For scientists

Щоб Національний фонд досліджень (НФД) запрацював якомога швидше, на Уряд буде подано проект рішення, яке дозволить найближчим часом, не чекаючи процедури обрання виконавчого директора, зареєструвати Фонд як юридичну особу. Таке рішення, зокрема, було прийнято під час засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій сьогодні, 30 листопада 2018 року.

Насамперед це потрібно тому, що законом передбачена досить тривала, кількаетапна процедура обрання органів управління Фонду. При цьому саме вони мають здійснити реєстрацію НФД та запустити інші процеси для його роботи. Це може розтягнутися на кілька місяців 2019 року. Однак важливо, щоб Фонд якнайшвидше сформувався, отримав кошти як головний розпорядник та почав надавати грантову підтримку українським вченим.

Планується, що Уряд уповноважить представника Наукового комітету Нацради здійснити державну реєстрацію Фонду як юридичної особи. Відповідне рішення підготує МОН з Науковим комітетом Нацради розвитку науки і технологій та іншими зацікавленими сторонами.

«Реєстрація дозволить нам нарешті відповісти суспільству на запитання: чому гроші фонду до цього часу знаходяться в бюджеті МОН? Та тому що він не зареєстрований як юридична особа. Як тільки це буде зроблено і він відкриє власні рахунки, закладені на фонд кошти будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів», – наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Серед рішень Нацради також було схвалити обраний Ідентифікаційним комітетом персональний склад  Наукової ради фонду та рекомендувати Уряду його затвердити. Відповідний проект розпорядження КМУ має підготувати МОН протягом 2 тижнів. Після офіційного затвердження Кабінетом Міністрів складу Наукової ради її першочерговими завданнями буде розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції Фонду. Це дозволить запустити паралельні з реєстрацією процеси для старту роботи НФД.

Одночасно також вирішуватимуть питання оплати праці працівників Нацфонду, його розміщення тощо.

Інше важливе рішення Нацради стосувалося фінансування Фонду. На 2019 рік в Державному бюджеті на нього передбачено майже 262, 5 млн гривень, що складає близько 4% від загального фонду фінансування науки в країні. На наступні роки Нацрада рекомендувала Міністерству фінансів забезпечити поетапне збільшення частки фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень, з урахуванням таких показників:

• 2020 року – не менше 10% загального фонду бюджетного фінансування науки.
• 2021 року – не менше 15 % фонду бюджетного фінансування науки.

URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-pidgotuye-proekti-rishen-uryadu-yaki-prishvidshat-start-roboti-nacfondu-doslidzhen-pidsumok-2-yi-nacradi-rozvitku-nauki-i-tehnologij

2018-11-30

Українські та латвійські вчені виконуватимуть 6 спільних науково-дослідних проектів у 2019-2020 роках. Їх перелік було затверджено під час Другого засідання українсько-латвійської Спільної Комісії з науково-технологічного співробітництва, що відбулося в місті Ризі (Латвійська Республіка).

Відповідний протокол підписали очільники делегацій обох країн – Максим Стріха, заступник Міністра освіти і науки України, та Дмітрій Степановс, виконуючий обов’язки державного секретаря, в. о. директора департаменту вищої освіти, науки та інновацій Міністерства освіти і науки Латвійської Республіки.

Роботи покриватимуть широкий спектр сучасних досліджень – від природничих до соціальних наук. Зокрема, йдеться про дослідження у сферах новітніх технологій профілактики та лікування захворювань, біотехнологій, раціонального природокористування, енергетики та енергоефективності, нових матеріалів, особливостей та проблем регіонального розвитку і соціальної згуртованості.

Проекти фінансуватимуться Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти і науки Латвійської Республіки впродовж 2019 – 2020 років. Їх виконуватимуть вчені з вишів та наукових установ.

Під час засідання сторони також обговорили основні досягнення у сфері науки та технологій, розвиток двосторонньої співпраці. Окремо було відзначено успішну реалізацію спільних українсько-латвійських науково-дослідних проектів у 2017-2018 роках.

У межах візиту до Риги українська делегація відвідала також Ризький технічний університет, Латвійський університет та Інститут органічного синтезу Латвії.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/biotehnologiyi-energetika-ta-regionalnij-rozvitok-zatverdzheno-6-proektiv-yaki-naukovci-ukrayini-ta-latviyi-razom-vikonuvatimut-u-2019-2020-rokah

2018-11-26

14 робіт з усього спектру напрямів – від медицини та ресурсозбереження до авіабудівництва й економіки – отримали найвищу відзнаку країни в своїй сфері – Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Урочисте нагородження колективів відбулося сьогодні, 20 листопада 2018 року, за участі президента НАН України Бориса Патона та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

«Тут немає випадкових людей. З 40 поданих робіт лише 14 були удостоєні премії. Аби відібрати цих 14 робіт було організовано і проведено  понад 100 наукових і науково-технічних експертиз. Серед переможців присутні представники як університетської науки, так і академій, тут представлений широкий спектр тем – від медичних до теми, наприклад, ресурсоощадності виробництва текстилю, одягу», – зазначила Міністр під час виступу.

Лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року є 109 осіб, серед яких 78 докторів наук та 20 кандидатів наук.

«Державна премія України в галузі науки і техніки існує вже майже півстоліття. Протягом цього часу було розглянуто понад 3тис 300 робіт, а пройшли і отримали премію понад 850 робіт. Наукові колективи, що готували ці роботи, це люди – дослідники, медики, інженери та конструктори – які у свій час були найкращими у своїй справі. І сьогодні ще 14 колективів приєдналися до цієї когорти обраних. Я щиро вас вітаю, це велике визнання вашої копіткої та напруженої праці», – сказав Борис Патон.

Більше інформації про проекти, що отримали відзнаку можна прочитати за посиланням.

 Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/14-proektiv-ukrayinskih-naukovciv-otrimali-najvishu-vidznaku-krayini-u-svoyij-sferi-derzhavnu-premiyu-ukrayini-v-galuzi-nauki-i-tehniki

2018-11-20

За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

Такими є останні дані Європейської Комісії щодо участі України в «Горизонті 2020».

Зокрема, станом на листопад минулого року в основному списку «Горизонту 2020» було 90 прийнятих до фінансування проектів українських учасників на загальну суму 17,23 млн євро. Зараз їх число становить 114 проектів на 20,84 млн. євро.

16 проектів наразі координуються українськими організаціями, а торік їх було 9.

Загалом у 2014-2018 роках 694 українські установи та організації подали на розгляд у «Горизонт 2020» 1434 проектні пропозиції.

«Для нас дуже важливо, що кількість українських проектів та науковців, які  отримують фінансування у межах «Горизонту 2020», постійно зростає. Адже доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, міжнародні проекти – це гарна можливість для українських дослідників одержати кошти під власний проект, при цьому залишаючись в Україні. І я хочу підкреслити, що це стосується не тільки державних організацій, а й з приватного сектору. Адже, наприклад, за статистикою саме їх зараз найбільше від України бере участь в «Горизонті 2020», – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Так, загалом нині 100 українських організацій беруть участь у програмі «Горизонт 2020». З них 47 – це приватні прибуткові організації, 26 – науково-дослідницькі організації, 20 – виші, 3 – державні органи та ще 4 – інші організації.

Стосовно тематики проектів, то найбільше з них впроваджується за такими напрямами:

• дії Марії Складовської-Кюрі (40);
• безпечна, чиста та ефективна енергетика (12);
• розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт (8);
• клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини (8);
• Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства (6);
• продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води (7);
• науково-дослідницькі інфраструктури (6).

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/gorizont-2020-na-kinec-2018-go-ukrayinski-uchasniki-koordinuyut-vdvichi-bilshe-proektiv-nizh-torik-zagalna-kilkist-nashih-proektiv-zrosla-na-chvert

2018-11-13

Новостворений Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм пропонує великий спектр підтримки молодих науковців – від оплати програм стажування до відшкодування участі у міжнародних наукових конференціях, а також надання грантів для дослідників. Це саме той гнучкий механізм, якого дуже не вистачало системі підтримки молодих вчених в Україні. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час участі у зустрічі Президента Петра Порошенка зі студентами та аспірантами сьогодні, 6 листопада 2018 року, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

«Ми маємо створити всі можливості для того, щоб талановита українська молодь мала всі можливості реалізувати свій потенціал у нас, в Україні. І для цього я прийняв рішення про заснування Фонду Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді для того, щоб підтримати молодь. Найталановитіша молодь, навіть якщо вона не має для цього достатньо коштів, повинна мати підтримку Президента і держави», – сказав Петро Порошенко.

Міністр Лілія Гриневич також додала, що сьогодні держава вибудовує чітку та системну політику з підтримки студентства та молодих науковців.

 «Уже кілька років як діє механізм адресного розміщення держзамовлення, коли бюджетні гроші на отримання вищої освіти прив’язані не до будівель і університетів, а до найкращих вступників, які самостійно обирають своє місце навчання. Ми вже два роки як започаткували окремий конкурс для молодих учених, ми відокремили ці кошти для того, щоб молоді науковці могли між собою змагатися за визначене для них фінансування. Загальна сума фінансування конкурсу становить 38,4 млн гривень, і ми сподіваємося, що з кожним роком ця сума зростатиме. При цьому за останні роки, завдяки добрій політичній волі, що існує сьогодні в нашій країні, нам вже вдалося збільшити загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених у 1,5 рази», – розповіла Лілія Гриневич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-molodih-naukovciv-zrosla-u-15-razi-novostvorenij-fond-prezidenta-z-pidtrimki-osvitnih-ta-naukovih-program-zrobit-yiyi-gnuchkishoyu-liliya-grinevich

2018-11-06

На базі Інституту економіки та менеджменту НУ “Львівська політехніка” відкрили нову лабораторію, де планується проводити  різноманітні  заходи в режимі онлайн. Сучасне обладнання дозволить оперативно комунікувати з вченими та викладачами інших вишів, а також спільно працювати над розв’язанням дослідницьких проблем. У відкритті лабораторії взяв участь заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Під час презентації лабораторії у виші провели відеоконференцію “Структуризація співпраці щодо аспірантських досліджень, навчання універсальних навичок та академічного письма на регіональному рівні України – DocHub”. Завдяки інтерактивному обладнанню до неї долучилися представники Київського національного університету технологій та дизайну та Тернопільського національного економічного університету.

«Відкриття таких лабораторій є важливою складовою в осучасненні навчального і науково-дослідного процесу. Вже зараз ми бачимо, як завдяки новітнім технологіям вчені можуть співпрацювати та оперативно обмінюватися науковим досвідом з колегами з інших міст та навіть країн. Презентований нині проект DocHub, який реалізується у межах програми ЄС Еразмус+, має пришвидшити впровадження на національному рівні освітньо-наукових навчальних програм відповідно до Болонських реформ», – зазначив Юрій Рашкевич.

Учасниками проекту DocHub є українські вчені з Харкова, Миколаєва, Дніпра, Львова та Києва, а також іноземні дослідники з Фінляндії, Франції, Литви та Ірландії.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/u-lvivskij-politehnici-vidkrili-laboratoriyu-yaka-dozvolit-spivpracyuvati-z-vchenimi-inshih-mist-ta-krayin-u-rezhimi-onlajn

2018-11-06