National Repository of Academic Texts

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 18 жовтня 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp

2021-10-18

Інформаційні бюлетні «Академічна доброчесність»

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».

У них міститься актуальна інформація з запитань академічної етики та відповіді на питання, які зазвичай виникають в університетській спільноті. Випуски максимально лаконічні, прив’язані до вітчизняного контексту та ураховують зарубіжну практику.

Серпневий випуск «Якими бувають фальсифікації та фабрикації?» розкриває названі види порушень, які можуть виникати під час навчання та проведення досліджень.

Вересневий випуск «Що сприяє недоброчесності?» містить узагальнену характеристику чинників, що сприяють появі недоброчесних дій у вищій освіті: від вступу до ЗВО і до захисту кваліфікаційної роботи, а також пропонує короткий словник основних термінів.

Жовтневий випуск «Як рецензувати дипломну роботу?» присвячений темі рецензування, у ньому розглядаються ролі наукового керівника, зовнішнього рецензента, профільної кафедри.

Цьогорічні випуски продовжують традицію ознайомлення наукової громадськості з основами академічної етики, яка була започаткована «Проектом сприяння академічній доброчесності в Україні / SAIUP», продовжена проєктом «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти /AcademIQ» та наразі підтримується Аналітичним центром «ОсвітАналітика».

Детальніше: https://bit.ly/2Z2UBRm, https://bit.ly/2Z0spyh, https://bit.ly/3BTRdX1

2021-10-18

Конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022»

Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».

Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».

Цей щорічний конкурс проводиться з метою розширення міжнародних зв’язків, активізації наукової роботи студентів, їх залучення до участі у наукових програмах, проектній, конструкторській та інших формах науково-дослідної діяльності.

Конкурс проводиться за наступними напрямами:
– харчова наука і технології;
– економіка і управління;
– інформаційні технології, автоматизація і робототехніка;
– енергетика та енергоефективність;
– екологія та охорона навколишнього середовища.

У конкурсі можуть брати участь наукові роботи студентів, які виконані самостійно, подаються вперше та не містять порушень академічної етики. Роботи мають бути інноваційними або пошуковими та відповідати наступним критеріям:
– відповідність заявленим напрямкам;
– актуальність;
– новизна та оригінальність ідей, використання сучасних методів дослідження;
– повнота та якість викладення основних наукових результатів;
– теоретична значимість роботи;
– практична значимість роботи;
– якість оформлення.

Конкурс проводиться за підтримки Європейської Асоціації інтеграції харчових наук та інженерних знань у харчовій галузі «ISEKI-Food Association» у співробітництві з закордонними закладами вищої освіти Болгарії, Казахстану, Китаю, Молдови, Швейцарії, Ізраїлю, Грузії, Польщі.

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 лютого 2022 року.

Детальніше: http://isc.onaft.edu.ua/, https://bit.ly/3vaHeKo

Фото: МОН

2021-10-13

Щодо поширення онлайн-платформ у світі

Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».

Незважаючи на зростаюче значення онлайн-платформ у сучасному світі та їх здатність акумулювати й використовувати величезну кількість інформації, наявні дані про їх функціонування, поширення та вплив на економіку і суспільство залишаються незначними та суперечливими. Недостатність співставних даних у розрізі країн утруднює розуміння структурних та політичних детермінант їх розповсюдження.

Це дослідження надає уявлення про онлайн-платформи за наступними трьома напрямками:
– відомості про глобальні та локальні платформи і їх використання у 43 країнах ОЕСР та G-20 за період 2013-2019 років у дев’яти сферах діяльності;
– основні тенденції використання платформ;
– структурні та політичні детермінанти розповсюдження онлайн-платформ у контексті географії та хронології подій.

Все більша частка економічної активності зміщується у бік онлайн-платформ, отже вкрай важливо для директивних органів отримати точні дані щодо впливу політики на формування і розповсюдження платформ з різними характеристиками. Актуальність дослідження пов’язана також зі значним впливом онлайн-платформ (особливо тих, що не покладаються на фізичний контакт) на пом’якшення наслідків кризи COVID-19. У цьому відношенні вирішальне значення має продовження зусиль по збору більш якісних та порівнянних даних.

Детальніше: https://bit.ly/30vQHRr, https://bit.ly/3n6rjt1, https://doi.org/10.1787/b4e771d7-en

Фото: скріншот

2021-10-13

Міжнародний тиждень відкритого доступу

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.

Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.

Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.

Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом.

Долучитись до тижня відкритого доступу можна наступним чином:
– зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу;
– приєднатися до спільноти Open Access Ukraine;
– зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3vguBgY, http://www.openaccessweek.org/, https://bit.ly/3lKsgaS, https://bit.ly/3BQyuvB

2021-10-13

Проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR

Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».

Проєкт виконувався з жовтня 2017 року до жовтня 2021 року. Він був націлений на розвиток регіональних досліджень в Україні за рахунок реалізації англомовної магістерської програми з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів і підвищення рейтингу українських університетів у сфері міжнародних відносин.

Виконавці проєкту: Тартуський університет, Інститут політичних досліджень імені Йохана Скітте, Естонія; Лундський університет, Швеція; університет імені Адама Міцкевича в Познані, Польща; Університет Вітауто Дідціойо, Литва; Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Під час реалізації проєкту отримано наступні результати:
– розроблено та запроваджено нову дворічну магістерську програму з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів, яка реалізована на англійській мові в Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також модулі, реалізовані в Маріупольському державному університеті та Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова;
– створено центри Балто-Чорноморських регіональних досліджень в університетах партнерах – Маріупольському державному університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Програма та модулі орієнтовані як на українських, так і на іноземних студентів, чиї академічні інтереси та практична діяльність тісно пов’язані з Балтійським і Чорноморським регіонами.

Реалізація проєкту сприяла співпраці ЗВО України та країн регіону Балтійського моря, розвитку комплексних досліджень, регіональному співробітництву.

Детальніше: https://bit.ly/3aM2Wv8, https://bit.ly/3DODf9u, https://bit.ly/3lPbTds

Фото: Еразмус+

2021-10-13

Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС.

Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.

Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».

Детальніше: https://bit.ly/3FMRb5S, https://bit.ly/3DEYmuZ

Фото: МОН

2021-10-12

Літературну премія «Книга року BBC»

BBC News Україна визначила списки претендентів на літературну премію «Книга року BBC» 2021 року.

BBC News Україна визначила списки претендентів на літературну премію «Книга року BBC» 2021 року.

Щорічна літературна премія «Книга року ВВС» відзначає найкращі художні твори та есе українською мовою в трьох номінаціях: Книга року BBC, Книга року BBC-Есеїстика та Дитяча книга року BBC. Для участі у конкурсі були відібрані видання творів українською мовою за наступними критеріями: якість твору; оригінальність, уява та креативність; уміння автора розповісти історію, захопити читача та утримати його увагу.

Цього року редакція BBC News Україна разом із журі до списку претендентів відібрала 39 видань у трьох категоріях із понад 130, які були подані на конкурс, а саме: Книга року BBC-2021 – 16 видань, Книга року BBC-Есеїстика-2021 – 11 видань, Дитяча книга року BBC-2021 – 12 видань. На наступному етапі відбір здійснюватиметься членами журі, твори мають отримати беззастережну підтримку принаймні одного з членів журі, а з них більшістю голосів оберуть переможця у кожній номінації.

Також передбачена читацька премія, яку отримає автор найкращої рецензії.

Конкурс проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку. Його результати будуть відомі у грудні 2021 року.

Детальніше: https://bbc.in/3lCqDvU, https://bbc.in/3oWQLnr, https://bbc.in/3mY0nfc

Фото: ВВС

2021-10-12

Top Universities for Blockchain by Coindesk 2021

Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».

До першого видання були включені лише університети США, тоді як цьогорічний рейтинг охоплює 230 закладів вищої освіти з усього світу, представлених у першій сотні таких світових рейтингів, як THE, QS, Shanghai та US News.

Методологія визначення рейтингу базується на п’яти наступних групах показників:
– курси, результати досліджень, пропозиції з блокчейну у студентських містечках;
– результати працевлаштування та галузеві досягнення;
– академічна репутація та вартість відвідування;
– академічні та дослідницькі інвестиції;
– загальна академічна репутація.

Перше місце у рейтингу посів національний університет Сінгапуру. Інші азійські університети також продемонстрували високі результати – 6-те, 8-е, 9-те місце.

У першу десятку рейтингу входять:
– Національний університет Сінгапуру;
– Королівський технологічний інститут в Мельбурні (Австралія);
– Каліфорнійський університет в Берклі (США);
– Цюріхський університет (Швейцарія);
– Массачусетський технологічний інститут (США);
– Гонконгський політехнічний університет;
– Університетський коледж Лондона (Великобританія);
– Університет Цинхуа (Китай);
– Китайський університет Гонконгу;
– Швейцарська вища технічна школа (Цюріх, Швейцарія).

Детальніше: https://www.lh-crypto.biz/reviews/tools/coindesk.html/, https://bit.ly/3DDBzQa, https://bit.ly/3BGbEXx

2021-10-12

Перспективи регуляторної політики ОЕСР на 2021 рік

Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.

Важливими інструментами державної політики є закони та нормативні акти, котрі регулюють повсякденне життя підприємств і громадян. Пандемія COVID-19 продемонструвала вирішальну роль регулювання в економіці та суспільстві, але також виявила недоліки у внутрішньодержавному та міжнародному нормотворенні, які призвели до значних втрат.

На фоні глобальної медико-економічної кризи управління глобальним надбанням являє собою цілком реальну проблему. Погіршення довіри до урядів, експертів і фактичних даних утруднює досягнення консенсусу у виробленні політики. У той же час підсилився тиск на користь більш швидкого прийняття рішень, які допомогли б вирішувати реальні економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Видання надає унікальні відомості про те, як саме різні країни підходять до розроблення, дотримання та перегляду нормативних положень, а також щодо напрямків, де вони можуть найкращим чином зосередити свої зусилля. У документі аналізуються гнучкі та новаторські підходи до створення правил – нормативні «пісочниці», поведінкові ідеї, регулювання, засноване на результатах, статистичних даних і ризиках.

В умовах необхідності боротьби зі змінами клімату, прискорення інновацій та ефективного управління взаємозв’язаними глобальними ризиками, стає надзвичайно гострою потреба у надійних, заснованих на фактах, скоординованих на міжнародному рівні, добре реалізованих адміністративних / нормативних актах. Саме цим питанням і присвячена дана публікація.

Детальніше: https://bit.ly/3ABp1XL, https://bit.ly/3pebC5K, https://doi.org/10.1787/38b0fdb1-en

Фото: скріншот

2021-10-12