OECD

У ньому наголошується, що обговорення цифрових валют центральних банків досі було зосереджено в основному на потенційних ризиках, які ці валюти можуть представляти для фінансової стабільності. Однак важливо також ураховувати, як вони можуть сприяти підвищенню добробуту громадян, як їх можна використовувати для підтримки демократичних цінностей. У документі показано, як розроблення та упровадження цифрових валют, що випускаються відповідними грошово-кредитними органами країн та відображаються у пасиві їх балансу, може допомогти країнам пом’якшити загрози правам людини, сприяти справедливості, захисту конфіденційності та довірі громадян до центральних банків. Для цього потрібна надійна архітектура управління системами цифрових валют на національному та міжнародному рівні.

Детальніше: https://is.gd/UYYWAx, https://is.gd/fDtcIx, https://doi.org/10.1787/f3e70f1f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що необхідність швидкої декарбонізації економіки порушує питання про те, чи має робоча сила країни необхідні навички для переходу до нульового рівня викидів, а також про здатність перерозподіляти працівників з «коричневих» на «зелені» робочі місця. Документ використовує дані Мережі інформації про професії (O*NET) та інформацію про зайнятість у конкретних країнах, щоб узагальнити відомості про «зелені» навички на ринках праці як країн ОЕСР, так і тих, що не входять до організації. Виявлені значні міждержавні відмінності проявляються у базовій пропозиції «зелених» навичок та потенціалі економіки для перерозподілу робітників з «коричневих» на «зелені» робочі місця у межах їх широких категорій занять. У більшості докладних працівники «коричневих» професій мають необхідні навички для переходу на «зелені» робочі місця, за винятком ряду виробничих професій, яким може знадобитися більша перекваліфікація. Працівники найбільш високоавтоматизованих професій, як правило, не мають достатніх навичок для переходу на «зелені» робочі місця, що передбачає більш обмежені можливості для переходу до «чистого нуля».

Детальніше: https://is.gd/j4ckpq, https://is.gd/fzX3uV, https://doi.org/10.1787/286a5007-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У документі узагальнено інформацію про те, як наука була мобілізована у відповідь на пандемію COVID-19. Основна увага зосереджена на доступі до даних, ролі інфраструктур, взаємодії між академічними колами та промисловістю. Вказується на особливості контексту, які мали місце у різних країнах. Зазначається, що національні пріоритети та конкретні способи реалізації політики відповідно до цього мають свою специфіку. Містяться рекомендації для осіб, що визначають політику у галузі науки, спонсорів досліджень, дослідників та інших зацікавлених суб’єктів щодо політичних дій, спрямованих на підвищення стійкості національних наукових систем та їх здатності до міжнародного співробітництва у відповідь на кризи.

Детальніше: https://is.gd/XRI4Yg, https://is.gd/CqQpnv, https://doi.org/10.1787/8f86e60b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Останнім часом різні потрясіння загрожують глобальній економічній стійкості та добробуту. Уряди країн ОЕСР були в центрі реагування на ці кризи і хоча вони діяли швидко, у контексті численних криз цього навряд чи достатньо. Необхідно запроваджувати передові практики для зміцнення довіри та посилення стійкості. Зокрема, потрібно піклуватись про демократію, підтримуючи участь і представництво громадян та зацікавлених сторін, залучати інвестицій та підтримувати інновації; посилювати ключові навички управління; захищати від загроз громадську довіру, яка може потерпати від дезінформації. У звіті представлено огляд практики державного управління у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах, побудованих на даних щодо довіри до державних установ, задоволеності державними послугами, відомостях про практику належного управління у контексті політичного циклу, складання бюджету, державних закупівель, інфраструктури, цифрового урядування та відкритих даних. Документ містить інформацію про ресурси, які використовують державні установи та ефективність управління ними з огляду на стан державних фінансів, зайнятість та управління людськими ресурсами.

Детальніше: https://is.gd/cra83B, https://is.gd/3iW1jO, https://is.gd/2dcZeB, https://doi.org/10.1787/3d5c5d31-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому висвітлюються фундаментальні економічні та соціальні тенденції на глобальному агропродовольчому ринку. Звіт містить узгоджену оцінку десятирічних перспектив ринків сільськогосподарської продукції та риби на національному, регіональному та глобальному рівнях та може слугувати орієнтиром для планування та аналізу політики. Наголошується, що стрибки цін на сільськогосподарську продукцію, що сталися останні два роки, викликають тривогу з приводу глобальної продовольчої безпеки, оскільки зростання цін на добрива може призвести до зростання цін на продовольство. Модель Aglink-Cosimo ОЕСР-ФАО дозволила побудувати сценарії, з яких випливає, що на кожний 1% підвищення цін на добрива ціни на сільськогосподарські товари збільшуватимуться на 0,2%. Світове споживання продовольства збільшуватиметься на 1,3% на рік упродовж наступного десятиліття, що буде відбуватись повільніше, ніж у попередньому десятилітті завдяки уповільненню зростання населення та доходів на душу населення.

Детальніше: https://is.gd/fEh3do, https://is.gd/2vgYzH, https://is.gd/FmFYUC, https://doi.org/10.1787/08801ab7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що дуже великі дослідницькі інфраструктури (VLRI) – це унікальні, складні проекти з потужним міжнародним виміром, які відіграють вирішальну роль у передових дослідженнях у більшості наукових галузей. VLRI вимагають ретельного проєктування при будівництві та постійної уваги під час експлуатації, їх неможливо створити без значних інвестицій і технологічних інновацій. Зміни, що наразі відбуваються у політичному, соціально-економічному та науковому контексті, потребують відповідного коригування усталених моделей планування та управління VLRI. У звіті проаналізовано передовий досвід великих дослідницьких інфраструктур, узагальнено уроки, запропоновано варіанти покращення процесу їх функціонування, викладено стратегічні міркування, які доцільно брати до уваги керівникам VLRI, спонсорам та особам, що приймають рішення. Цей звіт є продовженням роботи Глобального наукового форуму ОЕСР щодо створення, управління та забезпечення сталості дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://is.gd/c5cpSP, https://is.gd/tVsYke, https://doi.org/10.1787/2b93187f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У звіті наголошується, що формування кліматичної політики вимагає балансу між необхідністю негайних, прискорених кліматичних дій та своєчасного реагування на кризові ситуації. Відповідь на нові виклики вимагає нового підходу, зосередженого на системній стійкості та розробленні перспективної кліматичної та економічної політики, здатної витримати потенційні потрясіння. Документ містить узгоджений набір рекомендацій щодо формування такої стійкості у різних сферах політики ОЕСР: економічній, податковій, фінансовій, фіскальній, науково-технічній, екологічній, щодо зайнятості. Він пропонує новий погляд на забезпечення стійкості при переході до нульових викидів, заснований на результатах проекту ОЕСР «Net Zero+», – міжгалузевої ініціативи в рамках вироблення спільного підходу ОЕСР до питань клімату.

Детальніше: https://is.gd/Qg3Q9M, https://is.gd/zc4R9W, https://is.gd/JOMWw7, https://doi.org/10.1787/da477dda-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У звіті наголошується, що португальська економіка в основному відновилася після кризи, спричиненої COVID-19, хоча висока інфляція та слабкі глобальні економічні умови сповільнили зростання у 2022 році. Була відновлена фіскальна підтримка, яка допомогла пом’якшити негативний вплив. Державний борг по відношенню до ВВП знизився нижче рівня 2019 року, але швидке старіння населення та значні інвестиційні потреби посилюють фіскальний тиск. Потенціал зростання та підвищення продуктивності знизився, виник дефіцит кваліфікованих кадрів. Оптимізація складних адміністративних процесів у рамках діджиталізації державного сектору та перегляд регуляторних норм у сфері професійних послуг і роздрібної торгівлі можуть підвищити продуктивність. Крім того, інвестиції в «зелений» перехід повинні скорочувати викиди парникових газів і посилювати кліматичну стійкість. Сектор охорони здоров’я страждає від нестачі персоналу, недостатніх інвестицій. Перехід до більш інтегрованої системи первинної, громадської та лікарняної допомоги може покращити якість медичної допомоги та співвідношення ціни та якості. Реформування первинної медичної допомоги також допоможе покращити доступ до неї для домогосподарств з низькими доходами й обмежити кількість госпіталізацій, яких можна було б уникнути.

Детальніше: https://is.gd/Bt0F1u, https://is.gd/yULgYM, https://doi.org/10.1787/2b8ee40a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD