Премія ЮНЕСКО за використання ІКТ в освіті

Премія ЮНЕСКО за використання ІКТ в освіті

ЮНЕСКО оголосила Конкурс на премію короля Хамада бен Іса Аль-Халіфа за використання ІКТ в освіті.

ЮНЕСКО оголосила Конкурс на премію короля Хамада бен Іса Аль-Халіфа за використання ІКТ в освіті.

Тема премії 2020 року – «Використання штучного інтелекту для підвищення безперервності та якості навчання».

Відповідно до критеріїв відбору, проєкти-претенденти мають відповідати конкретній темі року, бути інноваційними (застосування ШІ), містити докази покращення результатів навчання, демонструвати потенціал для відтворюваності та масштабування. Більш детально з критеріями відбору проєктів можна ознайомитись на сайті ЮНЕСКО.

Переможці будуть названі Генеральним директором ЮНЕСКО на основі рекомендацій міжнародного журі й отримують винагороду у розмірі 25 тис.доларів США та диплом.

Заявку на участь можна подати до 18 грудня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3cLCC4w, https://bit.ly/3jiFqbs, https://bit.ly/3cLCEta

Фото: BNA

2020-09-30
Поширити
Додаткові конкурси зі стратегічних партнерств

Додаткові конкурси зі стратегічних партнерств

Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро. 

Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро. 

Зазначені конкурси спрямовані на фінансування та реалізацію проєктів, що сприятимуть впровадженню стратегії #EUDigitalEducation та розвитку навичок через CREATIVITY & THE ARTS. Зокрема:

– конкурс щодо готовності до цифрового навчання підтримує проєкти у сфері шкільної, фахової передвищої, професійної освіти, вищої освіти та  професійної підготовки; ініціатива має на меті поліпшити умови дистанційного, змішаного та онлайнового навчання, передбачає підтримку вчителів і тренерів, а також проєктів, спрямованих на інклюзивність цифрового навчання;

– конкрус партнерств задля творчості підтримує проєкти розвитку молоді, шкільної освіти та освіти дорослих; спрямований на розвиток навичок та умінь, які заохочують творчість, новаторство.

Участь українських організацій, як партнерів, можлива за належного обґрунтування внеску та значущості очікуваних результатів для досягнення завдань проєкту на основі наявного потенціалу (інноваційних напрацювань за темою проєкту).

Бюджет конкурсу – до 300 тисяч євро на 24 місяці.

Документи можна подати до 29 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3jhluFT, https://bit.ly/2EPaWPy 

2020-09-30
Поширити
Європейська столиця інновацій 2020 року

Європейська столиця інновацій 2020 року

Під час Днів досліджень та інновацій ЄС у Брюсселі Європейською столицею інновацій 2020 року за використання інновацій для покращення життя мешканців названо місто Левен (Бельгія). Місто нагороджено грошовою премією в розмірі 1 мільйон євро.

Під час Днів досліджень та інновацій ЄС у Брюсселі Європейською столицею інновацій 2020 року за використання інновацій для покращення життя мешканців названо місто Левен (Бельгія). Місто нагороджено грошовою премією в розмірі 1 мільйон євро.

Бельгійське місто Левен є відомим науково-дослідним центром, який об’єднує жителів, міських чиновників, дослідників та підприємців для впровадження інновацій та реалізації на практиці рішень сучасних викликів. Ці виклики включають перехід до циркулярної економіки, протидія змінам клімату та забезпечення високого рівня освіти й охорони здоров’я. 
Такі мережі, як Лювен-2030 та Leuven MindGate презентують проекти економічної, соціальної та екологічної спрямованості. Також грошовий приз у розмірі 100 тис. євро отримали м.Клуж-Напока (Румунія), м.Еспоо (Фінляндія), м.Гельсінгборг (Швеція), м.Валенсія (Іспанія), м.Відень (Австрія). 

Детальніше: https://bit.ly/30alaS3 

Фото: ЕК

2020-09-28
Поширити
Засідання Асамблей держав-членів ВОІВ

Засідання Асамблей держав-членів ВОІВ

У Женеві завершилися офіційні заходи 61-ї серії засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). 

У Женеві завершилися офіційні заходи 61-ї серії засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). 

Відбулись засідання Асамблей Мадридського, Гаазького та Паризького союзів, на яких були розглянуті виклики, пов’язані з пандемією COVID-19. Уперше було проведено засідання Асамблеї Пекінського договору після набрання чинності Пекінським договором про аудіовізуальні виконання 28 квітня 2020 року, коли до нього приєдналася 30-а договірна сторона. 

Делегати відзначили постійне зростання Центру арбітражу та медіації ВОІВ, який розглядає дедалі більшу кількість справ про медіацію та арбітраж ІВ, а також спори щодо доменних імен, завдяки популярній процедурі UDRP, ініційованій ВОІВ, що вже відзначила своє 20-річчя. 

Також делегати звернулися до Генерального директора із запитом щодо скликання позачергової сесії Асамблей ВОІВ у першій половині 2021 року  задля розгляду питань, пов’язаних з комітетами ВОІВ, міжнародною нормативною базою, глобальними послугами інтелектуальної власності. 

Детальніше: https://bit.ly/33audnL, https://www.wipo.int/publications/en/details.jsp?id=4517  

2020-09-28
Поширити
Нова база даних судових рішень з інтелектуальної власності

Нова база даних судових рішень з інтелектуальної власності

24 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) запустила нову базу даних WIPO Lex-Judgments, завдяки якій можна отримати безкоштовний доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу, що стосуються прав ІВ.

24 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) запустила нову базу даних WIPO Lex-Judgments, завдяки якій можна отримати безкоштовний доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу, що стосуються прав ІВ.

Ця база даних надає доступ до найбільш значущих судових рішень, які визнані такими через їх велику вагу або значення як прецедентних рішень. Вона доповнює інформацію бази даних WIPO Lex, – глобальної колекції нормативно-правових актів та договорів у сфері ІВ, де представлені:  бібліографічні відомості про відповідні рішення (включаючи їх предмет); назва органу, що прийняв рішення; тип розгляду; положення нормативних актів; ключові слова й резюме; повні тексти мовою оригіналу.

На момент запуску база WIPO Lex-Judgments містила біля 400 документів з 10 країн, її інтерфейс доступний англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами.

База даних WIPO Lex-Judgments буде корисна судовим органам, оскільки зміцнить потенціал аналізу й обґрунтування рішень, а також особам, відповідальним за розробку політики, науковцям, інноваторам.

Детальніше: https://bit.ly/366K3BW, https://bit.ly/2HqKs7L 

2020-09-25
Поширити
Відкрито конкурси Програми Горизонт 2020

Відкрито конкурси Програми Горизонт 2020

22 вересня 2020 Європейська Комісія оголосила конкурс науково-дослідних проектів Горизонт 2020 з бюджетом на 1 млрд. євро. Це останній та найбільший конкурс Програми Горизонт 2020 має на меті допомогти ЄС реагувати на кліматичну кризу та захистити біорізноманіття Європи. 

22 вересня 2020 Європейська Комісія оголосила конкурс науково-дослідних проектів Горизонт 2020 з бюджетом на 1 млрд. євро. Це останній та найбільший конкурс Програми Горизонт 2020 має на меті допомогти ЄС реагувати на кліматичну кризу та захистити біорізноманіття Європи. 

Новий конкурс спрямований на вирішення проблем кліматичних змін за допомогою більш цілеспрямованих коротко- та середньострокових проектів, які будуть мати довгостроковий вплив.

Запропоновані проекти відповідно до умов конкурсу мають відноситись до таких сфер:

– подолання глобальних кліматичних викликів;

– чиста, доступна та безпечна енергія;

– промисловість для чистої та циркулярної економіки;

– енергоефективні будівлі;

– стійка та розумна мобільність;

– здорові продукти харчування;

– біорізноманіття та екосистеми;

– нульове забруднення, нетоксичне середовище.

На сайті ЄС можна ознайомитись з тематичною спрямованістю та умовами конкурсу.

Заявку на участь можна подати до 26 січня 2021 року (на Sunfuel-EICPrize-2021 – до 5 травня 2021). Проекти-переможці розпочнуть реалізацію восени 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/309QvUK, https://bit.ly/2G2gp6b, https://bit.ly/2G8V0rL 

2020-09-25
Поширити
Єврокомісія оголосила переможців Horizon Impact Award 2020

Єврокомісія оголосила переможців Horizon Impact Award 2020

Європейська Комісія оголосила переможців другого видання Horizon Impact Award – премії для проєктів, що фінансуються ЄС, які мали значний вплив на суспільство в Європі та за її межами.

Європейська Комісія оголосила переможців другого видання Horizon Impact Award – премії для проєктів, що фінансуються ЄС, які мали значний вплив на суспільство в Європі та за її межами.

Проєкти-переможці сприяли зменшенню викидів СО2, запропонували перший прозорий дисплей, допомогли покращити якість життя дітей із серцевою недостатністю, створили інноваційні технології для збереження природи, підтримали збереження європейської спадщини завдяки новим технологіям перекладу історичних рукописів.

Переможців премії було оголошено у Брюсселі під час Європейських днів досліджень та інновацій. Кожен з переможців отримає 10 000 євро.

Детальніше: https://bit.ly/303dUHBhttps://bit.ly/2GhZP20, https://bit.ly/3i0VLAf 

Фото: ЄК

2020-09-25
Поширити
Щодо ефективності програм та інструментів підтримки інновацій в Україні

Щодо ефективності програм та інструментів підтримки інновацій в Україні

Агенція європейських інновацій запрошує долучитись до опитування щодо ефективності наявних програм та інструментів підтримки інновацій в Україні на всьому ланцюгу створення інновацій від ідеї до ринку. Відповіді респондентів важливі, оскільки дозволять підготувати пропозиції з удосконалення програм, сервісів та інструментів підтримки інновацій в Україні.

Агенція європейських інновацій запрошує долучитись до опитування щодо ефективності наявних програм та інструментів підтримки інновацій в Україні на всьому ланцюгу створення інновацій від ідеї до ринку. Відповіді респондентів важливі, оскільки дозволять підготувати пропозиції з удосконалення програм, сервісів та інструментів підтримки інновацій в Україні.

З урахуванням отриманих результатів будуть підготовлені рекомендації для структур влади, донорів та широкого кола організацій.Анкету можна заповнити до 1 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/367SsVy

2020-09-25
Поширити
WIPO Pearl

WIPO Pearl

До термінологічної бази даних WIPO Pearl додано біля 1,5 тис. нових термінів, пов’язаних з COVID-19. Це важливо для винахідників, які здійснюють пошук нових ліків від коронавірусної інфекції та засобів її діагностики. 

До термінологічної бази даних WIPO Pearl додано біля 1,5 тис. нових термінів, пов’язаних з COVID-19. Це важливо для винахідників, які здійснюють пошук нових ліків від коронавірусної інфекції та засобів її діагностики. 

WIPO Pearl надає доступ до наукових і технічних термінів, отриманих з патентних документів, що сприяє коректному використанню термінів різними мовами, полегшує пошук та обмін науковими й технічними знаннями.

Відтепер WIPO Pearl містить 147 основних кластерів понять, пов’язаних із COVID-19. В основному вони належать до таких галузей знань, як біологія, медицина (епідеміологія й діагностика), охорона здоров’я. Кожен кластер містить терміни англійською, арабською, іспанською, китайською, корейською, німецькою, португальською, російською, французькою та японською мовами, які є офіційними мовами Міжнародної патентної системи ВОІВ. Терміни включені до окремого глосарію, представленого на веб-сайті WIPO Pearl. Колекція термінів з напряму COVID-19 пов’язана з базою даних PATENTSCOPE: пошуковий запит, сформований з глосарію або з додатку WIPO Pearl (мовний пошук або пошук на понятійній карті) дозволяє «в один клік» отримати посилання на патенти, що містять відповідні терміни на будь-якій з 10 мов.

Оскільки терміни, пов’язані з COVID-19, наразі мають особливо важливе значення, ВОІВ надала доступ до їх безкоштовного скачування.

Детальніше: https://bit.ly/32ZgIHJ, https://wipopearl.wipo.int/en/linguistic 

Фото: ВОІВ

2020-09-24
Поширити
ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

ЮНЕСКО розробляє етичні аспекти використання штучного інтелекту

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Міжнародними експертами ЮНЕСКО підготовлений проект рекомендацій щодо етичних аспектів використання штучного інтелекту, який нещодавно був розісланий 193 державам-членам організації. Він буде обговорюватись з метою підготовки остаточного прийняття на Генеральній конференції ЮНЕСКО у листопаді 2021 року.

Ініціатива щодо підготовки такого документу з’явилась ще у березні 2019 року, завдяки чому  ЮНЕСКО змогла доручити розроблення ідеї 24-м відомим фахівцям, які мають багатодисциплінарний досвід в області етики штучного інтелекту. Згодом ЮНЕСКО провела ряд комплексних консультацій з метою з’ясування позиції широкого кола зацікавлених сторін: експертів зі 155 країн, громадськості (за допомогою глобального онлайн-опитування), установ ООН, крупних галузевих компаній (Google, Facebook, Microsoft), академічного сектору (від Стенфордського університету до Китайської академії наук). 

Це надзвичайно важливо, адже останнім часом з’явилось надзвичайно багато рішень, заснованих на штучному інтелекті (ШІ), зокрема – для виявлення випадків контакту з людьми, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, прискорення пошуку вакцини, розвитку телемедицини, дистанційного навчання, мобілізації безпілотних літальних апаратів для доставки медичного обладнання тощо.  Відповідно стала нагальною потреба у єдиному нормативному документі. 

Рекомендація ЮНЕСКО вводить ряд ключових понять:

– відповідність – технології штучного інтелекту не повинні перевищувати заздалегідь встановлені межі для досягнення законних цілей або завдань і повинні відповідати контексту;

– нагляд і рішучість з боку людини – люди несуть етичну та юридичну відповідальність на всіх етапах життєвого циклу систем ШІ;

– захист навколишнього середовища та світу –  системи ШІ повинні сприяти мирній взаємодії усіх живих істот та поважати природне середовище, особливо – при видобутку природних ресурсів;

– гендерна інтеграція – технології ШІ не повинні відтворювати гендерну нерівність.

ЮНЕСКО надаватиме допомогу державам-членам у розробці їх власних систем оцінки етичного впливу та у виробленні стратегій запобігання ризиків, а також заходів щодо пом’якшення наслідків і моніторингу етичного використання ШІ.

Крім формування міжнародного консенсусу з даного питання, експерти ЮНЕСКО пропонують державам-членам і зацікавленим сторонам підвищувати рівень інформованості широкої громадськості й постійно наголошувати на важливості освіти кожної людини з питань цифрових прав.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373434, https://en.unesco.org/artificial-intelligence 

2020-09-24
Поширити