Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

Рішення Уряду створює правові підстави  для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.

Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.

Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування. 

Детальніше: https://bit.ly/2SEGvCk, https://bit.ly/34nHjhe 

Фото: МОН

2021-05-26
Share
137
Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що  у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату. 

Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.

ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.

Детальніше: https://bit.ly/3vhvllc, https://bit.ly/2RJOdLk, https://bit.ly/2QVH61I, https://bit.ly/3yMfyNE 

Фото: Скріншот

2021-05-25
Share
154
Інформація Держстату щодо розвитку науки

Інформація Держстату щодо розвитку науки

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки:
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.);
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.

Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).

Детальніше: https://bit.ly/2TgLjOu, https://bit.ly/3fNhTPD, https://bit.ly/3bWdys6, https://bit.ly/3c19arM, https://bit.ly/34qWo1A, https://bit.ly/3oWv5FN, https://bit.ly/2RTwe4V, https://bit.ly/2RKofaq 

Фото: Держстат

2021-05-25
Share
178
Створення інноваційної системи очистки води

Створення інноваційної системи очистки води

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.

Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.

Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.

Детальніше: https://bit.ly/3hU6vEi, https://waste2fresh.eu/

2021-05-25
Share
155
Огляд стану навколишнього природного середовища

Огляд стану навколишнього природного середовища

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

У документі подано інформацію про зміни клімату Землі, перепад температур, загрози екосистемам та біорізноманіттю, водним ресурсам, екстремальні погодні явища, а також показано, як це впливає на виробництво продуктів харчування, добробут людей, соціально-економічну діяльність.

Узагальнено політичні виклики, пов’язані з впливом викидів парникових газів, вирішення яких має полягати у впроваджені національних та міжнародних стратегій стабілізації концентрацій цих газів у атмосфері на рівні, який обмежує небезпечне втручання в кліматичну систему, а також управлінні ризиками, спричиненими зміною клімату.

Проаналізовані нормативні документи щодо вимірювання прогресу та продуктивності боротьби зі зміною клімату. Екологічні показники оцінюються на основі наступних документів, а також внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань: Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року (2015 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Кіотський протокол (1997 р.); Паризька хартія (2015 р.); Зобов’язання лідерів G20 (2009 р.).

Надається перелік показників викидів парникових газів та їх нормативні значення:
– викиди парникових газів: рівень, інтенсивність, розподіл за джерелами і секторами;
– річна зміна температури поверхні за країнами та регіонами;
– викиди CO2 від використання енергії;
– викиди на основі виробництва: рівень, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту;
– викиди на основі попиту (викиди, що втілюються у міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – вуглецевий слід): інтенсивність, продуктивність за секторами;
– споживання енергії: постачання та поєднання енергії, інтенсивність, частка відновлюваних джерел енергії тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3fEmfIw, https://unfccc.int/, https://bit.ly/2QSDvSd, https://bit.ly/3flR5qz 

2021-05-25
Share
130
Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
–  зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ 

Фото: МОН

2021-05-25
Share
183
Розвиток українського IT-сектору

Розвиток українського IT-сектору

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має  сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища. 

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має  сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища. 

Меморандум передбачає співпрацю за такими напрямами:
– впровадження найкращих практик для створення сприятливого правового режиму для сталого розвитку IT-сфери;
– здійснення торгових місій технологічних компаній у Північну Америку, Близький Схід та європейські ринки;
– посилення українського бізнесу на локальному та глобальних ринках;
– розвиток освітніх ініціатив з фокусом на інновації, управління стартапами та збільшення кількості ІТ-фахівців.

У рамках співпраці запускається спеціальний правовий режим для IT-компаній «Дія.City», створюється легальний ринок віртуальних активів та проєкт е-резидентства. Програма USAID КЕУ допомагатиме системному розвитку ІТ-індустрії, включно зі створенням сприятливого правового середовища, розвитку ІТ-освіти, а також стартапів і продуктових компаній в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hT9exJ

Фото: Мінцифри

2021-05-25
Share
104
Відновлення розвитку та економічного зростання міст

Відновлення розвитку та економічного зростання міст

21 травня 2021 року ЮНЕСКО та Всесвітній банк оголосили про запуск рамки для дій щодо відновлення, розвитку та економічного зростання творчих міст.

21 травня 2021 року ЮНЕСКО та Всесвітній банк оголосили про запуск рамки для дій щодо відновлення, розвитку та економічного зростання творчих міст.

Проєкт орієнтований на те, щоб підтримати розвиток міст, зробити їх креативними, будувати стійкі екосистеми, де культурні та творчі галузі можуть повною мірою сприяти економічному зростанню, соціальній інтеграції та інноваціям.

Творча економіка є одним з найбільш швидкозростаючих секторів світової економіки. Вона генерує доходи, створює робочі місця і приносить експортні доходи. Культурні та креативні галузі щорічно забезпечують глобальний дохід в розмірі 2250 млрд дол. США та експорт у розмірі понад 250 млрд дол. США, забезпечують майже 30 млн робочих місць у всьому світі і наймають більше людей у віці від 15 до 29 років, ніж будь-який інший сектор економіки.

Культурний сектор був спустошений в усьому світі внаслідок кризи COVID-19, але культурні та творчі індустрії мають значний невикористаний потенціал, який здатний допомогти містам відновитись і досягти стійкого розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3yFgeUG

2021-05-25
Share
146
Громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності

Громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»

Метою законопроєкту є забезпечення законодавчого підґрунтя для спрощення виплат та оподаткування товарів і послуг у рамках фінансування наукових (науково-технічних) проєктів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку

Українські науковці активно залучені до міжнародних програм, зокрема – Horizon Europe, COSME, LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ, «Наука заради миру та безпеки», USAID та отримують фінансування наукових досліджень, в тому числі грантове. У сфері оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок існує низка проблем, яка потребує законодавчого врегулювання.

Серед них:
– неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України в частині, що стосуються питання оподаткування доходів із джерел за межами України;
– митної справи в частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України;
– неврегульованість звільнення від податків, мит та інших зборів при закупівлі товарів, робіт, послуг реципієнтами іноземних грантів;
– застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій. 

Зазначені питання врегульовує представлений на розгляд законопроєкт. Його розроблено на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік  згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р. 

Зауваження та пропозиції можна подати до 9 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vpC1xB,  https://bit.ly/3vsFDPs, https://bit.ly/3fJxr6S, https://bit.ly/3hW3Rhb 

 2021-05-25

2021-05-25
Share
133
Утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки

Утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки

З метою об’єднання науковців і практиків щодо дослідження актуальних філософських, методологічних та практичних проблем розвитку цифрової освіти і педагогіки відповідно до завдань Національної економічної стратегії на період до 2030 року НАПН України утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки.

З метою об’єднання науковців і практиків щодо дослідження актуальних філософських, методологічних та практичних проблем розвитку цифрової освіти і педагогіки відповідно до завдань Національної економічної стратегії на період до 2030 року НАПН України утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки.

Основними напрямами діяльності Ради відповідно до затвердженого положення є:
– вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду цифровізації освіти в умовах сучасних викликів, інноваційних технологій розвитку цифрової освіти;
– дослідження основних принципів розвитку сучасного інформаційного світу, ознакою якого є цифровізація, візуалізація, віртуалізація всіх аспектів життя. Визначення системних чинників розвитку цифрової освіти та педагогіки в Україні;
– вивчення ставлення здобувачів освіти до впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання;
– дослідження трансформації сутності і змісту дидактичних і педагогічних принципів організації освітнього процесу в умовах цифровізації навчання;
– участь у створенні єдиної цифрової платформи дошкільної освіти;
 – дистанційне надання консультацій батькам та педагогам щодо освіти дітей раннього і дошкільного віку;
– розроблення концепції та методології виховання дітей та молоді у цифровому просторі;
– дослідження процесів управління проєктами трансформації вітчизняних закладів вищої освіти в цифрові університети;
– розроблення стратегії розвитку цифрової компетентності наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;
– сприяння запровадженню навчальних курсів (семінарів, вебінарів) із цифрової освіти та педагогіки для наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти;
– збір з незалежних джерел статистичної інформації щодо цифровізації  освіти та формування аналітичних висновків; 
– проведення інших досліджень, що сприяють вивченню питань щодо цифрової освіти та педагогіки в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hUgzNp, https://bit.ly/3bQPKWG 

Фото: НАПНУ

2021-05-24
Share
131