Конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених

Конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених, що присуджуються Президією НАН України у 2021 році.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття премій для студентів закладів вищої освіти і молодих учених, що присуджуються Президією НАН України у 2021 році.

Щороку присуджується чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти,  окремим авторам або колективам авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. 

У конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, закладів вищої освіти віком до 35 років включно, студенти, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України.

Роботи, виконані молодими вченими, приймаються на конкурс за поданням відповідних міністерств, відомств, організацій та рад. Висувати кандидатів мають право учені ради наукових установ і закладів вищої освіти, колегії (президії) міністерств і відомств України, технічні ради промислових підприємств, конструкторських бюро, ради наукових і науково-технічних товариств.

Подати заявку на участь у конкурсі можна до 15 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2UKLm5K 

Фото: НАНУ

2021-06-30
Share
Конкурс на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання

Конкурс на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання

З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.

З 1 липня до 31 серпня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Рада молодих учених проводять конкурс серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу за напрямами досліджень щодо розвитку конституційно-правового регулювання.

Конкурс покликаний сприяти залученню наукової студентської молоді та молодих вчених до вивчення актуальних питань конституційно-правового регулювання в Україні. Він буде організований наступним чином:
– підготовка наукових робіт під керівництвом наукових керівників (з 1 до 31 липня 2021 року); 
– подання на розгляд до МОН наукових робіт, які рекомендовано для подальшого розгляду Конкурсною комісією (до 5 серпня 2021 року);
– оголошення результатів конкурсу (до 31 серпня 2021 року).

До участі у конкурсі допускаються наукові роботи з питань розвитку конституційно-правового регулювання в Україні, які раніше не були опубліковані. Наукові роботи мають бути актуальними, містити обґрунтовані висновки по суті досліджуваної проблеми та відповідати одній з трьох запропонованих номінацій: теоретико-методологічні основи конституціоналізму; конституційно-правове регулювання правовідносин в Україні; історичні дослідження конституціоналізму.

Докладніше: bit.ly/2UCabkq

Фото: МОН

2021-06-29
Share
Стратегія безбар’єрності в Україні

Стратегія безбар’єрності в Україні

24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.

24 червня 2021 року відбулось перше засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України.

Під час засідання міністерства презентували свої пропозиції до Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки. 

До створення Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності було залучено 15 міністерств, 47 громадських організацій та аналітичних центрів, від них отримано понад 250 пропозицій.

Міністерство охорони здоров’я України планує до 2023 року впровадити Міжнародну класифікацію функціонування (МКФ), що дозволить перейти від визначення обмежень людини до визначення її потенціалу та краще планувати послуги, лікувальні й реабілітаційні заходи для кожного, залежно від стану та захворювань.

Міністерство інфраструктури України на основі проведеного аудиту Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розробить рекомендовані стандарти комфорту та безпеки для маломобільних груп населення, а також рекомендації щодо їхнього впровадження в усіх аеропортах України, на залізничних та автомобільних вокзалах.

Міністерство соціальної політики планує створити єдину інтернет-платформу для дистанційного отримання та доступу до всіх державних соціальних послуг для всіх груп населення. Наприклад, державні веб-сторінки мають бути адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Такі сторінки вже працюють на сайтах МОЗ, МЗС, поліції Києва.

Міністерство цифрової трансформації планує під’єднати всі об’єкти соціальної інфраструктури, підключені до широкосмугового інтернету (понад 6 тис. соціальних закладів (лікарні, заклади освіти, культури та соцзахисту, ЦНАПи тощо) мають отримати фіксований швидкісний інтернет); створити розділ «Дія.Безбар’єрність» на порталі «Дія» (він надаватиме комплексну інформацію про державні публічні послуги в доступному форматі за кращими міжнародними зразками); підвищити вебдоступність публічної інформації відповідно до стандартів ЄС.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». 

Наразі триває громадське обговорення проекту Плану заходів.

Детальніше: https://bit.ly/3qFgRdz, https://bit.ly/2SGU7gv, https://bit.ly/362vI8s

Фото: Мінцифра

2021-06-29
Share
Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів

Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів

Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.

Європейська асоціація університетів опублікувала документ «Робоча програма Horizon Europe 2021-2022: можливості фінансування для університетів», де наведена інформація про прийняття основної робочої програми Horizon Europe на 2021-2022 роки та окремі зміни щодо умов її дії для учасників.

Зокрема, у робочій програмі зазначається: 
– фінансування основної робочої програми в рамках Horizon Europe на 2021-2022 роки становитиме 14,7 млрд євро, переважна частина якого буде спрямовано на дослідження та інновації задля прискорення переходу до «зелених» і цифрових технологій й сприяння відновленню після пандемії Covid-19; 
– перші конкурси програми відкриються на порталі фінансування і тендерів Комісії в рамках дій Марії Склодовської-Кюрі і дослідницьких інфраструктур; 
– консенсус, який досягнуто між країнами-членами та Європейською комісією, передбачає, що країни, які не входять до ЄС, можуть брати участь у конкурсах програми, але у окремих випадках будуть застосовуватися обмеження (Єврокомісія визначить умови для таких винятків);
– серед нововведень у правилах участі, є те, що вищі навчальні заклади, дослідні організації та юридичні особи повинні мати, починаючи з 2022 року, план забезпечення гендерної рівності, що охоплює кілька вимог. До них відносяться офіційний документ, опублікований на веб-сайті установи, виділення ресурсів і гендерний досвід для реалізації плану, дезагреговані дані про персонал та студентів, щорічну звітність на основі показників  підвищення обізнаності з питань гендерної рівності та неусвідомлених гендерних упереджень для персоналу;
– розділ оцінки якості проекту буде включати якість відкритої науки, практики, включаючи обмін і управління результатами досліджень (загальні типові угоди про гранти визначають, що кандидатам необхідно буде описати, як відповідні практики Open Science реалізовані як невід’ємна частина пропонованої методології).

Інші компоненти Horizon Europe реалізуються через окремі робочі програми, а саме:
– Європейська дослідницька рада (ERC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 22 лютого 2021 року);
– Європейський інноваційний рада (EIC) – робоча програма на 2021 рік (прийнята 17 березня 2021 року);
– Об’єднаний дослідницький центр (JRC) – робоча програма на 2021-2022 роки (прийнята 7 червня 2021 року).

Детальніше: https://bit.ly/3daxxnL, https://bit.ly/3juiZTU, https://bit.ly/3AbPWua, https://bit.ly/3jG7Yiv 

Фото: ЄАУ

2021-06-29
Share
Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи

Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи

Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».

Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій 24 червня 2021 року було проведено слухання на тему: «Перший рік грантового фінансування Національним фондом досліджень України: проблеми і перспективи».

Мета слухань – широке громадське обговорення ключових проблем грантового фінансування науки в Україні, діяльності Національного фонду досліджень України та напрацювання відповідних рекомендацій і законодавчих пропозицій, визначення ключових завдань для центральних органів виконавчої влади України, Національного фонду досліджень України тощо. 

Під час слухань про роботу НФДУ розповів голова Фонду, який зупинився на декількох ключових моментах: 
– виконання норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
– визнання Фонду головним розпорядником бюджетних коштів на планові періоди;
– внесення змін до відповідних законів та нормативно-правових актів;
– визнання особливого статусу НФДУ; 
– передбачення можливості розвивати міжнародну співпрацю; 
– передбачення норми оплати праці членів комісій конкурсів Фонду; 
– унормування питання щодо надання послуг з проведення наукової і науково-технічної експертизи проєктів іноземними науковцями як експертами тощо.

Виконавчий директор Фонду наголосила на необхідності внесення змін до відповідних нормативно-правових актів з метою врегулювання питань, які перешкоджають ефективній діяльності НФДУ. Пропозиції, зокрема, стосувались прийняття нормативно-правового акту щодо формування кошторисів витрат за рахунок грантової підтримки НФДУ.

Парламентський̆ комітет підготував проект рекомендацій̆ слухань, до якого учасники зібрання упродовж двох тижнів мають можливість подати пропозиції̈. 

Детальніше: https://bit.ly/3y8OuqI, https://bit.ly/2UNo537, https://bit.ly/3x6Vswa 

Фото: НФДУ

2021-06-29
Share
«Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет»

«Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет»

На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано Розпорядження від 16 червня 2021 року № 692-р «Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет».

На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано Розпорядження від 16 червня 2021 року № 692-р «Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет».

Для реалізації пілотного проекту «Президентський університет» Кабінет Міністрів вирішив:
– схвалити Концепцію реалізації проекту «Президентський університет»;
– утворити робочу групу з реалізації проекту «Президентський університет» у складі 24 осіб – керівників центральних органів влади та депутатів;
– розробити у двотижневий строк план заходів з реалізації Концепції;
– утворити окремий структурний підрозділ – Центр спеціальних проектів з метою реалізації проекту «Президентський університет».

Детальніше: https://bit.ly/3ybXJq9, https://bit.ly/3dughdg 

Фото: КМУ

2021-06-29
Share
Презентація Національного технопарку з підвищення якості освіти

Презентація Національного технопарку з підвищення якості освіти

24 червня 2021 року Міністр освіти і науки України презентував структуру Національного технопарку з підвищення якості освіти, в рамках якого передбачається створити 7 хабів та ряд сервісних центрів. Презентація відбулась під час всеукраїнської стратегічної сесії «Освіта України – 30. Національний технопарк з підвищення якості освіти».

24 червня 2021 року Міністр освіти і науки України презентував структуру Національного технопарку з підвищення якості освіти, в рамках якого передбачається створити 7 хабів та ряд сервісних центрів. Презентація відбулась під час всеукраїнської стратегічної сесії «Освіта України – 30. Національний технопарк з підвищення якості освіти».

Призначення Національного технопарку з підвищення якості освіти – посилення інтеграції освіти, науки та бізнесу для надання якісних освітніх послуг. Запровадження запропонованої моделі підтримає входження України до держав із потужними освітніми системами та стане передумовою зростання економічного потенціалу держави. 

У структурі технопарку планується створити 7 хабів:
– Hub Освітніх high-tech (STEM, інкубатор);
– Hub Сервісний дизайн освітніх технологій;
– Інтелектуальна платформа TeachHub;
– Hub Освіта для мене – школа для всіх #Education for me – School for everyone;
– Hub Відкрите партнерство Open Partnership;
– Hub Освіта. Наука. Особистість. Education. Science. Personality;
– Hub Інноваційний менеджмент Innovative Management. 

Сервісні центри технопарку задовольнятимуть інтереси та потреби учасників освітнього процесу: здобувачів освіти – у забезпеченні конкурентоспроможності та успішності в житті; батьків – у впевненості за майбутнє своїх дітей; освітян і науковців – у появі нових стимулів та отриманні високих результатів своєї праці; роботодавців і бізнес-структур – в отриманні висококваліфікованих фахівців, здатних суттєво підвищити економічний стан своєї країни.

Винесена на обговорення модель технопарку потребує нових ідей, переосмислення, подальших обговорень у регіонах, напрацювань пропозицій.

Детальніше: https://bit.ly/3wR1tgl, https://www.youtube.com/watch?v=3NKtU84E8x8, https://www.facebook.com/events/872865206948411  

Фото: Скріншот

2021-06-25
Share
Впровадження ковідних сертифікатів

Впровадження ковідних сертифікатів

24 червня 2021 року Міністерство цифрової трансформації, представники ЄС та Ізраїлю обговорили питання впровадження та взаємного визнання ковідних сертифікатів. 

24 червня 2021 року Міністерство цифрової трансформації, представники ЄС та Ізраїлю обговорили питання впровадження та взаємного визнання ковідних сертифікатів. 

Україна – одна з перших країн за межами ЄС, з якою ведуться перемовини та здійснюється активна підготовка сертифікатів. Під час онлайн-зустрічі було представлене технічне рішення для запровадження ковідних сертифікатів та концепція їх використання. Наразі Україна фіналізує технічну частину, щоб запустити ковідні сертифікати в «Дії».  Документ розробляється з урахуванням вимог EU Digital COVID Certificate Єврокомісії та Smart Vaccination Certificate ВООЗ. Розробкою і технічною реалізацією займаються спільно команди Мінцифри, МОЗ, НСЗУ, МЗС, ДПСУ.

Незабаром буде проведене оцінювання відповідності українських ковідних сертифікатів вимогам ЄС. У разі його успішності буде підписаний меморандум, який дозволить українцям подорожувати з сертифікатами. 

Детальніше: https://bit.ly/3qoL0NY 

Фото: Мінцифра

2021-06-25
Share
Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015-2020

Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015-2020

24 червня 2021 року відбулась конференція «Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015 – 2020». Уряд України вперше представив звіт виконання Угоди про асоціацію (УА) та підбив підсумки з ефектів інтеграції України до ЄС за 6 років.

24 червня 2021 року відбулась конференція «Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 2015 – 2020». Уряд України вперше представив звіт виконання Угоди про асоціацію (УА) та підбив підсумки з ефектів інтеграції України до ЄС за 6 років.

Україна послідовно впроваджувала законодавство, яке стосується технічного регулювання. У 2019-2020 році парламент та уряд ухвалили зміни, які стосуються реформи митної політики, на саміті Україна-ЄС буде прийняте рішення про початок переговорів щодо приєднання України до європейської системи транзиту. У сфері телекомунікаційних послуг Україна отримає перший режим внутрішнього ринку. ‎Одним з пріоритетів наразі є транскордонне співробітництво. 

У числі здобутків інтеграції України до ЄС урядовці називають реформу децентралізації, трансформація ЗЕД, реформування митниці, прогрес у цифровій сфері, підвищення безпечності харчових продуктів, трансформацію енергетичного ринку, зміни у системі державних закупівель, запуск повноцінного ринку річкових перевезень тощо. 

Від початку тимчасового застосування окремих положень УА, Україна виконала 56% заходів, передбачених урядовим Планом заходів із виконання УА до 2024 року. Уряд вважає, що найбільшого прогресу досягнуто у політичному діалозі, національній безпеці та обороні (89%), юстиції, свободі, безпеці, правах людини (86% ), знятті технічних бар’єрів у торгівлі (85%), державних закупівлях (85%), гуманітарній політиці (84%).

Разом із тим, існує необхідність оновлення Угоди про асоціацію та розвитку інструментів, які дозволятимуть українським підприємцям, малому та середньому бізнесу знімати бар’єри, які створюються через відсутність логістики, належної прикордонно-митної інфраструктури та технічні бар’єри у торгівлі.

Щодо участі України в освітніх та наукових програмах, фінансованих ЄС. В Україні реалізується низка проєктів, які стали невід’ємною складовою ключових реформ у сфері освіти і науки: Програма Еразмус+ (вища освіта); EU4Skills (професійна освіта); «Навчаємось разом» (Нова українська школа); «Підтримка ЄС для переміщених навчальних закладів на сході України»; «Архітектура реформ в Україні» (команда підтримки реформ); «U-LEAD з Європою» (децентралізація); «Дім Європи» (культурні та освітні проєкти); «Горизонт 2020» (наука).

Детальніше: https://bit.ly/3didmEl, https://bit.ly/3A2EFfs, https://pulse.kmu.gov.ua/, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2017-%D0%BF#Text, https://bit.ly/3xTB5Cz    

Фото: association4u.in.ua

2021-06-25
Share
Відповідальність за порушення принципів академічної доброчесності

Відповідальність за порушення принципів академічної доброчесності

23 червня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відбулось обговорення законопроектів щодо встановлення відповідальності за порушенням принципів академічної доброчесності.

23 червня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відбулось обговорення законопроектів щодо встановлення відповідальності за порушенням принципів академічної доброчесності.

Розглядались два документи: «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності» (№5461) та «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо посилення відповідальності за порушення принципів академічної доброчесності» (№5461-1).

Перший пропонує внести до Закону України “Про освіту” визначення академічного твору та доповнити статтю 42 «Академічна доброчесність» таким видом порушення академічної доброчесності, як «передача або посередництво при передачі автором (авторами) академічного твору або його частини третій особі для подальшого використання цією особою як автором».  Під академічним твором пропонується розуміти «твір, що містить результати наукових досліджень, науково-методичної, мистецької, навчальної або іншої творчої діяльності, який використовуватися для підтвердження результатів навчання та/або присвоєння освітніх кваліфікацій, наукових ступенів та/або вчених звань, а також в інших випадках, визначених законодавством та закладом освіти або науковою установою».

Альтернативний законопроект №5461-1 передбачає встановлення відповідальності за подання академічних текстів, отриманих від інших фізичних чи юридичних осіб, як власних результатів навчальної та наукової діяльності з метою посилення боротьби з непоодинокими фактами академічної недоброчесності.

За результатами розгляду законопроєктів, представлених їх розробниками, Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності (№5461), а альтернативний законопроект (№5461-1) відхилити.

Детальніше: https://bit.ly/3dfkuRL, https://bit.ly/3qol59g, https://bit.ly/3jhwOoq  

Фото: ВРУ

2021-06-25
Share