National Repository of Academic Texts

Глобальна конвенція про визнання кваліфікації щодо вищої освіти

ЮНЕСКО закликає до ратифікації Глобальної конвенції про вищу освіту, щоб зробити міжнародну академічну мобільність та визнання кваліфікації реальністю для мільйонів людей у всьому світі.

Глобальна конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти була прийнята на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Вона базується на існуючих регіональних конвенціях та формує основу для справедливого, прозорого і недискримінаційного визнання кваліфікацій вищої освіти. Особливість і значення Глобальної конвенції полягає в тому, що вона відкриває можливості для міжрегіональної академічної мобільності та пропонує універсальні принципи поліпшення практики визнання кваліфікацій.

Наразі понад 5,3 млн. студентів здобувають вищу освіту, половина з них навчається за межами рідного регіону. Швидке зростання міжнародної мобільності на університетському рівні, ймовірно, продовжиться.

Конвенція спрямована на розширення доступу до вищої освіти у всьому світі шляхом сприяння міжнародному обміну студентами, викладачами, дослідниками та особами, які шукають роботу. Практична реалізація документу посилить міжнародну співпрацю у сфері вищої освіти та сприятиме підвищенню її якості у глобальному масштабі.

Детальніше: https://en.unesco.org/themes/higher-education/recognition-qualifications/global-convention, http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=49557&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html

2020-12-01

Новий інструмент аналітики в Unicheck

Компанія Unicheck розробила новий інструмент аналітики, який дозволяє визначити середній відсоток оригінальності текстів певної колекції перевірених робіт.

Зокрема, щоб отримати відомості про дані щодо виявлених запозичень раніше необхідно було проводити самостійні підрахунки, беручи до уваги кількість студентів та викладачів, які перевіряють робити.

Відтепер для отримання таких даних створено модуль аналітики. Новий інструмент підраховує кількість перевірених та завантажених студентських і викладацьких доробків, показує середній відсоток схожості у роботах певного курсу та допомагає проаналізувати динаміку процесів, пов’язаних з утвердженням академічної доброчесності у закладі освіти в цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3qaYeNQ, https://bit.ly/36mC57f

Фото: Unicheck

2020-11-30

Огляд цифрової економіки країн ОЕСР 2020

Огляд розвитку цифрової економіки країн ОЕСР за 2020 доступний для ознайомлення.

Огляд розвитку цифрової економіки країн ОЕСР за 2020 доступний для ознайомлення.

Документ представляє тенденції, аналізує нові можливості та виклики, пов’язані з розвитком цифрової економіки. Країни ОЕСР та країни-партнери використовують переваги інформаційно-комунікаційних технологій та мережі інтернет для досягнення цілей державної політики.

На основі порівняльних даних сформовано картину регуляторної практики та варіанти політик у цій сфері. Ці відомості можуть бути використані для максимізації потенціалу цифрової економіки як рушійної сили інновацій та інклюзивного зростання.

Це третє видання OECD з циклу “Цифрова економіка”, яке надає цілісний огляд попиту та пропозиції цифрової економіки, показує вплив цифрової трансформації на економіку та суспільство, а також торкається питань пандемії COVID-19 як чинника, що посилює можливості та виклики цифрової трансформації.

Детальніше: https://bit.ly/3o5YKuL

2020-11-30

Щодо створення Вищої школи публічного управління

27 листопада 2020 року Комітет Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій обговорили функціонування Національної академії державного управління при Президентові України.

Зокрема, розглядалась пропозиція НАДС щодо створення в Україні аналога французької (ENA) або польської (KSAP) національних шкіл адміністрування. Ключовими завданнями такої школи має бути підвищення кваліфікації за сертифікатними програмами, навчання за професійними та короткостроковими програмами, а також експертно-аналітичне забезпечення.

Раніше було прийняте рішення, згідно із яким Національна академія державного управління при Президентові України та її регіональні інститути мають бути передані до сфери управління Міністерства освіти і науки (Указ Президента України № 487/2020 «Про впорядкування використання об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами»).

Детальніше: https://bit.ly/3fNZnGi, https://nads.gov.ua/news/nads-proponuye-stvoriti-vishchu-shkolu-publichnogo-upravlinnya

Фото: НАДС

2020-11-30

Тест на цифрову грамотність «Цифрограм»

Понад 50 тисяч осіб звернулись до національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм».

Понад 50 тисяч осіб звернулись до національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм».

Завдання тесту систематизовано за сферами знань європейської рамки цифрових компетентностей для громадян DigComp 2.1., адаптованої українськими експертами. Тестування передбачає перевірку базових знань та навичок із цифрової грамотності у 6 сферах:

– основи комп’ютерної грамотності;

– інформаційна та медіаграмотність, вміння працювати з даними;

– створення цифрового контенту;

– комунікація та взаємодія у цифровому суспільстві;

– безпека у цифровому середовищі;

– вирішення технічних проблем, навчання впродовж життя у цифровому суспільстві.

Відповіли на всі 90 запитань національного тесту й отримали сертифікат більше 34,5 тисяч (69% від тих, хто почав проходити тест).

Найчастіше в якості цілі проходження національного тесту на цифрову грамотність респонденти зазначають «для власної самооцінки та вдосконалення цифрових компетенцій» (37% користувачів), популярним мотивом також є «отримання сертифікату» (29% користувачів).
67% тих, хто проходить тест – працюють, 18% – навчаються, 52% відносяться до вікової категорії 31-60 років, 40% — 18-30 років.

Детальніше: https://bit.ly/2KK8lc6, https://osvita.diia.gov.ua/digigram

2020-11-30

Громадське обговорення запровадження Національної премії імені Бориса Патона

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України» щодо запровадження Національної премії імені Бориса Патона.

Мета – увічнення пам’яті академіка Бориса Патона, а також відзначення на державному рівні діячів науки за значний внесок у розвиток вітчизняної наукової сфери.

Для підготовки узгоджених пропозицій із зазначеного питання наказом МОН було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники МОН, Мінекономрозвитку, Національної академії наук, галузевих академій наук України та Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки.

Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна подати до 15 грудня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/36jFILo, https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-robochoyi-grupi22, https://bit.ly/39x8k5S

Фото: НАНУ

2020-11-30

Онлайн-курси від Освітнього центру Верховної Ради України

Освітній центр Верховної Ради України анонсує підготовку онлайн-курсів для студентів.

Освітній центр Верховної Ради України анонсує підготовку онлайн-курсів для студентів.

Інформаційно-навчальні відеоролики дозволять ознайомитись з принципами та функціями парламенту, процесом розгляду та ухвалення законопроектів, дізнатись про типи виборчих систем та формування місцевих громад, отримати цікаву тематичну інформацію та просвітницькі матеріали.

Освітній центр пропонує долучитись до визначення назви онлайн-курсів, яка буде визначена за результатами попереднього відбору поданих пропозицій та відкритого голосування у фейсбуці. Автори назв, які зберуть найбільшу кількість голосів, отримають винагороду.

Детальніше: https://bit.ly/2ViaWMv

Фото: Освітній центр ВРУ

2020-11-30

Проєкт «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти»

60 університетів України приєднались до участі у проєкті «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти».

Проєкт має на меті застосовувати спільний досвід США і України для розробки та втілення чотирирічного плану заходів, зміст яких полягає у орієнтації та навчанні студентів, викладачів та адміністраторів навчальних закладів України практичної цінності і важливості академічної доброчесності, наданні ресурсів і плану дій задля їхнього тісного залучення до зміцнення академічної доброчесності в освітньому середовищі.

Проект залучатиме МОН, аби уможливити ключові операційні новації для підтримки стійких змін в освіті України на національному рівні. Ініціатори, виконавці та партнери Проекту розглядають формування академічної культури загалом й академічної доброчесності як її складової зокрема як важливу складову трансформації української освітньої системи.

Місія Проекту – формування нової академічної культури, яка базуватиметься на довірі, чесності, прозорості, реальному навчанні, справжній науковій роботі. Його основне спрямування – забезпечити системні зміни в українській освіті, від яких виграють всі учасники академічного процесу – студенти та учні, викладачі та вчителі, університети та школи.

Детальніше: https://bit.ly/3lkC87N, https://saiup.org.ua/pro-proekt/

Фото: Academic IQ

2020-11-30

Бібліотеки долучаються до Мережі цифрових хабів

ВГО Українська бібліотечна асоціація з січня 2020 року є партнером проєкту Міністерства цифрової трансформації України «Дія. Цифрова освіта». Він є складником національного проєкту «Дія», за яким створюються онлайн-сервіси державних послуг задля побудови «Держави у смартфоні».

На платформі «Дія. Цифрова освіта» створено спеціальну карту цифрових хабів, куди можна звернутися, щоб оволодіти новими знаннями та цифровими інструментами, проконсультуватись з приводу підвищення цифрової грамотності та використання освітньої платформи.

До Мережі цифрових хабів вже долучилися близько 2 000 бібліотек.

Детальніше: https://bit.ly/37ANvnB, https://osvita.diia.gov.ua/, https://osvita.diia.gov.ua/hubs

2020-11-30

НФДУ розвиває партнерства

Національний фонд досліджень України налагоджує партнерські відносини з закордонними науковими організаціями та постійно аналізує їх досвід з метою залучення й імплементації найкращих практик проведення конкурсів.

Фонд на своєму сайті представляє огляд досвіду Польського національного наукового центру/Narodowe Centrum Nauki (м. Краків) щодо організації конкурсів, експертизи та оцінювання наукових проєктів. Зокрема, у польських колег:

– конкурси відбуваються у 2 етапи: на першому подані проєкти розглядаються та оцінюються двома експертами відповідної панелі (конкурсної комісії), при цьому відсіюється понад 50% проєктів, а на другому відбувається рецензування наукових проєктів, які успішно пройшли попередній етап;

– функціонують 25 панелей (конкурсних комісій), які складаються з 10 експертів кожна, серед яких – колишні грантоотримувачі, 96% рецензентів– іноземні науковці;

– середня тривалість конкурсів наукових проєктів становить 5-6 місяців;

– серед головних вимог до грантоотримувачів є представлення 10 найкращих наукових публікацій за останні 10 років.

Детальніше: https://bit.ly/2VaW8zo, https://bit.ly/3laLPph

2020-11-27