НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та НКП Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» пропонують 12-й випуск дайджесту конкурсів Програми «Горизонт 2020» за напрямом “Інформаційно-комунікаційні технології” та “Безпечні суспільства”.
НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та НКП Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» пропонують 12-й випуск дайджесту конкурсів Програми «Горизонт 2020» за напрямом “Інформаційно-комунікаційні технології” та “Безпечні суспільства”.
У дайджесті міститься інформація про наступні конкурси:
– «Проривні фотонні технології» (ICT-36-2020);
– «Хмарні обчислення: На шляху до континууму інтелектуальних хмарних обчислень» (ICT-40-2020);
– «Просування фотонних технологій, прикладних фотонних компонентів та інноваційної екосистеми» (ICT-37-2020);
– «Робототехніка в прикладних галузях, координація та підтримка» (ICT-46-2020);
– «5G PPP – Смарт-зв’язок за рамками можливостей 5G» (ICT-52-2020);
– «Інтелектуальне управління безпекою та конфіденційністю» (SU-DS02-2020).
Кінцевий термін подання проєктних заявок – червень та серпень 2020 року.
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
У квітні 2020 року ОЕСР опублікувала наступні звіти, аналітичні матеріали та рекомендації:
– звіт, присвячений ролі тестування на COVID-19 як обов’язкової частини планів по зняттю карантинних обмежень та підготовки до можливих нових хвиль вірусних інфекцій;
– звіт «COVID-19 і Відповідальне ведення бізнесу», в якому розглядаються проблеми, пов’язані з кризою COVID-19, надане обґрунтування необхідності відповідального ведення бізнесу для подолання наслідків кризи, викладаються можливі короткострокові та довгострокові вигоди від такого підходу;
– звіт про заходи відстеження поширення COVID-19, у тому числі за допомогою використання різних сервісів, а також щодо заходів із захисту недоторканності приватного життя;
– звіт «Соціальне партнерство за часів пандемії COVID-19»;
– рекомендації щодо розвитку фінансової грамотності (Підготовлено спільно ОЕСР і Міжнародною мережею фінансової освіти);
– публікацію «Охорона навколишнього середовища та підвищення стійкості до пандемій», де зроблено акцент на необхідності зміцнення екологічного здоров’я суспільства у середньостроковій та довгостроковій перспективі, наголошується, що це ключова складова економічного підйому та стимулюючих заходів, які у даний час розробляються урядами;
– звіт «COVID-19 і фіскальні питання на різних рівнях уряду», де вказані виклики для фіскальної політики, породжені пандемією COVID-19;
– звіт «Торгівля контрафактною фармацевтичною продукцією» (спільний звіт ОЕСР і Європейського відомства з інтелектуальної власності (EUIPO));
– дослідження «Основи управління для боротьби з незаконною торгівлею», в якому визначені три сфери, які терміново потребують зміцнення інституційного потенціалу для боротьби з незаконною торгівлею, включаючи незаконну торгівлю підробленими ліками;
– звіт «Сумлінність в державному секторі для ефективної протидії і відновлення після COVID-19» про те, що пандемія змушує держави швидко приймати рішення й реалізовувати заходи захисту суспільства та зниження негативних економічних наслідків;
– звіт «Заходи ОЕСР у сфері інвестиційної політики у відповідь на COVID-19», з якого випливає, що в умовах пандемії неминуче різке зниження прямих іноземних інвестицій, яке за найоптимістичнішими прогнозами складе не менше 30% порівняно з показниками 2019 р.
Також ОЕСР вважає актуальними питання встановлення нагляду або недопущення придбання чутливих активів, викладені в Керівництві по інвестиційним політикам країн-реципієнтів у зв’язку із забезпеченням національної безпеки. А підготовка заходів з інклюзивного, справедливого, «зеленого» та стійкого відновлення, вимагає неухильного дотримання принципів, викладених в правових інструментах ОЕСР щодо інвестування.
Глобальна Асамблея щодо захисту персональних даних, яка об’єднує компетентні органи всіх країн, створила сторінку з переліком усіх останніх посібників, рекомендацій та пояснень, що видаються національними органами в зв’язку з пандемією.
5 травня 2020 року у рамках підготовки п’ятого національного плану дій з впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Урядˮ відбудеться обговорення проблемних питань у сфері освіти та науки, які можуть бути вирішені Ініціативою “Партнерство “Відкритий Урядˮ. У зв’язку з обмеженнями, пов’язаними з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обговорення відбудеться в онлайн-форматі.
5 травня 2020 року у рамках підготовки п’ятого національного плану дій з впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Урядˮ відбудеться обговорення проблемних питань у сфері освіти та науки, які можуть бути вирішені Ініціативою “Партнерство “Відкритий Урядˮ. У зв’язку з обмеженнями, пов’язаними з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обговорення відбудеться в онлайн-форматі.
Будуть розглядатись наступні питання:
– забезпечення доступу до інформації
(Яка інформація у сфері освіти та науки є в публічному доступі? Повнота, доступність, зручність користування цією інформацією. Яка інформація у сфері освіти та науки також потребує оприлюднення? Які проблемні питання у цій сфері можна вирішити через надання доступу до інформації?);
– участь громадськості
(Які форми та інструменти взаємодії громадськості та органів виконавчої влади (ОВВ) у сфері освіти та науки існують на сьогодні? Зручність, дієвість, недоліки існуючих форм та інструментів. Чи є потреба у запровадженні додаткових форм або інструментів взаємодії громадськості та ОВВ у цій сфері? Які проблемні питання у сфері і науки можуть бути вирішені через запровадження інструментів участі громадськості?);
– забезпечення підзвітності органів влади
(Яким чином сьогодні забезпечується прозорість та підзвітність ОВВ, установ та організацій у сфері освіти та науки? Які корупційні чинники існують у зазначеній сфері? Які питання діяльності або процедури потребують більшої прозорості та підзвітності? Які додаткові заходи для більшої прозорості та підзвітності можна було б застосувати?);
– використання інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій
(Які IT-рішення (веб-ресурси, застосунки, чат-боти та ін.) є на національному чи місцевому рівні для: оприлюднення інформації у сфері освіти і науки; громадської участі у зазначеній сфері; забезпечення прозорості та підзвітності діяльності органів влади, установ та організацій у відповідній сфері? Які електронні послуги існують у зазначеній сфері? Наскільки ці IT-рішення, електронні послуги зручні та ефективні? Які IT-рішення, електронні послуги у цій сфері можна було б запровадити додатково?).
Партнерство «Відкритий Уряд» – це міжнародна Ініціатива, спрямована на об‘єднання зусиль урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян.
28 квітня 2020 року відбудеться вебінар на тему медіації у суперечках, пов’язаних з правами інтелектуальної власності та технологіями.
28 квітня 2020 року відбудеться вебінар на тему медіації у суперечках, пов’язаних з правами інтелектуальної власності та технологіями.
Організатор заходу – Центр Всесвітньої організації з інтелектуальної власності з арбітражу та посередництва.
Будуть обговорюватись питання посередництва (медіації) як інструменту швидкого врегулювання суперечок у сфері інтелектуальної власності та технологій, що дозволяє сторонам переорієнтувати енергію у позитивне і продуктивне русло.
Вебінар розрахований на тих, хто працює у сфері інтелектуальної власності, юристів, менеджерів з трансферу технологій, фахівців з досліджень і розробок, підприємців, винахідників, авторів, керівників підприємств.
Після завершення заходу зареєстрованим учасникам буде надано доступ до запису вебінару.
Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у зв’язку з установленням на всій території України карантину визнано за доцільне відтермінувати у поточному році строки подання документів претендентів на Стипендію Верховної Ради України для молодих учених.
Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у зв’язку з установленням на всій території України карантину визнано за доцільне відтермінувати у поточному році строки подання документів претендентів на Стипендію Верховної Ради України для молодих учених.
Рішенням Комітету зазначено:
1. Подовжити терміни подачі у 2020 році подань претендентів на Стипендію:
1.1 від наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств різних форм власності та підпорядкування до Міністерства освіти і науки України або за підпорядкуванням до Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади впродовж одного календарного місяця, починаючи з дня, наступного за днем закінчення карантину.
1.2 Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук України, відповідними центральними органами виконавчої влади зі своїм рішенням про рекомендацію претендента на отримання Стипендії до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій впродовж двох календарних місяців, починаючи з дня, наступного за днем закінчення карантину.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий механізм пошуку, інтегрований у глобальну патентну базу даних PATENTSCOPE. Основне його призначення – зручний пошук та отримання з опублікованих патентних документів інформації, яка може бути корисною розробникам нових технологій для боротьби з пандемією COVID-19.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий механізм пошуку, інтегрований у глобальну патентну базу даних PATENTSCOPE. Основне його призначення – зручний пошук та отримання з опублікованих патентних документів інформації, яка може бути корисною розробникам нових технологій для боротьби з пандемією COVID-19.
Нове діалогове вікно пошуку в рамках PATENTSCOPE містить десятки пошукових запитів, спеціально відібраних експертами у галузі патентної інформації за підсумками визначення галузей техніки, що мають відношення до виявлення, попередження та лікування COVID-19.
Новий механізм дозволяє користувачам шукати, отримувати й аналізувати цінну інформацію про обрані технології десятьма мовами. ВОІВ також планує проведення вебінарів на теми пошуку патентної інформації в базі даних PATENTSCOPE.
Національна академія наук України оголошує конкурс 2020 року на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови за видатні наукові результати, одержані при виконанні спільних наукових досліджень у галузі природничих наук (одна премія), технічних наук (одна премія), гуманітарних і суспільних наук (одна премія).
Національна академія наук України оголошує конкурс 2020 року на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови за видатні наукові результати, одержані при виконанні спільних наукових досліджень у галузі природничих наук (одна премія), технічних наук (одна премія), гуманітарних і суспільних наук (одна премія).
Право висунення робіт на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови надається ученим радам наукових установ академій наук України, Білорусі, Молдови, а також академікам і членам-кореспондентам цих академій.
Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2020 року.
Національна академія аграрних наук України пропонує добірку міжнародних інформаційних ресурсів, які містять достовірну та регулярно оновлювану інформацію щодо епідеміологічної ситуації, а також заходів протидії пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, викликаної SARS-CoV-2.
Національна академія аграрних наук України пропонує добірку міжнародних інформаційних ресурсів, які містять достовірну та регулярно оновлювану інформацію щодо епідеміологічної ситуації, а також заходів протидії пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, викликаної SARS-CoV-2.
Добірка містить перелік, упорядкований за чотирма розділами:
– ресурси загального типу;
– інформація про тест-системи для діагностики вірусу SARS-CoV-2;
– методичні рекомендації щодо лікування COVID-19;
– інформація щодо заходів, які запроваджуються у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції.
24 квітня 2020 року у межах проекту «Дійсна наука» відбудеться онлайн-лекція координатора робочої групи представників НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка та НАМН України з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні – заступника директора Інституту проблем математичних машин і систем HAH України доктора фізико-математичних наук Ігоря Бровченка.
24 квітня 2020 року у межах проекту «Дійсна наука» відбудеться онлайн-лекція координатора робочої групи представників НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка та НАМН України з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні – заступника директора Інституту проблем математичних машин і систем HAH України доктора фізико-математичних наук Ігоря Бровченка.
Під час лекції будуть обговорюватись математичні моделі для моделювання поширення вірусних інфекцій, які були використані, зокрема, для розробленого членами Робочої групи прогнозу розвитку епідемії COVID-19 в Україні.
