Кращі практики

Міністерство цифрової трансформації України повідомило про масштабне оновлення платформи Ukrainian Tech Ecosystem Overview.

Ukrainian Tech Ecosystem Overview – це онлайн-платформа для ділової інформації про IT-компанії, людей, інвесторів та всю технологічну екосистему України загалом.

Місія та цілі платформи – збирати та структурувати інформацію про всю ІТ-екосистему, зокрема щодо університетів, стартап-акселераторів, технохабів та всіх технологічних індустрій, що відкриє нові можливості для ринку та дозволити усім учасникам екосистеми співпрацювати та розвиватися більш ефективно.

Зібрана інформація містить дані про поточний розвиток ІТ-компаній, інформацію про засновників і осіб на керівних посадах, класифікацію компаній за індустріями, інвестиціями та фінансуванням, злиття та поглинання, новини компаній і тенденції в галузі.

Відтепер завдяки інтерактивним інфографікам з’явилася можливість зручно проаналізувати українські продуктові, сервісні компанії та R&D за географією офісів, кількістю працівників, стадії акселераторів, типи інвесторів тощо. Наявна інформація про типи та стадії інвесторів. Також з’явилася детальніша інформація про акселераторів, спільноти, коворкінги та компанії, що сприяють розвитку IT-освіти.

Наразі в Україні активно діють 1711 продуктових компаній, 533 сервісні компанії, 87 R&D-центрів, 45 активних інвесторів, 386 закладів ІТ-освіти, 10 акселераторів, 65 ІТ-спільнот, 45 коворкінгів, з якими можна ознайомитися на сайті.

Поза межами України найбільш активно користуються платформою в США, Індії, Німеччині, Китаї, Польщі, Білорусі та інших країнах світу.

За сприяння Tech Ukraine була також розроблена презентація «Як пітчити українську технологічну екосистему», яка складається з основних цифр, компаній і меседжів для міжнародної спільноти про українську технологічну екосистему.

Оновлення платформи, яка є спільним проєктом технологічного ринку України за активної підтримки Мінцифри, відбулося завдяки підтримці компанії Genesis.

Детальніше: https://techecosystem.gov.ua/, https://techecosystem.gov.ua/dashboard, https://bit.ly/32Ug7cU 

Фото: Мінцифра

Національна дослідницька рада Іспанії оприлюднила чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Ranking Web of Universities.

Ініціативу Webometrics було започатковано дослідницькою групою Cybermetrics Lab, яка належить до Вищої ради з наукових досліджень (Consejo Superior de Investigaciones Cientificas – CSIC), найбільшої науково-дослідної установи Іспанії.

Нове видання побудовано з урахуванням показників, отриманих впродовж січня місяця, що свідчить про актуальність даних, які враховувались при складанні оновленого Рейтингу. 

При визначенні загального рейтингу університетів бралися до уваги наступні показники:
– видимість, його значення – веб-контент «Вплив», методологія – кількість зовнішніх мереж, які посилаються на веб-сторінки закладу;
– прозорість або відкритість, значення – найбільш цитовані дослідники, методологія – кількість цитувань від 210 кращих авторів;
– перевага, значення – найбільш цитовані статті, методологія – кількість статей серед 10% найбільш цитованих по кожній з усіх 27 дисциплін повної бази даних за п’ятирічний термін: 2016÷2020 роки.

У даному виданні за представленістю у веб-просторі було оцінено понад 31 тис. закладів вищої освіти з усього світу. Серед них більше 300 закладів з України. 

Крім загального рейтингу, на сайті ініціативи Webometrics розміщено рейтинги університетів різних країн. До першої десятки найкращих закладів вищої освіти України увійшли:
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет;
– Національний авіаційний університет;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет біоресурсів і природокористування України;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Публікацією Рейтингу його автори намагаються мотивувати як заклади вищої освіти, так і окремих вчених збільшувати свою верб-присутність, яка відображує їх діяльність. Якщо веб-показники навчального закладу нижчі очікуваної позиції відповідно до його академічної успішності, університетське керівництво повинно переглянути свою веб-політику, політику відкритого доступу та прозорості, сприяючи суттєвому збільшенню об’єму та якості своїх електронних публікацій.

Детальніше: https://bit.ly/3gyZSW9, https://bit.ly/3skXUOB, https://bit.ly/3Hp8fPx

Фото: скріншот

Оприлюднено рейтинг університетів «QS EECA 2022», який представляє позиції країн, що розвиваються, зі Східної Європи та Центральної Азії.

Рейтинг публікується з 2014 року та наразі налічує 450 кращих університетів. Найбільше представництво в списку мають університети Росії та Туреччини. Серед українських закладів вищої освіти до першої сотні увійшли: 
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка (35 місце);
– Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (63 місце);
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (69 місце).

Університети оцінюються за десятьма факторами, кожний з яких робить певний внесок у загальну оцінку закладів вищої освіти. Глобальна репутація визначається за допомогою двох крупних міжнародних опитувань. Першим з них є щорічне глобальне опитування QS, в якому науковці з усього світу визначають заклади, котрі, на їх думку, проводять кращу роботу в своїй сфері. Поряд з академічним опитуванням проводиться опитування випускників-роботодавців щодо визначення закладів, які готують кращих випускників у своєму секторі. Цей індикатор покликаний відобразити інтуїтивну репутацію на світовому ринку працевлаштування випускників.

Ще один показник відображає співвідношення викладачів і студентів. Він визначається за кількістю студентів на одного штатного викладача, щоб продемонструвати прихильність кожного закладу до забезпечення високих стандартів академічної підтримки.

Показник кількості наукових публікацій відображує продуктивність досліджень на основі статей, опублікованих в Scopus на одного академічного викладача. Використовуючи інформацію, надану Scopus, індикатор міжнародної дослідницької мережі оцінює ступінь міжнародної відкритості з точки зору дослідницького співробітництва для кожного закладу, котрий оцінюється.

Показник веб-впливу, заснований на рейтингу Webometrics, відображує ступінь присутності кожного закладу в Інтернеті, що є одним з аспектів їх прихильності до міжнародної взаємодії та комунікаціям. Пріоритетом для багатьох провідних університетів у регіоні Східної Європи та Центральної Азії є прийом на роботу академічних співробітників, які мають ступінь доктора філософії чи еквівалентну їй. Прогрес у цій сфері оцінюється шляхом розрахунку частки викладачів на цьому рівні.

Індикатор цитування статей спрямований на оцінку впливу досліджень, основаного на частоті, з якою опубліковані роботи закладу цитуються іншими дослідниками по всьому світу. Останні два показники щодо частки іноземних викладачів і студентів у загальній їх кількості свідчать про успіх у залученні вчених і студентів з різних країн.

Загальні результати рейтингу університетів QS EECA публікуються в інтерактивній онлайн-таблиці, що дозволяє користувачам порівнювати результати університетів за окремими показниками чи проглядати ті, що мають найвищі сукупні бали.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/, https://bit.ly/3EvrYuZ

Фото: TopUniversities