пропонують підтримку українським науковцям за такими напрямками:
– фінансування;
– проведення досліджень у шведських закладах вищої освіти;
– працевлаштування дослідників;
– міжнародна співпраця.

Зокрема, стипендії Шведської королівської академії наук у сумі 20 тис. шведських крон на місяць можуть бути присуджені на 12 місяців. Фінансування досліджень від Шведського фонду стратегічних досліджень може складати до 3 млн шведських крон при тривалості проєкту до трьох років.

Шведські університети Гетеборзький, Каролінський, Лундський, Стокгольмський, Упсальський та Умео пропонують свої лабораторії для проведення досліджень науковцями з України. 

Фонди: Веннера-Грена, Кнута та Аліси Валленберг, Стратегічних екологічних досліджень Містра виділяють кошти для працевлаштування дослідників або викладачів з України. Докторанти та науковці з України, які активно займаються медичними дослідженнями, можуть отримувати стипендії від Шведського товариства медичних досліджень і регіону Естергьотланд. Також шведські заклади вищої освіти подаватимуть заявки на фінансування Шведської дослідницької ради для працевлаштування дослідників з України у рамках Програми дій Марії Склодовської-Кюрі в програмі «Горизонт Європа».

Детальніше: https://bit.ly/3rvS5ht, https://bit.ly/37V3bG1

Фото: НАНУ

2022-04-14
Поширити
Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Бурхливі економічні зміни останнього десятиліття сприяли реформам, спрямованим на підвищення ефективності використання університетами державних коштів. У новій публікації розглядаються питання державного фінансування університетів та аналізується його еволюція з 2015 року.

Увага в дослідженні зосереджена на основних механізмах визначення блокових грантів, які отримують університети, а також на типах індикаторів, які використовуються органами державної влади на даний момент або будуть використовуватися під час майбутніх запланованих реформ.

Звіт показує, що більшість європейських країн використовують декілька інструментів для розподілу фінансування з блокових грантів, поєднуючи використання формул фінансування з контрактами на виконання і встановленням цілей. При цьому частково зберігаються підходи, що використовувалися при попередніх розподілах фінансування. Однак фінансова релевантність цих різних інструментів суттєво відрізняється.

Постійна дискусія навколо моделей фінансування впродовж останніх років, зосереджена на механізмах та інструментах фінансування, а не на цілях.

Постійно виникають питання побудови «ідеальної» моделі фінансування, що змусило експертів викласти у документі основні принципи розробки надійних моделей фінансування. У цьому контексті при використанні інструментів фінансування доцільно дотримуватись наступних принципів:
– розглядати повний набір варіантів механізмів фінансування;
– доповнювати стабільні, прив’язані до витрат механізми фінансування;
– використовувати обмежену кількість чітко визначених цілей або задач;
– залишатися простими й не бути надмірно вказівними;
– уникати створення громіздких процесів і форм звітності;
– не зациклюватися на постійних ресурсах;
– оцінювати можливі непередбачувані наслідки і регулярно оцінювати з точки зору відповідності призначенню.

Державні органи повинні прагнути до створення послідовної системи фінансування й особливо:
– уникати накопичення не артикульованих і незалежних схем з конкретними цілями, масштабами, умовами участі та вимогами, які сприяють загальному ускладненню ландшафту фінансування;
– ретельно зважувати переваги та обмеження внесення змін в базове фінансування порівняно з моделями створення спеціальних схем;
– прагнути до забезпечення узгодженості та синергії з існуючими інструментами фінансування на всіх рівнях державного регулювання, в тому числі європейські програми.

Детальніше: https://bit.ly/3jMThIV, https://bit.ly/3Eh1heS

Фото: ЄАУ

2022-04-14
Поширити
Рейтинг SCImago Institutions Rankings 2022

Рейтинг SCImago Institutions Rankings 2022

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Цей рейтинг є найбільшим серед міжнародних оцінок навчально-наукових інституцій світу.

Аналіз закладів вищої освіти та науково-дослідних установ здійснюється за композитним індикатором, який поєднує у собі три наступних набори показників, значущість яких оцінюються через їх прозорість у веб-просторі: наукові результати – 50%; інноваційні результати (патенти) – 30%; соціальний вплив – 20%.

До нинішнього рейтингу увійшло 54 заклади вищої освіти та академічних установ України. Кращі позиції займають:
– Національна академія наук України (441 місце в рейтингу);
– Криворізький національний університет (606 місце);
– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (659 місце);
– Національний університет «Львівська політехніка» (663 місце).

Детальніше: https://bit.ly/3xyWjZw, https://bit.ly/37eHCQN

2022-04-14
Поширити