Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій «Горизонт Європа»

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію про інструменти фінансової підтримки досліджень та інновацій програми «Горизонт Європа».

Основними напрямами нової програми «Горизонт Європа» є наступні:
– провідна наука;
– глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність;
– інноваційна Європа;
– поширення участі та посилення Європейського дослідницького простору (стосується не безпосередньо проведення досліджень, а обміну досвідом між учасниками з країн ЄС і асоційованих країн).

Інструментами фінансової підтримки досліджень та інновацій є Європейська рада інновацій, Європейська дослідницька рада, Дії Марії Склодовської-Кюрі, Європейський інститут інновацій і технологій, Європейське співробітництво в галузі науки і техніки, Об’єднаний дослідницький центр. 

Кожен з них має від трьох до десяти напрямків. Зокрема, інноваційні спільноти Європейського інституту інновацій і технологій об’єднують бізнес, промисловість, дослідницькі структури та заклади вищої освіти шляхом створення інноваційних центрів. 

Європейське співробітництво в галузі науки і техніки забезпечує фінансову підтримку створення дослідницьких мереж, які називаються COST Actions. Ці мережі створюють можливості для співпраці між науковцями з усієї Європи та за її межами, даючи поштовх для розвитку досліджень і інновацій.

Об’єднаний дослідницький центр є службою Єврокомісії, що залучає науковців до проведення досліджень для надання наукових консультацій і забезпечення підтримки європейських політик.

Детальніше: https://bit.ly/3pOZ0Rn, https://youtu.be/re_AWUSD7zkhttps://bit.ly/3dOr0yJ

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Статистика доходів за 2021 рік: вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР

Статистика доходів за 2021 рік: вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Статистика доходів за 2021 рік. Початковий вплив COVID-19 на податкові надходження в ОЕСР».

Дані про надходження до державного сектору та, зокрема, про податки є основними вихідними даними для більшості структурних економічних досліджень та аналітичних матеріалів, і все частіше використовуються для економічних порівнянь.

Документ є щорічною публікацією ОЕСР, яка надає унікальний набір докладних співставних на міжнародному рівні даних про податкові надходження в єдиному форматі для всіх країн ОЕСР, починаючи з 1965 року. Він забезпечує концептуальну основу визначення того, які державні надходження слід розглядати як податки, а також класифікує їх.

У порівняльних таблицях наведені дані про доходи за типами податків у відсотках до ВВП, а для різних типів податків – у відсотках від їх загальної суми, за країнами – з розбиттям за вибраними податковими категоріями та рівнями державного управління.

Детальніше: https://bit.ly/3IISlk9, https://bit.ly/3m1OPYn, https://doi.org/10.1787/6e87f932-en

Фото: ОЕСР

2021-12-13
Поширити
Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Затверджено план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, який розрахований на 2021-2023 роки.

Заходи покликані створити сприятливе нормативно-правове середовище для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва.

Документом передбачається внесення змін у Бюджетний кодекс з метою стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ. Також планується переглянути пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності. Як зазначив Міністр освіти і науки України, заходи сприятимуть інтеграції ідей молоді у розвиток економіки України. 

Розвиток інноваційної інфраструктури має забезпечити:
– розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій;
– розвиток мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ;
– підтримку закладам вищої освіти та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності;
– створення веб-сайту інтелектуальної власності задля успішної комунікації всіх учасників інноваційного процесу;
– стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних;
– розвиток цифровізації, зокрема – розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення.

Реалізація плану заходів має створити сприятливі умови та можливості співпраці науковців і представників бізнес-середовища задля комерціалізації інноваційної продукції та збільшення кількості інновацій, які будуть цікавими ринку та відповідатимуть його запитам.

Детальніше: https://bit.ly/3EQT7t9, https://bit.ly/33xPF9b, https://bit.ly/3GH4LqV, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/48e8a6e3/Dodatok.pdf, https://bit.ly/3IJem2h

Фото: МОН

2021-12-13
Поширити
Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Щодо нової системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

Розвиток наукового та інноваційного потенціалу є одним з основних пріоритетних напрямків розвитку економіки України. 

Документом передбачено:
– формування єдиного переліку пріоритетних напрямів діяльності замість двох існуючих, які занадто розгалужені, так як містять понад 260 напрямків і суттєво дублюються;
– спрямування пріоритетних напрямів на досягнення цілей сталого розвитку;
– затвердження переліку на період до 5 років його корегування за результатами реалізації.

Позитивний вплив на фінансування наукових досліджень і експериментальних розробок у межах реалізації визначених пріоритетів буде забезпечений прийняттям законопроєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3Gx4Jlw, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Zakonu_Ukrayini.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Proekt_Postanovi_VRU.pdf, http://materialy.kmu.gov.ua/7caab60f/docs/fb8de34a/Porivnyalna_tablitsya.pdf, https://bit.ly/3DSiKbu

2021-12-13
Поширити
Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Відбувається прийом заявок на участь у конкурсі стартапів із біомолекулярної електроніки.

Організатором конкурсу є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. 

Конкурс націлений на підтримку розробок нових інтелектуальних біосенсорів для аналітичної біонанотехнології.

Тематична спрямованість проєктів, які можуть бути подані на конкурс:
– медична діагностика;
– екологічний моніторинг;
– харчова промисловість.

Конкурс відбуватиметься у два етапи: на першому (заочному) етапі будуть оцінюватися заявки, автори найкращих з яких будуть запрошені на тренінг із підготовки пітч-презентації проєктів; на другому експертами з України та ЄС будуть обрані фіналісти, які візьмуть участь в очному фіналі наприкінці лютого 2022 року. 

Переможці конкурсу отримають можливість прийняти участь у Літній школі з розробки та впровадження смарт-пристроїв та їхніх додатків, яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені, Німеччина.

Конкурс проводиться в рамках проєкту BIONANOSENS, який фінансується Європейським Союзом, твіннінг-проєкту IMBG з партнерами із ЄС.

Документи на конкурс можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GsO9mS, https://www.bionanosens.eu/, https://bit.ly/3lN6mU0, https://bit.ly/3Ispf8y, https://bit.ly/3dxYRvM

Фото: МОН

2021-12-09
Поширити
Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

Освітянам, підприємцям, держслужбовцям: нові рамки цифрових компетентностей

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

На порталі «Дія.Цифрова освіта» започатковано три нові «Рамки цифрових компетентностей» – для підприємців, держслужбовців та освітян.

«Рамка цифрових компетентностей» являє собою інструмент оцінювання рівня цифрових знань та навичок. Вона покликана допомогти в створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів ІТ-технологій конкретними цільовими групами населення.

Прискорення економічного зростання та залучення інвестицій у бізнес, модернізація промисловості та впровадження інновацій неможливе без цифрової трансформації. «Рамка цифрових компетентностей» для підприємців охоплює 4 сфери цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 3 рівні володіння.

Діджиталізація державних процесів робить звичні функції зручними та прозорими. Спеціально для держслужбовців створена «Рамка цифрових компетентностей», щоб надати загальне уявлення щодо знань, навичок і компетентностей, пов’язаних із використанням наступних цифрових технологій у процесі державного управління:
– пошуку та роботи з інформацією, пов’язаною з виконанням професійних обов’язків;
– безпечного використання електронних послуг в інтернеті;
– правильне розуміння таких понять, як загальнодоступна інформація, принципи класифікації інформації за рівнем доступу, правила авторизації, зберігання та захисту особистих даних, електронний підпис, е-урядування, правила застосування е-послуг тощо.

Рамка для держслужбовців обіймає 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 20 компетентностей і 6 рівнів володіння.

Освітній процес є основою сталого розвитку суспільства та підвищення рівня життя громадян. «Рамка цифрових компетентностей» для педагогічних і науково-педагогічних працівників є основою формування нових освітніх стандартів, розробки освітніх програм провайдерами освітніх послуг, і тих, хто здійснює підготовку майбутніх вчителів, і тих, хто підвищує кваліфікацію вчителів, які працюють, а також для їх самоосвіти. Вона охоплює 5 сфер цифрових компетентностей, які містять 22 компетентності та 5 рівнів володіння.

Детальніше: https://bit.ly/334R0no, https://bit.ly/3EA495T, https://bit.ly/3IAb2GB, https://bit.ly/31NcQuV, https://bit.ly/3y8bNlH

Фото: Мінцифра

2021-12-09
Поширити
Природно-ресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал України

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Інститутом економіки природокористування та сталого розвитку НАН України опубліковано наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».

Його автори наголошують, що Україна має всі необхідні передумови для забезпечення національного добробуту, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. Проте, існує низка наступних загроз і викликів глобального та локального характеру. Фахівці вважають за необхідне:
– закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси держави;
– капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні;
– подолання бідності в країні;
– забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту.

Автори приділили особливу увагу створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. 

У монографії наголошується на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. Висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення в розрізі водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних і інших видів природних ресурсів. 

Забезпечити сталість господарювання в Україні, на думку авторів, можна шляхом вдосконалення використання екосистемних послуг і інноваційних механізмів поводження з відходами.

Детальніше: https://bit.ly/30mqWmW, https://bit.ly/3yiCcgI

Фото: НАНУ

2021-12-09
Поширити
Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики

Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики

Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».

Європейська асоціація університетів оприлюднила матеріал «Спільні програми – від міжнародної політики до національної практики. Сплетіння типології та акредитації міжнародних освітніх програм у Чеській Республіці».

Аналітична частина публікації присвячена огляду міжнародного середовища розроблення політики спільних програм. Основна увага зосереджена на подвійній термінології, що використовується для опису цих програм, а також на порівнянні відповідних практик.

Автори описують нещодавню ініціативу фінансованого урядом проєкту обговорення спільнотою державних вишів Чеської Республіки актуальних питань забезпечення якості таких програм.

Також на основі дослідження сфери розроблення політики та досвіду, отриманого в рамках загальнодержавного проєкту, розглядаються питання формування політики на засадах інноваційного підходу до акредитації в рамках міжнародного співробітництва, яка має як критиків, так і прихильників та широко розповсюдилась у Європі.

Детальніше: https://bit.ly/3DJiFqG, https://bit.ly/3lMCDuI, https://bit.ly/3oD1yT4

Фото: ЄАУ

2021-12-09
Поширити
Аналітичний звіт щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти

Аналітичний звіт щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти

Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило аналітичний звіт, підготовлений за результатами другого року пілотного проєкту, що реалізується в закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Експеримент був розпочатий у жовтні 2019 року відповідно до наказу МОН України для відпрацювання моделей дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) і розбудови системи, яка буде корисною для освіти, бізнесу та здобувачів освіти. 

Закладам освіти така форма організації здобуття освіти допоможе привернути увагу певної категорії вступників та утримати певну частину здобувачів на старших курсах, а також фактично оновити зміст освітніх програм, одержати доступ до матеріально-технічної бази роботодавців не лише для підготовки здобувачів, а й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Крім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності випускників, які виходять на ринок праці, їх фінансовій незалежності та набуттю досвіду роботи ще під час навчання, створенню сприятливих умов для отримання першого робочого місця. 

Наразі закінчується другий рік експерименту. На його результати вплинули карантинні обмеження, запроваджені через пандемію COVID-19. Це призвело до відчутних змін у звичному режимі освітнього процесу та роботи підприємств. Однак ДФЗО не втратила своєї актуальності, а роботодавці намагаються відновити співпрацю із закладами освіти та здобувачами освіти за першої нагоди. 

Наразі заклади освіти у партнерстві з роботодавцями подали запити до МОН України щодо розширення переліку учасників проєкту з 44 до 79 закладів освіти та збільшити кількість роботодавців-партнерів до 300.

Аналітики вважають, що потрібне посилення інформаційної роботи стосовно підготовки фахівців за дуальною формою, яка позитивно себе зарекомендувала в країнах Європи. 

Негативне ставлення до такої форми навчання є наслідком порушення основних принципів дуальної освіти, зокрема – в частині забезпечення балансу між теоретичною та практичною складовими підготовки здобувачів, між інтересами закладу освіти й роботодавця. В окремих випадках, допускаючи порушення законодавства, заклади освіти погоджуються на відвідування здобувачами освіти занять у вільний від повноцінної роботи час або ж затверджують графіки, через які навантаження на здобувачів стає надмірним. Це лише деякі з проблем, що потребують нагального вирішення. Хоча такі випадки не є повсюдним явищем, проте їх не можна ігнорувати, адже після закінчення двох років національного експерименту вони вплинуть на формування «іміджу» ДФЗО та ставлення до такої форми ключових стейкхолдерів.

Детальніше: https://bit.ly/3pKHbTd, https://bit.ly/3GAl8FX

Фото: скріншот

2021-12-09
Поширити
Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.  

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO  

Фото: НАНУ

2021-12-08
Поширити