Двадцять одна жінка-підприємець увійшла до списку премій ЄС для жінок-інноваторів 2020 року. Фіналісти цього року представили новаторські проєкти у широкому спектрі галузей та допомагають боротися із глобальними викликами. Їх інновації варіюються від оптимізації лікування раку до отримання чистої електрики з океанських та морських хвиль.
Двадцять одна жінка-підприємець увійшла до списку премій ЄС для жінок-інноваторів 2020 року. Фіналісти цього року представили новаторські проєкти у широкому спектрі галузей та допомагають боротися із глобальними викликами. Їх інновації варіюються від оптимізації лікування раку до отримання чистої електрики з океанських та морських хвиль.
За рішенням журі, тринадцять кандидатів змагаються за три призи у розмірі 100 тис. євро у головній категорії, а вісім інших – за титул «Зростаючий інноватор» з нагородою 50 тис. євро.
Переможці премії ЄС для жінок-інноваторів будуть оголошені на Європейських днях досліджень та інновацій, які відбудуться 22-24 вересня 2020 року. На цьому ж заході Комісія визначить Європейську столицю інновацій 2020, обере володаря премії EIC Horizon за доступні високотехнологічні засоби гуманітарної підтримки (Affordable High-Tech for Humanitarian Aid) та вручить нагороду Horizon Impact Award 2020.
Програма Ukrainian Business Leaders: Promoting Innovation and Entrepreneurship (UBL PIE) оголошує конкурс.
Програма Ukrainian Business Leaders: Promoting Innovation and Entrepreneurship (UBL PIE) оголошує конкурс.
Програма спрямована на професійний розвиток молодих підприємців та інноваторів у сфері бізнесу, соціального підприємництва, регіонального економічного розвитку, технологій тощо. Вона надає можливість учасникам впродовж місяця стажуватись у американських бізнес-структурах, неприбуткових організаціях, бізнес-акселераторах, урядових офісах економічного розвитку тощо. Учасники отримають доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів, які зміцнять їх лідерські та технічні можливості за допомогою інтерактивних та персоналізованих проектів, а також допоможуть побудувати тривалі професійні відносини між американцями та українцями, що поділяють спільний інтерес у сприянні економічному розвитку.
Заявку на участь можна подати до 1 вересня 2020 року.
Для виконавців проєктів Жан Моне 2020 програми ЄС Еразмус+ відкрито доступ до матеріалів Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуалізації та культури (EACEA).
Для виконавців проєктів Жан Моне 2020 програми ЄС Еразмус+ відкрито доступ до матеріалів Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуалізації та культури (EACEA).
У документах наведено поради командам проєктів Жан Моне щодо підготовки та вчасного подання звітів до ЕАСЕА відповідно до зобов’язань проєктів та вимог програми ЄС Еразмус+, а саме:
– звіти подаються онлайн через портал учасників Funding & Tenders Portal на сайті ЄК;
– інструкції щодо підготовки та подання звіту, а також шаблони окремих документів доступні на сайті ЕАСЕА.
29 липня 2020 року відбудеться інформаційна сесія щодо загального бачення і тематичного спрямування партнерства у межах нової Рамкової програмі ЄС «Горизонт Європа» (2021-2027 роки).
29 липня 2020 року відбудеться інформаційна сесія щодо загального бачення і тематичного спрямування партнерства у межах нової Рамкової програмі ЄС «Горизонт Європа» (2021-2027 роки).
У новій програмі важливого значення набуває процес формування таких партнерств, особливо – тематичних європейських партнерств за участі державного і приватного секторів, фондів та інших зацікавлених сторін для пошуку рішень щодо подолання глобальних викликів і модернізації промисловості. До складу цих партнерств можуть також входити представники асоційованих країн, у т.ч. Україна.
Ознайомитись із концептом формування стратегічного партнерства у сфері штучного інтелекту можна завдяки Проєкту пропозиції Європейського партнерства відповідно до програми «Горизонт Європа».
Закликаємо усі заклади вищої освіти та наукові установи України взяти участь в опитуванні, яке 1 липня 2020 року було відкрите МОН України для вивчення інституційної спроможності закладів вищої освіти та наукових установ, їх мотивації, наявної наукової е-інфраструктури, ризиків та можливостей розвитку е-архівів.
Закликаємо усі заклади вищої освіти та наукові установи України взяти участь в опитуванні, яке 1 липня 2020 року було відкрите МОН України для вивчення інституційної спроможності закладів вищої освіти та наукових установ, їх мотивації, наявної наукової е-інфраструктури, ризиків та можливостей розвитку е-архівів.
До опитування запрошені заклади вищої освіти та наукові установи незалежно від їх підпорядкованості, а також Національна академія наук України та національні галузеві академії наук України.
Результати опитування будуть взяті до уваги під час процесу створення НРАТ та опубліковані (у знеособленому вигляді) у відкритому доступі, зокрема – на веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів, а також ресурсах Міністерства освіти і науки України.
Кожному закладу вищої освіти та науковій установі адресована лише одна анкета. Посилання на анкету міститься у листі МОН від 01.07.2020 № 1/9-356.
Якщо Ви не отримували зазначеного листа, зверніться з відповідним запитом на скриньку NRAT@ukrintei.ua.
Перевірити, чи взяла Ваш заклад вищої освіти чи наукова установа участь в опитуванні, можна за посиланням:
Європейська Комісія представила власні рекомендації «До уваги проєктів ЄС Еразмус+ та Європейського корпусу солідарності й керівників Національних агентств Еразмус+» щодо заходів задля запобігання розповсюдження COVID-19.
Європейська Комісія представила власні рекомендації «До уваги проєктів ЄС Еразмус+ та Європейського корпусу солідарності й керівників Національних агентств Еразмус+» щодо заходів задля запобігання розповсюдження COVID-19.
У сфері вищої освіти Європейська Комісія рекомендує застосовувати змішану/віртуальну мобільність у реалізації проєктів Еразмус+ КА1, а саме:
– закладам вищої освіти рекомендовано активно застосовувати формат змішаної мобільності;
– у випадку настання обставин непереборної сили фізична мобільність може бути скасована, тривалість періоду цієї мобільності може бути зменшена або ж фізична мобільність може бути заміщена віртуальною мобільністю з подовженим періодом дії;
– дозволяється робити перерву між періодами віртуальної та фізичної мобільності;
– під час віртуальної мобільності учасник не отримує індивідуальні кошти, пов’язані зі здійсненням мобільності;
– у період фізичної мобільності учаснику повинні виплачуватись передбачені індивідуальні кошти для покриття витрат під час перебування на мобільності за кордоном;
– діяльність під час мобільності повинна бути підкріплена відповідними документами, що підтверджують безпосередню участь у мобільності, що мають бути підтверджені академічною довідкою;
– обидва періоди віртуальної та фізичної мобільності мають призвести до визнання результатів навчання відправляючим закладом;
– університети матимуть право відшкодувати витрати, пов’язані з придбанням та/або орендою обладнання та/або послуг для реалізації заходів віртуальної та змішаної мобільності навіть якщо на початку проєкту такі кошти у категорії «Виняткові кошти» не передбачались;
– Національне агентство Еразмус+ може затвердити відшкодування витрат, пов’язаних зі створенням умов для участі у віртуальній мобільності учасників із особливими освітніми потребами відповідно до правил Керівництва до Програми Еразмус+.
Рекомендації для учасників Програми ЄС Еразмус+ щодо запобігання розповсюдження COVID-19 доступні на сайті Європейської Комісії.
Міністерством освіти і науки України 16 липня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 16 липня 2020 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
15 липня 2020 року на запрошення Всесвітньої організації інтелектуальної власності представники Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» взяли онлайн-участь у круглому столі для Національних навчальних центрів інтелектуальної власності (IPTIs).
15 липня 2020 року на запрошення Всесвітньої організації інтелектуальної власності представники Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» взяли онлайн-участь у круглому столі для Національних навчальних центрів інтелектуальної власності (IPTIs).
Під час заходу представники національних навчальних центрів Африканської регіональної організації інтелектуальної власності (ARIPO), Єгипту, Тунісу, Грузії, Ірану, Саудівської Аравії, Республіки Тринідад і Тобаго та України обговорили питання розвитку центрів інтелектуальної власності, звіти про роботу центрів за попередній рік та перспективи подальшого розвитку. Учасники круглого столу представили презентації своїх проєктів та обмінялись досвідом із впровадження програм навчання та підготовки тренерів центрів ІВ.
З січня 2020 року 470 українських установ, серед яких державні та комунальні заклади вищої освіти та наукові установи, – отримали доступ до повнотекстових ресурсів компанії Springer Nature. Науковцям та освітянам були доступні колекції електронних книг Springer до 2017 року; колекції електронних журналів Springer 1997-2020 років.
З січня 2020 року 470 українських установ, серед яких державні та комунальні заклади вищої освіти та наукові установи, – отримали доступ до повнотекстових ресурсів компанії Springer Nature. Науковцям та освітянам були доступні колекції електронних книг Springer до 2017 року; колекції електронних журналів Springer 1997-2020 років.
За 6 місяців 2020 року вітчизняні користувачі завантажили 82,8 тис. повнотекстових журнальних статей та 182,3 тис. розділів книг. Пік активності по роботі з платформою SpringerLink припав на січень (60,8 тис. завантажень) та квітень (53,7 тис. завантажень), а найменша активність спостерігалась у березні (23,2 тис. завантажень). Разом із тим, через відсутність передплати до запитуваного контенту видавництва мало місце 4,3 тис.відмов у доступі до журнальних статей та 21,3 тис. – до книг. Найчастіше користувачі шукали інформацію у галузі хімії, матеріалознавства, біомедицини, біології, машинобудування, медицини, фізики та астрономії.
Топ найпопулярніших книг серед українських користувачів виглядає наступним чином:
– Handbook Of Biological Confocal Microscopy;
– Springer Handbook of Electronic and Photonic Materials;
– Quantum Mechanics;
– Advanced Guide to Python 3 Programming;
– 30th International Symposium on Shock Waves;
– Nanophysics, Nanomaterials, Interface Studies, and Applications;
– CONAT 2016 International Congress of Automotive and Transport Engineering;
– Intelligent Human Systems Integration 2020;
– Handbook of Industrial Chemistry and Biotechnology;
– The A-Z of the PhD Trajectory.
Здебільшого користувачі знаходили шлях до порталу SpringerLink через пошукову систему Google, переходили через прямий лінк або ж використовували Google Scholar. Значно менша кількість користувачів потрапляла на платформу через соціальну мережу Twitter, PubMed та із сайту Springer.com.
