Діяльність культурних інституцій: політика та фінансування

Діяльність культурних інституцій: політика та фінансування

19-20 квітня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться німецько-український науково-практичний семінар «Діяльність культурних інституцій: політика та фінансування».

19-20 квітня 2021 року в онлайн-форматі відбудеться німецько-український науково-практичний семінар «Діяльність культурних інституцій: політика та фінансування».

Організатори: ВГО Українська бібліотечна асоціація, Goethe-Institut в Україні.

Під час заходу планується обговорити наступні питання:
– основні процеси культурного розвитку в Німеччині;
– сучасні процеси та поточна ситуація у культурній сфері в Україні; 
– бюджетування закладів культури в Україні: основні тенденції, механізми та процедури; 
– особливості культурної політики та культурного розвитку у Німеччині з акцентом на структурно слабкі регіони (сільську місцевість);
– Академія культурного лідера: від концепцій до конкретних справ. 

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3cFaz84, https://ula.org.ua/images/uba_document/seminar/Goethe_Institut_Progr_04_2021_V4.pdfhttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSckp2a1awYeo97xCtliKTqXtUWeRCORaH00BK1jRzV2oK9jdw/viewform 

Фото: УБА

2021-03-31
Поширити
Законодавчі зміни у процесі атестації кадрів вищої кваліфікації

Законодавчі зміни у процесі атестації кадрів вищої кваліфікації

30 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів».

30 березня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів».

Документ стосується присудження наукових ступенів та покликаний розблокувати процес захисту дисертацій на здобуття ступенів кандидата та доктора наук. Здобувачі можуть захищатись у постійно діючих докторських спеціалізованих вчених радах без встановлення обмежувальних термінів. Також удосконалюється процес атестації кадрів на здобуття ступеня доктора філософії. Він вносять зміни до ряду Законів України, – «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту». 

Детальніше: https://bit.ly/3frkWyhhttps://www.rada.gov.ua/news/Povidomlennya/205872.html  

Фото: МОН

2021-03-30
Поширити
Премія ЮНЕСКО-Калінга за популяризацію науки

Премія ЮНЕСКО-Калінга за популяризацію науки

Оголошено прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття спільної премії ЮНЕСКО-Калінга за популяризацію науки.

Оголошено прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття спільної премії ЮНЕСКО-Калінга за популяризацію науки.

Організатори конкурсу: ЮНЕСКО, Фонд Калінга, Уряд Індії. 

Премія ЮНЕСКО за популяризацію науки є міжнародною премією, яка присуджується за винятковий внесок окремої особи у передачу суспільству знань про досягнення науки та сприяння її популяризації. Вона є найстарішою премією ЮНЕСКО (заснована у 1951 році) і фінансується Фондом Калінга та Урядом Індії. Присуджується особам, які мали визначну кар’єру письменника, редактора, лектора, програмного директора, режисера веб-програм, продюсера фільму, що допомагали інтерпретувати науку, дослідження та технології, перетворюючи їх у інформацію, зрозумілу для широких верств населення. 

Кандидати можуть бути номіновані будь-якою неурядовою організацією, яка є офіційним партнером ЮНЕСКО і працює у галузі науки. Лауреат премії отримає грошову винагороду 40 тис. дол. США та срібну медаль ЮНЕСКО імені Альберта Ейнштейна. 

Умови конкурсу представлені на вебсайті ЮНЕСКО.

Подати заявку можна до 17 травня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rGusAg, https://en.unesco.org/prizes/kalinga 

Фото: Скріншот

2021-03-30
Поширити
Заява Академічної групи «Наука та інновації»

Заява Академічної групи «Наука та інновації»

Національна академія наук України оприлюднила заяву Академічної групи «Наука та інновації», підписаної членом-кореспондентом НАН України  Негрійко А.М. та академіком НАН України Яцківим Я.С. і направленої на ім’я Прем’єр-міністра і Міністра освіти і науки України. 

Національна академія наук України оприлюднила заяву Академічної групи «Наука та інновації», підписаної членом-кореспондентом НАН України  Негрійко А.М. та академіком НАН України Яцківим Я.С. і направленої на ім’я Прем’єр-міністра і Міністра освіти і науки України. 

Документ містить аналіз стану секторів української науки, констатацію негативних та позитивних тенденцій, пропозиції щодо розвитку вітчизняної науки. Зокрема автори заяви пропонують наступне:
– запровадження у відповідності до вимог національного законодавства та рекомендацій міжнародного незалежного аудиту наукової та інноваційної системи України, гнучкої системи фінансування досліджень, яка б включала як конкурсне фінансування порівняно короткострокових проєктів (через гранти НФД, МОН, інших міністерств та відомств), так і базове фінансування, яке б дозволяло університетам вибудовувати наукову політику принаймні на середньострокову перспективу;
– посилення інтеграції досліджень у ЗВО та НАН України через механізми різних грантових програм для підтримки спільних університетсько-академічних проєктів, розширення практики наукового та науково-педагогічного сумісництва, укладання прямих договорів про співпрацю між НАН і провідними університетами та громадськими науковими організаціями;
– запровадження ефективних механізмів створення центрів колективного користування сучасним науковим обладнанням в усіх секторах української науки незалежно від відомчого підпорядкування;
– запровадження ефективних систем доступу до міжнародних баз науково-технологічної інформації;
– запровадження ефективних інструментів підтримки молодих дослідників (зокрема, через широко використовуваний у світі інструмент пост-доків, який дає змогу вченому впродовж визначеного періоду після захисту дисертації працювати в обраній ним команді високого рівня);
– поглиблення інтеграції України в Європейський дослідницький простір, термінове відновлення дії базової Угоди про науково-технологічне співробітництво між Україною і ЄС від 2002 року та початок переговорів щодо умов участі України в новій рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа»;
– створення дієвої сучасної інноваційної системи та доступних для науковців механізмів комерціалізації їх інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3dfJt6U  

Фото: НАНУ

2021-03-30
Поширити
Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 22 березня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Міністерством освіти і науки України 22 березня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp 

2021-03-30
Поширити
Україна приєдналася до Боннської заяви щодо свободи наукових досліджень

Україна приєдналася до Боннської заяви щодо свободи наукових досліджень

Міністерство освіти і науки України приєдналось до Боннської заяви, – спільної декларації країн Європейського дослідницького простору щодо свободи наукових досліджень та вільного руху дослідників. 

Міністерство освіти і науки України приєдналось до Боннської заяви, – спільної декларації країн Європейського дослідницького простору щодо свободи наукових досліджень та вільного руху дослідників. 

Боннська заява була ініційована Федеральним міністерством освіти і науки Німеччини під час головування ФРН у Раді Європейського Союзу та прийнята 20 жовтня 2020 року у м. Бонн під час  Міністерської конференції з питань Європейського дослідницького простору. 

Метою Декларації є визначення чіткої позиції щодо захисту академічної свободи в межах Європи. Документом встановлено принципи та цілі наукових досліджень, визнано їх в якості основи міжнародного співробітництва у галузі науки, досліджень та інновацій.

Підписання відбулось у березні 2021 року в рамках 13-го засідання українсько-німецької робочої групи з науково-технологічного співробітництва. 

Детальніше: https://bit.ly/3cz6nXH, https://bit.ly/3wn9muj   

Фото: Скріншот

2021-03-29
Поширити
Європейський освітній простір

Європейський освітній простір

Європейська Комісія підтримує ініціативи зі сприяння розвитку Європейського освітнього простору, оскільки їх реалізація надасть можливість молоді скористатись найкращою освітою та професійною підготовкою для пошуку роботи по всій Європі. 

Європейська Комісія підтримує ініціативи зі сприяння розвитку Європейського освітнього простору, оскільки їх реалізація надасть можливість молоді скористатись найкращою освітою та професійною підготовкою для пошуку роботи по всій Європі. 

Ключовий документ щодо побудови Європейського освітнього простору було оприлюднено 30 вересня 2020 року на сайті Європейської комісії. У ньому визначено шляхи формування та розвитку Європейського освітнього простору на період до 2025 року й акцентовано на переході освіти та підготовки кадрів до цифрової ери. 

Перший пакет заходів щодо формування європейського освітнього простору включає: ключові компетентності для навчання впродовж життя; цифрові навички; спільні цінності та інклюзивна освіта. Другий пакет ініціатив стосується ролі освіти, молоді та культури у побудові майбутнього Європи через реалізацію програми Еразмус +, політичну співпрацю в галузі освіти та професійної підготовки, підтримку реформ, цілеспрямоване використання європейських фондів.

Ініціативи комісії, зокрема, які полягають у наступному: 
– проведення часу за кордоном для навчання та саме навчання повинно стати нормою;
– кваліфікація школи та вищої освіти повинна бути визнана в усьому ЄС;
– знання двох мов на додаток до рідної має бути стандартним;
– кожен повинен мати можливість отримати високоякісну освіту, незалежно від свого соціально-економічного походження;
– люди повинні мати сильне почуття ідентичності європейця, європейської культурної спадщини та її різноманітності.

Детальніше: https://bit.ly/3u5G954, https://bit.ly/2PKOigs, https://bit.ly/2PDOFcr, https://bit.ly/3rzqB82, https://bit.ly/2QH79cu

2021-03-29 

Фото: Скріншот

2021-03-29
Поширити
Технологічні тенденції 2021: Звіт Всесвітньої організації інтелектуальної власності

Технологічні тенденції 2021: Звіт Всесвітньої організації інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт щодо основних тенденцій у галузі інтелектуальної власності «WIPO Technology Trends Report 2021: Assistive Technologies».

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт щодо основних тенденцій у галузі інтелектуальної власності «WIPO Technology Trends Report 2021: Assistive Technologies».

Документ фокусується на питаннях розвитку асистивних технологій – інновацій, які допомагають подолати обмеження рухливості, вади зору та інші функціональні особливості, а також забезпечують більшу свободу для роботи та спілкування. Одним з основних трендів року, що минув, у звіті названо більш глибоке проникнення цих технологій до побутової електроніки. Аналіз патентних даних свідчить, що найбільша частка таких інновацій походить з Китаю, США, Німеччини, Японії та Південної Кореї.

Ключові висновки дослідження:
– у період з 1998 року до середини 2020 року опубліковано понад 130 тис. патентів, що належать до традиційних і новітніх асистивних технологій, при цьому кількість патентів, пов’язаних виключно з новітніми технологіями за вказаний період склала 15,6 тис.;
– кількість заявок, включаючи роботів-асистентів, системи «розумний дім», пристрої для людей з вадами зору та смарт-окуляри, зростала втричі швидше (у 2013-2017 роках середньорічні темпи зростання кількості таких заявок становили 17 %), ніж число заявок щодо традиційних асистивних технологій, причому кількість заявок зростає у категоріях «середовище» (середньорічні темпи зростання 42 %) і «рухова активність» (24 %);
– спостерігається зближення асистивних технологій зі споживчою електронікою йі медичними технологіями загального призначення;
– більшість новітніх асистивних технологій знаходяться на стадії розробки, а стадії комерціалізації досягли 18 %;
– провідну роль у сфері розробки асистивних технологій відіграють корпоративні гравці, включаючи спеціалізовані компанії (наприклад WS Audiology, Cochlear, Sonova, Second Sight і Össur);
– найбільший внесок у зростання масиву даних, що стосуються новітніх асистивних технологій, роблять університети і державні дослідницькі організації (на них припадає 23 % патентних заявок, а у сфері традиційних технологій – 11 %), при цьому особливо широко вони представлені у категорії «рухова активність» (34 % заявок).

Експерти наголошують на необхідності зробити асистивні інновації доступнішими для тих, хто від них залежить, оскільки наразі лише кожна десята людина в світі має доступ до необхідних допоміжних пристроїв. Публікація звіту ВОІВ покликана сприяти глобальним дискусіям з питань асистивних технологій, які проводяться в рамках Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та в рамках роботи Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

Детальніше: https://bit.ly/3fnsodW, https://bit.ly/3cvXNJ3, https://bit.ly/3w3gcoB  

Фото: Укрпатент

2021-03-29
Поширити
Інтеграція науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору

Інтеграція науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору

Міністерством освіти і науки України були здійснені важливі кроки для долучення України до рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». 

Міністерством освіти і науки України були здійснені важливі кроки для долучення України до рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». 

Зокрема, підготовлені пропозиції щодо активізації діяльності наукових парків та підвищення ефективності здійснення ними інноваційної діяльності, сприятиме комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних розробок), а також заходи зі стимулювання трансферу технологій.

Затверджена оновлена дорожня карта з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору (ЄДП). Її  впровадження має забезпечити:
– гармонізацію політики у сфері науки та інновацій зі стандартами та нормами ЄС;
– розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
– розвиток дослідницьких інфраструктур України та їх інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
– створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
– застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
– розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик.

Детальніше: https://bit.ly/3m1lQTB, https://bit.ly/3cAxeTh, https://bit.ly/31wjd2r, https://bit.ly/31DyYEJ, https://bit.ly/2PHfSew

Фото: МОН

2021-03-29
Поширити
Результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності

Результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності

Міністерство освіти і науки України затвердило результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Державну атестацію за різними кваліфікаційними групами пройшли 135 закладів вищої освіти. 

Міністерство освіти і науки України затвердило результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Державну атестацію за різними кваліфікаційними групами пройшли 135 закладів вищої освіти. 

Відповідний наказ МОН № 372 прийнято 25 березня 2021 року на підставі протоколів онлайн-засідань Комісії з питань проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/2PwBJF6 

Фото: МОН

2021-03-26
Поширити