Top Universities for Blockchain by Coindesk 2021

Top Universities for Blockchain by Coindesk 2021

Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».

Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».

До першого видання були включені лише університети США, тоді як цьогорічний рейтинг охоплює 230 закладів вищої освіти з усього світу, представлених у першій сотні таких світових рейтингів, як THE, QS, Shanghai та US News.

Методологія визначення рейтингу базується на п’яти наступних групах показників:
– курси, результати досліджень, пропозиції з блокчейну у студентських містечках;
– результати працевлаштування та галузеві досягнення;
– академічна репутація та вартість відвідування;
– академічні та дослідницькі інвестиції;
– загальна академічна репутація.

Перше місце у рейтингу посів національний університет Сінгапуру. Інші азійські університети також продемонстрували високі результати – 6-те, 8-е, 9-те місце.

У першу десятку рейтингу входять:
– Національний університет Сінгапуру;
– Королівський технологічний інститут в Мельбурні (Австралія);
– Каліфорнійський університет в Берклі (США);
– Цюріхський університет (Швейцарія);
– Массачусетський технологічний інститут (США);
– Гонконгський політехнічний університет;
– Університетський коледж Лондона (Великобританія);
– Університет Цинхуа (Китай);
– Китайський університет Гонконгу;
– Швейцарська вища технічна школа (Цюріх, Швейцарія).

Детальніше: https://www.lh-crypto.biz/reviews/tools/coindesk.html/, https://bit.ly/3DDBzQa, https://bit.ly/3BGbEXx

2021-10-12
Share
Перетворення цифрової екосистеми: до нової ери розширення прав і можливостей через інформацію як суспільне благо

Перетворення цифрової екосистеми: до нової ери розширення прав і можливостей через інформацію як суспільне благо

21 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний симпозіум на тему «Перетворення цифрової екосистеми: до нової ери розширення прав і можливостей через інформацію як суспільне благо».

21 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний симпозіум на тему «Перетворення цифрової екосистеми: до нової ери розширення прав і можливостей через інформацію як суспільне благо».

Організатори: Незалежний аналітичний центр і лабораторія дій Leplusimportant, проєкт TESaCo, ЮНЕСКО.

Захід покликаний генерувати загальні ідеї та конкретні пропозиції з перетворення цифрової культури у нову епоху просвітництва. Симпозіум збере разом експертів, дослідників, управлінців, державних і громадських лідерів. 

Планується обговорити наступні напрямки у рамках чотирьох круглих столів:
– відновлення контролю над нашою увагою для розвитку здатності самостійно мислити: до більш ефективної економіки уваги (основна доповідь – «Зміна нашої цифрової екосистеми: рішення для оновлення»);
– розширення прав і можливостей працівників: до відповідального використання та управління штучним інтелектом на робочому місці;
– захист демократії у цифрову епоху: як зберегти громадський простір і колективне обговорення в інтернеті? (основна доповідь – «Зміна нашої цифрової екосистеми: міжнародні перспективи»);
– навчання дітей та молоді конструктивному використанню цифрових технологій для підтримки їх самостійності та найповнішого розвитку їх здібностей.

Мови симпозіуму – французька та англійська.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3oZgo6X, https://bit.ly/3p2hfDS, https://bit.ly/3j1KPFU

Фото: скріншот

2021-10-12
Share
Перспективи регуляторної політики ОЕСР на 2021 рік

Перспективи регуляторної політики ОЕСР на 2021 рік

Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.

Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.

Важливими інструментами державної політики є закони та нормативні акти, котрі регулюють повсякденне життя підприємств і громадян. Пандемія COVID-19 продемонструвала вирішальну роль регулювання в економіці та суспільстві, але також виявила недоліки у внутрішньодержавному та міжнародному нормотворенні, які призвели до значних втрат.

На фоні глобальної медико-економічної кризи управління глобальним надбанням являє собою цілком реальну проблему. Погіршення довіри до урядів, експертів і фактичних даних утруднює досягнення консенсусу у виробленні політики. У той же час підсилився тиск на користь більш швидкого прийняття рішень, які допомогли б вирішувати реальні економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Видання надає унікальні відомості про те, як саме різні країни підходять до розроблення, дотримання та перегляду нормативних положень, а також щодо напрямків, де вони можуть найкращим чином зосередити свої зусилля. У документі аналізуються гнучкі та новаторські підходи до створення правил – нормативні «пісочниці», поведінкові ідеї, регулювання, засноване на результатах, статистичних даних і ризиках.

В умовах необхідності боротьби зі змінами клімату, прискорення інновацій та ефективного управління взаємозв’язаними глобальними ризиками, стає надзвичайно гострою потреба у надійних, заснованих на фактах, скоординованих на міжнародному рівні, добре реалізованих адміністративних / нормативних актах. Саме цим питанням і присвячена дана публікація.

Детальніше: https://bit.ly/3ABp1XL, https://bit.ly/3pebC5K, https://doi.org/10.1787/38b0fdb1-en 

Фото: скріншот

2021-10-12
Share
Оновлено Перелік наукових фахових видань України

Оновлено Перелік наукових фахових видань України

27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 28 нових видань (наказ МОН від 27.09.2020 № 1017).

Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.

Актуальний перелік розміщено на сайті МОН і наразі містить 113 традиційних та 5 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1218 та 77 категорії «Б».

Детальніше: https://bit.ly/2YJSMIX, https://bit.ly/3v5V2px, https://bit.ly/3iLpala

2021-10-11
Share
Цифрові трансформації в освіти та суспільстві: вплив програми ЄС Еразмус+

Цифрові трансформації в освіти та суспільстві: вплив програми ЄС Еразмус+

13 жовтня 2021 року в онлайн-режимі відбудеться круглий стіл «Цифрові трансформації в освіти та суспільстві: вплив програми ЄС Еразмус+».

13 жовтня 2021 року в онлайн-режимі відбудеться круглий стіл «Цифрові трансформації в освіти та суспільстві: вплив програми ЄС Еразмус+».

Організатор ‒ Національний Еразмус+ офіс в Україні.

Учасники заходу матимуть можливість отримати знання та розуміння трендів цифровізації та впливу Еразмус+ на цифрові трансформації в освіті та суспільстві, а також зможуть ідентифікувати проблеми цифровізації в освіті та шляхи їх вирішення в контексті забезпечення якості.

Програмою круглого столу передбачено проведення двох кластерів: «Цифрові трансформації в освіті та суспільстві» та «Проєкти програми ЄС Еразмус+: вплив на цифрові трансформації в Україні». 

У рамках першого кластеру будуть розглянуті та обговорені наступні питання:
– концепція цифрової трансформації 2025;
– концепція цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року;
– цифрові трансформації в суспільстві та бізнес.

Порядок денний другого кластеру присвячується висвітленню проблем підвищення якості освіти в Україні. На нього виносяться наступні питання:
– рамка цифрових компетентностей для українських учителів та інших громадян;
– модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання.

Під час підведення підсумків заходу буде надана загальна оцінка впливу програми ЄС Еразмус+ на модернізацію освіти та розвиток суспільства.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3FAqp0k, https://bit.ly/3v1Uu3Uhttps://bit.ly/3FySEMV 

Фото: Еразмус+

2021-10-11
Share
Громадське обговорення питання Центрів колективного користування науковим обладнанням

Громадське обговорення питання Центрів колективного користування науковим обладнанням

8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило  для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».

8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило  для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».

Необхідність внесення змін пов’язана з удосконаленням нормативно-правової бази в частині утворення та функціонування Центрів колективного користування науковим обладнанням як осередків надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень, науково-технічних і експериментальних розробок суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. 

Запропонований до обговорення документ забезпечує імплементацію норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII з питань центрів колективного користування науковим обладнанням.

Ним затверджується Положення про діяльність Центрів колективного користування науковим обладнанням, яким визначаються: 
– особливості утворення та діяльності Центрів;
– завдання Центрів;
– передача, придбання та обмін наукового обладнання;
– порядок надання Центрами послуг з користування науковим обладнанням та послуг із проведення наукових досліджень на науковому обладнанні;
– деякі питання фінансування, звітування та припинення діяльності Центрів.

Також проєкт постанови розширює права Центрів, утворених бюджетними науковими установами, закладами вищої освіти державної та комунальної форми власності надавати платні послуги.

Зауваження та пропозиції можна подати до 22 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3mNysOK, https://bit.ly/3FDnhRg, https://bit.ly/2YDU7RD, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://bit.ly/3v1yfv6   

2021-10-11
Share
Форум розвитку малого та середнього бізнесу

Форум розвитку малого та середнього бізнесу

26 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбудеться форум розвитку малого та середнього бізнесу 2021 «Від стійкості – до сталості!».

26 жовтня 2021 року у змішаному форматі відбудеться форум розвитку малого та середнього бізнесу 2021 «Від стійкості – до сталості!».

Організатори: Торгово-промислова палата України, Міністерство цифрової трансформації України, національний проєкт розвитку підприємництва «Дія.Бізнес», Офіс розвитку підприємництва та експорту, Проєкт «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні».

Форум покликаний інформувати національний бізнес щодо можливостей, які надаються в межах міжнародних та національних проєктів, державних і приватних програм фінансування бізнесу, що діють в Україні. 

Планується обговорити основні виклики, які стоять перед мікро- та малими підприємствами, надати практичні поради щодо їх подолання. Захід складатиметься з трьох частин: дискусія «Діалог бізнесу та влади», презентаційна панель «Інфраструктура підтримки малих і середніх підприємств в Україні» і тематичні панельні дискусії. 

Діалог передбачає проведення панельної дискусії з наступних питань:
– національна стратегія розвитку малого та середнього підприємництва;
– цифрова трансформація суспільства та економіки;
– інтеграція з Європейським Союзом.

Під час презентаційної панелі будуть обговорюватись:
– національні та міжнародні проєкти і програми підтримки малих і середніх підприємств;
– національна інфраструктура розвитку підприємництва;
– доступ до фінансів;
– підтримка молодих підприємців;
– інтернаціоналізація бізнесу з Європейським Союзом.

Дискусійні тематичні панелі мають охопити наступні напрямки:
– цілі сталого розвитку ‒ підприємництво і вплив інвестицій: наближення до України;
– сталі бізнес-моделі для мікро-, малого і середнього бізнесу;
– жінки в сталому бізнесі: стандарти для впровадження змін;
– соціально відповідальний бізнес для розвитку громади;
– зелений пакт Європейського Союзу: вказівки для мікро-, малого і середнього бізнесу;
– роль асоціації та організацій представників бізнесу в розвитку підприємництва.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3uZTYUa, https://bit.ly/3iTAP1j 

Фото: Мінцифра

2021-10-11
Share
ОЕСР: основні науково-технічні показники 2021

ОЕСР: основні науково-технічні показники 2021

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.

У публікації, яка виходить двічі на рік, у табличній формі представлений набір показників, які відображують рівень і структуру зусиль країн-членів ОЕСР і семи країн, які не входять до складу ОЕСР (Аргентина, Китайська Народна Республіка, Румунія, Російська Федерація, Сінгапур, Південна Африка, Китайський Тайбей), у розвиток науки і технологій.

Ці данні містять кінцеві та попередні результати, а також прогнози, встановлені державними органами. 73 індикатори, за якими відслідковується основні тренди науково-технічного розвитку, охоплюють витрати на дослідження та розробки,  патентну діяльність, а також міжнародну торгівлю у галузях, які інтенсивно використовують науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.

У публікації також представлені базові економічні дані, використані для розрахунку цих індикаторів за останні шість років.

Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинених країн, яка визнає принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. До складу ОЕСР входять 38 держав, більшість з яких є членами Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3FN1cjB, https://bit.ly/3oTu7w9, https://doi.org/10.1787/eea67efc-en 

Фото: скріншот

2021-10-11
Share
Набір на літню програму UBL PIE 2022

Набір на літню програму UBL PIE 2022

Американськими Радами з міжнародної освіти в Україні відкрито прийом заявок на літню програму 2022 року «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям і підприємництву».

Американськими Радами з міжнародної освіти в Україні відкрито прийом заявок на літню програму 2022 року «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям і підприємництву».

Метою програми є розширення можливостей підприємців, новаторів і бізнесменів з усієї України з навичками для розробки інноваційних економічних, політичних і бізнес-рішень. 

Програми бізнес-стажування пропонує:
– покращити знання та можливості молодих підприємців, інноваторів і експертів у сфері бізнесу з різних спільнот і громад України, щоб утілити в життя їхній потенціал, як лідерів і рушіїв економічного розвитку та інновацій у регіонах України;
– створити динамічну, ініціативну та міцну спільноту українських підприємців, інноваторів і експертів у сфері бізнесу;
– утворити партнерства між американськими та українськими компаніями, підприємствами та бізнесами;
– сприяти взаєморозумінню та стійким зв’язкам між громадянами України та США.

Підбір структури для проходження стажування відбуватиметься з урахуванням професійних інтересів і досвіду учасників. Це може бути приватний бізнес, корпорація, неприбуткова чи міжнародна організація підтримки бізнесу, центр розвитку бізнесу при університеті, бізнес-акселератор або інкубатор, урядовий офіс економічного розвитку тощо. 

Учасники матимуть можливість ознайомитися з сучасними бізнес-інструментами, концептами та принципами, котрі зміцнять їхні лідерські та технічні можливості за допомогою інтерактивних і персоналізованих проєктів, а також допоможуть побудувати тривалі професійні відносини між американцями та українцями, що поділяють спільний інтерес у сприянні економічному розвитку. Програмою також передбачаються воркшопи, лекції, ознайомчі візити.

Завдяки практичному стажуванню у США учасники познайомляться з передовою діловою практикою та отримають можливість налагодити контакти, які дозволять їм внести зміни до свого бізнесу, стати лідерами.

Взяти участь у програмі можуть громадяни України у віці до 21 року, які вільно володіють англійською мовою, мають відповідний досвід роботи та націленість на продовження кар’єри у сферах бізнесу, соціального підприємництва, інновацій, соціальних мереж, регіонального економічного розвитку та технологій.

Заявки можна подати до 13 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3iRVdA0, https://bit.ly/3AAbf7D, https://bit.ly/3mJdv7D 

Фото: UBL PIE

2021-10-11
Share
World University Rankings 2022 by subject

World University Rankings 2022 by subject

Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.

Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.

Це найбільший та найбільш різноплановий міжнародний університетський рейтинг включає 13 показників, об’єднаних у п’ять  ключових категорій: навчання, дослідження, цитування, доходи та інтернаціоналізацію.

Наразі рейтинг визначався серед університетів світу за предметними галузями «Комп’ютерні науки» та «Інженерія». 

До оновленої версії предметного рейтингу журналу Times Higher Education у галузі «Комп’ютерні науки» увійшов 891 університет з усього світу, серед яких 5-ть українських:
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

До рейтингу у галузі «Інженерія» включено усього 1188 університетів, у т.ч. 8 вітчизняних університетів:
– Сумський державний університет;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Детальніше: https://bit.ly/3iGFhQP, https://bit.ly/2YyGh2d, https://bit.ly/3lyzVZP

Фото: скріншот

2021-10-08
Share