National Repository of Academic Texts

100 млн торговельних марок в TMview

2 грудня 2021 року кількість торгівельних марок, доступних у системі TMview, перетнула позначку в 100 млн.

2 грудня 2021 року кількість торгівельних марок, доступних у системі TMview, перетнула позначку в 100 млн.

TMview являє собою систему, що дозволяє здійснювати пошук даних в режимі онлайн за товарними марками (ТМ) всіх відомств, які беруть участь у даному проєкті. На сьогодні TMview містить інформацію про ТМ від 72 відомств інтелектуальної власності (ІВ) з усього світу.

Під час технічного семінару Мережі інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) для відомств з ІВ Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України, який відбувся наприкінці листопада-початку грудня 2021 року, обговорювався інструментарій TM view, який було запущено 13 квітня 2010 року.

Наразі пошукова система опрацювала понад 5 млн запитів, які надійшли від користувачів із 205 країн. Доступ до інформації надається безкоштовно на 25 мовах у режимі 24/7, дані оновлюються щодня, система обробляє понад 1,2 млн пошукових запитів щомісяця. TM view містить дані про заявки на ТМ та відомості про зареєстровані ТМ від усіх національних відомств ІВ ЄС, EUIPO та низки відомств-партнерів поза межами ЄС. Найбільш активними користувачами системи є представники Німеччини, Іспанії та Італії.

Фахівці продовжують працювати над покращенням функціональності, зручності та надійності сервісу.

Детальніше: https://bit.ly/3rZei8X, https://bit.ly/3owsFiH

Фото: EUIPO

2021-12-07

3D-друк та міжнародна торгівля

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «3D-друк і міжнародна торгівля: які докази є на сьогоднішній день?».

Технології 3D-друку привернули увагу співтовариства, котре займається торгівельною політикою, тим, що, як стверджується, більш широкий міжнародний обмін файлами дизайну для локального друку може привести до скорочення торгівлі фізичними товарами. Нові дані, наведені у даному документі, свідчать, що впровадження технологій 3D-друку, виражене показниками імпорту 3D-принтерів, доповнює торгівлю товарами.

Збільшення імпорту 3D-принтерів приблизно на 14 тис. доларів США пов’язано зі збільшенням вартості експорту товарів для 3D-друку на 3,3 млн доларів США. Аналогічна динаміка спостерігається й стосовно імпорту товарів для 3D-друку.

Виконана фахівцями оцінка торгівлі 3D-принтерами, товарами для 3D-друку й матеріалами, які використовуються у процесі такого друку, свідчить, що незважаючи на міжнародне розповсюдження 3D-друку, збільшується торгівля товарами для такого друку, що у цілому відповідає загальним тенденціям розвитку торгівлі. Отже, на думку експертів, наразі недостатньо доказів того, що впровадження 3D-друку замінює торгівлю товарами. Тому передчасно робити висновки про заміну міжнародної торгівлі товарами 3D-друку. Крім того, взаємозв’язок між технологією 3D-друку та міжнародною торгівлею більш багатогранний у тому числі за рахунок позитивного впливу на торгівлю сировиною та дизайнерськими послугами.

З огляду на це документ рекомендує відслідковувати розвиток технології 3D-друку для кращого розуміння довгострокових наслідків її впровадження у міжнародну торгівлю. У цілому для міжнародної торгівлі більш широке впровадження швидкого концентрованого виробництва з допомогою 3D-друку, ймовірно, приведе до збільшення обсягу торгівлі по ланцюжку поставок, ніж розподілене швидке виробництво. Як зазначається у документі, технології також будуть реалізовані як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, у тому числі за рахунок зменшення перепон для підприємництва, зниження бар’єрів для входу на ринок обробної промисловості та підвищення якості продукції.

Опублікований документ належить до серії матеріалів, яка покликана надати доступ для більш широкого кола читачів окремі дослідження з актуальних питань торгівельної політики, підготовлені для використання в рамках ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3DEDVOw, https://bit.ly/3DNNOtj, https://doi.org/10.1787/0de14497-en

Фото: скріншот

2021-12-07

Українські проєкти прийняті до фінансування «Горизонт Європа»

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Перші два українські проєкти на суму 800 тис. євро були обрані для фінансування в програмі «Горизонт Європа».

Головними цілями програми є розширення дослідницької бази, розвиток цифрових трансформацій, боротьба зі зміною клімату і в цьому контексті розвиток енергетичного сектору, радіаційної безпеки, радіокосмічної індустрії.

Ратифікація угоди про участь України в «Горизонт Європа» ще не завершена, але незважаючи на це вчені та підприємці України успішно беруть участь у програмі. Підбиття підсумків різних конкурсів ще триває, тому кількість українських проєктів, обраних для фінансування, може збільшитися.

Міністерство освіти і науки України працює над тим, щоб участь українських представників у «Горизонт Європа» була більш масштабнішою, ніж у програмі «Горизонт 2020». З цією метою буде реалізовано ряд заходів:
– вдосконалення та розвиток діяльності Національних контактних пунктів, як головних джерел інформування та підтримки учасників програми;
– відкриття центрального офісу програми «Горизонт Європа» в Україні для надання інформаційної та юридичної підтримки;
– запуск Національного порталу програми для простішої комунікації та пошуку партнерів;
– сприяння співпраці вчених і малого та середнього бізнесу;
– покращення міжвідомчого співробітництва, а також розвиток співпраці між ЦООВ і вченими.

Під час спеціально організованого інформаційного дня його учасники було поінформовано про:
– нові пріоритети, структури та напрями дев’ятої програми ЄС з досліджень і інновацій «Горизонт Європа»;
– європейські та національні інструменти підтримки досліджень і інновацій в Україні;
– нові глобальні та індустріальні виклики, що постануть перед світовою спільнотою впродовж наступного десятиліття.

Детальніше: https://bit.ly/3osuT2H, https://bit.ly/304b9Jm

Фото: скріншот

2021-12-06

Пілотна програма маркетингової підтримки

Розпочато пілотну програму маркетингової підтримки малих і середніх підприємств, метою якої є їх всебічна підтримка та надання допомоги підприємствам, якими керують жінки, люди з інвалідністю тощо.

Організатори пілотної програми прагнуть завдяки їй знайти ще один ефективний спосіб допомоги малому та середньому бізнесу в Україні, поширити досвід пілоту у вигляді навчальних матеріалів, звітів, кейсів.

У рамках програми на відкритому конкурсі буде обрано групу представників малого та середнього бізнесу України, для котрих профінансується створення та запровадження онлайн маркетингової стратегії. Допомагатимуть учасникам вийти на новий, співставний з європейським, рівень провідні маркетингові агенції з числа партнерів програми.

Від команди проєкту та маркетингової агенції відібрані учасники отримають наступне:
– розроблену онлайн маркетингову стратегію, котра буде містити результати дослідження ринку, конкурентів, метрики та інструменти для впровадження, план розвитку компетенцій, залучення інших цифрових інструментів для онлайн продажів;
– допомогу з брендингом, робота з брендом компанії, ребрендинг;
– допомогу у розробці вебсайту компанії, якщо це потрібно, покращення того ресурсу, що існує, чи створення нового;
– допомогу з оптимізацією промокампаній, створення сторінок у соціальних мережах та контент-плану;
– аналіз і рекомендації існуючих рекламних онлайн-кампаній або формування нових під потреби бізнесу та стратегії розвитку;
– допомогу з підготовкою текстового та візуального контенту для онлайн-кампаній;
– бюджет на запуск промокампаній.

Цифрова трансформація учасників пілотного проєкту буде взята за основу для створення типової програми підтримки цифрової трансформації малого та середнього бізнесу в Україні.

Реалізація пілотної програми відбуватиметься за підтримки UK Aid, Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес».

Детальніше: https://bit.ly/3rF0ZtX, https://bit.ly/3Iqco6J

Фото: КШЕ

2021-12-06

Прискорення впровадження цифрових технологій у післяковідному світі

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку оприлюднено звіт «Стимулювання зростання та ліквідація розривів за допомогою цифровізації в післяковідному світі: політика LIFT».

Повний потенціал цифрових технологій залишається нереалізованим, а їх переваги розподіляються нерівномірно з-за недостатніх інвестицій у створення нематеріальних активів і мереж зв’язку всередині країн і між ними. Шок від COVID-19 створює нові проблеми та можливості.

Спираючись на минулу та поточну діяльність ОЕСР, у документі пропонується багатоаспектний політичний підхід, покликаний значно прискорити розповсюдження та впровадження цифрових технологій у всіх прошарках суспільства та більш широко використовувати їх переваги.

Ключові елементи запропонованого підходу LIFT наступні:
– навчання впродовж всього життя для всіх, щоб кожний мав можливість набувати та вдосконалювати навички, необхідні для процвітання в цифровому світі;
– фінансування нематеріальних активів для економіки знань дозволить більшому числу фірм, особливо малих, збільшувати нематеріальні інвестиції та використовувати можливості, які пропонує цифрова трансформація;
– рамкові ринкові умови для цифрової епохи повинні створюватися в першу чергу в сферах модернізації систем оподаткування та регулювання в сфері захисту конкуренції, підтримки динаміки розвитку бізнесу в цифрових секторах, розвитку електронного уряду;
– доступ до технологій через цифрову інфраструктуру для полегшення доступу до мереж зв’язку та прискорення розповсюдження цифрових технологій і їх міжнародного розповсюдження.

Документ належить до серії матеріалів з економічної політики, призначених для надання доступу до окремих досліджень з актуальних питань структурної та макроекономічної політики.

Детальніше: https://bit.ly/3ptWXSB, https://bit.ly/3IiW9Zc, https://doi.org/10.1787/b9622a7a-en

Фото: скріншот

2021-12-06

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza

2021-12-03

Новий інструмент для оцінки дослідників щодо просування по службі та найму

Дослідниками з університету Кадіса, Іспанія, розроблено новий інструмент для вимірювання знань, навичок і здібностей вчених та підвищення ефективності досліджень.

Інформацію про це опубліковано у міжнародному журналі «Наука та суспільна політика», присвяченому державній політиці в сфері науки, технологій і інновацій.

Для максимального використання стратегічного ресурсу академічного людського капіталу університетам потрібен інструмент, за допомогою котрого можна визначати й оцінювати фактичні характеристики персоналу, відповідно до їх академічних цілей. Розроблена іспанськими вченими модель виділяє конкретні базові показники, котрі звичайно не використовуються в традиційних системах з-за їх психометричної складності.

З метою визначення відповідних індикаторів автори провели опитування 62 керівників дослідницьких груп, які дали відповіді на 8 цільових питань. Ґрунтуючись на відповідях, наступних запитах і декількох раундах обговорень було досягнуто консенсусу за 22 індикаторами. Вони описують п’ять наступних академічних вимірів людського капіталу:
– дослідницькі знання;
– дослідницькі здібності;
– навички пильності;
– навички організації роботи;
– навички критики.

Отримані бали пропонується використовувати для самооцінки, розвитку кар’єри та визначення «слабких місць» для їх усунення. Керівники дослідницьких підрозділів можуть використовувати цей інструмент для забезпечення збалансованості в наборі характеристик у дослідницьких колективах, а керівництво закладів – як додатковий спосіб оцінки потенційних можливостей для просування по службі та оцінки академічних навичок дослідників.

Однак, як стверджують незалежні експерти, для підтвердження достовірності запропонованого інструменту, зокрема – у різних національних контекстах, а також визначення взаємозв’язку між отриманими результатами та оцінками академічного людського капіталу, необхідна більша кількість статистичного матеріалу та додаткові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3rD5UMb, https://go.nature.com/3xCdk2U

Фото: скріншот

2021-12-03

Отримали статус національного надбання

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, включено ряд цінних об’єктів.

Зокрема, статус національного надбання надано колекції наукових видань 1901-1917 років із фондів Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук. Також до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, потрапили:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень і випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя»;
– колекція препаратів анатомічного музею Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
– комплекс науково-дослідного обладнання Випробувального центру колісних транспортних засобів державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проєктний інститут».

Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, які становлять національне надбання. Вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки. Втрата їх може заподіяти серйозні негативні наслідки.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/meetings/zasidannya-kabinetu-ministriv-ukrayini-09-11-2021, https://bit.ly/3GbBgxb

Фото: скріншот

2021-12-03

Освіта буде у центрі уваги Організації Об’єднаних Націй у 2022 році

29 листопада 2021 року відбулася зустріч групи представників країн-членів ЮНЕСКО для обговорення перспектив просування глобальної підтримки освіти у 2022 році.

Представники обговорили можливості розширення обов’язків у сфері освіти та активізації у 2022 році участі основних зацікавлених сторін. Учасники висловили занепокоєність з приводу глобальних тенденцій у освіти та безпрецедентного шоку, викликаного пандемією COVID-19 для систем освіти в усьому світі.

Для адекватної глобальної відповіді на поточні виклики важливо розширювати цифрові знання та навички для усунення глибокої нерівності в освіті, а також для покращення якості контенту та використання нових педагогічних практик.

Спираючись на заклик до глобальної солідарності, на зустрічі були представлені основні висновки глобальної доповіді «Спільне переосмислення нашого майбутнього: нова суспільна угода в сфері освіти». Визнаючи уряди за важливі суб’єкти, котрі повинні взаємодіяти з більш широкою групою зацікавлених сторін, таких як вчителі, студенти та громадянське суспільство, в звіті визначаються ключові проблеми, на котрих усі країни повинні зосередити свої системи освіти.

Навчання повинно бути професіоналізовано в рамках спільних зусиль, коли вчителі будуть визнані за їх працю як «виробники» знань і ключові фігури в освітніх і соціальних перетвореннях. Слід також переосмислити організацію шкіл, щоб з’єднати освітні заклади у більш крупну екосистему.

Оскільки освіта буде займати центральне місце в діяльності ООН, учасники зустрічі розробили стратегію відносно участі в укріпленні національних і глобальних обов’язків відносно освіти, опрацюванні заходів реагування на COVID-19, захисту освіти, розвитку навчання протягом усього життя. Члени Групи також привітали доповідь ЮНЕСКО про майбутнє освіти, оскільки він пропонує бачення, котре дозволяє краще реагувати на виникаючі проблеми, такі як економічна нерівність і зміни клімату.

Група веде активну діяльність щодо популяризації освіти та її центральної ролі для всіх цілей стійкого розвитку.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707, https://bit.ly/3GbXy22

2021-12-03

Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки

Організацією економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Експертна перевірка автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, 2021 рік».

У документі представлено останні висновки експертних оглядів правових рамок, створених кожною юрисдикцією для впровадження стандарту автоматичного обміну інформацією (АЕОІ). Результати відносяться до 102 юрисдикцій, які зобов’язалися почати АЕОІ з 2017- 2019 років. Також наводиться короткий виклад оглядів Глобальним форумом ефективності на практиці впровадження стандарту, результати котрих, як очікується, будуть опубліковані в 2022 році.

Звіт містить результати процесу моніторингу для відслідковування своєчасності виконання всіх зобов’язань з впровадження стандарту АЕОІ. В ньому наведені деталі партнерських перевірок, а також короткий виклад результатів перевірок правових рамок АЕОІ, в тому числі оновлені визначення, зроблені відносно кожної юрисдикції та аналітичні матеріали щодо ефективності та виявлених проблем. Представлений оновлений аналіз та результати експертної оцінки кожної юрисдикції відносно її правових рамок, які реалізують стандарт АЕОІ, описано етапність дій, надана інформація про усі діючі угоди щодо стандарту АЕОІ, у тому числі активовані в рамках багатосторонніх рамок і двосторонніх угод.

Детальніше: https://bit.ly/3dlpm7H, https://bit.ly/3EpXrz8, https://doi.org/10.1787/1d8fea40-en

Фото: скріншот

2021-12-03