National Repository of Academic Texts

Цифровізація малого та середнього бізнесу

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Цифровізація малого та середнього бізнесу для кращого відновлення».

Документ надає уявлення про те, як малі та середні підприємства відреагували на кризу COVID-19 й адаптувались до нового середовища, а також як різні гравці у своїх екосистемах сприяють переходу на цифрові технології.

У ньому розглядається цифрова трансформація МСП і наводиться огляд ключових тенденцій в освоєнні МСП цифрових технологій у країнах ОЕСР.

Висвітлюються основні тенденції, які сформувались останнім часом унаслідок кризи COVID-19 або були значно нею прискорені, у тому числі доступ до цифрової інфраструктури, електронній комерції та віддаленої роботи.

Обговорюється міжнародний досвід політики цифровізації МСП. Представлені оригінальні свідоцтва програми «спасіння» та «відновлення», запущені урядами ОЕСР для подолання кризи.

Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з МСП та підприємництва», в якій представлені порівняльні дані та аналіз показників і тенденцій МСП і підприємництва, а також широкого спектру сфер політики, в тому числі фінансування МСП, інновації, продуктивність, навички, інтернаціоналізацію та інше.

Детальніше: https://bit.ly/3dB3DbR, https://doi.org/10.1787/50193089-en

Фото: скріншот

2021-12-09

Оновлено Перелік наукових фахових видань України

30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

30 листопада 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 32 нових печатних видання та 4 електронні періодичні видання (наказ МОН від 30.11.2021 № 1290).

Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Актуальний перелік розміщено на сайті МОН. Він наразі містить 114 традиційних та 6 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1242 та 80 категорії «Б».

Детальніше: https://bit.ly/2YJSMIX, https://bit.ly/3EAC9iI, https://bit.ly/3IoWklS, https://bit.ly/3dCFem9

2021-12-08

Співпраця інституту монокристалів НАН України та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Підписано договір про співпрацю між Науково-технологічним комплексом «Інститут монокристалів» НАН України та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Співпраця відбуватиметься у рамках поглибленої програми співробітництва між академічними установами Північно-східного наукового центру НАН і закладами вищої освіти МОН України.

НТК є провідною базою для проходження практик здобувачів вищої освіти, а університет наразі є регіональним лідером серед закладів вищої освіти Харьківщини.

Поєднання освітнього процесу у ЗВО з сучасними дослідженнями науковців НТК, яке передбачає активне залучення студентів до науково-дослідної та інноваційної діяльності, є ключовою особливістю цієї співпраці. Провідні фахівці НТК очолюють три кафедри ХНУ, читають понад 10 лекційних курсів, а студенти та науковці Університету мають змогу проводити дослідження на сучасному науковому обладнанні Комплексу.

Визначені пріоритетні напрями майбутніх досліджень та співпраці між НТК «Інститут монокристалів» і ХНУ імені Каразіна. Очікується, що така співпраця надасть випускникам Університету та вченим НТК нові перспективи для реалізації спільних проєктів та ініціатив, стане прикладом для інших наукових та освітніх закладів.

Детальніше: https://bit.ly/3dBu1lO

Фото: НАНУ

2021-12-08

Глобальний інноваційний індекс 2021

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила «Глобальний інноваційний індекс 2021. Розвиток інновацій в умовах кризи COVID-19».

З моменту свого створення у 2007 році «Глобальний інноваційний індекс» почав формувати порядок денний у сфері вимірювання інновацій. Він став одним з ключових елементів при розробленні економічної політики, все більше урядів стали систематично аналізувати свої щорічні результати й розробляти політичні заходи з метою покращання своїх показників.

У 14-му виданні документу наведено результати аналізу найбільш актуальних глобальних тенденцій у сфері інновацій та рейтинг інноваційних екосистем 132 економік, виокремлені сильні та слабкі сторони з точки зору інновацій та визначені розриви в інноваційних показниках.

У новому розділі доповіді «Система відслідковування інновацій на глобальному рівні» подається огляд значень таких показників, як витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та доступ до фінансування інновацій, а також визначається вплив COVID-19 на глобальні інноваційні показники.

Метод вимірювання інноваційних можливостей і результатів економік, який використовується у документі, надає особам, які приймають рішення в урядових структурах та приватному секторі, бачення поточної ситуації, що можу бути використано під час розробки політики, що стимулює людей займатися інноваційною та творчою діяльністю, зробити її більш ефективно.

Відповідно до Глобального інноваційного індексу найбільш інноваційною економікою у 2021 році є Швейцарія. За нею йдуть Швеція, США, Об’єднане Королівство та Республіка Корея.

Незважаючи на великі людські та економічні втрати, викликані пандемією COVID-19, уряди та компанії в багатьох частинах світу збільшили інвестиції в інновації. У 2021 році масштаб наукової діяльності, витрати на дослідження та розробки, кількість венчурних угод і заявок на інтелектуальну власність продовжували збільшуватися.

Україна посідає 49 місце серед 132 економік, представлених у документі. У 2021 році Україна має кращі результати за інноваційними показниками, ніж у попередні роки. Вона посідає третє місце серед 34 країн з нижчим за середній рівень доходу та загальне 32 місце серед 39 економік Європи.

Детальніше: https://bit.ly/3dzoe08, https://bit.ly/3Ix3ogs, https://bit.ly/3DAMDNu

Фото: скріншот

2021-12-08

EUA закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для Erasmus+

Європейська асоціація університетів закликає до більш рівномірного розподілу фінансування для програми Erasmus+.

Студенти та заклади вищої освіти з декількох країн повідомляють про проблеми з розподілом грантів на мобільність у рамках нового покоління програми Erasmus+. Хоча при запуску програми передбачалось різке збільшення фінансування для підтримки мобільності студентів, фінансування в 2021 році нижче, ніж в останні роки попередньої програми. Навіть бюджет мобільності на 2022 рік лише ненабагато перевищує бюджет 2020 року.

Окрім зменшення бюджету, стали відомі факти затримки платежів, внаслідок чого університети вимушені самостійно авансувати фінансування мобільності. Ці проблеми частково пов’язані із затримкою офіціального прийняття програми на європейському рівні, а частково – з тим, наскільки своєчасно та в повному обсязі національні агентства змогли виділити фінансування на 2021 рік й перерозподілити невикористані кошти 2020 року.

Коаліція Erasmus+ виступила і заявою щодо цих питань, закликаючи до термінових дій. Європейська асоціація університетів, як член коаліції, підкреслює важливість своєчасного отримання стипендій студентами. Вона також рішуче підтримує рівномірний розподіл фінансування за роками створення програми. Це дозволить захистити студентів у 2021 році від конкуренції за значно меншу кількість грантів, ніж в останні роки попереднього покоління програми.

Більш стабільний і прозорий розподіл бюджету міг би також полегшити роботу національних агентств і закладів вищої освіти, допомагаючи їм більш повно задовольняти очікування студентів.

Для підтримки закладів вищої освіти, студентів і співробітників пропонується:
– створити механізми, котрі гарантують студентам отримання стипендій Erasmus вчасно, як найбільш важливий елемент для забезпечення реальної інклюзивності програми;
– забезпечити фінансову підтримку студентів, чия мобільність була порушена адміністративними проблемами;
– оперативно застосовувати пункт про гнучкість Річної робочої програми Erasmus+ для збільшення максимального внеску ЄС у мобільність навчання;
– підвищити прозорість і чітке інформування університетів та студентів про поточні проблеми та можливостях їх вирішення Європейською комісією та національними агентствами;
– забезпечити набагато більш лінійний розподіл фінансування впродовж всього програмного циклу.

Детальніше: https://bit.ly/3lNRHIq, https://bit.ly/3rPjP1K

Фото: ЄАУ

2021-12-08

Digital Labs: викладачі точних та природничих наук

З 5 по 13 лютого 2022 року відбудеться захід на тему «Цифрова Лабораторія: викладачі точних та природничих наук».

Організатор – програма «Дім Європи».

Захід має на меті обговорення викликів, пов’язаних з викладанням точних наук і використанням ІТ-технологій у навчальному процесі.

У програмі передбачені наступні види активностей:
– лекції та воркшопи з експертами, під час яких учасники дізнаються про досвід колег і дієві робочі інструменти;
– робота в групах, під час якої учасники розробляють методичні рекомендації для вирішення викликів онлайн-лабораторії;
– особисті менторські сесії з експертами, під час яких учасники отримають поради щодо методологічних рекомендацій, над якими вони працюють;
– фінальна презентація рекомендацій журі, під час якої учасники отримають сторонній погляд та можливість позмагатися за стипендії на саморозвиток.

Захід триватиме 9 днів, в рамках яких передбачено 4 дні інтенсивного навчання, 5 днів роботи над методичними рекомендаціями та менторські сесії, 1 день презентації проектів.

До участі в онлайн-лабораторії запрошуються:
– шкільні вчителі точних наук, які активно беруть участь у освітній реформі;
– керівники шкіл, які зацікавлені у впровадженні ІТ-рішень у навчальний процес;
– методисти та спеціалісти в галузі освіти, котрі працюють над підвищенням кваліфікації вчителів у використанні ІТ-технологій під час уроків.

Програма «Дім Європи» створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС та фінансується Європейським Союзом. Вона сфокусована на культурній сфері та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю.

Заявку на участь у заході можна подати до 30 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3oX795Q, https://bit.ly/3CP7tsb

Фото: скріншот

2021-12-08

Прийом документів закордонних українців для навчання у вітчизняних вишах

Розпочато прийом документів закордонних українців для навчання у закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН України.

Закордонним українцям (особам, які є громадянами іншої держави чи особами без громадянства та мають українське етнічне походження чи є походженням з України) буде надана можливість навчатись на бюджетних місцях в межах встановлених квот.

Статус необхідно підтвердити посвідченням встановленого зразка, виданого Національною комісією з питань закордонних українців, створеної при Кабінеті Міністрів України.

Абітурієнти мають право подавати документи на акредитовані програми денної форми навчання для здобуття ступенів бакалавра та магістра. Необхідною умовою є володіння українською мовою та знаннями відповідного освітнього рівня.

Документи можна подати до 30 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/31Ng4yU, https://bit.ly/3DC02VJ, https://bit.ly/3dyS3hE

2021-12-08

Програма сприяння інноваціям та підприємництву

Відкрито прийом заявок на участь у програмі «Лідери українського бізнесу: сприяння інноваціям та підприємництву».

Програма стажувань, орієнтованих на просування інновацій та підприємництва, адресована українським підприємцям, які працюють у сфері соціального підприємництва, інновацій, регіонального економічного зростання, технологій тощо. Вона передбачає місячне стажування у США з метою набуття практичного досвіду в рамках індивідуального стажування в американській бізнес-структурі, підібраній з урахуванням професійних інтересів та досвіду учасника. Один учасник проходитиме стажування в одному місці впродовж усієї програми.

Учасники програми також отримають доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів. Це сприятиме зміцненню їхніх лідерських і технічних можливостей за допомогою інтерактивних і персоналізованих проєктів, а також допоможе побудувати тривалі професійні відносини між американськими та українськими підприємцями.

Брати участь у програмі можуть громадяни України віком до 21 року, котрі на момент подачі заявки проживають у країні громадянства, вільно володіють англійською мовою та мають відповідний досвід роботи й спрямованість на продовження кар’єри в бізнесі.

Заявку на участь у програмі можна подати до 13 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rG3BI9, https://bit.ly/3dtb5pG, https://bit.ly/3dyiG60

Фото: UBLPIE

2021-12-07

100 млн торговельних марок в TMview

2 грудня 2021 року кількість торгівельних марок, доступних у системі TMview, перетнула позначку в 100 млн.

2 грудня 2021 року кількість торгівельних марок, доступних у системі TMview, перетнула позначку в 100 млн.

TMview являє собою систему, що дозволяє здійснювати пошук даних в режимі онлайн за товарними марками (ТМ) всіх відомств, які беруть участь у даному проєкті. На сьогодні TMview містить інформацію про ТМ від 72 відомств інтелектуальної власності (ІВ) з усього світу.

Під час технічного семінару Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) для відомств з ІВ Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України, який відбувся наприкінці листопада-початку грудня 2021 року, обговорювався інструментарій TM view, який було запущено 13 квітня 2010 року.

Наразі пошукова система опрацювала понад 5 млн запитів, які надійшли від користувачів із 205 країн. Доступ до інформації надається безкоштовно на 25 мовах у режимі 24/7, дані оновлюються щодня, система обробляє понад 1,2 млн пошукових запитів щомісяця. TM view містить дані про заявки на ТМ та відомості про зареєстровані ТМ від усіх національних відомств ІВ ЄС, EUIPO та низки відомств-партнерів поза межами ЄС. Найбільш активними користувачами системи є представники Німеччини, Іспанії та Італії.

Фахівці продовжують працювати над покращенням функціональності, зручності та надійності сервісу.

Детальніше: https://bit.ly/3rZei8X, https://bit.ly/3owsFiH

Фото: EUIPO

2021-12-07

3D-друк та міжнародна торгівля

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «3D-друк і міжнародна торгівля: які докази є на сьогоднішній день?».

Технології 3D-друку привернули увагу співтовариства, котре займається торгівельною політикою, тим, що, як стверджується, більш широкий міжнародний обмін файлами дизайну для локального друку може привести до скорочення торгівлі фізичними товарами. Нові дані, наведені у даному документі, свідчать, що впровадження технологій 3D-друку, виражене показниками імпорту 3D-принтерів, доповнює торгівлю товарами.

Збільшення імпорту 3D-принтерів приблизно на 14 тис. доларів США пов’язано зі збільшенням вартості експорту товарів для 3D-друку на 3,3 млн доларів США. Аналогічна динаміка спостерігається й стосовно імпорту товарів для 3D-друку.

Виконана фахівцями оцінка торгівлі 3D-принтерами, товарами для 3D-друку й матеріалами, які використовуються у процесі такого друку, свідчить, що незважаючи на міжнародне розповсюдження 3D-друку, збільшується торгівля товарами для такого друку, що у цілому відповідає загальним тенденціям розвитку торгівлі. Отже, на думку експертів, наразі недостатньо доказів того, що впровадження 3D-друку замінює торгівлю товарами. Тому передчасно робити висновки про заміну міжнародної торгівлі товарами 3D-друку. Крім того, взаємозв’язок між технологією 3D-друку та міжнародною торгівлею більш багатогранний у тому числі за рахунок позитивного впливу на торгівлю сировиною та дизайнерськими послугами.

З огляду на це документ рекомендує відслідковувати розвиток технології 3D-друку для кращого розуміння довгострокових наслідків її впровадження у міжнародну торгівлю. У цілому для міжнародної торгівлі більш широке впровадження швидкого концентрованого виробництва з допомогою 3D-друку, ймовірно, приведе до збільшення обсягу торгівлі по ланцюжку поставок, ніж розподілене швидке виробництво. Як зазначається у документі, технології також будуть реалізовані як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, у тому числі за рахунок зменшення перепон для підприємництва, зниження бар’єрів для входу на ринок обробної промисловості та підвищення якості продукції.

Опублікований документ належить до серії матеріалів, яка покликана надати доступ для більш широкого кола читачів окремі дослідження з актуальних питань торгівельної політики, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3DEDVOw, https://bit.ly/3DNNOtj, https://doi.org/10.1787/0de14497-en

Фото: скріншот

2021-12-07