Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.
Пріоритети роботи МОН, можлива допомога Єврокомісії у запланованих освітніх реформах, а також розширення можливостей України у програмі Еразмус+.
Про це йшлося на зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Петером Вагнером 22 листопада 2019 року у м. Брюссель. Вона також повідомила голові групи підтримки України в Єврокомісії, що наразі в Україні розпочинається реформа фінансування та управління вищою освітою та підтвердила зацікавленість України брати участь у програмі «Горизонт Європа» (наступниці «Горизонт 2020»).
Петер Вагнер зазначив, що розуміє виклики реформи професійної освіти України та повільний поступ європейських проєктів, які доволі бюрократичні.
В межах поїздки в м. Брюссель Міністр також взяла участь у заході Eastern Partnership Ministerial Meeting on Education на тему «Future of Learning and Teaching». Там Ганна Новосад мала зустріч із Міністром науки та культури Фінляндії Ханною Косонен.
У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.
У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.
Цього року молоді вчені подали на конкурс до МОН 316 проєктів. Їх експертизу проводила спеціальна Експертна рада, в якій діє 11 секцій, що відповідають основним за напрямом конкурсу. Оцінювання кожного проєкту проводили 5 експертів. Загальна кількість балів рахувалася як середнє арифметичне оцінок від 3-х експертів, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто найвища та найнижча оцінки не враховувалися. Це дозволило забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.
Фінансування нових відібраних проєктів почнеться з 2020 року. Найбільше нових робіт відібрані за такими напрямами:
– нові технології виробництва матеріалів, їх оброблення, з’єднання, контролю якості; матеріалознавство; наноматеріали та нанотехнології (9);
– нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування (7);
– економічні перетворення; демографічні зміни та благополуччя суспільства (7).
“2016 року МОН починав цей конкурс — саме для молодих вчених — з бюджетом 12 млн гривень і фінансуванням 79 робіт. Поступово ця сума зростала, але на наступний рік ми змогли закласти рекордний бюджет конкурсу — 100 млн гривень. За ці кошти ми підтримаємо майже 200 проєктів молодих науковців. Тобто зростає не тільки кількість профінансованих робіт, а й бюджет кожного обраного проєкту”, – повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, голова Конкурсної комісії.
“За результатами експертизи ми побачили досить позитивну тенденцію. Так, 2016 року МОН отримало 439 проєктів від молодих вчених. З них високого рівня були 32 роботи, а низького — 48. Зараз же з 316 проєктів уже 78 були високого рівня, а 14 — низького. Тобто молоді вчені сприйняли цей формат і зрозуміли, що роботи низької якості не мають шансів одержати підтримку. Конкурс об’єднує тих, хто хоче робити справді якісну науку, і підтримує кращих”, — розповів перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює Експертну раду.
Українці зможуть пройти навчання або стажування у закладах вищої освіти Китаю – для цього китайська сторона надала 45 стипендій для навчання або стажування відповідно до Угоди про співробітництво в галузі науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки.
Українці зможуть пройти навчання або стажування у закладах вищої освіти Китаю – для цього китайська сторона надала 45 стипендій для навчання або стажування відповідно до Угоди про співробітництво в галузі науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки.
Пропозиція орієнтована на навчання за такими рівнями: бакалавр, магістр, аспірант, стажер.
Науковці більше не зобов’язані друкувати оголошення про захист дисертацій в офіційному друкованому виданні (газета «Освіта України»), – лише на сайті МОН, а самі дисертації до МОН відтепер надсилатимуться лише в електронному, а не друкованому вигляді. Відповідні зміни до Порядку присудження наукових ступенів були внесені урядовою постановою від 20 листопада 2019 р. № 943 «Про внесення змін до Порядку присудження наукових ступенів»
Науковці більше не зобов’язані друкувати оголошення про захист дисертацій в офіційному друкованому виданні (газета «Освіта України»), – лише на сайті МОН, а самі дисертації до МОН відтепер надсилатимуться лише в електронному, а не друкованому вигляді. Відповідні зміни до Порядку присудження наукових ступенів були внесені урядовою постановою від 20 листопада 2019 р. № 943 «Про внесення змін до Порядку присудження наукових ступенів»
«Для нас ці зміни є дуже важливими, вони – лише один із
багатьох кроків назустріч науковцям для полегшення їхньої роботи в Україні. Тепер
все робитиметься безкоштовно та прозоро – через публікацію оголошення на сайті
МОН. Також ми продовжуємо війну зі стосами паперів, які з різних причин
надсилають у МОН. Тепер до нас не надсилатимуть паперових примірників
дисертацій – лише електронні. Це має значно полегшити та дещо здешевити
процес», – відзначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації на своєму засіданні розглянув низку проєктів законів щодо зміни місця обов’язкового опублікування інформації та рішень органів влади.
Комітет Верховної
Ради України з питань цифрової трансформації на своєму засіданні розглянув
низку проєктів законів щодо зміни місця обов’язкового опублікування інформації та рішень органів
влади.
Зокрема, пропонується змінити місце
обов’язкової публікації законопроекту про Державний бюджет України та щорічної
інформації про виконання Державного бюджету України з газети «Урядовий кур’єр» на
Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України; здійснювати опублікування актів
Уряду, нормативно-правових актів міністерств (наказів) та рішень НКРЕКП замість
друку в газеті «Урядовий кур’єр» шляхом їх розміщення на Єдиному веб-порталі
органів виконавчої влади України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів;
виключити із законів України вимогу щодо необхідності одночасного друку в
газеті «Урядовий кур’єр» та інших офіційних друкованих виданнях, офіційної
інформації, одночасно залишаючи чинними вимоги стосовно друку інформації в
газеті «Голос України» або «Офіційному віснику України».
Комітет прийняв рішення рекомендувати
Верховній Раді прийняти у першому читанні відповідні законопроєкти.
Українські науковці отримали ще один канал фінансування власних проєктів: відтепер вони можуть одержати кошти на дослідження та інфраструктуру в межах програми «Горизонт 2020». Порядок конкурсу був затверджений урядовим рішенням 20 листопада 2019 року.
Українські науковці отримали ще один канал фінансування власних проєктів: відтепер вони можуть одержати кошти на дослідження та інфраструктуру в межах програми «Горизонт 2020». Порядок конкурсу був затверджений урядовим рішенням 20 листопада 2019 року.
«Коли Україна стала асоційованим членом «Горизонт 2020», це не тільки дало нам можливість глибше інтегруватися у європейський науковий простір, а й дозволило Україні отримати від ЄС фінансову підтримку на розвиток науки. Наразі це 7 млн євро. Невелика частина йде на участь наших представників та експертів у комітетах «Горизонту» та популяризацію програми. Але абсолютна більшість цих коштів піде на наукові проєкти українських вчених та закупівлю обладнання. Зараз ми затвердили порядок конкурсу для таких проєктів», – пояснила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Особливості конкурсу:
– Напрями, орієнтовані на пріоритети «Горизонту 2020»;
– у конкурсній комісії (Спеціалізована науково-технічної рада) обов’язково будуть представники та експерти від України в комітетах «Горизонту 2020»;
– вимоги до заявок конкурсу такі ж, як і вимоги до заявок у «Горизонт 2020»;
– наукові керівники проєктів повинні мати досвід подання заявок до «Горизонт 2020»;
– бали проєкту залежатимуть від експертної оцінки тих робіт, які подавалися в «Горизонт 2020», зокрема, чи були вони прийняті до фінансування.
У конкурсі зможуть брати участь підприємства, установи і організації незалежно від форм власності. Термін виконання проєктів – до 2 років. Серед критеріїв, за якими відбиратимуть роботи, – наукова новизна, корисність і практичне значення результату, спроможність авторського колективу до виконання наукової роботи, наявність матеріально-технічної бази з урахуванням обладнання, що планується придбати, тощо.
Конкурс оголошуватиме МОН. Повідомлення про нього буде розміщено на сайті Міністерства. Наразі для запуску конкурсу потрібно затвердити склад Спеціалізованої науково-технічної ради та підготувати оголошення. В ньому будуть визначені конкретні терміни та пріоритети конкурсу, обсяг фінансування тощо.
Експертизу поданих проєктів будуть проводити спеціальні секції, сформовані з провідних вчених та експертів. Для об’єктивності та прозорості відбору встановлено низку «запобіжників»: інформація про розподіл наукових робіт між експертами є конфіденційною, а сама експертиза проводиться анонімно. Експертів не допускатимуть до проєктів від тих заявників, з якими вони співпрацювали останні 5 років.
Міністерством освіти і науки України 18 листопада 2019 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 18 листопада 2019 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Цього року в українських закладах вищої освіти створять ще 7 центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО). Відповідний наказ підписала Міністр освіти і науки Ганна Новосад 19 листопада 2019 року. Це дозволить розширити доступ українських вчених до сучасної наукової інфраструктури.
Цього року в українських закладах вищої
освіти створять ще 7 центрів колективного користування науковим обладнанням
(ЦККНО). Відповідний наказ підписала Міністр освіти і науки Ганна Новосад 19
листопада 2019 року. Це дозволить розширити доступ українських вчених до
сучасної наукової інфраструктури.
Будуть створені:
«Техноекобезпека Карпат» (Івано-Франківський
національний технічний університет нафти і газу);
«Центр дослідження старіння та порушень
метаболізму (ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя
Стефаника»);
«Лабораторія перспективних технологій
створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів
(Національний університет «Львівська політехніка»);
«Лабораторія сучасних методів агрономії та
прискорення селекції рослин» (Полтавська державна аграрна академія);
«Експериментальний комплекс наукових
досліджень водогосподарських об’єктів» (Національний університет водного
господарства та природокористування);
«Матеріалознавство тугоплавких сполук та
композитів» (Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»);
«Новітні дослідницькі технології в
біології і медицині» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
На розвиток таких центрів, а також
підтримку раніше започаткованих ЦККНО Уряд спрямував 138 млн. гривень. Всього на
кінець 2019 року в університетах буде функціонувати 21 центр колективного
користування. Проводити дослідження в них можуть науковці з різних ЗВО та наукових
установ України.
«Ідея таких центрів у тому, щоб
сконцентрувати в одному місці найкраще сучасне наукове обладнання за певним
напрямом. І щоб потім доступ до цього обладнання мали не тільки працівники того
закладу, на базі якого працює центр, а й взагалі науковці з різних
університетів, наукових установ. Плюс ЦККНО створюються здебільшого в регіонах.
Лише 4 центри з 21 розташовані в Києві, адже ми маємо сильні університети не
тільки в столиці, а й в інших регіонах», – пояснила Міністр освіти і науки
Ганна Новосад.
Українські мовознавці підготували текст нової редакції Українського правопису 2019 року, який було схвалено постановою Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 22.05.2019 року № 437.
Українські мовознавці підготували текст нової редакції Українського правопису 2019 року, який було схвалено постановою Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 22.05.2019 року № 437.
Українська національна комісія з питань правопису своїм рішенням від 12 липня 2019 р. визначила Видавництво «Наукова думка» НАН України установою, яка уповноважена випустити у світ авторизоване видання Українського правопису в редакції 2019 р., і передала вказаний текст для редагування та випуску.
Нова редакція Українського правопису містить уточнені й доповнені правила написання загальних і власних назв українського та іншомовного походження, деталізовані правила вживання розділових знаків.
12 листопада 2019 року на базі Національного університету харчових технологій відбулася науково-практична конференція, присвячена підсумкам Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії.
12 листопада 2019 року на базі Національного університету харчових технологій відбулася науково-практична конференція, присвячена підсумкам Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт з актуальних проблем пакувальної індустрії.
Організаторами Конкурсу виступили Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Клуб пакувальників України та редакція журналу «Упаковка» за спонсорської підтримки компанії Dow Europe GMBH, представництва Windmöller & Hölscher, Coca-Cola Beverager Ukraine, PackGroup, ТОВ «ВП «Базис».
Під час конференції обговорювались питання фахової підготовки спеціалістів для пакувальної індустрії.
Переможців нагородили дипломами ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», золотими медалями та цінними подарунками від Клубу пакувальників України і Національного університету харчових технологій. Також були вручені відзнаки Клубу пакувальників науковим керівникам переможців, фірмам, що надали фінансову підтримку і виступили спонсорами Конкурсу.
