Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 178 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 178 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва.
Порядок доповнено наступними положеннями: щодо організації та проведення літніх мовних курсів/шкіл відповідно до міжнародних договорів України (відповідальним за здійснення витрат відповідно до міжнародних договорів України визначити Київський національний університет імені Тараса Шевченка); організації та проведення міжнародних заходів у сфері вищої освіти у рамках Болонського процесу, – оренда приміщень та обладнання, придбання інформаційно-довідкових, канцелярських та інших витратних матеріалів; забезпечення транспортного обслуговування на території України, інші витрати, безпосередньо пов’язані з проведенням заходів (відповідальним за організацію та проведення міжнародних заходів у рамках Болонського процесу визначити державну установу «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»).
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 № 387 затверджено Рішення Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 лютого 2020 року.
Зокрема, йдеться про:
– перелік спеціалізованих вчених рад, повноваження яких припинено;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад для проведення разового захисту дисертації;
– зміни до складу спеціалізованих вчених рад;
– склад спеціалізованих вчених рад, профіль яких змінено;
– склад спеціалізованих вчених рад, утворених для проведення разового захисту дисертацій;
145 тис. винаходів, 10 млн дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.
145 тис. винаходів, 10 млн дослідників, 316 млрд дол. витрат на дослідження, 4,5 трлн дол. виручки, топ-100 компаній з 14 країн або регіонів з трьох континентів. Інфрмація про них увійшла до звіту Derwent Top 100 Global Innovators 2020.
На першому місці – США (39 компаній), за якими слідує Японія (32 інноваційні структури). На дві ці країни припадає майже три чверті списку Global Innovators цього року.
«Новітні винаходи, від телефонів і електромобілів до медичних пристроїв, вимагають більш глибокого дослідження, а також спільної роботи фахівців із раніше не пов’язаних між собою дисциплін», – говорить керівник відділу аналітики IP Group, Clarivate Analytics. «Великі організації, які традиційно домінували в інноваційному процесі, повинні вивчити й прийняти нові способи спільної роботи, якщо вони бажають процвітати у більш складній та більш фрагментованій екосистемі».
Що стосується галузевого представництва, то на першому місці виявиться галузь апаратних засобів і електроніки з 38 організаціями, за ними слід «Виробництво і медицина» з 16 компаніями, а галузі «Телекомунікації» та «Програмне забезпечення» представлені 8 учасниками.
Для побудови звіту аналітики Derwent вперше вийшли за межі списку 100 провідних інноваційних компаній, щоб виявити три ключові тенденції на ринку:
– скорочення частки інновацій 1000 провідних компаній в загальному обсязі винаходів (якщо шість років тому на ці 1000 компанії припадало 27% винаходів, то зараз – 18%);
– необхідність у співпраці (по мірі ускладнення винаходів, вони стають все більш наукомісткими і вимагають участі самих різних фахівців та дослідників, що демонструє збільшення середнього числа авторів у розрахунку на один патентний запис з 2,84 у 2014 році до 2,99 у 2019 році);
– збільшення порогу для входження до списку (кількість патентних заявок, необхідних для потрапляння до Топ100, зросла за останні 6 років на 22%. Новачки списку 2020 року – Fujikura, HTC, Immersion, Microchip, Schneider Electric і Tencent – успішно потіснили своїх конкурентів та в середньому зросли на 250 місць починаючи з 2015 року).
При підготовці звіту Top 100 Global Innovators вже дев’ятий рік використовуються удосконалені дані про патенти на основі Derwent World Patents Index (DWPI) і Derwent Patent Citations Index (DPCI) для відстеження інновацій на основі чотирьох показників:
– обсяг (організація повинна мати не менше 100 виданих винаходів (і понад 500 поданих заявок) за останні п’ять років);
– вплив (рівень цитування зовнішніми організаціями, який вимірюється за допомогою Derwent Patent Citations Index ™ за останні п’ять років, виключаючи сомоцитування);
– успіх (високий коефіцієнт успіху в отриманні патентних грантів);
– глобалізація (рівень інвестицій заявника у свій винахід, який відстежується під час забезпечення захисту у всіх чотирьох ключових ринкових патентних відомствах Китаю, Європи, Японії та США).
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад у таких галузях:
– 01 «Освіта / Педагогіка»;
– 02 «Культура і мистецтво»;
– 04 «Богослов’я»;
– 09 «Біологія»;
– 10 «Природничі науки»;
– 11 «Математика та статистика»;
– 12 «Інформаційні технології»;
– 17 «Електроніка та телекомунікації»;
– 20 «Аграрні науки та продовольство»;
– 23 «Соціальна робота»;
– 24 «Сфера обслуговування»;
– 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»;
– 26 «Цивільна безпека»;
– 27 «Транспорт»;
– 28 «Публічне управління та адміністрування».
Конкурс триватиме з 5 березня до 16 березня 2020 року.
12 березня відбудеться захід, на якому можна буде дізнатися про історії українських стартапів, їх спілкування з топовими інвесторами та корпораціями США під час Startup Grind Global 2020.
12 березня відбудеться захід, на якому можна буде дізнатися про історії українських стартапів, їх спілкування з топовими інвесторами та корпораціями США під час Startup Grind Global 2020.
Startup Grind Kyiv за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Міністерство цифрової трансформації України організували поїздку української делегації, яка складалась із 15 вітчизняних стартапів на 10-у глобальну конференцію Startup Grind Global 2020. Чотири з 15 українських стартапів отримали доступ до ексклюзивної програми Accelerate пiд час конференції, а українська делегація стала найбільшою та найкраще підготовленою серед делегацій з інших країн, за що організатори отримали нагороду – Startup Program Heroes.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
7 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день відкритих даних. Україна, як одна з країн лідерів за темпами розвитку сфери відкритих даних, приєднується до цього руху, адже це можливість показати переваги відкритих даних та заохотити прийняття політики відкритих даних в уряді, бізнесі та громадянському суспільстві.
Напередодні у Києві відбулась подія, присвячена цій даті. У програмі цієї події: алея стартапів, що працюють на основі відкритих даних; панельні дискусії з експертами з бізнесу, держустанов та соціальних інноваторів; keynote спіч від засновника славетного Opendatabot; воркшоп з основ роботи з відкритими даними.
Захід, який пройшов 4 березня 2020 року, був організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України у рамках USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) повідомляє, що офіційно набрав чинності Женевський акт Лісабонської угоди про найменування місць походження і географічні зазначення. Відповідна міжнародна система реєстрації забезпечує охорону найменувань, які вказують на географічний район походження таких продуктів, як кава, чай, фрукти, вино, кераміка, скло і тканини.
Женевський акт Лісабонської угоди, прийнятий 20 травня 2015 року, дозволяє отримати міжнародну реєстрацію не лише найменувань місць походження, але й географічних зазначень у рамках єдиної процедури реєстрації у ВОІВ. Він передбачає можливість приєднання певних міжурядових організацій, включаючи Європейський союз і Африканську організацію інтелектуальної власності.
26 листопада 2019 року до Женевського акта приєднався Європейський союз, що уможливило набрання чинності цим документом 26 лютого 2020 року.
Основний документ – Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх міжнародну реєстрацію – у своєму первісному вигляді був прийнятий у 1958 році. Женевський акт Лісабонської угоди разом з власне Лісабонською угодою утворюють так звану Лісабонську систему. На цей час дія Женевського акта поширюється на 31 країну.
Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.
Підвищити професійний рівень у сфері інтелектуальної власності фахівцям Укрпатенту допомагає навчання на безоплатних дистанційних курсах Академії ВОІВ.
Доступними для проходження є такі курси:
– DL-001 «The Primer on Intellectual Property» (Початковий курс з інтелектуальної власності);
