All news on the portal

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Ланкастера «Чи є нормативні підходи рішенням для шахрайства за контрактом?».

Публікація присвячена Міжнародному дню дій проти шахрайства з контрактами, який було ініційовано ICAI та наразі проводився сьомий рік поспіль. Йдеться про ситуації, коли студенти купують послуги окремих людей чи компаній для того, щоб отримати результати, які вони представляють як власні результати навчання. Томас Ланкастер вважає, що законодавче регулювання у цій сфері важливе, оскільки надає переконливий сигнал здобувачам освіти про неприпустимість використання таких послуг, а також забороняють рекламу таких шахрайських послуг. Разом із тим, сайти можуть працювати за межами країни, що запровадила подібну заборону. Студенти можуть без проблем знаходити провайдерів шахрайських послуг. Тому особливого значення набувають регулятивні підходи у самих університетах. Заклади освіти повинні переконатися, що такий вид шахрайства визначений у їхній політиці, процедурах та правилах, а також що врегульовано процес розгляду підозр на шахрайство, визначено необхідний рівень доказів, перераховані види покарання, які є справедливими та послідовними. Шахрайство за контрактом не можна розглядати як ще один тип плагіату, якщо його слід сприймати всерйоз як академічну загрозу. Є безліч складних питань: як має реагувати університет, якщо виявлено, що студент заплатив за відповіді, але він сам стверджує, що це не так; як реагувати на випадок, коли студент написав початковий варіант роботи, але згодом його було перероблено платним редактором; що робити, коли студент віддає на аутсорсинг комп’ютерний код? Якщо людина закінчила навчання в університеті й тепер виконує платну роботу для нинішніх студентів, то чи можна анулювати кваліфікацію випускника? Чи має ЗВО збирати докази самостійно чи передавати заяву до органів правопорядку для відкриття кримінального провадження? Академічна політика має бути гнучкою. Занадто багато політик оновлюються лише раз на кілька років, а це означає, що інформація, що міститься в них, постійно застаріває. Крім того, треба брати до уваги, що юридична мова знаходиться за межами розуміння багатьох студентів, які до того ж часто не мають стимулу читати численні правові документи. Отже, правила мають бути написані таким чином, щоб вони були доступними для розуміння учнів.

Детальніше: https://bit.ly/3VMNtkr, https://bit.ly/3TH0ev4

Інститут геології Республіки Словенія у рамках глобальної кампанії «We support Science in Ukraine» пропонує українським науковцям гранти на дослідження у сфері інформаційних технологій та програмування, геологічного і гідрогеологічного моделювання, а також можливість залучення їх до діючих наукових програм Інституту.

Українськи дослідники можуть отримати короткострокове фінансування (на строк до 6-ти місяців), щоб продовжити свої дослідження та інтегруватись у дослідницьку програму GeoZS. Геологічна служба Словенії надає інформацію про геологічну обстановку та природні ресурси Словенії, збирає, зберігає та поширює дані про геологію Словенії, а також досліджує процеси, що відбуваються у земній корі, охоплюючи такі напрямки, як регіональна геологія, гідрогеологія, геонебезпека, геотермальна енергія, мінеральні ресурси та геохімія.

Детальніше: https://bit.ly/3MRc83s, https://bit.ly/3MOdFXY

Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт «Про Національну програму інформатизації».

Його прийняття має підвищити ефективність організаційно-правових механізмів формування і виконання Національної програми інформатизації; укріпити взаємовідносини між її учасниками. Зокрема, новим законопроектом оновлюється термінологія, окреслюються та розширюються права й обов’язки учасників процесу інформатизації, врегульовується процеси взаємодії учасників, осучаснюються механізми формування та виконання Національної програми інформатизації. Крім того, розширюється сфера дії програми, яка охоплюватиме забезпечення розвитку інформаційного суспільства; застосування інформаційних і цифрових технологій у державному управлінні та суспільно-економічних відносинах; подолання цифрової нерівності; безпеки інформаційної діяльності та кіберзахисту, шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, комунікаційних мереж, інформаційних ресурсів й інформаційних технологій; інтеграції України у світовий інформаційний простір.

Детальніше: https://bit.ly/3MPxUEE, https://bit.ly/3F8xnM6

На сайті Академії інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності представлене унікальне видання з розділу географічних зазначень – Кембриджський довідник з міжнародного та порівняльного законодавства у сфері торговельних марок (під ред.

І. Калболі та Дж. К. Гінсбурга), виданий у «Cambridge University Press» у 2020. У ньому порівнюються підходи загального та континентального права у законодавстві про торговельні марки, а також системи торговельних марок США, ЄС, країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Південної Америки.

Детальніше: https://bit.ly/3EUINmR, https://bit.ly/3D9Bnd1

Національний фонд досліджень України інформує, що українські наукові колективи можуть долучитись до виконання проєктів, які вже розпочаті та фінансуються у рамках конкурсу «Hop On Facility» програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Horizon Europe».

«Hop On Facility» націлена на пошук науковців, які можуть приєднатися до проєктів європейських команд та привнести додаткову цінність. Усі, хто бажає долучитись, мають обрати проєкт зі списку обраних на конкурсі «Hop On Facility», зв’язатись з координатором проєкту, обговорити можливості співпраці та спільно з ним підготувати заявку. Подати пропозицію на участь у проєкті конкурсу «Hop On Facility» можна до 10 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gdK2mB, https://bit.ly/3MKBEHA, https://bit.ly/3DaBm9J, https://bit.ly/3TfIEPb

Консалтингова компанія «Sigma Software» оголосила про початок першого міжнародного сезону конкурсу стартапів IT EUREKA 2022.

Участь у ньому можуть взяти засновники software стартапів ранніх стадій, що мають власну команду або планують створити її незабаром; усі, хто має реальні ідеї стартапів, але потребує більше практичних знань для початку проєкту; підприємці або студенти, що мають креативну ідею та мріють про власну команду; усі, хто не має команди, проте має бажання втілити власну ідею самостійно. Під час запланованих у рамках сезону заходів планується обговорити можливості сінергії українських та європейських команд, організувати лекції топ-представників європейської ІТ-індустрії, фаундерів зіркових стартапів, партнерів міжнародних венчурних фондів; провести навчання основам побудови успішного бізнес-проєкту; підготувати інноваторів до участі у всесвітньо відомих акселераційних програмах. Заявку на участь можна подати до 21 жовтня 2022 року.

Детальніше: https://iteureka.com/, https://bit.ly/3eD1AZb, https://bit.ly/3F2X40y

Програма Європейського Союзу «Дії Марії Склодовської-Кюрі» оголошує конкурс «Спільне фінансування регіональних, національних і міжнародних програм Марії Склодовської-Кюрі» (COFUND) 2022».

У рамках цього конкурсу передбачається фінансування докторських програм (дослідницька підготовка пропонується докторантам для розвитку та розширення їхніх навичок і компетенцій); постдокторських програм (фінансування індивідуальних передових наукових тренінгів і стипендій для розвитку кар’єри для дослідників). Ці програми сприяють поширенню передового досвіду, пропагуючи високі академічні стандарти, підтримують стале навчання та міжнародну, міждисциплінарну й міжгалузеву мобільність, надають допомогу дослідникам та новаторам у проведенні передових досліджень, набутті нових навичок, розвитку кар’єри, творчість і підприємливість. Для фінансування COFUND Європейська Комісія виділяє 95 млн євро.

Детальніше: https://bit.ly/3TCbPfc, https://bit.ly/3s6LXMr, https://bit.ly/3CPbj6q, https://bit.ly/3ySH4KY