Інструмент Vienna Classification Assistant

Інструмент Vienna Classification Assistant

Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг. 

Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг. 

Доступ до цього інструменту – безкоштовний. Для початку роботи достатньо перенести зображення у відповідне поле “помічника”, після чого автоматично визначаються і демонструються найбільш релевантні категорії,  зображення класифікується відповідно до Віденської класифікації та користувачу пропонується набір відповідних опцій.

Для роботи з Vienna Classification Assistant ВОІВ радить використовувати зображення у форматі JPG/JPEG або PNG, а також сучасний веб-браузер: Chrome, Firefox або Microsoft Edge. Обмін даними зображень відбувається лише між користувачем та ВОІВ, дані після аналізу не зберігаються на серверах організації.

Детальніше: https://bit.ly/2E4UgD5, https://www3.wipo.int/bnd-api/vienna-classification-assistant/ 

Фото: Укрпатент

2020-08-18
Поширити
Серія вебінарів «Інтернет-маркетинг для підприємців»

Серія вебінарів «Інтернет-маркетинг для підприємців»

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Netpeak запускає серію практичних вебінарів «Інтернет-маркетинг для підприємців. Практичні вебінари від Дія.Бізнес і Netpeak». 

Міністерство цифрової трансформації України спільно з Netpeak запускає серію практичних вебінарів «Інтернет-маркетинг для підприємців. Практичні вебінари від Дія.Бізнес і Netpeak». 

Проєкт передбачає безкоштовні 60-хвилинні вебінари з питань проведення рекламних кампаній за допомогою Google Ads, SEO-оптимізації, email-маркетингу. 

Повний графік ефірів:

– «Інтернет-маркетинг: інструкція з експлуатації» (25 серпня 2020 р.); 

– «Типи рекламних кампаній в Google Ads» (1 вересня 2020 р.);

– «Як вести рекламні кампанії в Google Ads під час кризи» (8 вересня 2020 р.);

– «SEO-оптимізація на етапі створення нового сайту» (15 вересня 2020 р.);

– «Як просувати мобільний додаток в Google Ads (22 вересня 2020 р.);

– «Email-маркетинг, який точно працює» (29 вересня 2020 р.).

Вебінари будуть транслюватися на Facebook-сторінці «Дія.Бізнес».  

Для участі у вебінарах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3g9IJQ7, https://bit.ly/2YbARay 

Фото: Мінцифра

2020-08-18
Поширити
Проєкти стратегічного партнерства Еразмус+

Проєкти стратегічного партнерства Еразмус+

У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».

У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».

Напрям КА2: SP є окремим компонентом міжнародного виміру Програми Erasmus+ у сфері освіти, професійної підготовки та молоді, що спрямований на підтримку інноваційних практик, а також реалізацію спільних ініціатив розвитку співробітництва, колегіального навчання та обміну досвідом на європейському рівні. 

З Базою проєктів Erasmus+ за участі України можна ознайомитись на сайті Еразмус+.

Детальніше: https://bit.ly/2EeMzu1, https://bit.ly/320qMhW, https://bit.ly/3kRVPoN

Фото: Еразмус+

2020-08-18
Поширити
Жан Моне: Оголошено результати конкурсу 2020 року

Жан Моне: Оголошено результати конкурсу 2020 року

Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.

Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.

Серед переможців 38 проєктів, у яких беруть участь представники України: 25 Modules, 2 Centre of Excellence, 5 Chairs, 5 Projects, 1 Support to Associations. Іх координуватимуть 24 українських організації а саме: 21 заклад вищої освіти, 2 громадські організації та 1 дослідницький заклад.

Інформація щодо проєктів-переможців розміщена на сайті Виконавчого агентства із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.

Детальніше: https://bit.ly/3iWjCll, https://bit.ly/3g96t6E 

Фото: Еразмус+

2020-08-18
Поширити
Огляд ОЕСР щодо технологій та конфліктів

Огляд ОЕСР щодо технологій та конфліктів

Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».

Консалтингова компанія JustPeace Labs підготувала огляд «Технології в конфліктній ситуації: чутливість галузі технологій до конфліктів».

У документі наводяться ризики, з якими стикаються технологічні компанії.

Нові технології можуть у багатьох відношеннях істотно вплинути на динаміку розвитку конфліктів, наприклад:

– використання технологій штучного інтелекту у збройних конфліктах;

– технології розпізнавання осіб можуть негативно вплинути на недоторканність приватного життя, безпеку і доступ до соціальних послуг;

– контроль за переміщенням в умовах COVID-19 для якого використовуються технології стеження тощо.

У зв’язку з цим JustPeace пропонує кілька можливих варіантів дій для технологічних компаній. Головна їх рекомендація – прийняти чутливість до конфліктів як один з головних принципів при розробці та випуску продукції компанії. Це означає застосування заходів, спрямованих на мінімізацію негативних впливів.

Використання підходу чутливості до конфліктів несе у собі ряд вигід, серед яких:

– зниження юридичної відповідальності;

– зниження репутаційних витрат і збитків ідентичності бренду;

– підвищення фінансової захищеності;

– підвищення впливовості компаній, які першими прийняли та застосували на практиці підхід чутливості до конфліктів.

Детальніше: https://conflictsensitivity.org/conflict-sensitivity/what-is-conflict-sensitivity/, https://oecd-russia.org/news/tehnologii-v-konflikte.html, https://bit.ly/2E94Zwc

2020-08-18
Поширити
Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Як українські вчені можуть долучитися до «ERA vs CORONA»

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.

План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;

– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;

– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;

– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;

– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;

– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;

– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;

– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;

– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;

– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.

Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:

пошук проєктів на «European Research Area corona platform» 
(завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);

– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);

– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).

Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими. 

Детальніше: https://bit.ly/2PWBYGI, https://bit.ly/2E8chA1, https://bit.ly/3fZr3GT, https://bit.ly/3iUTtnl, https://bit.ly/2FlNSaR, https://bit.ly/3iJF2Co, https://bit.ly/348rFay 

Фото: МОН

2020-08-15
Поширити
ООН: Десятиріччя науки про океан

ООН: Десятиріччя науки про океан

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.

Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.

Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.

У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.

Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:

– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;

– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;

– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;

– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;

– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;

– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.

Детальніше: https://www.oceandecade.org,   http://www.worldoceanassessment.org  

2020-08-14
Поширити
Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ. 

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними  для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z,  https://bit.ly/3gKDVSn 

2020-08-13
Поширити
Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво,

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12
Поширити
Урбан-хакатон «Синхро Простір»

Урбан-хакатон «Синхро Простір»

14 серпня 2020 року відбудеться IV урбан-хакатон «Синхро Простір», який пройде у онлайн-форматі.

14 серпня 2020 року відбудеться IV урбан-хакатон «Синхро Простір», який пройде у онлайн-форматі.

Організатори: Синхро Простір, Embassy of the Netherlands in Ukraine.

Мета заходу – об’єднати архітекторів, дизайнерів, урбаністів, iнженерiв, it-розробників, екологів задля створення інноваційних проєктів для українських міст.

Очікується, що учасники хакатону запропонують проєкти у наступних напрямках:

– подолання проблеми теплового стресу в міському просторі;

– боротьба із забрудненням повітря та водойм;

– інтерактивних рішення для туризму;

– розвиток велоруху та розумних транспортних рішень.

Програма заходу включає розробку ідей та проєктів командами для вирішення заявлених задач; три менторські сесії (валідація ідей, краш-тест та підготовка до пітчингу); презентації проектів та вибір переможців представниками міської влади та експертами. Найкращі проєкти будуть представлені на Synchro Space DEMO DAY 2020.

Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації.

Детальніше: https://bit.ly/2PGuOGd, http://hub-synchro.space/startups

2020-08-10
Поширити