Штучний інтелект

Відправною точкою політики видавництва є розуміння авторства як визнання виконаної роботи, відповідальності за одержані результати, та невід’ємної складової академічної кар’єри. Питання авторства постійно перебувають у центрі уваги, відповідні норми з плином часу зазнають змін. Крім того, визначення авторства залежить від галузі знань і не може бути універсальним. Різні дисципліни використовують специфічні підходи, наприклад, у галузі біомедицини прийняті правила Міжнародного комітету редакторів медичних журналів ICMJE, у галузі психології – Американської психологічної асоціації APA, у хімії – Європейського хімічного товариства EuChemS. Тим не менш, мінімальні загальновизнані вимоги до авторства полягають у тому, щоб автор зробив суттєвий внесок у дослідження та ніс відповідальність за виконану роботу. Більш детальний опис загальних підходів міститься у Дискусійному документі COPE про авторство.

Журнали повинні повідомляти всіх авторів про те, що вони отримали рукопис, а для підвищення прозорості – публікувати «звіти про вклад авторів», де пояснюється, який саме внесок зробив кожен автор у спільну роботу, як це передбачено «Таксономії ролей учасників» від CRediT.

У рамках загального тексту про публікаційну етику Wiley виокремлює питання «контенту, створеного штучним інтелектом». Зокрема вказується, що інструменти, які використовують генеративний штучний інтелект і великі мовні моделі (як, наприклад, ChatGPT), не можна вважати здатними ініціювати оригінальне дослідження без керівництва авторів-людей. Вони також не можуть відповідати за опубліковану роботу або дизайн дослідження, що зазвичай є вимогою авторства і при цьому вони не мають юридичного статусу або здатності володіти або передавати авторські права. Тому Wiley, посилаючись на заяву про позицію COPE щодо інструментів ШІ, не розглядає такі інструменти в якості автора і не приймає матеріали, де ШІ вказаний як автор. Проте, якщо автор використовував такий інструмент для розробки будь-якої частини рукопису, це має бути детально та прозоро описано у розділі «Методи» або «Подяки». Автор несе повну відповідальність за точність будь-якої інформації, що надається інструментом ШІ, а також за коректність посилань на першоджерела. Інструменти, які використовуються для покращення орфографії, граматики та загального редагування, не входять до сфери дії цих рекомендацій. Остаточне рішення про те, чи використання інструменту ШІ є доречним або припустимим у контексті представленого дослідження, приймається редактором журналу або іншою особою, відповідальною за редакційну політику.

Окремі журнали та видавці можуть мати власні підходи, які забезпечують прозорість авторського внеску та процедури вирішення спорів.

Детальніше : https://authorservices.wiley.com/ethics-guidelines/index.html ,

http://www.icmje.org/recommendations/browse/roles-and-responsibilities/defining-the-role-of-authors-and-contributors.html ,

https://www.apa.org/research/responsible/publication/ ,

https://publicationethics.org/resources/discussion-documents/discussion-document-authorship ,

https://publicationethics.org/core-practices ,

https://credit.niso.org/ , https://publicationethics.org/cope-position-statements/ai-author

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

Поява фальшивих статей і систематичне маніпулювання експертною оцінкою з боку окремих осіб та організацій спонукали редакторів і видавців до вжиття відповідних заходів. Однак поки що виявлення фальшивих робіт залишається складною справою. Продовжують створюватись публікаційні фабрики (виробники і торговці фальшивих рукописів, що імітують справжні дослідження), розвиваються інструменти для написання й узагальнення текстів і створення зображень.

Розуміючи гостроту проблем, які постали перед академічною спільнотою, Комитет з публикаційної етики (COPE) 23 березня 2023 р. провів форум із обговорення етики використання штучного інтелекту. Під час заходу розглядались наступні питання: 1) чи прийнятною та етичною є практика використання ШІ для написання наукової статті; 2) чи можна визначити залучення ШІ до написання статті; 3) чи можна вважати оригінальною статтю, написану ШІ, навченим на існуючих статтях; 4) які наслідки матиме створення текстів штучним інтелектом для антиплагіатних розслідувань і перевірок; 5) чи може «антиплагіатна» перевірка виконуватись виключно спеціальними інструментами ШІ; 6) які ризики можуть виникати у разі написання штучним інтелектом рецензій; 7) як забезпечити справедливість та інклюзію для вчених з обмеженими можливостями, які використовують інструменти ШІ в якості допоміжної чи адаптивної технології. Основні коментарі з форуму у перекладі, близькому до суті оригінальної публікації, наведені нижче.

Інструменти штучного інтелекту вже використовуються науковими видавництвами під час перевірок, що передують рецензуванню (якість мови, відповідність тематиці журналу) та у рамках експертного оцінювання (визначення рецензентів, перевірка даних). Разом із тим, не можна нехтувати тим, що ці інструменти можуть застосовуватись недоброчесно (наприклад, для створення цілих статей або зображень). Позиція COPE відносно штучного інтелекту була нещодавно оприлюднена. Зокрема, такі інструменти, як ChatGPT, не можуть відповідати критеріям ICMJE щодо авторства, а їх використання має бути прозоро декларовано. Інструменти виявлення запозичень знаходяться у стадії розробки. CrossRef разом із Turnitin/iThenticate тривалий час працюють над виявленням плагіату ідей, розробляють інструменти для виявлення маніпуляцій із зображеннями. Важливим є питання про те, чи можна вважати згенерований штучним інтелектом текст оригінальним, тим більше, що інструмент сам постійно навчається. COPE наголошує, що у всякому разі кінцева відповідальність за результати дослідження та матеріали статті належить людині-автору. Багато гострих проблем пов’язано з нетекстовим вмістом – зображеннями та ідеями. Тому посилання на джерело є як ніколи раніше важливим, навіть ключовим: видавці повинні очікувати, що увесь вміст створено людьми-авторами, якщо немає заяви про протилежне. Інструменти штучного інтелекту використовуються для створення оригінальних оглядових статей, але важливо, щоб автор надавав точні та коректні посилання. На це особливу увагу мають звертати рецензенти та редактори у процесі рецензування наукових праць. Часткова або повна відмова від контролю над створенням контенту не звільняє автора від відповідальності, у т.ч. відповідальності за будь-яке порушення авторських прав.

Використання інструментів штучного інтелекту за своєю суттю не є неетичним і може бути корисним, наприклад, для авторів, які не пишуть англійською як рідною мовою, які мають проблеми з навчанням або змушені долати інші труднощі з письмом. У цьому відношенні штучний інтелект може бути корисною допоміжною або адаптивною технологією. Але на використання цих інструментів обов’язково слід вказувати; уся повнота відповідальності залишається за людиною-автором/укладачем.

Інструменти штучного інтелекту можуть бути корисними у процесі здійснення експертної оцінки. Разом із тим, отриманий таким чином звіт може бути лише допоміжним для людей-експертів у їхній експертній діяльності.

ЗВО наразі працюють над правилами використання інструментів ШІ. Але відповідні політики у різних закладах освіти можуть бути різними.

Редактори та автори наукових публікацій повинні враховувати ступінь допомоги, яку надає інструмент ШІ. Так, інструменти перекладу та виправлення граматики отримали широке розповсюдження і навряд чи потребують від їх користувачів відповідної публічної декларації про використання. Однак там, де інструмент допомагає безпосередньо у створенні контенту, проведенні аналізу, здійснює перефразування, – має бути забезпечена максимальна прозорість: такі моменти потрібно обов’язково описувати, називати задіяний інструмент та вказувати версію, що була використана.

Таким чином, які б інструменти автор не залучав під час власних досліджень, основний принцип дотримання академічної етики полягає у тому, що саме людина-автор несе відповідальність за отриманий результат та його оригінальність.

Детальніше: https://publicationethics.org/resources/forum-discussions/artificial-intelligence-fake-paper, https://publicationethics.org/cope-position-statements/ai-author

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

Ці рекомендації увійшли окремим підрозділом до розділу “Авторство і співавторство” у складі “Керівництва з етики наукових публікацій для журналів”. Правила визначають відношення CUP до нових інструментів, які наразі отримують широке розповсюдження у всіх сферах людської діяльності. Зокрема, у підрозділі “Внесок штучного інтелекту у наукові дослідження” містяться наступні положення. “Використання штучного інтелекту має бути зазначене та чітко описане у роботах, що представляють результати наукових досліджень, так само, як це традиційно роблять з іншим програмним забезпеченням, інструментами та методами. Штучний інтелект не відповідає вимогам Кембриджу щодо авторства. Інструменти штучного інтелекту та великі мовні моделі не можуть бути вказані в якості авторів будь-яких наукових робіт, опублікованих Кембриджем. Автори несуть відповідальність за точність, цілісність та оригінальність своїх наукових робіт, у тому числі – за будь-яке використання штучного інтелекту. Використання штучного інтелекту жодним чином не може порушувати політику Кембриджу щодо плагіату. Наукові роботи мають належати безпосередньо їх авторам і не можуть представляти чужі ідеї, дані, слова або інші матеріали без належного цитування та прозорих посилань. Окремі журнали видавництва також можуть мати більш конкретні вимоги або рекомендації щодо дотримання цієї політики”.

Детальніше: https://bit.ly/3VkGteZ, https://bit.ly/3NwLbVe, https://www.cambridge.org/core/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект