12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи, створенням якої займатиметься МОН наступного року.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open
Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу
наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої
Національної науково-інформаційної системи, створенням якої
займатиметься МОН наступного року.
Open Ukrainian Citation Index – проєкт створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations. Сервіс розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки.
Розробники проєкту повідомлять громадськості, навіщо потрібен та як працюватиме OUCI, чим буде корисний сервіс для різних цільових аудиторій – дослідників, викладачів, представників бізнесу, грантодавців, працівників редакцій наукових журналів, бібліотекарів, освітніх та наукових управлінців. Обговорюватимуться різні аспекти використання OUCI для пошуку нових результатів досліджень та покращання наукової комунікації.
Спікери заходу: перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович та заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки Сергій Назаровець.
Цього ж дня також планується пілотний запуск OUCI, щоб кожен охочий зміг протестувати роботу системи та надати свої пропозиції.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.
«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?
Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема – Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.
TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.
Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та як можна підвищити її вплив?
Щоб підвищити видимість сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.
Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?
TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.
Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.
Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.
Який зараз статус оцифровки сірої літератури?
Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.
Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури відкритого доступу?
У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC. Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.
Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».
Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.
Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.
До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.
Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.
Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:
В організаційній сфері:
Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти метаданих сірої літератури.
У сфері наукових досліджень і освіти:
4. Університетам, урядовим установам та іншим інституціям впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої літератури.
5. Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного контролю сірої літератури.
6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.
7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.
У правовій сфері:
8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.
9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.
10. Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і некомерційних цілях.
У галузі фінансів та сталого розвитку:
11. Визначати доступні джерела фінансування досліджень, що включають сіру літературу.
12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.
13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.
У технічному напрямі:
14. Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати стабільність і доступність он-лайн контенту.
15. Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.
За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.
2018-12-04
За останні 3 роки кількість
публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та
Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності
вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та
проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.
Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015
року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090.
У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й –
5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика,
матеріалознавство.
«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне
зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на
14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності
мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За
підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100
вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН. Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити
кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний
директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
«Дані щодо збільшення як користувацької, так і
публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність
закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих
баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ
МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ,
МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько
45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.
Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.
Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни –
24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не
тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий
Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані
тощо.
«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога
більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми
ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило
минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у
комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та
заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.
Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як
підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика
здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше
користуватися Scopus та Web of Science.
«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади
мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про
надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити
в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи
позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить
невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.
Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує
забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для
інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони
тощо.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
