Усі новини на порталі

Верховна Ради України прийняла рішення про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим.

У ньому зафіксовано результати конкурсного відбору, проведеного за 2021 рік. Наразі присуджено 30 премій Верховної Ради України молодим ученим, розмір кожної – 148,86 тис. грн. Премією відзначені роботи, присвячені методам контролю небезпечних захворювань, розробленню інтелектуальних систем ідентифікації технологічних процесів, розвитку інтелектуальних транспортних та Smart Grid систем, створенню нових функціональних матеріалів, засобам інтегрованого управління екологічною безпекою, біосинтезу клінічно-важливих антибіотиків та платформам для біотехнологічних та біомедичних застосувань, створенню новітніх наноструктурованих матеріалів, комплексного позиціонування для літальних апаратів, моніторингу технічного стану об’єктів теплоенергетики, побудови резильєнтних до кіберзагроз комп’ютерних систем та інші. Присудження премії підвищує престиж наукових працівників та їх роль у суспільстві, дозволяє фінансово підтримати молодих науковців, закріпити їх у вітчизняних наукових установах, сприяє проведенню актуальних фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.

Детальніше: https://bit.ly/3V95Qi7, https://bit.ly/3FUyzBV

Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році.

Документ стосується суб’єктів освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, які здійснюють прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та доктора філософії/доктора мистецтва. Передбачено, що у 2023 році вступ відбуватиметься за результатами національного мультипредметного тесту, до магістратури зараховуватимуть за результатами єдиного вступного іспиту, вступити на контракт можна буде на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра) та освітнього ступеня бакалавра. У вступній кампанії 2023 року не планується використовувати середні бали раніше здобутих документів про освіту та сільський коефіцієнт; буде розширено функціонал особистого електронного кабінету вступника; передбачене збереження усіх пільг та пільгових категорій. Кваліфікаційний мінімум державного замовлення може визначатися закладами вищої освіти для відкритих конкурсних пропозицій. Приймання на навчання за державним замовленням до вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти буде проводитись за власними правилами ЗВО без додержання більшості вимог загального Порядку прийому. Також визначається розклад вступних кампаній на 2023 рік для здобуття вищої та фахової передвищої освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 27 грудня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Ynls4B, https://bit.ly/3hCNhVI

Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», які стосуються діяльності Національного фонду досліджень України.

Його реалізація дозволить усунути законодавчі неузгодженості щодо діяльності Національного фонду досліджень України в частині забезпечення всіх напрямів грантової підтримки, ефективної участі Фонду у міжнародному науково-технічному співробітництві, наукової і науково-технічної експертизи проектів, кадрового забезпечення.

Детальніше: https://bit.ly/3hnAPco, https://bit.ly/3HAPrQf

23 травня 2023 року відбудеться семінар зі сталої енергетики «Sustainable Energy Workshop».

Захід є частиною міжнародної конференції «Sustainable futures: environmental, technological, social and economic matters». Планується обговорити питання розвитку сонячної, вітроенергетики, використання геотермальної енергії та енергії біомаси, гідроенергетики та енергії океану, ядерної та водневої енергетики, систем опалення та охолодження, зміну викопного палива та зменшення впливу на довкілля, напрямки трансформації енергетичної системи, технології зберігання енергії, енергетичну політику, ринок електроенергії, моделювання та прогнозування в енергетиці, цифровізацію та та кіберфізичні системи в енергетиці. Організатор – Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3VUN3rX, https://bit.ly/3iWVnck, https://bit.ly/3uJoSB2

На сайті Times Higher Education опубліковано поради щодо виховання духу товариства та співпраці між колегами у закладах вищої освіти, зібрані на тематичній сторінці «Мистецтво колегіальності та чому це важливо» розділу «Ресурси для науковців та співробітників університетів».

Центральною є думка про те, що колегіальність може набувати різних форм, але в її основі лежить дух співпраці та підтримки, який має вирішальне значення для процвітання будь-якого університету. Романтизований образ самотнього вченого, який працює над своїм черговим великим відкриттям, – застаріває, оскільки наразі для вирішення найнагальніших проблем суспільства потрібна міждисциплінарна робота. Навіть викладання в університеті стало колективним процесом, до якого залучені експерти з різних галузей знань для створення захоплюючих курсів. Колекція порад охоплює широке коло різноманітних питань, пов’язаних із вихованням колегіальності.

Детальніше: https://bit.ly/3UO1UDm

Німецька служба академічних обмінів пропонує українським вченим та молодим науковцям стипендії.

Наразі відкриті наступні стипендіальні програми: для викладачів та науковців для підтримки спілкування з колегами та обміну досвідом у рамках короткострокових дослідницьких поїздок до Німеччини; робочі візити для викладачів у галузі мистецтва та архітектури для розвитку мистецької співпраці; повторні запрошення для колишніх стипендіатів з метою підтримки проведення досліджень та виконання робочих проектів у Німеччині, формування контактів у рамках глобальної мережі випускників DAAD; короткі наукові стипендії. Фінансування за вказаними програмами буде розпочато у червні 2023 року. Заявку на отримання стипендії можна подати до 5 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Btmzpy, https://bit.ly/3Yim8rE, https://bit.ly/3hkybnJ, https://bit.ly/3PoVoSz, https://bit.ly/3FJjVNN

Інститут інформатики Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікував чергову версію світового Рейтингу університетів за академічною успішністю 2022-2023 (University Ranking by Academic Performance 2022-2023 / URAP).

Рейтинг побудований на основі даних аналітичного інструменту InCites бібліометричої бази даних Web of Science щодо якості досліджень, їх кількості, впливу, продуктивності та міжнародної наукової співпраці. Наразі китайські та французькі університети продовжують удосконалюватись: тоді як у 2013-14 роках топ-10 ЗВО повністю складався з британських і північноамериканських університетів, тепер першу десятку лідерів формують три університети США, три китайських, два британських, один канадський та один французький. До рейтингу також увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: urapcenter.org, ireg-observatory.org, https://bit.ly/3VT1NI5, https://bit.ly/3ByKLqy

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу МОН «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти».

Документ покликаний врегулювати питання дуальної форми здобуття освіти. Він визначає зміст та особливості дуальної форми здобуття фахової передвищої та вищої освіти, її завдання. Зокрема, надає роз’яснення, що дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання навчання в закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації. Основними завданнями дуальної форми здобуття фахової передвищої та вищої освіти є підвищення якості підготовки фахівців, які формують основу трудового потенціалу для інноваційного розвитку економіки, відповідно до сучасних вимог ринку праці і потреб роботодавців; підвищення конкурентоздатності випускників закладів освіти, скорочення періоду їх адаптації до професійної діяльності, сприяння росту рівня зайнятості молоді; зміцнення механізму, що забезпечує інтегрування освіти, науки і практичної діяльності в усіх галузях економіки задля безперервного поступального руху завдяки синергії та прискореному обміну знаннями та інноваціями. Зауваження та пропозиції можна подати до 13 січня 2023 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Br4mc7, https://bit.ly/3VRJtPf, https://bit.ly/3Bxw3jw

Єврокомісія опублікувала звіт щодо впровадження макрорегінальних стратегій ЄС.

У документі міститься оцінка поточного стану і аналіз прогресу щодо впровадження макрорегіональних стратегій, розглядаються шляхи подальшого розвитку. Наразі існує чотири макрорегіональні стратегії ЄС, кожна з яких супроводжується планом дій, що регулярно оновлюється з урахуванням нових викликів та поточних потреб. Це стратегії ЄС щодо Балтійського, Дунайського, Адріатико-Іонічного та Альпійського регіону. Вони охоплюють 19 країн-членів ЄС та 8 інших держав. Макрорегіональні стратегії роблять важливий внесок у здійснення «зеленого», цифрового та соціального переходів, багато зацікавлених сторін підтримують ініціативи з надання гуманітарної допомоги, сприяють реалізації основних європейських політичних ініціатив, узгоджуючи та координуючи їх з регіональними та місцевими ініціативами.

Детальніше: https://bit.ly/3uMFvvA, https://bit.ly/3BvG2pg, https://bit.ly/3j39JaQ, https://bit.ly/3hticDQ