Post image ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ІННОВАЦІЇ НА КОНКУРЕНТНУ ПЕРЕВАГУ

ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ІННОВАЦІЇ НА КОНКУРЕНТНУ ПЕРЕВАГУ

На порталі «ДіяБізнес» доступна нова освітня онлайн-програма для підприємців «Як перетворити інновації на конкурентну перевагу».

На порталі «ДіяБізнес» доступна нова освітня онлайн-програма для підприємців «Як перетворити інновації на конкурентну перевагу».

Цей курс допоможе зрозуміти, яким чином інновації можуть підтримувати розвиток бізнесу на всіх етапах — від з’ясування потреб клієнтів, пошуку нових можливостей, до формування стратегії та розроблення практичних рішень. Планується обговорити наступні питання: як інновації створюють цінність для бізнесу; як побудувати ефективну бізнес-стратегією; як інновації допомагають створювати цінність для клієнтів; як формувати інноваційну стратегію з огляду на доступні ресурси; що таке людиноорієнтований дизайн і як він підтримує рішення, спрямовані на інтереси клієнтів; як перетворювати інноваційні ідеї на практичні рішення. Онлайн-курс створений  у співпраці національного проєкту «Дія.Бізнес», Офісу з розвитку підприємництва та експорту за підтримки уряду Японії.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/business/iak-peretvoryty-innovatsiyi-na-konkurentnu-perevahu-biznesu, https://business.diia.gov.ua/education/innovatsii-u-biznesi-praktychni-kroky-vid-idei-do-vprovadzhennia

Фото: Мінцифра

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-11-20
Share
Post image ОЕСР: УРЯДОВІ ПІДХОДИ ДО СПІВРОБІТНИЦТВА У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ

ОЕСР: УРЯДОВІ ПІДХОДИ ДО СПІВРОБІТНИЦТВА У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Урядові підходи до співробітництва в галузі розвитку: висновки та уроки з практики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Урядові підходи до співробітництва в галузі розвитку: висновки та уроки з практики».

У ньому зазначається, що у 2023–2024 рр. близько 15% двосторонньої офіційної допомоги розвитку розподілялися поза межами головних профільних агентств, залучаючи понад 200 урядових установ. Без координації виникає високий ризик фрагментації цілей. Тому у звіті розглядаються саме комплексні урядові підходи, покликані координувати розпорошені повноваження, зменшити дублювання та надати країнам-партнерам цілісну й узгоджену пропозицію. Організація співпраці залежить від адміністративних традицій і політичних систем, гнучкості інструментів, отже урядам потрібно реалістично оцінювати міжвідомчі механізми взаємодії й уникати  інформаційних пасток, а не просто обмінюються інформацією на пізніх етапах. Ефективність розвитку залежить від балансу між централізацією та спеціалізованою експертизою. Централізовані системи легше узгоджують політичний напрям, але ризикують обмежити залучення глибокої технічної експертизи галузевих міністерств. Розпорошені повноваження дозволяють активно мобілізувати профільний досвід різних відомств, але несуть на собі підвищений ризик дублювання та розсинхронізації видатків. Сфера залучення приватного капіталу вимагає тісної співпраці агентств розвитку, установ фінансування розвитку, експортно-кредитних агентств та МЗС. Сильна координація забезпечує м’який перехід проектів від грантової підтримки до комерційного фінансування без взаємної конкуренції. Практичний успіх координації вирішується безпосередньо на місцях: провідні міністерства повинні мати достатній аналітичний, кадровий і бюджетний потенціал для ресурсного забезпечення; розміщення представництв, залучення експертизи дипломатичних місій та мобільність персоналу підсилюють взаємодію завдяки присутності в країні; країнам-партнерам необхідно пропонувати єдині пакети політичних, технічних, пільгових та непільгових фінансових інструментів, виступаючи як «єдиний уряд», а не розрізнені інституції.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/whole-of-government-approaches-to-development-co-operation_05846ace-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/11/whole-of-government-approaches-to-development-co-operation_fae8d457/05846ace-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/05846ace-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-11-19
Share
Post image БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

Нестабільність та геополітична напруженість на тлі зростання стратегічного значення наукових розробок зробили актуальною проблему посилення безпеки досліджень.

Нестабільність та геополітична напруженість на тлі зростання стратегічного значення наукових розробок зробили актуальною проблему посилення безпеки досліджень.

Відкритість, академічна свобода та міжнародна співпраця залишаються основою сучасної академічної сфери, запорукою якісних досліджень, але одночасно можуть створювати нові вразливості. Безпека досліджень не означає відмову від міжнародних партнерств, учасники яких мають діяти за принципом «наскільки це можливо — відкрито, наскільки необхідно — закрито», застосовуючи пропорційні заходи на основі оцінювання ризиків, недопущення протекціонізму, дискримінації чи необґрунтованого обмеження академічної свободи. Рада Європейського Союзу ухвалила Рекомендацію щодо посилення безпеки досліджень (C/2024/3510). Документ покликаний допомогти державам-членам, Європейській комісії та науковій спільноті виявляти й оцінювати ризики міжнародної співпраці у сфері досліджень та інновацій. Йдеться про недопущення небажаного передавання критично важливих знань і технологій, зловмисного впливу на дослідження, порушення етичних норм і доброчесності, щоб наукові результати використовувались всупереч безпеці, цінностям та основоположним принципам ЄС. Цей документ є логічним продовженням попередніх кроків ЄС, зокрема – Глобальному підходу до досліджень та інновацій (2021), висновкам Ради щодо протидії іноземному втручанню, запобіжним механізмам програми «Горизонт Європа», Порядку денному політики Європейського дослідницького простору на 2022–2024 роки, Європейській стратегії економічної безпеки, оцінюванню ризиків у критично важливих технологічних сферах. Упроваджувати рекомендації мають Європейська Комісія та держави-члени у взаємодії з організаціями, що здійснюють та фінансують дослідження, а також іншими учасниками сектору, зокрема – приватними компаніями. Єврокомісія  приймає на себе завдання розвитку спільної платформи ресурсів, розроблення та поширення методичних рекомендацій з оцінювання стійкості, надаватиме експертну підтримку й розвиватиме діалог із міжнародними партнерами. Держави формуватимуть національні підходи, розвиватимуть міжвідомчу взаємодію, здійснюватимуть обмін інформацією та надаватимуть спеціалізовану підтримку. Дослідницькі установи та фінансуючі організації повинні оцінювати ризики й перевіряти партнерів, включати питання безпеки до партнерських угод, посилювати кіберзахист, здійснювати навчання персоналу та забезпечувати прозорість фінансування. Для Європейського дослідницького простору рекомендації є основою скоординованої системи безпеки на рівні ЄС, держав та окремих установ. Їхня імплементація допоможе зберегти цілісність ERA та довіру до наукової співпраці, не перешкоджаючи обміну знаннями. Сучасна наукова сфера — це не закритий простір, а відкрита та стійка екосистема, здатна відповідально керувати ризиками міжнародної взаємодії.

Детальніше: https://eur-lex.europa.eu/eli/C/2024/3510/oj/eng, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:C_202403510, https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2024/760387/EPRS_BRI(2024)760387_EN.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-11-13
Share
Post image КОНКУРС РОЗРОБОК НА ЗАМОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ 

КОНКУРС РОЗРОБОК НА ЗАМОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ 

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт прийому заявок на конкурс спільних прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на замовлення бізнесу.

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт прийому заявок на конкурс спільних прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на замовлення бізнесу.

Йдеться про виконання наступних робіт прикладного спрямування на запит вітчизняних підприємств: «Розробка та дослідження малогабаритної комплектної трансформаторної підстанції (БКТП) у залізобетонній оболонці з підвищеним рівнем безпеки та стійкості до несанкціонованого доступу відповідно до стандартів ЄС»; «Розроблення технології та макетного зразка бортового модуля автономного визначення координат і просторової орієнтації безпілотних літальних апаратів в умовах придушення або підміни сигналів глобальних навігаційних супутникових систем»; «Проєкт виробництва вуглецевої нитки в Україні»; «Розроблення промислової біотехнології одержання активної субстанції транс-ресвератролу з культури клітин Vitis vinifera»; «Розроблення, валідація та підготовка до серійного виробництва стандартизованого внутрішньоротового медичного виробу REVIBRAIN для підтримки функціональної нейрореабілітації дорослих із порушеннями рівноваги, постурального контролю та мобільності»; «Розроблення, валідація та підготовка до серійного виробництва стандартизованого внутрішньоротового медичного виробу REVIBRAIN для підтримки функціональної нейрореабілітації дорослих із порушеннями рівноваги, постурального контролю та мобільності». Взяти участь у конкурсі можуть державні заклади вищої освіти та державні наукові установи, які пройшли державну атестацію та мають відповідну наукову і лабораторну базу у відповідних галузях. Заявку необхідно спрямувати до ініціатора згідно опублікованих технічних завдань, скориставшись платформою NAUKA. Подати заявку можна до 20 листопада 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/konkurs-rozrobok-na-zamovlennia-biznesu-rozroblennia-malohabarytnoi-komplektnoi-transformatornoi-pidstantsii-u-zalizobetonnii-obolontsi, https://mon.gov.ua/news/konkurs-rozrobok-na-zamovlennia-biznesu-avtonomna-navihatsiia-bpla-v-umovakh-prydushennia-gnss, https://mon.gov.ua/news/konkurs-rozrobok-na-zamovlennia-biznesu-tekhnolohichna-osnova-vyrobnytstva-vuhletsevoi-nytky-v-ukraini, https://mon.gov.ua/news/konkurs-rozrobok-na-zamovlennia-biznesu-rozroblennia-promyslovoi-biotekhnolohii-oderzhannia-trans-resveratrolu, https://mon.gov.ua/news/konkurs-rozrobok-na-zamovlennia-biznesu-standartyzatsiia-ta-pidhotovka-do-seriinoho-vyrobnytstva-medychnoho-vyrobu-revibrain, https://nauka.gov.ua/information/zb2026

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка

2026-11-11
Share
Post image ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДКЛЮЧЕНІ ДО НРАТ ЛОКАЛЬНІ РЕПОЗИТАРІЇ ТА ЇХНІЙ КОНТЕНТ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДКЛЮЧЕНІ ДО НРАТ ЛОКАЛЬНІ РЕПОЗИТАРІЇ ТА ЇХНІЙ КОНТЕНТ

У Національному репозитарії академічних текстів реалізована технічна та програмна можливість інформаційної інтеграції із закладами вищої освіти, науковими установами та видавництвами.

У Національному репозитарії академічних текстів реалізована технічна та програмна можливість інформаційної інтеграції із закладами вищої освіти, науковими установами та видавництвами.

Наразі 84 інституційних репозитарії закладів вищої освіти, наукових установ та видавництв підключені до НРАТ та передають до нього академічні тексти. Усі бажаючі можуть дізнатись про перебіг цієї інтеграції, скориставшись наступними інструкціями.

Перший спосіб – переглянути повний список локальних репозитаріїв у відповідному розділі https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi. Зверніть увагу, що отримати деталізовану інформацію про кожного інституціонального учасника НРАТ, можна, натиснувши на позначку розгорнути/згорнути  біля назви ЛР. Ця інформація містить назву ЗВО, НУ, НВ; шлях доступу на головну сторінку інституційного репозитарію; дату приєднання до НРАТ; актуальну кількість представлених у НРАТ академічних текстів цього репозитарію й доступних для ознайомлення.  Другий спосіб – переглянути відомості на дашборді, розміщеному на головній сторінці офіційного вебпорталу НРАТ https://nrat.ukrintei.ua (кількість ЛР та їхній контент, представлений у НРАТ). Третій спосіб – скористатись сервісом розширеного пошуку https://nrat.ukrintei.ua/searchdb/#advanced (поля «Вид академічного тексту» / «Матеріали видань та локальних репозитаріїв» та «Інституціональний учасник» / «назва»). Також на головній сторінці офіційного вебпорталу НРАТ можна обрати хештег «Інституціональні учасники НРАТ» https://nrat.ukrintei.ua/news/?post_date=22012018+05112026&_sft_post_tag=instytuczionalni-uchasnyky-nrat щоб ознайомитись із ретроспективою тематичних публікацій інформаційно-оглядового та аналітичного змісту. Усі інструктивні матеріали щодо налагодження інформаційної інтеграції із НРАТ закладами вищої освіти, науковими установами та видавництвами, представлені на офіційному вебпорталі Нацрепозитарію за посиланням  https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi/.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/yak-diznatys-pro-kilkist-pidklyuchenyh-do-nrat-lokalnyh-repozytariyiv-ta-yihnij-kontent/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Інституціональні_учасники_НРАТ

2026-11-10
Share
Post image БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ

БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ

Кабінет Міністрів України оновив порядок використання бюджетних коштів для виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки та освіти, прийнявши постанову від 4 листопада 2026 р. N 1377.  

Кабінет Міністрів України оновив порядок використання бюджетних коштів для виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки та освіти, прийнявши постанову від 4 листопада 2026 р. N 1377.  

Це рішення створює правові підстави для фінансування участі малого й середнього бізнесу в міжнародних наукових проєктах та врегульовує використання коштів, залучених МОН від міжнародних партнерів. Відповідне фінансування можна буде спрямовувати на міжнародні наукові й науково-технічні роботи та проєкти, які виконуються закладами вищої освіти, науковими установами, підприємствами, громадськими та іншими організаціями за результатами конкурсного відбору.

Йдеться про залучення малого й середнього бізнесу до виконання міжнародних наукових і науково-технічних програм та проєктів із можливістю отримання фінансування в рамках програми Eureka; врегулювання використання коштів спеціального фонду, які надходять за відповідними договорами та грантовими угодами; можливість сплати внесків України за участь у спільних підприємствах та Європейських консорціумах дослідницьких інфрастурктурах ERICs. МОН вважає, що прийняте рішення посилює фінансові механізми міжнародної наукової співпраці та розширює коло українських учасників, які можуть отримати підтримку для виконання спільних досліджень і розробок.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-shcho-daie-bilshe-mozhlyvostei-dlia-finansuvannia-mizhnarodnykh-naukovykh-proiektiv, https://ips.ligazakon.net/document/KP261377?from=legislation&hide=true, https://mon.gov.ua/news/bilshe-mozhlyvostei-dlia-finansuvannia-mizhnarodnykh-naukovykh-proiektiv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-11-10
Share
Post image ФОНД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ФІНАНСУВАТИМЕ ВІТЧИЗНЯНУ НАУКУ В РАМКАХ ПРОЄКТУ FORWARD

ФОНД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ФІНАНСУВАТИМЕ ВІТЧИЗНЯНУ НАУКУ В РАМКАХ ПРОЄКТУ FORWARD

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту у складі європейського консорціуму переміг із проєктом FORWARD у програмі Європейського Союзу «Горизонт Європа».

Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту у складі європейського консорціуму переміг із проєктом FORWARD у програмі Європейського Союзу «Горизонт Європа».

Участь у проєкті передбачає стипендіальну підтримку українських вчених та їхніх команд, а також розширення співпраці з європейськими дослідницькими установами. Фінансування досліджень українських науковців та розвитку міжнародних наукових партнерств в обсязі 2,34 млн євро здійснюватиметься упродовж 2027–2029 років. До консорціуму входять 37 наукових та освітніх установ із 14 країн: України, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії, Франції, Данії, Бельгії, Чехії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Португалії та Румунії.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/stypendii-ta-mizhnarodna-spivpratsia-fond-prezydenta-ukrainy-doluchytsia-do-proiektu-forward-prohramy-horyzont-ievropa, https://presidentfund.gov.ua, https://presidentfund.gov.ua/news/stypendialna-pidtrymka-ta-mizhnarodni-doslidzhennya-fond-prezydenta-ukrayiny-stav-peremozhtsem-programy-goryzont-yevropa

Фото: ФПУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-11-06
Share
Post image РЕАЛЬНІ КРОКИ ЗІ СТВОРЕННЯ АГЕНЦІЇ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РЕАЛЬНІ КРОКИ ЗІ СТВОРЕННЯ АГЕНЦІЇ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України оголосило про практичні кроки зі створення Агенції прикладних досліджень, а саме – старт прийому заявок до склади команди.

Міністерство освіти і науки України оголосило про практичні кроки зі створення Агенції прикладних досліджень, а саме – старт прийому заявок до склади команди.

Очікується, що Агенція допомагатиме підприємцям і науковцям у спільній роботі зі створення технологій, випробовуванні прототипів та упровадженні розробок у виробництво. Вона має стати точкою взаємодії між українським бізнесом, університетами та науковими установами. Відповідно до урядового рішення від 26 серпня 2026 року № 1075 Агенція є структурним підрозділом Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації». Агенція надаватиме підтримку на всьому шляху досліджень та інновацій – від визначення технологічної проблеми підприємства, пошуку наукової команди, до практичного застосування результатів та оцінювання їхнього економічного ефекту. Наразі стартував конкурсний відбір до команди Агенції на посади керівника, заступника керівника, старшого наукового співробітника, наукового співробітника, молодшого наукового співробітника, провідного інженера. Подати резюме на конкурс можна до 23 листопада 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/v-ukraini-stvoriat-ahentsiiu-prykladnykh-doslidzhen-oholosheno-nabir-u-komandu, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1075-2026-%D0%BF#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Валоризація знань

2026-11-05
Share
Post image ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

ОЕСР: ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПРАВИЛ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У документі порівнюються законодавчі обмеження для прямих іноземних інвестицій у 106 економіках світу станом на кінець грудня 2025 року. Індекс дає змогу оцінити відмінності між країнами, регіонами та секторами, а також простежити зміни правил, які полегшують або ускладнюють доступ іноземних інвесторів до національних ринків. Загалом регуляторні умови у 2025 році залишалися майже незмінними. Середній показник індексу дещо зріс — із 0,1192 у 2024 році до 0,1194 у 2025-му, тоді як медіанне значення не змінилося. У 95 із 106 економік показник залишився на попередньому рівні. У семи економіках обмеження послабилися, а в чотирьох — посилилися. Отже, незначне зростання середнього показника було зумовлене змінами в невеликій кількості країн, де нові обмеження мали більшу вагу, ніж заходи з лібералізації в інших економіках. Найбільший вплив створюють вимоги щодо частки іноземного капіталу в підприємствах (61%), 26% припадає на інші операційні обмеження, 10% — на перевірку іноземних інвестицій за економічними критеріями, а 3% — на обмеження щодо залучення ключового іноземного персоналу. Таким чином правила володіння підприємствами залишаються основним чинником, який визначає вимірювану індексом обмеженість іноземного інвестування. Обмеження розподілені між секторами нерівномірно. Найвищі середні показники зафіксовано в медіа, нерухомості, транспорті, сільському господарстві, рибальстві та професійних послугах. Натомість більшість виробничих галузей і низка ділових послуг залишаються відносно відкритими для іноземних інвесторів. У середньому економіки поза межами ОЕСР мають вищий рівень обмежень, ніж країни — члени організації. ОЕСР наголошує, що регуляторні обмеження є лише одним з елементів інвестиційного середовища. Водночас їх систематичне вимірювання допомагає виявляти можливості для реформ і оцінювати, наскільки правила доступу до ринків відповідають завданням залучення капіталу, технологій і знань.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a7751054-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a731ea02/a7751054-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a7751054-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-23
Share
Post image ОЕСР: ПРОЗОРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕКАЗІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЮ ВАРТІСТЬ

ОЕСР: ПРОЗОРІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕКАЗІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЇХНЮ ВАРТІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

У документі представлено рекомендації з підвищення прозорості міжнародних платежів, здійснюваних фізичними особами, зокрема – грошових переказів між країнами. ОЕСР визначає чотири основні проблеми цієї сфери: високу вартість операцій, низьку швидкість переказів, обмежений доступ до послуг і недостатню прозорість умов їх надання. Для споживача реальна вартість міжнародного переказу не завжди очевидна. На підсумкову суму впливають не лише безпосередні комісії, а й витрати на конвертацію валют та інші платежі, передбачені умовами операції. Якщо інформація про них неповна або подана незрозуміло, людині складніше порівнювати пропозиції різних постачальників платіжних послуг і визначати, скільки коштів фактично отримає адресат. ОЕСР підтримує підхід, закладений у Дорожній карті G20 щодо вдосконалення транскордонних платежів. Відповідно до неї, постачальники платіжних послуг мають розкривати платникам і отримувачам щонайменше чотири категорії інформації: повну вартість операції з урахуванням відповідних комісій і витрат на обмін валют, очікуваний строк зарахування коштів, можливість відстежувати статус платежу та умови надання послуги. Такий підхід має значення не лише для окремого переказу. Доступна й порівнювана інформація допомагає споживачам приймати обґрунтовані фінансові рішення, а також підтримує конкуренцію між постачальниками послуг. Водночас транскордонний характер платежів потребує узгоджених підходів у різних юрисдикціях, щоб вимоги до розкриття інформації були зрозумілими й послідовними. Звіт покликаний допомогти країнам реалізовувати Високорівневі принципи ОЕСР і G20 щодо захисту фінансових споживачів, які передбачають належне розкриття інформації та прозорість міжнародних платежів. Адже прозорість транскордонних переказів є не лише питанням інформування клієнта, а й важливим елементом захисту його прав.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9f4da8fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9bf43fdb/9f4da8fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9f4da8fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-22
Share