15 вересня 2020 року на платформі Zoom у форматі CivicLab / Лабораторія громадської участі відбудеться онлайн-обговорення нового плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
15 вересня 2020 року на платформі Zoom у форматі CivicLab / Лабораторія громадської участі відбудеться онлайн-обговорення нового плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
Організатори: Секретаріат Кабінету Міністрів України, офіс Ради Європи в Україні.
Мета заходу – обговорити нові ідеї щодо громадської участі, які можуть бути реалізовані в рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
План дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» на 2021 – 2022 роки розробляється в контексті Цілей сталого розвитку 2030. Обговорення буде проходити в контексті цілі 16 «мир, справедливість та сильні інститути».
Партнерство «Відкритий Уряд» – це міжнародна Ініціатива, спрямована на об‘єднання зусиль урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян. У рамках реалізації Ініціативи уряди країн-учасниць спільно з громадянським суспільством розробляють та реалізують дворічні національні плани дій. Кожен план дій повинен містити конкретні, амбітні зобов’язання, спрямовані на удосконалення прозорості, підзвітності та громадської участі.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум про взаємодію та співробітництво з громадською спілкою «Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній».
Міністерство цифрової трансформації України підписало меморандум про взаємодію та співробітництво з громадською спілкою «Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній».
Співпраця потрібна для об’єднання зусиль у запуску цифрових інновацій, розбудови електронної комерції та ІТ-індустрії, а також для удосконалення електронних послуг та доступу до публічної інформації. Сторони меморандуму висловили сподівання, що співробітництво буде сприяти розвитку електронних послуг, інструментів онлайн оплат та платіжних платформ, розбудові вітчизняного ринку фінансових технологій, створенню сильної фінтех-екосистеми та підвищенню фінансової інклюзії в Україні.
Міністерство розвитку громад та територій України відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 827 «Деякі питання фінансування програм та проєктів регіонального розвитку» (зі змінами), оголошує конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.
Міністерство розвитку громад та територій України відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 827 «Деякі питання фінансування програм та проєктів регіонального розвитку» (зі змінами), оголошує конкурсний відбір проєктів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.
Замовник проєкту, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, може подати заяву МОН до 25 вересня 2020 року.
1 лютого 2020 року набула чинності Угода між Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка була укладена 24 січня 2020 року. Документ визначає порядок виходу Сполученого Королівства з ЄС та Євроатому.
1 лютого 2020 року набула чинності Угода між Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка була укладена 24 січня 2020 року. Документ визначає порядок виходу Сполученого Королівства з ЄС та Євроатому.
Угодою про вихід передбачено перехідний період з 1 лютого 2020 року до 31 грудня 2020 року, впродовж якого Сполучене Королівство розглядатиметься як держава-член ЄС та Євроатому для цілей застосування міжнародних договорів, укладених ЄС (або Євроатомом) або державами-членами, що діяли від імені ЄС (або Євроатому), або ЄС (або Євроатомом) та його державами-членами спільно.
У зв’язку з цим Уряд Сполученого Королівства проінформував Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про заходи, які будуть вжиті для збереження на території Сполученого Королівства після спливу перехідного періоду прав власників міжнародних реєстрацій, які отримали правову охорону промислових зразків та торговельних марок в Європейському Союзі до закінчення перехідного періоду, а також прав заявників за міжнародними заявками, які мають територіальне поширення на Європейський Союз.
Інформація про правові наслідки закінчення перехідного періоду для користувачів Мадридської системи міжнародної реєстрації торговельних марок та Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків оприлюднена відповідно у інформаційних повідомленнях ВОІВ № 54/2020 від 23.07.2020 та № 31/2020 від 28.07.2020.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
Зазначена стратегія має визначити ключові вектори, за якими буде розвиватися Україна та відповідні інструменти стимулювання для промисловості, агросектору, видобування, транспортних коридорів, IКT, наукових досліджень і розробок, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору. Ініціативи, що увійдуть до стратегії, будуть виділені у відповідні державні цільові програми та будуть реалізовуватись вже з 2021 року.
Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:
– зміни у підходах до державного управління (необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права);
– зміни у якості економічного зростання (без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення; необхідні зміни саме у якості економічного зростання – воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким);
– зміни у політиці зайнятості (зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність);
– зміни у сферах охорони здоров’я та освіти (освітні процеси мають враховувати тенденції майбутнього, регулярно оновлюватимуться освітні стандарти, освітній процес будуватиметься на засадах інклюзивності й цифровізації, будуть формуватись освітньо-наукові кластери).
Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, центральних органів виконавчої влади, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.
Наукова Рада Національного фонду досліджень України затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених».
Наукова Рада Національного фонду досліджень України затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсу «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених».
По першому конкурсу прохідний бал для проєктів переможців визначено на рівні 83,1, а по другому – 87,3. Всього рейтинг отримали відповідно 421 (у т.ч. 77 з балом не менше 83,1) та 316 проєктів (у т.ч. 141 з балом не менше 87,3). Не рекомендовано до фінансування 45 проєктів.
У зв’язку з можливими змінами фінансування Конкурсу після коригування бюджетів проєктів-переможців прохідний бал може бути знижено. Обсяги фінансування проєктів будуть затверджені Науковою радою НФДУ після узгодження витрат за окремими статтями бюджетів (зокрема, щодо оплати праці) відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про конкурс. Остаточний список проєктів-переможців конкурсу буде оголошено пізніше.
2 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності в онлайн-режимі оприлюднила щорічний звіт Global Innovation Index 2020.
2 вересня 2020 року Всесвітня організація інтелектуальної власності в онлайн-режимі оприлюднила щорічний звіт Global Innovation Index 2020.
13-е видання звіту присвячене питанню «Хто фінансуватиме інновації?».У виданні висвітлено стан фінансування інновацій, досліджено еволюцію механізмів фінансування підприємців та новаторів, а також розглядаються інші проблеми, у тому числі – в контексті економічного уповільнення, спричиненого коронавірусною хворобою COVID-19.
Також організація розмістила відео, у якому Генеральний директор представив роль Global Innovation Index в інноваційному середовищі та еволюцію рейтингу за останнє десятиліття.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Оподаткування цифрових послуг є реальною проблемою для міжнародного співтовариства. Деякі країни вводять податки на цифрові послуги в односторонньому порядку, ООН та ОЕСР намагаються домогтися прогресу у виробленні єдиного підходу до оподаткування доходів в умовах цифровізації.
Комітет експертів ООН з міжнародного співробітництва з податкових питань випустив проект нової статті Типової конвенції про уникнення подвійного оподаткування та коментарі щодо оподаткування автоматизованих цифрових послуг. Нові правила ООН встановлюють, що дохід від такого роду послуг, який виникає в одній державі та виплачується резиденту іншої, може обкладатися податком за місцем податкового резидентства компанії, яка такі послуги надає. Це, однак, не передбачає, що зазначений дохід підлягає оподаткуванню виключно державою, де компанія є резидентстом.
До кінця 2020 року країни-учасниці BEPS повинні узгодити рішення, яке буде працювати не лише по відношенню до автоматизованих цифрових послуг, але й щодо бізнесу, орієнтованого на споживача. Саме комплексне багатостороннє рішення на майданчику ОЕСР може виявитися найбільш ефективним.
