Новини науковцям

На офіційному сайті МОН опублікована аналітична доповідь “Наукова та науково-технічна діяльність в Україні у 2019 році”.

На наукові дослідження і розробки у 2019 році в Україні з усіх джерел було витрачено 17,2 млрд грн. Основне джерело – державний бюджет (38,3%). Частка коштів вітчизняних замовників становила 28,1%, іноземних джерел – 22,3%, власних коштів – 10%, інших джерел – 1,3%.

Наукоємність ВВП залишається критично низькою: у 2019 році цей показник становив 0,43% (рекордний мінімум за останні 10 років), а за рахунок коштів держбюджету – 0,17%.  Наукоємність ВВП країн ЄС-28 у 2018 році становила 2,12%.

З держбюджету наукова сфера фінансувалася 20-ма головними розпорядниками коштів через 49 програм, в рамках яких виділено 9,3 млрд грн, з яких понад 70% – це загальний фонд держбюджету. 

Понад 80% коштів загального фонду  були спрямовані на дослідження і розробки, 7,6% йшло на підтримку розвитку наукової інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази, 12,2% – на інші напрями.

Одним із найважливіших показників ефективності використання бюджетних коштів з фінансування досліджень і розробок є рівень впровадження наукової (науково-технічної) продукції. Так, з 19453 одиниць продукції, створеної за кошти держбюджету, впроваджено майже 76%. Але при цьому рівень впровадження продукції, створеної за рахунок загального фонду, становить 70,6%, а створеної за рахунок спецфонду – майже 90%. Така ж ситуація спостерігається і за всіма видами продукції. 

Детальніше: https://bit.ly/31OtKpz,  https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/nadnaukaza2019-stisnuto.pdf 

Фото: МОН

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI 

Фото: МОН

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

Термін подання документів претендентів на отримання іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук продовжено до 31 серпня 2020 року. 

Рішення про продовження терміну прийому документів у зв’язку з карантином прийняв Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Верховна Рада щороку призначає до 30 іменних стипендій для молодих учених – докторів наук. Переможці конкурсу щомісяця отримують виплати у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року отримання стипендії. 

Клопотання про висунення претендента готує наукова установа, заклад вищої освіти або підприємство. Його разом із необхідними матеріалами необхідно подати до МОН або за підпорядкуванням до НАН, галузевих академій, відповідних центральних органів виконавчої влади. Це треба зробити до 31 серпня 2020 року.

Цього року стипендії розміром 10 тис. 510 грн отримують 30 науковців.

Детальніше: https://bit.ly/33BSio9, http://kno.rada.gov.ua/news/main_news/75481.html

Фото: МОН