Відповідно до розпорядження Президії НАН України від 25.03.2019 №195 «Про підсумки виконання проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України та організацію чергового конкурсу проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України» Комісія по роботі з науковою молоддю НАН України оголосила конкурс проектів НДР молодих учених НАН України на 2019-2020 роки.

Детальніше – http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx…

2019-04-20

МОН змінює порядок атестації наукових працівників – він буде більш демократичним та об’єктивним. Вчених оцінюватимуть за конкретними показниками, з’являються «запобіжники» щодо впливу на атестацію керівника установи та безпосереднього керівника науковця, стають жорсткішими вимоги до академіків.

Відповідна постанова була прийнята 3 квітня 2019 року під час засідання Кабінету Міністрів України.

«Зміни, які ми зараз приймаємо, назріли давно. В руках керівників установ в процесі атестації наукових працівників було зосереджено забагато повноважень, що робило вчених залежними від думки та ставлення однієї людини. Така монополія є неприпустимою. Тому ми передали частину цих повноважень вченій раді установи», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вчені ради тепер долучені до визначення складу атестаційних комісій, затверджують результат атестації, встановлюють періодичність атестації для кожної посади (3, 4 або 5 років), а також затверджують для кожної наукової посади атестаційну форму.

Важливо, що віднині є чіткі критерії, які мають бути обов’язково відображені в цій формі, – попри галузь, тип посади, відомчу належність. Це, зокрема, якість наукових результатів (публікації, патенти, участь в проектах), викладацька діяльність, національна та міжнародна співпраця, підвищення кваліфікації, мобільність, популяризація науки тощо. Вперше виставлена єдина для всіх, конкретна рамка показників для оцінки роботи науковця – керівник більше не зможе прописувати їх на свій розсуд. Всі вимоги також мають піддаватися документальному підтвердженню.

Положення суттєво зменшує залежність результатів атестації науковця не лише від керівника установи, а й від його безпосереднього керівника. Так, раніше він мав погоджувати атестаційну форму та звіт працівника. Відтепер формат погодження змінено на ознайомлення, щоб навіть у разі конфлікту між вченим та його безпосереднім керівником атестаційна справа мала змогу дійти до розгляду атестаційної комісії.

Інша актуальна зміна стосується переліку осіб, які не підлягають атестації. Зокрема, прибрані «привілеї» для академіків та членів-кореспондентів, які займають наукові посади. Раніше ж вони могли уникати атестації, посилаючись лише на свій поважний статус.

Детальніше: https://bit.ly/2FKi2Bi, – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2019-%D0%BF

2019-04-18

У МОН запустили експеримент: ті здобувачі ступеня доктора філософії, що навчаються вже за новими PhD-програмами, зможуть захищатися в спеціально створених під це разових вчених радах. 

Ця процедура має низку важливих змін порівняно з нинішньою атестацією кандидатів наук. Це стосується і самого порядку захисту, і вимог до здобувачів та членів рад, їхньої роботи тощо. Водночас, багато уваги приділяється й питанням дотримання принципів академічної доброчесності, адже не секрет, що зараз Україна переживає певну кризу в цьому питанні», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.

Зокрема, визначено, що порушенням академічної доброчесності є не тільки плагіат, тобто наявність запозичень без посилань на джерело, а й самоплагіат, фабрикації та фальсифікації. Якщо такі порушення виявлять, то здобувач не отримає ступінь доктора філософії і буде позбавлений права повторно захищати цю ж дисертацію.

Важливо також, що якщо плагіат буде виявлений не вченою радою, а вже на етапі розгляду її рішення атестаційною колегією МОН, то наукового керівника можуть на 2 роки позбавити права брати участь у підготовці здобувачів, а голову та членів ради – на 2 роки брати участь в атестації здобувачів.

Окрім того, що захист дисертації має бути публічним та записуватися на аудіо (як є зараз), для експерименту з атестації докторів філософії впроваджується ще й відеофіксація захисту. Запис має розміщуватися на сайті вишу або наукової установи не пізніше, ніж на наступний робочий день після засідання. У відкритому доступі він повинен зберігатися не менше 3 місяців від набрання чинності наказу про видачу диплома доктора філософії.

Під час засідання Ради проректорів в.о. заступника директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН Михайло Голубєв також докладно розказав про інші особливості реалізації експерименту з присудження доктора філософії.

Постанова Уряду, яка дала старт експерименту, була прийнята 6 березня 2019 року. Передусім разові вчені ради відрізнятимуться від постійно діючих тим, що створюватимуться безпосередньо для розгляду конкретної роботи. 

Детальніше: https://www.facebook.com/UAMON/videos/567838443715510/,
https://mon.gov.ua/…/%D0%9D%D…/2019/03/28/eksperimentphd.pdf

2019-04-17

Українських науковців та дослідників запрошують подати заявку на конкурс Green Talents. Відібрані кандидати зможуть, зокрема, долучитися до щорічного наукового форуму, який присвятять досягненню цілей сталого розвитку. Захід відбудеться у Берліні за участі провідних наукових експертів.

Податися на конкурс можуть магістранти, аспіранти, докторанти і постдоки, а також молоді фахівці, які пропрацювали за фахом не більше 3-х років (без урахування досвіду роботи під час навчання). Крім того, кандидати повинні володіти англійською мовою на високому рівні (вище середнього). Заявки не прийматимуться від громадян Німеччини або осіб, які постійно проживають в цій країні.

Заявки приймають до 22 травня 2019 року.

Детальніше – www.greentalents.de

2019-04-16

10 квітня 2019 року у приміщенні Верховної Ради України відбулись парламентські слухання на тему: «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки». 

Їх мета – обговорення ключових проблем у сфері освіти і науки, розв’язання яких забезпечить збалансований розвиток і збереження людського капіталу в Україні, ефективне використання інтелектуального потенціалу та сприятиме створенню конкурентоспроможної ринкової економіки.

У структурі національного багатства багатьох розвинених країн домінує людський капітал, який складає від 2/3 до 3/4 від загальної величини національного багатства. Тому актуальність і важливість розгляду вищезазначеного питання полягає в необхідності збереження та розвитку людського капіталу як стратегічного ресурсу та основного фактора економічного зростання, який би забезпечив збалансований розвиток України, економічний прорив та довгострокові конкурентні переваги.

Основними важелями впливу на розвиток людського капіталу можна вважати науку, освіту, охорону здоров’я та їх зв’язок зі створенням загальноекономічного добробуту народу або держави. Вкрай важливе і особливе місце у формуванні та розвитку людського капіталу посідає наука та інновації, які залучені у процеси самореалізації вже сформованого людського капіталу для забезпечення економічного зростання та системного розвитку всіх сфер життєдіяльності людини, суспільства і держави.

Позиціювання України в міжнародних рейтингах свідчить, що наявність освіченого працездатного людського ресурсу залишається конкурентною перевагою національної економіки, а стан його використання та збалансований розвиток є визначальним фактором посилення її інноваційної спроможності. Проте, Україна неефективно використовує свій освітній, інноваційний та науковий потенціал для економічного зростання та забезпечення конкурентоспроможності на регіональному (субрегіональному) і глобальному рівнях.

Незважаючи на значну кількість нормативно-правових актів, що регламентують освітню, наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, державна політика України щодо розвитку та використання людського капіталу взагалі, та, особливо у цих сферах наразі є недостатньо визначеною. Крім того, нагальною залишається проблема визначення пріоритетів розвитку суспільства і держави, формування ефективної системи стратегічного планування в Україні та державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності.

До участі в роботі слухань запрошені народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій і обласних рад, Національної академії наук України, національних галузевих академій науки, закладів освіти та наукових установ, роботодавців, громадських освітянських і студентських організацій.

Детальніше: http://kno.rada.gov.ua/news/main_news/75308.html, http://kno.rada.gov.ua/…/Parl_K…/Parl_slukh/8_skl/75312.html

2019-04-15