Інноваторам

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний матеріал «Робоча сила у галузі досліджень та інновацій продовжує зростати в ОЕСР».

У ньому зазначається, що у 2024 році в країнах ОЕСР частка фахівців у галузі науки та техніки досягла 3,7% робочої сили; фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій зросла до 3,1%, а частка персоналу з досліджень та розробок, у свою чергу, зросла майже до 1,6%. Згідно з останніми даними Обсерваторії кар’єри в дослідженнях та інноваціях (ReICO) чисельність професійної робочої сили у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) продовжує зростати в економіках ОЕСР та ЄС. Частка фахівців у галузі науки та техніки  зросла з 3,2 до 3,7% від загальної зайнятості в країнах ОЕСР з 2017 по 2024 роки. Кількість фахівців з ІКТ, до яких належать розробники та аналітики програмного забезпечення і додатків, а також фахівці з баз даних та мереж, зросла в середньому з 2,0 до 3,1% по економіках ОЕСР. Спільна ініціатива ОЕСР-ЄС ReICO вивчає розвиток, вплив на ринок праці та циркуляцію робочої сили в галузі досліджень та інновацій  у 50-ти країнах, відмінності між країнами в чисельності робочої сили в галузі STEM та балансі між фахівцями з науки і техніки та ІКТ.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/06/the-research-and-innovation-workforce-continues-to-expand-across-the-oecd.html, https://www.oecd.org/en/networks/research-and-innovation-careers-observatory.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Постійна нездатність забезпечити загальний доступ до базових навичок» із серії «Навички дорослих у центрі уваги».

У ньому зазначається, що впродовж більшої частини двадцятого століття визначальним викликом для розвинених економік було розширення доступу до освіти. Тепер виклик інший і значно складніший, оскільки вимоги до навичок для роботи, технологій і повсякденного життя продовжують зростати. Останні дані опитування навичок дорослих 2023 року засвідчують, що майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР не має базових навичок грамотності, необхідної для належної участі в сучасній економіці. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в двох циклах опитування, частка дорослих з низьким рівнем навичок упродовж десятиліття значно зросла і лише у 2-х країнах частка дорослих з низьким рівнем навичок зменшилася. Ці базові навички є важливими компетенціями для повсякденного життя, що дозволяють людям розуміти розрахункові листки, заповнювати онлайн-заявки, дотримуватися робочих процедур, порівнювати ціни, керувати домашніми фінансами та отримувати доступ до державних послуг. У світі, який все частіше вимагає мінімум базового рівня грамотності та математики, дорослі, які не мають цих навичок, ризикують бути виключеними з суспільного життя. Кожен п’ятий дорослий має низькі базові навички у Фінляндії, Японії, Нідерландах, Норвегії та Швеції, тоді як в Чилі, Польщі та Португалії – це кожен другий. Це структурна проблема, яка лежить в основі економічної ефективності, соціальної згуртованості та демократичної стійкості. У цьому огляді розглядається проблема низького рівня базових навичок серед дорослого населення країн ОЕСР та наголошується на необхідності більш активних, цілеспрямованих і стійких заходів політики, а також посилення початкової освіти та підтримки системи розвитку навичок упродовж життя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_128c3138-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_e0b8eb80/128c3138-en.pdf, https://doi.org/10.1787/128c3138-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Економічні дослідження ОЕСР: Норвегія 2026» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що Норвегія залишається однією з найбільш процвітаючих економік світу, що обумовлено грамотним макроекономічним управлінням та висококваліфікованою робочою силою. Однак економічне зростання доволі повільне, інфляція постійно перевищує цільовий показник у 2%, а суверенний фонд покриває дедалі більшу частку бюджетного дефіциту. У цьому огляді пропонується стислий виклад економічних тенденцій та перспектив Норвегії, включаючи прогнози ВВП та інфляції, перспективи зростання й пріоритети структурних реформ. Доповнення фіскальної політики середньостроковим планом витрат могло б допомогти знизити тиск на витрати та забезпечити довгострокову стійкість державних фінансів. Грошово-кредитна політика повинна залишатися обмежувальною доти, доки інфляція не буде надійно зафіксована на цільовому рівні. Рамки грошово-кредитної політики, особливо таргетування інфляції та незалежність центрального банку, наразі працюють добре і мають залишатися загалом незмінними. Підвищення якості викладання та оптимізація навчальних програм допоможе покращити показники початкової та середньої освіти. Подальше поглиблення торговельних відносин, покращення управління ризиками та підтримання достатніх запасів товарів першої необхідності допоможуть знизити ризик збоїв у глобальних ланцюжках поставок. Реформа регулювання  в частині зниження адміністративного та регуляторного навантаження на стартапи, посилення регуляторного контролю та підвищення ефективності режимів банкрутства, сприятимуть інноваціям та підвищенню продуктивності.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-norway-2026_5cc02644-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-economic-surveys-norway-2026_a4156dfb/5cc02644-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5cc02644-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини