Урядом затверджено План заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019—2021 роки

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 674-Р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019—2021 роки»

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 674-Р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019—2021 роки»

Розпорядження створює правові основи для розроблення, затвердження відповідних нормативно-правових актів та впровадження заходів щодо комплексних якісних змін на всіх етапах здобуття вищої освіти у галузі знань “22 Охорона здоров’я” — на етапі відбору до закладів вищої освіти, під час навчання (нові стандарти, освітні програми, іспити), на етапі інтернатури, а також після цього — професійний розвиток впродовж життя.

Детальніше – https://bit.ly/2lNfTi2

2019-08-21

2019-08-21
Поширити

Урядом затверджено Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» визначає завдання, основні напрями, форми, види, особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників різних типів закладів освіти, механізми визнання результатів підвищення кваліфікації.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» визначає завдання, основні напрями, форми, види, особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників різних типів закладів освіти, механізми визнання результатів підвищення кваліфікації.

внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2018 р. № 237.

Це сприятиме створенню ринку якісних освітніх послуг з підвищення кваліфікації, реалізації права педагогічних (науково-педагогічних) працівників на професійний розвиток.

Детальніше – https://bit.ly/2kjJbV5

2019-08-21

2019-08-21
Поширити

7 млн євро на модернізацію освітніх програм, покращення кваліфікації вчителів та розширення співпраці вишів (Еразмус+)

У жовтні 2019 року та січні 2020-го українські дослідники почнуть втілювати нові проєкти, які перемогли за напрямом КА2 “Розвиток потенціалу вищої освіти” програми ЄС Еразмус+. Загалом за участі України було відібрано 8 проєктів, бюджет яких становить 7 млн 150 тис євро.

У жовтні 2019 року та січні 2020-го українські дослідники почнуть втілювати нові проєкти, які перемогли за напрямом КА2 “Розвиток потенціалу вищої освіти” програми ЄС Еразмус+. Загалом за участі України було відібрано 8 проєктів, бюджет яких становить 7 млн 150 тис євро.

Проєкти зосереджені на модернізації освітніх програм у сфері кіберфізичних систем та ерготерапії. Частина робіт стосується підвищення якості вивчення іноземних мов вчителями та покращення співпраці вишів з  економічними та соціальними партнерами.

Виконавцями проєктів стане 51 українська організація:

– 38 закладів вищої освіти;

– 2 науково-дослідні інститути;

– 4 приватних підприємства;

– 2 державних підприємства;

– 4 громадські організації;

– Міністерство освіти і науки України.

У проєктах також працюватимуть 52 партнери з 21 країни світу: 

– 36 організацій з 17 країн-членів програми Еразмус+ (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Кіпр, Естонія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Іспанія, Швеція та Великобританія) 

– 16 організацій з 4 країн-партнерів (Азербайджан, Грузія, Білорусь та Молдова).

Всього за результатами конкурсу було відібрано 163 проєкти. 

Детальніше – https://bit.ly/2M4JVK1

2019-08-18

2019-08-18
Поширити

Visa допоможе розвивати фінансову грамотність і підприємливість

Між МОН та Visa підписано  меморандум про підтримку проектів із підвищення фінансової грамотності.

Між МОН та Visa підписано  меморандум про підтримку проектів із підвищення фінансової грамотності.

Сторони планують спільно готувати, вдосконалювати та впроваджувати  освітні програми для учнів і вчителів у школах, для педпрацівників та студентів у педагогічних вишах. Також передбачається проведення заходів для студентів і викладачів.

Першим спільним процесом стане участь Visa у розробці онлайн-компоненту курсу для вчителів про компетентнісний підхід в освіті. В його основу покладено три європейські рамки компетентностей:

– Європейську рамку компетентності підприємливості (EntreComp);

– Європейську рамку цифрової компетентності громадян 2.1 (DigComp 2.1);

– Рамку компетентностей для демократичної культури Ради Європи (RF CDC).

«Ми високо цінуємо можливість підтримати зусилля МОН, спрямовані на подальше сприяння розвитку підприємливості та фінансової грамотності в Україні. Цей Меморандум про взаєморозуміння відображає наше спільне бачення дій, які слід вжити для забезпечення зростання фінансової грамотності та фінансової інклюзії громадян України», – зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи.

Чому цей проект важливий?  За результатами досліджень, проведених Visa, українці оцінюють власну фінансову грамотність на рівні 3,13 балів за 5-ти бальною шкалою. 86% опитаних мають бажання отримувати додаткову інформацію для підвищення своєї фінансової грамотності, особливо щодо вибору вигідних і надійних способів заощаджень, схеми розрахунку податків та соціальних виплат.

За даними Світового банку 37% українців знаходяться поза межами фінансової системи, тобто не мають жодного банківського рахунку. Частка людей, які активно користуються інтернет- та мобільним банкінгом, в Україні у 7-8 разів нижча, ніж у Польщі та США.

Детальніше – https://bit.ly/2YUYi5s

2019-08-15

2019-08-15
Поширити

Вимірювання інновацій в освіті

Визначення інновацій в освіті та розуміння того, як вони працюють, має важливе значення для підвищення якості сектора освіти. 

Визначення інновацій в освіті та розуміння того, як вони працюють, має важливе значення для підвищення якості сектора освіти. 

Систематичний моніторинг значно розширює міжнародну базу знань у галузі освіти, допомагає особам, що приймають рішення та формують політику, найкраще орієнтуватися у заходах та ресурсах, швидко отримувати зворотній зв’язок. 

У новому виданні розглядається питання: що саме змінюється останні десять років у системі освіти ОЕСР, розглядаються освітні практики, висвітлюються системні інновації. 

У звіті також представлені попередні висновки про зв’язки між інноваціями та показниками освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2IscrSl

2019-08-15

2019-08-15
Поширити

22 українські проєкти перемогли в конкурсі Жан Моне програми ЄС Еразмус

За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу «Еразмус+» цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.

За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу «Еразмус+» цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.

Програма ЄС «Еразмус+» підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. 

Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.

За 5 років участі (за 2014-2018 роки) українські організації подали 575 пропозицій за напрямом Жан-Моне, з яких 57 проєктів були відібрані для фінансування. Вони реалізуються в більш ніж 40 закладах вищої освіти, неурядових організаціях і науково-дослідних установах України. Загальний бюджет проєктів становить понад 1,7 млн євро.

Переможцями цього року стали представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:

– 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;

– створення 3 кафедр;

– створення 1 центру досконалості;

– 1 проєкт з кібербезпеки;

– 2 проєкти з підтримки асоціацій.

  1. Київський університет імені Бориса Грінченка;
  2. Харківський національний університет радіоелектроніки;
  3. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
  4. Національний університет «Львівська політехніка»;
  5. Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
  6. Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
  7. Запорізький національний університет;
  8. Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
  9. Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
  10. Тернопільський національний економічний університет;
  11. Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
  12. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
  13. Платформа європейських студій для сталого розвитку;
  14. Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
  15. Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.

Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.

Детальніше – https://bit.ly/2GSVrEb

2019-08-15

2019-08-15
Поширити

Затверджено 100 сучасних компетентнісних стандартів вищої освіти

Затверджено 100 сучасних стандартів вищої освіти: 73 – бакалавра та 27 – магістра.

Затверджено 100 сучасних стандартів вищої освіти: 73 – бакалавра та 27 – магістра.

«Починається постійна зміна нових технологій, нових матеріалів, нових компетентностей, які від нас очікують роботодавці, від наших випускників, від наших дітей. Тому ми зобов‘язані оновлювати зміст освіти. Таке оновлення змісту йде також у вищій освіті. Я хочу доповісти вам, що нами вже зараз затверджено 100 стандартів вищої освіти, які розроблялися і науково-педагогічними працівниками і, головне, роботодавцями так само», – відзначила Міністр.

Нові стандарти розроблялися з весни 2016 року із залученням понад 800 фахівців з вишів, наукових установ та представників роботодавців. Інноваційність цих стандартів у тому, що вони не визначають конкретні курси, які має прослухати студент, їхні обсяги чи форми контролю. У них закладено лише одне – результат, який студент має досягти після закінчення навчання. Як йти до цього результату – справа вишу та студента.

Завдяки цьому система стає гнучкою, допомагає побудувати роботу так, щоб це враховувало всі сильні сторони та потреби студента. Для університетів – це спосіб досягти більшої автономії, запропонувати більше різнопланових програм.

Загалом наразі розроблено 266 стандартів вищої освіти освітніх ступенів бакалавра, магістра та доктора філософії.

Детальніше – https://bit.ly/2NPw8IOt,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2019/07/13/standarti-tablitsya-13-07-2019.docx

2019-07-30

2019-07-30
Поширити

МОН створило Концепцію розвитку англійської в університетах

МОН затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою на рівні не менш як В1 стане обов’язковою умовою для вступу, В2 – для випуску, частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні «скринінги знань», зокрема, запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалаврату. 

МОН затвердило Концепцію розвитку англійської мови в університетах. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою на рівні не менш як В1 стане обов’язковою умовою для вступу, В2 – для випуску, частину профільних дисциплін пропонують зробити англомовними та проводити регулярні «скринінги знань», зокрема, запровадити обов’язкове ЗНО з іноземної мови після бакалаврату. 

Однією з основних проблем англійської в університетах Міністр назвала рівень, з яким у виші потрапляють вступники – він надзвичайно різний. Це водночас шкодить обом групам – і студентам з низьким рівнем, які не встигають за програмою й не можуть нормально її засвоювати, так і сильним студентам, які страждають від політики «орієнтації на слабшого». Рішення лише одне – забезпечити вхід на рівні В1 усіх студентів на початку навчання. Ціль – до 2023 року всі студенти мають оволодіти мовою на відповідному рівні. Концепція передбачає, що до 2023 року рівень володіння англійською на рівні В1 буде обов’язковим під час вступу на бакалавра. Це передбачає: проходження обов’язкового «скринінгового» тесту з англійської мови всіма абітурієнтами (наприклад, ЗНО або стандартизовані іноземні тести) з метою встановлення рівня володіння мовою; якщо рівень вступника нижче В1, це не позбавляє його права брати участь у конкурсі на вступ до вищої освіти у звичайному режимі, але такі абітурієнти до початку навчального року (до 1 вересня або до 1 жовтня) повинні пройти мовний інтенсив для досягнення рівня В1.  Забезпечується рівний доступ до цього мовного інтенсиву для досягнення рівня В1 (очний, дистанційний). Через стандарти вищої школи буде прописано вимогу, що обов’язково студент бакалаврату, незалежно від спеціальності, мусить засвоїти іноземну мову на рівні В1+, якщо він хоче отримати диплом. Для старших рівнів – магістри та доктори філософії з академічним компонентом – обов’язковим буде рівень В2. Для заохочення університетів до викладання і студентів до вивчення англійської мови під час бакалаврату концепція передбачає збільшення годин та зміни змісту мовних дисциплін. Планується, що надалі широко використовуватимуть іспити для підтвердження рівня володіння англійської мови на рівні В2. 

Передбачається у короткостроковій перспективі поширити Єдиний вступний іспит (ЄВІ) – тобто “ЗНО в магістратуру” з іноземної мови – на всі магістерські спеціальності для підтвердження рівня B2. Для впливу на зміст англійської мови та компетенції, які викладаються на рівні бакалавра, будуть розроблені докладні специфікації ЄВІ та визначена конкретна програма та структура змісту іспиту. Мета цих змін – стимулювання розвитку повного спектру мовної компетентності та вплив на вивчення англійської мови під час бакалаврату. У середньостроковій перспективі (5-7 років) планується замінити іспит ЄВІ обов’язковим стандартизованим єдиним вихідним (кваліфікаційним) іспитом з англійської мови для всіх студентів бакалаврату.

Окрім цього, аби створити живі стимули для університетів і студентів до підтримки рівня англійської мови на рівні В2 у студентів під час магістратури, концепція пропонує: запровадити оцінювання англійської мови як компонента єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для більшості спеціальностей, у режимі «склав/не склав»; для спеціальностей, для яких не передбачений ЄДКІ, рекомендувати університетам проводити оцінювання володіння англійською мовою під час атестації магістрів. 

Концепція також рекомендує вишам включити оцінювання якості викладання англійської мови окремим пунктом у своїй системі внутрішнього забезпечення якості освіти закладу, а НАЗЯВО – зробити цей критерій обов’язковою частиною зовнішньої системи забезпечення якості. Заохочуватиметься розвиток безкоштовних он-лайн курсів для самостійного вивчення учнями та студентами англійської мови. Такий формат має стати доповненням до регулярного вивчення мови в школі та університеті, а також для різних рівнів учнів. Ці курси допоможуть студентам, які прагнуть вступити до бакалаврських, магістерських та докторських програм і які повинні досягти певного рівня англійської мови. Ключове – стимулювання викладання закладами вищої освіти фахових дисциплін англійською мовою. Для того, щоб підтримувати рівень володіння мовою, потрібна постійна практика. Університет – єдине місце, де студент може зануритися в англомовне середовище завдяки саме таким програмам. Разом з Британською Радою та іншими партнерами МОН розробив рекомендації для закладів вищої освіти щодо викладання англійської мови у ЗВО в Україні та викладання фахових дисциплін англійською мовою.

Детальніше –  https://bit.ly/2YQUDGz

2019-07-30

2019-07-30
Поширити

Навчальний портал для дослідників і авторів LibGuides

Став доступним новий навчальний портал для дослідників та авторів LibGuides

Став доступним новий навчальний портал для дослідників та авторів LibGuides

Детальніше – https://bit.ly/2AEwU1R

2019-07-30

2019-07-30
Поширити

Конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2020-2021 роки

Стартував конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2020-2021 роках, оголошений МОН України та Міністерством науки та вищої освіти Республіки Польща.

Стартував конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2020-2021 роках, оголошений МОН України та Міністерством науки та вищої освіти Республіки Польща.

Конкурс відкритий для будь-яких лабораторій чи науково-дослідних груп ЗВО, науково-дослідних установ та підприємств обох країн, зокрема, молодих вчених і викладачів.

До участі приймаються проєкти відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки:

– комп’ютерні та новітні виробничі технології (лазерні, високоточні, мехатронні, роботизовано, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо);

– енергетичний менеджмент та енергоефективність;

– екологія та управління навколишнім середовищем;

– науки про життя, нові технології, здоров’я та запобігання найрозповсюдженішим хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика;

– нові речовини та матеріали;

– соціальні та гуманітарні науки;

– оборонні технології.

Детальніше – https://bit.ly/2XW02zZ, https://bit.ly/2M2Qv2R, https://bit.ly/2YeYMqU

2019-07-29

2019-07-29
Поширити