National Repository of Academic Texts

Міжнародний проект UKRATOP – нові стандарти академічної освіти

Відбувся новий конкурс студентів КАУ та інших університетів для проходження наукових стажувань на базі IFW Dresden. За його результатами відібрано чотирьох студентів, які у 2020/2021 навчальному році будуть проводити свої наукові дослідження у цьому науковому центрі у рамках реалізації міжнародного проекту UKRATOP.

Це – спільний проєкт Київського академічного університету (КАУ) та одного з найпотужніших дослідницьких інститутів Німеччини, IFW Dresden. Центром проєкту є студенти та аспіранти КАУ, які отримують можливість стажування в Німеччині для проведення наукових досліджень на найсучаснішому експериментальному обладнанні у межах тем своїх кваліфікаційних робіт, що захищаються в Україні.

Проєкт фінансується Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини (BMBF) та триває з 2018 р. Досвід захистів магістерських дипломів студентами UKRATOP, який відбувається на спільному засіданні українських та німецьких вчених, вже другий рік поспіль демонструє високу ефективність таких стажувань.

Детальніше: https://bit.ly/31PZGve, https://bit.ly/3izBT8W

Фото: НАНУ

2020-07-06

Обговорення законопроєкту про регулятора електронних комунікацій

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації пропонує до громадського обговорення законопроєкт про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку України.

Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна подати до 13 липня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/38Afh3E, https://bit.ly/3f5C4Xd

Фото: Мінцифри

2020-07-06

Українські ЗВО в рейтингу QS

9 червня 2020 року британське рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds опублікувало нову версію свого флагманського рейтингу на 2020/21 навчальні роки (QS World University Rankings 2021).

Для українських вишів цьогорічна редакція стала вже десятою: саме 2011 року перші два українські університети потрапили до рейтингу QS, а QS, у свою чергу, став першим з найбільш авторитетних міжнародних університетських рейтингів, у яких була представлена Україна.

Лідерами цього рейтингу серед країн Східної Європи є країни Балтії та Чехія, де на кожні 500-700 тисяч населення припадає один університет у QS. За ними слідують Угорщина і Казахстан із показником один університет з QS на кожні 1-1,5 мільйони осіб, Румунія, Польща та Білорусь. Україна має приблизно такий самий показник, як і Туреччина: майже один університет в рейтингу QS на 6 мільйонів осіб.

До цьогорічного рейтингу за спаданням позиції увійшли:

– Харківський національний університет ім.В.М.Каразіна;

– Національний університет ім.Т.Г.Шевченка;

– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

– Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім.Ігоря Сікорського»;

– Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка».

Детальніше: https://bit.ly/2YqjJ1s, https://bit.ly/34IvYdc

2020-07-06

Ініціатива реагування на кризи від ЄС

Майже 1500 інноваторів з 44 країн, включаючи 27 держав-членів Європейського Союзу, подали заявку на «Ініціативу реагування на кризи», започатковану Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT).

Ініціатива виділяє 60 мільйонів євро для забезпечення інноваційних рішень з високим впливом для вирішення безпрецедентних проблем, пов’язаних з пандемією COVID-19.

Для нагородження кращих проектів оголошено гранти. Передбачається, що 60% коштів EIT щодо реагування на кризи будуть надані високоінноваційним стартапам, масштабним компаніям, малим та середнім підприємствам у рамках «Інструменту підтримки венчурного забезпечення». 40% коштів буде виділено на «Проекти пандемічного реагування». Усі заходи щодо реагування на кризу у сфері EIT будуть завершені до кінця 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3dYAhCb, https://bit.ly/3e06o4e

Фото: ЄС

2020-07-03

Поради від Unicheck

Sorry, this entry is only available in Українська. При роботі з Unicheck інколи трапляється, що пункти зі списку використаної літератури визначаються текстовими збігами.

Sorry, this entry is only available in Українська.

При роботі з Unicheck інколи трапляється, що пункти зі списку використаної літератури визначаються текстовими збігами.

Щоб запобігти цьому явищу і щоб Unicheck розпізнав список літератури, фахівці рекомендують правильно і чітко позначити його.

Для цього необхідно виокремити початок списку, використовуючи типові фрази для таких випадків. Додатки, доповнення або примітки теж мають бути названі відповідно. Що допоможе системі визначити початок та кінець списку літератури:

– переконатись, що після типової фрази стоїть пробіл або кілька пробілів, нумерований список, пункти починаються з великої літери, а рік у даті публікації 4-х значний;

– не копіювати назви джерел (оскільки разом з текстом копіюється його форматування, що може створювати перешкоди для розпізнавання), а вводити текст вручну;

– постійно використовувати однакові текстові редактори, формати, шрифти тощо;

– впевнитися, що модуль визначення списку літератури увімкнений.

Unicheck пропонує перелік знайомих фраз, якими можна позначати:

– список літератури: «Список використаної літератури», «Список літератури», «Джерела», «Список джерел», «Список використаних джерел», «Бібліографія», «Використана література», «Бібліографічний список літератури», «Бібліографічний список», «Бібліографічний список джерел», «Список посилань», «Список опублікованих праць за темою дисертації», «Перелік використаних джерел», «Список використаних джерел та літератури», «Список використаних джерел та літератури архіви», «Перелік посилань», «Перелік джерел посилань»;

– частини тексту, який може бути після літератури: «Додавання», «Додатки», «Доповнення», «Долучення», «Примітки», «Глосарій».

Детальніше: https://bit.ly/38oB4uV

Фото: Unicheck

2020-07-03

Опитування щодо репозитаріїв закладів вищої освіти та наукових установах України

Директорат науки та інновацій Міністерства освіти і науки України проводить опитування, яке стосується реалізації політики відкритого доступу та питань діяльності інституційних репозитаріїв у закладах вищої освіти та наукових установах України (лист МОН від 01.07.2020 № 1/9-356).

Здійснюється це на підтримку практичних дій зі створення Національного репозитарію академічних текстів. Кожному закладу вищої освіти та науковій установі адресована лише одна анкета. Вивчатиметься інституційна спроможність, умотивованість, наявна інфраструктура, ризики та можливості розвитку е-архівів.

Опитування користувачів буде проводитись окремо і матиме на меті актуалізацію відомостей про запит цільової аудиторії на відкритий доступ до наукової та освітньої інформації.

Результати цього опитування будуть взяті до уваги під час процесу створення НРАТ та опубліковані (у знеособленому вигляді) у відкритому доступі, зокрема – на веб-порталі Національного репозитарію академічних текстів, а також ресурсах Міністерства освіти і науки України.

2020-07-02

Інформаційні ресурси COVID19

Компанія Elsevier опублікувала перелік посилань на матеріали, які стосуються COVID19. Це:

Компанія Elsevier опублікувала перелік посилань на матеріали, які стосуються COVID19. Це:

Elsevier Coronavirus Research Hub;

Covid-19 Resource Directory;

Library Connect;

Cell Press COVID-19 Resource Hub;

Elsevier’s Novel Coronavirus Information Center;

Getting access to Scopus & COVID-19 research;

Coronavirus / COVID-19 Toolkit;

Author Resilience Center;

Editor Resilience Center;

The Lancet Resource Centre;

Webinar: Infectious disease outbreak research: insights and trends;

Pure Research Collaborators & Institutions.

Детальніше: https://bit.ly/3eV6uLU

2020-07-02

Конкурс «JAPAN PRIZE»

Стартував конкурс «JAPAN PRIZE» з розвитку освіти, який є міжнародним і проводиться у Японії.

Стартував конкурс «JAPAN PRIZE» з розвитку освіти, який є міжнародним і проводиться у Японії.

Взяти участь у конкурсі можна за двома напрямами.

Перший – аудіовізуальні роботи (телепрограми, фільми, відео, ігри, програмне забезпечення для додатків, змішані медіа, подкасти тощо). Заявки можуть подавати мовники, телевізійні та кінопродюсерські компанії, навчальні та дослідні інститути, неурядові організації. Переможці отримають «The Grand Prix Japan Prize» (5 тис. дол. США); «Prizes for the Best Work in Each Division» (2 тис. дол. США); «Special Prizes» (2 тис. дол. США).

Другий напрямок – створення навчальних телепрограм, переможці якого отримають «The Best Proposal Prize» (10 тис. дол. США) та «Excellent Proposal Prize» (6 тис. дол. США). Проекти конкурсантів мають бути реалізовані за рахунок призових коштів або із залученням додаткових ресурсів у термін до 30 вересня 2021 р.

Заявки можна подати до 31 липня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2AnQfYE, https://www.nhk.or.jp/jp-prize/english/submit/audiovisual/

Фото: МОН

2020-07-02

Засідання Атестаційної Колегії МОН

2 липня 2020 року відбулось засідання Атестаційної Колегії Міністерства освіти і науки.

2 липня 2020 року відбулось засідання Атестаційної Колегії Міністерства освіти і науки.

Колегією ухвалено рішення щодо присудження 52 наукових ступенів доктора наук, 284 – кандидата наук, 9 – доктора філософії. Також колегія присвоїла 47 вчених звань професора, 135 доцента і 14 – старшого дослідника.

На додатковий розгляд направлено 1 докторську та 4 кандидатських дисертацій. Скасовано рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження наукового ступеня кандидата наук одному здобувачу.

На засіданні ухвалено рішення щодо створення 17 постійних спеціалізованих вчених рад і 16 разових, трьом радам у створенні було відмовлено.

Рішенням колегії рекомендовано включити 13 наукових видань до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України та 365 наукових видань до категорії «Б», одночасно відмовлено 38 науковим виданням.

Детальніше: https://bit.ly/3inbvPx

Фото: МОН

2020-07-02