Інноваторам

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Індекс регуляторної обмеженості прямих іноземних інвестицій ОЕСР — 2025: основні висновки й тенденції» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».

У документі порівнюються законодавчі обмеження для прямих іноземних інвестицій у 106 економіках світу станом на кінець грудня 2025 року. Індекс дає змогу оцінити відмінності між країнами, регіонами та секторами, а також простежити зміни правил, які полегшують або ускладнюють доступ іноземних інвесторів до національних ринків. Загалом регуляторні умови у 2025 році залишалися майже незмінними. Середній показник індексу дещо зріс — із 0,1192 у 2024 році до 0,1194 у 2025-му, тоді як медіанне значення не змінилося. У 95 із 106 економік показник залишився на попередньому рівні. У семи економіках обмеження послабилися, а в чотирьох — посилилися. Отже, незначне зростання середнього показника було зумовлене змінами в невеликій кількості країн, де нові обмеження мали більшу вагу, ніж заходи з лібералізації в інших економіках. Найбільший вплив створюють вимоги щодо частки іноземного капіталу в підприємствах (61%), 26% припадає на інші операційні обмеження, 10% — на перевірку іноземних інвестицій за економічними критеріями, а 3% — на обмеження щодо залучення ключового іноземного персоналу. Таким чином правила володіння підприємствами залишаються основним чинником, який визначає вимірювану індексом обмеженість іноземного інвестування. Обмеження розподілені між секторами нерівномірно. Найвищі середні показники зафіксовано в медіа, нерухомості, транспорті, сільському господарстві, рибальстві та професійних послугах. Натомість більшість виробничих галузей і низка ділових послуг залишаються відносно відкритими для іноземних інвесторів. У середньому економіки поза межами ОЕСР мають вищий рівень обмежень, ніж країни — члени організації. ОЕСР наголошує, що регуляторні обмеження є лише одним з елементів інвестиційного середовища. Водночас їх систематичне вимірювання допомагає виявляти можливості для реформ і оцінювати, наскільки правила доступу до ринків відповідають завданням залучення капіталу, технологій і знань.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a7751054-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/oecd-fdi-regulatory-restrictiveness-index-2025_a731ea02/a7751054-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a7751054-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прозорість роздрібних транскордонних платежів і грошових переказів».

У документі представлено рекомендації з підвищення прозорості міжнародних платежів, здійснюваних фізичними особами, зокрема – грошових переказів між країнами. ОЕСР визначає чотири основні проблеми цієї сфери: високу вартість операцій, низьку швидкість переказів, обмежений доступ до послуг і недостатню прозорість умов їх надання. Для споживача реальна вартість міжнародного переказу не завжди очевидна. На підсумкову суму впливають не лише безпосередні комісії, а й витрати на конвертацію валют та інші платежі, передбачені умовами операції. Якщо інформація про них неповна або подана незрозуміло, людині складніше порівнювати пропозиції різних постачальників платіжних послуг і визначати, скільки коштів фактично отримає адресат. ОЕСР підтримує підхід, закладений у Дорожній карті G20 щодо вдосконалення транскордонних платежів. Відповідно до неї, постачальники платіжних послуг мають розкривати платникам і отримувачам щонайменше чотири категорії інформації: повну вартість операції з урахуванням відповідних комісій і витрат на обмін валют, очікуваний строк зарахування коштів, можливість відстежувати статус платежу та умови надання послуги. Такий підхід має значення не лише для окремого переказу. Доступна й порівнювана інформація допомагає споживачам приймати обґрунтовані фінансові рішення, а також підтримує конкуренцію між постачальниками послуг. Водночас транскордонний характер платежів потребує узгоджених підходів у різних юрисдикціях, щоб вимоги до розкриття інформації були зрозумілими й послідовними. Звіт покликаний допомогти країнам реалізовувати Високорівневі принципи ОЕСР і G20 щодо захисту фінансових споживачів, які передбачають належне розкриття інформації та прозорість міжнародних платежів. Адже прозорість транскордонних переказів є не лише питанням інформування клієнта, а й важливим елементом захисту його прав.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9f4da8fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/transparency-in-retail-cross-border-payments-and-remittances_9bf43fdb/9f4da8fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9f4da8fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розкриття потенціалу цифрових інновацій в електроенергетичній системі» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому міститься аналіз розвитку цифрових технологій (зокрема – ШІ) та їхнього впливу на виробництво, передавання, розподіл, зберігання та споживання електроенергії, динаміку інноваційної діяльності та державного фінансування, а також політичні дії з підтримки цифрової трансформації електроенергетики. Зв’язок між електроенергетикою та цифровими технологіями є двостороннім. З одного боку, центри оброблення даних, необхідні для навчання й роботи систем штучного інтелекту, збільшують попит на електроенергію. З іншого — цифрові інструменти допомагають ефективніше керувати енергетичними системами, підвищувати їхню надійність і гнучкість та краще використовувати наявні потужності. За даними патентного аналізу ОЕСР, кількість патентів на застосування ШІ в електроенергетиці зросла більш ніж учетверо між 2017 і 2022 роками. Серед перспективних рішень — під’єднані датчики, цифрові двійники енергетичних об’єктів, прогнозування виробництва й споживання та автоматизоване виявлення несправностей. Розвиваються розумні лічильники й термостати, домашні системи зберігання енергії, віртуальні електростанції та двостороннє заряджання електромобілів, за якого акумулятори можуть не лише отримувати електроенергію, а й повертати її до мережі. Водночас державне фінансування не повністю відображає зростання значення цих технологій. У 2014–2024 роках загальні державні бюджети на дослідження, розробки й демонстраційні проєкти в енергетиці збільшилися більш ніж на 70% у реальному вимірі. Проте частка коштів, спрямованих на ключові цифрові інновації в електроенергетичних системах, знизилася з пікового показника 0,38% у 2021 році до 0,31% у 2024-му. Відбувається не загальне скорочення енергетичного фінансування, а зменшення відносної ваги цього напряму. Для подальшого розвитку цифрової електроенергетики матимуть значення наступні чиниики: створення умов для випробування нових регуляторних моделей, розроблення технічних стандартів, забезпечення доступу споживачів до енергетичних даних. Це має сприяти появі нових послуг і моделей взаємодії між учасниками ринку. Цифрова трансформація електроенергетики залежить не лише від технологічних розробок, а й від узгоджених регуляторних рішень, забезпечення сумісності систем, доступності даних і належної підтримки досліджень та інновацій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_5f78b601-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/unlocking-digital-innovation-in-the-electricity-system_c837f21e/5f78b601-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5f78b601-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_OECD