Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Опитування має встановити, які зміни відбулись у національній інноваційній екосистемі, а також у якості та конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва. Зокрема, учасникам дослідження пропонується оцінити діючу систему, назвати основні проблеми, визначити рівень сприятливості національного законодавства у галузі інновацій.
За результатами дослідження буде підготовлено аналітичну довідку, яка міститиме: основні характеристики інноваційної екосистеми України та рекомендації щодо налагодження міжрегіональних економічних зв’язків і взаємодії всіх суб’єктів інноваційної екосистеми.
До участі у опитуванні запрошуються всі суб’єкти інноваційного процесу ‒ студенти, підприємці, професіонали, інвестори, університети, організації, наукові центри, фонди та компанії.
Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.
Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.
Це найбільший та найбільш різноплановий міжнародний університетський рейтинг включає 13 показників, об’єднаних у п’ять ключових категорій: навчання, дослідження, цитування, доходи та інтернаціоналізацію.
Наразі рейтинг визначався серед університетів світу за предметними галузями «Комп’ютерні науки» та «Інженерія».
До оновленої версії предметного рейтингу журналу Times Higher Education у галузі «Комп’ютерні науки» увійшов 891 університет з усього світу, серед яких 5-ть українських: – Національний університет «Львівська політехніка»; – Харківський національний університет радіоелектроніки; – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
До рейтингу у галузі «Інженерія» включено усього 1188 університетів, у т.ч. 8 вітчизняних університетів: – Сумський державний університет; – Харківський національний університет радіоелектроніки; – Національний університет «Львівська політехніка»; – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Міжнародний виконавчий комітет Альянсу ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність оголосив про відбір номінантів на участь у конкурсі Global Media and Information Literacy Awards 2021.
Міжнародний виконавчий комітет Альянсу ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність оголосив про відбір номінантів на участь у конкурсі Global Media and Information Literacy Awards 2021.
Нагороди Global Media and Information Literacy Awards присуджуються щорічно за видатні досягнення та лідерство у медійній та інформаційній грамотності й вручаються на тематичній конференції Global Media and Information Literacy Week.
Взяти участь у конкурсі та отримати нагороди можуть фахівці у галузі інформації та бібліотечної справи, ЗМІ та технологій, викладачі, художники, активісти, дослідники, політики, асоціації та інші колективи, які створюють зразкові та новаторські методи інтеграції інструментів медійної та інформаційної грамотності у свою роботу та суміжні види діяльності.
Номінанти на участь у конкурсі повинні продемонструвати просування медійної та інформаційної грамотності в міжкультурних діалогах, освіті, дослідженнях, політиці, правозахисній діяльності, засобах масової інформації (ЗМІ) та комунікаціях, інформації та цифрових технологіях та інших секторах.
Альянс ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність, раніше відомий як Глобальний альянс з питань партнерства з медіа та інформаційної грамотності, є новаторською організацією з розвитку міжнародного співробітництва. Він об’єднує представників понад ста країн з метою забезпечення вільного доступу громадян до засобів масової інформації та підвищення інформаційної компетентності.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 жовтня 2021 року.
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
Дослідження виконано на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проєкту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів у межах персонального використання.
Поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі. Принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, які механізму їх розрахунку. Власне ця прогалина і була покладена в основу дослідження, яке має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів.
Застосований підхід розширює методологію завдяки врахуванню рівня доходів населення, звичок українських споживачів, доступних даних щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та даних проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Ураховано також особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії, різницю у рівнях доходів різних країн при застосуванні середньосвітових ставок зборів з огляду на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, чинник доступу до контенту осіб з низькими доходами для забезпечення їх особистісного розвитку, частка легально отриманого контенту.
Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Пропонується забезпечити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку та план переходу до фіксованих ставок. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам експерти називають прозорість роботи організації колективного управління, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).
Мета заходів – інформування користувачів з усього світу про останні досягнення, зміни й оновлення баз даних, їх функціональні можливості.
Заплановані наступні заходи: – вебінар відносно електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію (еРСТ), який допоможе підготувати, подати та працювати із міжнародними заявками РСТ в електронному вигляді (7 жовтня 2021 року); – вебінар «Огляд Глобальної бази даних промислових зразків» щодо Глобальної бази даних промислових зразків (Global Design Database), на якому буде представлено детальний огляд цієї бази, надані поради щодо її використання для пошуку промислових зразків, розглядатимуться конкретні приклади (13 жовтня); – вебінари «Хімічний пошук у PATENTSCOPE» щодо Глобальної патентної бази даних (PATENSCOPE), які ознайомлять із її призначенням, структурою, функціями, правилами доступу та прикладами використання (12 та 14 жовтня 2021 року).
Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.
Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
EBSCO ‒ потужна оперативна довідково-бібліографічна система, що надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників.
Міністерство освіти і науки України провело серію переговорів із представниками компанії EBSCO й домовилось про надання українським науковим та освітнім установам безкоштовного доступу до баз даних.
Доступ до баз даних EBSCO надається за IP-адресами установи без введення логіну та паролю через пошуковий інтерфейс на платформі EBSCOhost ‒ інтерактиву довідково-бібліографічну систему, яка складається з різноманітних повнотекстових та реферативних баз даних широкого тематичного охоплення: від бізнесу та гуманітарних наук до медицини та екології.
Для підключення віддаленого доступу необхідно заповнити заявку на активацію віддаленого доступу до баз даних EBSCO.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.
Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод.
Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.
Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Національна консультативна служба (NAS) ‒ організація, яка відповідає за координацію чи консультування щодо реалізації політики цифрової освіти. Вона здійснює, контролює, оцінює та фінансує діяльність у галузі цифрової освіти, а також підтримує освітні та навчальні організації в їх цифровій трансформації та допомагає регіональним і місцевим органам влади у реалізації відповідних політик. Завданням мережі національних консультативних служб є об’єднання роботи усіх, хто бере участь у впровадженні цифрової освіти – практиків, політиків, органи управління та організації.
Комісія організовує 28 жовтня 2021 року першу ознайомчу зустріч з європейськими організаціями, зацікавленими взяти участь у роботі мережі національних консультативних служб, відповідальних за координацію чи консультування з реалізації політики цифрової освіти. Вона започаткує перемовини на рівні ЄС про реалізацію політики цифрової освіти.
Мережа національних консультаційних служб є частиною спільноти практиків, створеної в рамках Центру цифрової освіти, – флагманської ініціативи Плану дій у галузі цифрової освіти на 2021-2027 роки. Діяльність Центру спрямована на поліпшення співпраці та обміну в галузі цифрової освіти між державами-членами Європейського союзу в усіх секторах освіти та навчання в ЄС. Центр почне запрацювати на початку 2022 року.
Для участі у зустрічі необхідно попередньо подати заявку.
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок.
Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу.
За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.
Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності. Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках.
Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Мережа створена у 1990 році як організація підтримки Erasmus+ для підготовки та надання молоді всеохоплюючої доступної інформації про освітню мобільність. Вона розповсюджує інформацію щодо волонтерства, тренінгів, навчання та можливостей роботи за кордоном. Мережа складається із 38 центрів та понад 1500 постачальників інформації для молоді стосовно можливостей мобільності у 36 країнах Європи.
Опитування проводиться з метою з’ясування запиту молоді щодо інформації, а також ресурсів для пошуку необхідних відомостей та консультацій при прийнятті рішень стосовно навчальної мобільності. Опитування призначене для молодих людей у віці від 13 до 35 років.
Анкета містить три блоки питань: – загальне сприйняття – інформація про те, як респондент уявляє собі можливості поїхати за кордон; – інформаційні потреби – у цьому блоці збирається інформація про важливу для респондента інформацію про перебування за кордоном; – демографія – більш докладна особиста інформація про респондента.
Передбачається, що аналіз результатів опитування дозволять Eurodesk, а також національним та європейським установам, які надають інформаційні послуги, покращити свої послуги.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
