Зміни до Переліку наборів відкритих даних, які становлять суспільний інтерес

Зміни до Переліку наборів відкритих даних, які становлять суспільний інтерес

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі. 

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі. 

Прийняте рішення сприятиме розвитку сфери відкритих даних та доступності громадян України до понад 1000 наборів відкритих даних.

Серед нових наборів даних, обов’язкових для оприлюднення, є фінансова звітність компаній, відомості Державного земельного кадастру, база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів тощо. 

Постановою також передбачене створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних — порталу «Дія. Відкриті дані». Центр компетенцій мітитиме інформацію про роботу з відкритими даними розпорядників, ІТ-спеціалістів і користувачів. Наразі сервісами на основі відкритих даних користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців. 

Поряд з тим, постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема відкритості за замовчуванням; оперативності; доступності використання; забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі та забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання; інтероперабельності; постійної застосовності; інклюзивності розвитку. 

Вперше в Україні вводиться поняття «інформаційного аудиту», тобто аналізу розпорядником інформації щодо наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні. За розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних. Це перший крок до побудови якісної системи управління даними в Україні. 

Мінцифри поставило перед собою амбітну мету – забезпечити входження України упродовж найближчих трьох років до топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. У зв’язку з цим найближчим часом на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні. 

Детальніше: https://bit.ly/3sZcVDM, https://bit.ly/3gIE7nJ, https://bit.ly/3eCduOY 

Фото: Мінцифра

2021-04-27
Поширити
Українські ЗВО у рейтингу Британського видання Times Higher Education

Українські ЗВО у рейтингу Британського видання Times Higher Education

Британське видання Times Higher Education опублікувало рейтинг впливу університетів на соціальний та економічний розвиток (University Impact Rankings 2021).

Британське видання Times Higher Education опублікувало рейтинг впливу університетів на соціальний та економічний розвиток (University Impact Rankings 2021).

До п’ятірки найкращих університетів згідно цього рейтингу увійшли: University of Manchester (UK), University of Sydney (Australia), RMIT University (Australia), La Trobe University (Australia), Queen’s University (Canada).

Впродовж 2019-2021 років рейтинг удосконалювався та розширювався: у 2019 р. в ньому було представлено 450 ЗВО з 76 країн світу, у 2020 – відповідно 766 з 85 країн, у 2021 році – 1115 з 94 країн.  Поступово він набирав популярність та розширював свою географію. 

У 2021 році до рейтингу увійшли 15 закладів  вищої освіти України. Це здебільшого технічні та політехнічні університети  (7 ЗВО), класичні університети (6 ЗВО), а саме: 
Національний університет «Львівська політехніка»;
Національний університет «Острозька Академія»;
Львівський національний університет імені Івана Франка;
Сумський державний університет;
Чернігівський національний технологічний університет;
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
Харківський національний університет радіоелектроніки;
Херсонська державна морська академія;
Національний фармацевтичний університет;
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського;
Ужгородський національний університет.

Для формування рейтингу використовувались 17 показників цілей сталого розвитку, визначених ООН. Серед них:
– подолання бідності;
– подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;
– забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;
– забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;
– забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;
– забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією;
– забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх;
– сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх;
– створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям;
– скорочення нерівності;
– забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів;
– забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва;
– вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками;
– збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку;
– захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття;
– сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях;
– зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/2R3GVkA  

Фото: Cкріншот

2021-04-27
Поширити
Новий консенсус-прогноз на 2021: Зростання ВВП, зменшення дефіциту бюджету, зниження безробіття

Новий консенсус-прогноз на 2021: Зростання ВВП, зменшення дефіциту бюджету, зниження безробіття

На офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опубліковано черговий випуск Консенсус-прогнозу «Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку». 

На офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опубліковано черговий випуск Консенсус-прогнозу «Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку». 

У випуску, який підготовлено у співпраці з ЮНІСЕФ, висвітлені виклики, які постали перед світовою економікою та економікою України внаслідок світової рецесії та введення в Україні обмежувальних заходів.

Консенсусна оцінка дещо покращилася порівняно з попередньою. Зокрема, очікується зростання ВВП у 2021 році на рівні 4,1% (порівняно з попередньою оцінкою 3,2% станом на липень 2020 року) та на 2022 рік прогнозується на рівні 3,7% (3,5% попередня оцінка відповідно).

Бюджетне стимулювання, запроваджене для підтримки населення та бізнесу, зберігатиме високі позиції, що має своє відображення у розмірі дефіциту бюджету, який за оцінками експертів порівняно з 2020  роком поступово зменшуватиметься, але буде вищим за попередні оцінки (консенсусна оцінка на 2021  рік становить «мінус» 4,9% від ВВП проти «мінус» 3,4% попередньої оцінки консенсус-прогнозу, на 2022 рік – «мінус» 4,3% на відміну від «мінус» 2,8%). 

Поступово збільшуватиметься потреба у робочій силі і рівень безробіття знижуватиметься, але не вийде на допандемічний рівень (консенсусна оцінка на 2021 рік збереглася на рівні попередньої і становила 9,2%, на 2022 рік – дещо підвищилася до 8,7% на відміну від попередніх 8,5%). 

Консенсусна оцінка інфляції (у розрахунку грудень до грудня) на 2021 рік становить 7,4% проти 6,0% (попередньої оцінки консенсус-прогнозу), на 2022 рік – 6,6% на відміну від 6,0% відповідно. 

У 2023-2024 роках, на думку експертів в Україні, триватиме зростання на рівні 3,5% у 2023 році та 3,9% у 2024 році, а інфляція повернеться до цільових орієнтирів НБУ (5,7% у 2023 році та 5,1% у 2024 році). 

Основними позиціями консенсус-прогнозу є: 
– динамізм та невизначеність поточної ситуації як в Україні, так і у світі, що наразі формується під впливом фактору пандемії та вакцинації, запроваджених заходів підтримки економіки з боку влади різних країн; 
– існування низки ризиків, що створюють загрозу для сталого зростання вітчизняної економіки; 
– відновлення зовнішнього попиту та можливості і обмеження, які у зв’язку із цим може отримати Україна; 
– зростання витратності, що підживлює інфляційні процеси в Україні і в світі, але згасатиме з часом; 
– необхідність відновлення інвестиційної активності.

Представлений у документі прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2024 роки розраховано на базі матеріалів, наданих експертами і не є офіційними прогнозними оцінками установ, що його склали.

Детальніше: https://bit.ly/2QN5n9S, https://bit.ly/3t3Hc4D 

Фото: Мінекономіки

2021-04-27
Поширити
Освітній серіал «Фінансовий сенсей»

Освітній серіал «Фінансовий сенсей»

Освітній серіал про фінанси для молоді «Фінансовий сенсей» підготовлений Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Національним банком України та Першим Українським Міжнародним Банком.

Освітній серіал про фінанси для молоді «Фінансовий сенсей» підготовлений Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Національним банком України та Першим Українським Міжнародним Банком.

Серіал розглядає реальні життєві ситуації, що стосуються планування бюджету, заощаджень, правил накопичення коштів для реалізації планів на майбутнє, користування кредитним лімітом, оптимізації витрат й економії на сплаті відсотків, убезпечення від кібершахраїв, управління рахунками онлайн тощо. Зокрема, в освітньому серіалі  «Фінансовий сенсей» висвітлюються наступні питання:
– як спланувати власний бюджет;
– переваги та недоліки кредитних карток;
– банк у телефоні;
– переваги мобільного банкінгу;
– покупки онлайн;
– фішингові сайти;
– фінансові шахрайства;
– сashback та програми лояльності.

Особливістю нового освітнього серіалу про фінанси є те, що він адресований молоді, представлений у молодіжному форматі, де комбінуються навчання та розваги, а корисна інформація та поради «запаковані» у формат, привабливий для молодої аудиторії.  

Детальніше: https://bit.ly/3eFuSSZ, https://bit.ly/3vqWbqW 

Фото: Мінцифра

2021-04-27
Поширити
Інфобюлетень «Як запобігати аутсорсингу завдань?»

Інфобюлетень «Як запобігати аутсорсингу завдань?»

Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти  Academic IQ представила на своєму сайті нові матеріали традиційної рубрики Infobulletin. Нинішній, чотирнадцятий номер бюлетеня присвячений темі аутсорсингу завдань. 

Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти  Academic IQ представила на своєму сайті нові матеріали традиційної рубрики Infobulletin. Нинішній, чотирнадцятий номер бюлетеня присвячений темі аутсорсингу завдань. 

У випуску йдеться про завдання на замовлення, куплені наукові роботи здобувачів освіти, неправомірну допомогу у написанні робіт кваліфікаційних та інших робіт, які здобувачі мають готувати самостійно. 

Зокрема, детально розглядаються наступні питання:
– сутність аутсорсингу завдань та особливості боротьби з цим явищем;
– причини, які сприяють розповсюдженню аутсорсинга завдань;
– заходи запобігання аутсорсингу завдань, які застосовують провідні заклади вищої освіти світу;
– дії викладача, які покликані утримати студента від аутсорсингу письмових завдань;
– законодавство країн світу проти аутсорсингу завдань.

Ознайомитися з матеріалом можна на сайті Academic IQ.

Детальніше: https://bit.ly/3tVwyOt, https://bit.ly/3xEZlt5 

Фото: Academic IQ

2021-04-27
Поширити
Громадське обговорення проєкту порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України в 2021 році

Громадське обговорення проєкту порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України в 2021 році

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України в 2021 році».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження порядку подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України в 2021 році».

Метою запропонованого проєкту є визначення механізмів подання вступником заяви в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти та її розгляду закладом вищої освіти.

Проєкт акту розроблено на виконання статей 13, 44 Закону України «Про вищу освіту» та відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 травня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3sTMmzK, https://bit.ly/332hkvr, https://bit.ly/32T1yCR 

2021-04-26
Поширити
Зміни до наказів МОН щодо діяльності спеціалізованих вчених рад

Зміни до наказів МОН щодо діяльності спеціалізованих вчених рад

Міністерство освіти і науки України видало наказ, який стосується змін у порядку діяльності спеціалізованих вчених рад. Відповідний наказ № 462 від 23.04.2021 «Про внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України щодо діяльності спеціалізованих вчених рад та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 22 липня 2020 року № 946» опублікований на сайті МОН.

Міністерство освіти і науки України видало наказ, який стосується змін у порядку діяльності спеціалізованих вчених рад. Відповідний наказ № 462 від 23.04.2021 «Про внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки України щодо діяльності спеціалізованих вчених рад та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 22 липня 2020 року № 946» опублікований на сайті МОН.

Документ подовжує повноваження спеціалізованих вчених рад до 1 жовтня 2021 року.

Наказ прийнято відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності», Положення про Міністерство освіти і науки України та Положення про спеціалізовану вчену раду, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1059.

Детальніше: https://bit.ly/3xqYMTq

2021-04-23
Поширити
Обговорення кандидатів у члени Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій

Обговорення кандидатів у члени Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій

22 квітня 2021 року завершився термін подання відгуків наукової спільноти щодо кандидатів, які були висунуті й подали заяву на участь у конкурсі щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Таких відгуків надійшло 154.

22 квітня 2021 року завершився термін подання відгуків наукової спільноти щодо кандидатів, які були висунуті й подали заяву на участь у конкурсі щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Таких відгуків надійшло 154.

Ці відгуки відповідно до пункту 23 Положення про конкурс щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій можуть використовуватися членами Ідентифікаційного комітету з питань науки як допоміжна інформація під час проведення конкурсу щодо обрання членів Наукового комітету.

Наступним етапом конкурсу має стати безпосередньо відбір зазначених кандидатів. Рішення щодо включення кандидата до складу Наукового комітету вважається прийнятим за умови підтримки його кандидатури всіма членами Ідентифікаційного комітету з питань науки, що взяли участь у засіданні.

Детальніше: https://bit.ly/3xojLpN, https://bit.ly/3eHOxBN 

2021-04-23
Поширити
Перелік наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України

Перелік наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України

Президією Академії наук України оприлюднене розпорядження від 07.04.2021 № 204, яким затверджено перелік наукових проєктів Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.», що виконуватимуться у 2021 році в рамках першого етапу її виконання.

Президією Академії наук України оприлюднене розпорядження від 07.04.2021 № 204, яким затверджено перелік наукових проєктів Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.», що виконуватимуться у 2021 році в рамках першого етапу її виконання.

Цей перелік є результатом проведеного Президією НАН України конкурсу, оголошеного у розпорядженні Президії від 15.01.2021 № 18.

Перелік затверджено за чотирма напрямками:
– розроблення методологічних основ математичного моделювання на основі суперкомп’ютерних технологій; 
– розроблення методів високопродуктивних обчислень (НРС) та інтелектуальних систем для автоматизації дослідження та розв’язання складних задач;
– розвиток об’єднаної грід- і хмарної інфраструктури для розподілених обчислень та її інтегрування до Європейської хмари відкритої науки, розроблення хмарно-орієнтованих сервісів, сервісів машинного навчання та штучного інтелекту;
– розроблення та дослідження методології, моделей та інструментів системного аналізу в міждисциплінарних дослідженнях на основі інтелектуального аналізу великих даних (Big Data).

З переліком наукових проєктів Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій на 2021-2025 рр.» можна ознайомитись на сайті НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3euPXiy, https://bit.ly/32F2zy7 

Фото: НАНУ

2021-04-23
Поширити
Рейтинг 100 найкращих факультетів України

Рейтинг 100 найкращих факультетів України

Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України. 

Forbes-Україна оприлюднено власний рейтинг 100 кращих факультетів закладів вищої освіти України. 

Для побудови рейтингу використані оцінки профільних експертів  та показники діяльності закладів вищої освіти України та їх факультетів, зокрема – середній вступний бал, інтенсивність наукової роботи науково-педагогічного персоналу та студентів,  стан інфраструктури. Визначено кращі факультети у 10 найпопулярніших напрямках освіти. 

Всього у рейтингу представлено 25 університетів з восьми міст України, в тому числі два – приватної форми власності. За межами дослідження залишились заклади вищої освіти з невеликою чисельністю студентів та низькими вступними балами, а також ті, у яких відсутня достатня кількість  факультетів з належною якістю освіти. 

У п’яти номінаціях лідерами є факультети КНУ ім. Тараса Шевченка, в чотирьох – НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського. Обидва заклади вищої освіти представлені в рейтингу по 16 разів кожен. 

У сегменті суспільних наук перше місце зайняв соціологічний факультет Харківського національного університету ім. Василя Каразіна. Найвідоміший заклад вищої освіти лівобережної України представлено в рейтингу 14 разів.

9 разів у рейтингу представлено Національний університет «Львівська політехніка», 8 разів – Львівський національний університет ім. Івана Франка.

48 позицій відносяться до закладів освіти Києва, з них 41 – до чотирьох ЗВО: КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Друге місце за кількістю кращих факультетів (23 одиниці) посідає Львів, його представляють три заклади освіти: Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка та приватний ЗВО Український католицький університет. 19 кращих факультетів розташовано в Харкові, по 3 факультети – у Дніпрі та Чернівцях, два – в Одесі та по одному – у Сумах і Ужгороді.

Рейтингування виявило, що 90% кращих факультетів розташовані у Києві, Львові та Харкові, 95% – це державні університети. Вступний бал у кращих приватних вузах був вищим, ніж у більшості державних. Кращі заклади бізнес-освіти враховувались окремо, перше місце серед них зайняла Київська школа економіки. 

Детальніше: https://bit.ly/3tLjQBX 

Фото: Л.Лукашенко

2021-04-23
Поширити