5 вересня 2023 року відбудеться науково-практичний семінар «Державна онлайн-реєстрація відкритих дисертацій: нові положення, функції та вимоги».
5 вересня 2023 року відбудеться науково-практичний семінар «Державна онлайн-реєстрація відкритих дисертацій: нові положення, функції та вимоги».
Захід покликаний ознайомити науковців, освітян, адміністраторів закладів вищої освіти і наукових установ, здобувачів вищої освіти та усіх бажаючих з новими положеннями, функціями та вимогами до процесу державної реєстрації відкритих дисертацій. Будуть розглянуті практичні приклади, продемонстровано відмінності від раніше застосовуваних процедур, визначено перспективи розвитку системи онлайн-реєстрації. Організатор – ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи прискорив COVID-19 «зелений» перехід: міжнародна оцінка заходів бюджетної підтримки низьковуглецевих технологій» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи прискорив COVID-19 «зелений» перехід: міжнародна оцінка заходів бюджетної підтримки низьковуглецевих технологій» із серії «Документи з питань політики ОЕСР у сфері науки, технологій та промисловості».
Наголошується, що політика бюджетних видатків, прийнята під час та після пандемії COVID-19, забезпечує унікальну можливість побудови кращого майбутнього та відновлення економіки і прискорює перехід до низьковуглецевої економіки. Фахівцями проаналізовано понад тисячу фінансових заходів, прийнятих Європейським Союзом та 51-ю країною у 2020-21 роках для підтримки низьковуглецевих технологій. Ці заходи вартістю 1,29 трлн дол. США мають зробити важливий внесок у подолання дефіциту кліматичних інвестицій (включно з підтримкою розвитку нових технологій з уловлювання, використання та зберігання вуглецю), а також спричинити значні супутні вигоди у вигляді зростання виробництва в екологічно чистих секторах і скорочення викидів викопних вуглеводнів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
Автор пропонує власне бачення кроків, які допоможуть справлятися з невизначеністю та ефективно реагувати на непередбачувані події, що по суті є природною частиною життя. Таке навчання допоможе студентам упоратися з непередбачуваними обставинами, коли вони настануть. Традиційних підходів недостатньо. Дидактичні моделі передбачають чіткі цілі навчання та причинно-наслідковий зв’язок між такими чинниками, як цілі та зміст, які неможливо заздалегідь визначити для непередбачуваних подій. Формувальні моделі можуть прив’язувати людину до звичних способів дії та заохочувати вибір, заснований на минулому досвіді. А при навчанні реагування на непередбачувані події необхідно робити акцент на імпровізації. Отже, поради від Гленн-Егіль Торгерсена такі: пізнайте непередбачуване (спирайтеся на власний досвід, відсортуйте непередбачувані події за рівнем ризику); досліджуйте нюанси непередбачуваного (розгляньте «відносність», враховуйте «час», «поле континууму»); перекладайте почуття у слова та естетичні форми вираження; підтримуйте один одного; включіть обговорення непередбачуваних подій до навчальних програм. Робота з підготовки студентів до невизначеності повинна проводитись систематично і поетапно. Оскільки питання сталого розвитку та психічного здоров’я включені до багатьох навчальних програм, вивчення непередбачуваного може стати їх частиною. Імпровізація та спонтанність мають бути представлені у планах навчання та педагогічній практиці.
На сайті видання The Washington Post опублікована стаття Аліси Кантор «Наскільки менше платять жінкам, ніж чоловікам?».
На сайті видання The Washington Post опублікована стаття Аліси Кантор «Наскільки менше платять жінкам, ніж чоловікам?».
У ній автор аналізує матеріали відповідного звіту ОЕСР і висловлює свою думку, що для скорочення незмінно великого розриву між заробітною платою жінок і чоловіків необхідно оприлюднювати такі дані й публічно їх обговорювати. Прагнення до прозорості оплати праці реалізується завдяки політичним і правовим рішенням та директивам. Це дозволяє здійснювати моніторинг процесів оплати праці та визначати ефективні заходи регулювання. Аліса посилається на ключові питання, описані у звіті. Наразі серед 38 країн Організації економічного співробітництва та розвитку 27 підтримують ту чи іншу форму прозорості оплати праці. Їх дані показують, що гендерний розрив в оплаті праці в країнах ОЕСР скоротився з 19% 1996 року до 12% 2021 року, якщо оцінювати середні доходи жінок і чоловіків. Проте розрив в оплаті праці скоротився не в усіх країнах. Одна з причин гальмування пов’язана з вибірковістю регулювання: спеціальні норми зазвичай застосовуються до великих компаній, залишаючи поза увагою середній та малий бізнес. У Великій Британії, наприклад, розрив не зменшився з моменту запровадження звітності у 2017 році. У Данії різниця скоротилася на 7% після ухвалення закону про прозорість. Найбільш жорстким є ісландський стандарт «рівної оплати за рівну цінність», де закон зобов’язує роботодавця обґрунтовувати кожне рішення про виплату бонусів. Компанії, які не дотримуються вимог, повинні сплатити штраф. Як результат, розрив в оплаті праці в Ісландії скоротився до 10%. Європейський Союз нещодавно ухвалив таку саму директиву. Аналіз Harvard Business Review за 2020 рік показав, що таке регулювання призвело до збільшення заробітної плати жінок на 8%. Включення інформації про діапазон зарплат у списки вакансій також допомогло. На думку експертів, заходи прозорості оплати праці також виявилися більш ефективними в країнах з більш високим рівнем активності профспілок. Країни, де захист колективних інтересів слабкий (США, Велика Британія), відчувають більшу протидію цій політиці. Тоді як у Бельгії, де майже половина робочої сили охоплена профспілковими організаціями, гендерний розрив в оплаті праці скоротився удвічі і становив 5%. У 2021 році законодавці США знову ухвалили закон, що гарантує жінкам і чоловікам рівну оплату за одну й ту саму роботу. Але бар’єри на шляху прогресу залишаються. Зокрема, є протидія розкриттю інформації; жінки недостатньо представлені на високооплачуваних посадах; публікуються надзвичайно широкі діапазони заробітних плат для найму працівників.
На платформі «ДіяОсвіта» з’явились нові освітні серіали щодо аналітики даних – «Датааналітик: вступ до Excel» і «Датааналітик: SQL та Power BI».
На платформі «ДіяОсвіта» з’явились нові освітні серіали щодо аналітики даних – «Датааналітик: вступ до Excel» і «Датааналітик: SQL та Power BI».
Вони містять поради по роботі з Excel, перетворення нудних даних на корисну для бізнесу інформацію, розкривають сутність професії дата-аналітика, пропонують цілісне бачення великих даних та підходів до управління даними, пояснюють практичне значення збору та аналізу даних, описують їхні типи й принципи ефективної роботи з ними. Освітні серіали створені з ініціативи Мінцифри за підтримки Google.org, Фонду «Східна Європа», EPAM та Куншт.
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Законопроєкт розроблено на виконання пункту 266 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 211-р. Він регулює суспільні відносини, пов’язані з формуванням та розвитком системи кваліфікацій в Україні. Зокрема, документ визначає структуру і функціонування Національної системи кваліфікацій, визначає мету завдання, структуру та принципи її функціонування, засади розроблення рамок кваліфікацій, професійних стандартів, умови формування та підтримання Національного реєстру кваліфікацій, особливості статусу, завдання і повноваження Національного агентства кваліфікацій, галузевих рад з розвитку професійних кваліфікацій, процедури акредитації та діяльності кваліфікаційних центрів, порядок присвоєння (підтвердження) професійних кваліфікацій, порядок визнання кваліфікацій, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 1 жовтня 2023 року.
У вересні-листопаді 2023 року відбудеться наукове стажування для освітян «Академічна доброчесність».
У вересні-листопаді 2023 року відбудеться наукове стажування для освітян «Академічна доброчесність».
Захід покликаний ознайомити учасників з європейськими підходами до популяризації академічної доброчесності, виявлення та реагування на плагіат. Програма стажування складається з трьох етапів. Перший етап дистанційного навчання основам академічної етики передбачає знайомство з поняттям академічної доброчесності, перевагами доброчесної поведінки, видами порушень академічної доброчесності, способами їх ідентифікації, інструментами та процедурами перевірки академічних творів на плагіат, методами навчання здобувачів освіти академічному письму та академічній доброчесності, способами мотивації здобувачів освіти до доброчесної поведінки, імплементацією норм законодавства та внутрішніх нормативних документів ЗВО з питань академічної доброчесності, кращими практиками провідних університетів світу (25 вересня–1 жовтня 2023 року). Другий етап охоплює серію навчальних презентацій та консультацій з міжнародними експертами щодо академічної доброчесності, упровадження «антиплагіатних» систем в університетах Європи та світу, практику роботи з цими системами для запобігання плагіату в освітній та видавничій діяльності (2-15 жовтня 2023 року). Третій етап передбачає самостійне проведення дослідження, написання та захист наукового есе на тему «Академічна доброчесність: виклики сучасності» (16 жовтня–3 листопада 2023 року). Організатор – Польсько-українська фундація «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (IIASC).
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
Автори матеріалів вважають, що зіткнувшись із нестабільністю, високим рівнем невизначеності, різного роду складнощами та проблемами (або VUCA–світом), університети мають постійно адаптуватися самі та допомагати студентам успішно пережити неспокійні часи. Світ навколо стає все більш мінливим, відбувається швидкий технологічний прогрес, підвищуються ризики, кліматична криза та політична нестабільність створюють виклики, які можуть здаватися нездоланними. Але вища освіта– це сфера, де найвидатніші уми шукають розв’язання таких проблем. Ресурс містить тридцять чотири статті, у яких розглядаються наступні питання: як прийняти зміни як спектр можливостей; чим здатність до адаптації відрізняється від стійкості і як її виховувати; дев’ять способів підготувати студентів до роботи з невизначеністю; розвиток розумової зрілості студентів; боротьба зі зміною клімату – співпраця університетів, уряду та промисловості; до нульових чистих викидів – як мобілізувати університет на боротьбу з кліматом; розвиток навичок майбутнього через навчання, засноване на викликах; підготовка студентів до тієї роботи, якої ще не існує.
4 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Дисертаційне дослідження: крізь терени до зірок», який є складовою науково-інформаційного проекту «Разом до європейської науки».
4 вересня 2023 року відбудеться вебінар «Дисертаційне дослідження: крізь терени до зірок», який є складовою науково-інформаційного проекту «Разом до європейської науки».
Планується обговорити наступні питання: що чекає майбутніх науковців в академічному світі та як зробити перший крок до аспірантури; що треба знати для успішного вступу; як обрати місце навчання та визначити свою готовність до цього; що чекає аспіранта під час навчання; як підготувати дисертацію; де публікувати результати власного дослідження, щоб їх побачили і процитували. Організатори: Національна наукова медична бібліотека України, Clarivate, Академія Добробут, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні пісочниці у галузі штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Наголошується, що інструменти регуляторного експерименту використовуються для тестування нових економічних, інституційних та технологічних підходів, а також для розроблення моделей правового регулювання поза межами існуючих керівних структур. Цей звіт присвячений питанням використання регуляторних пісочниць, завдяки яким органи влади залучають фірми для тестування інноваційних продуктів або послуг, які не можна вмістити в існуючі правові рамки. Фірми-учасники експерименту отримують звільнення від необхідності виконання конкретних правових положень або дотримання певних процесів, щоб стимулювати упровадження цими фірмами інновації. У звіті узагальнено уроки, винесені з регуляторних пісочниць у сфері фінтеху, наголошується на їхньому позитивному впливі, зокрема – сприянні залученню венчурних інвестицій у фінтех-стартапи. Проаналізовані виклики та ризики, пов’язані з упровадженням регуляторних пісочниць та описано процеси їхнього використання. Представлені політичні міркування щодо регуляторних пісочниць для компаній, які займаються розвитком технологій штучного інтелекту, включаючи інституційну міждисциплінарну співпрацю та необхідність нарощування експертизи у цій галузі в уповноважених державних органах. Висновки звіту підкреслюють необхідність регуляторної інтероперабельності, важливість комплексних критеріїв прийнятності використовуваних інструментів, оцінювання впливу на інновації та конкуренцію.
