На сайті Grammarly опубліковані поради щодо написання плану дослідження.

Такий план являє собою допоміжний документ підготовки до виконання наукової роботи. Він містить перелік тем і питань, які мають бути розглянуті. Основна його мета – структурувати уявлення про тему дослідження. У публікації розглядаються окремі види планів (алфавітно-цифровий, повнотекстовий, десятковий). Наводяться 7 кроків, яких слід дотримуватися під час написання наукової роботи: визначити ключові тези та зібрати джерела; скласти список усіх тем, підтем і питань, які необхідно охопити; вибрати найкращий тип плану та визначити завдання; продумати структуру та послідовність роботи; створити основу для плану; додати більше деталей; переглядати, щоб покращити структуру. Необхідно також переконатись, що усі теми представлені в оптимальній послідовності, переглянути власні нотатки, складені під час роботи з літературою. І якщо план вийшов вичерпним, повним і оптимальним, можна почати наукову роботу.

Детальніше: https://bit.ly/3NPQY64, https://bit.ly/3Ul1CV8

Кабінет Міністрів України з метою збереження унікальних наукових об’єктів, які мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки, надав статус національного надбання 8-ми унікальним науковим об’єктам.

Відповідна постанова від 4 листопада 2022 р. № 1243 розміщена на урядовому порталі. До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, внесено: Навчально-науково-випробувальну лабораторію швидкісних автомобілів імені В.К. Нікітіна Харківського національного автомобільно-дорожнього університету; Гербарій державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України»; Колекцію фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка; Геологічний ландшафт та рослинно-тваринний комплекс Канівських дислокацій у межах Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Лабораторний комплекс дослідних установок для проведення експериментів в умовах високих газо- та гідростатичних тисків та температур Інституту магнетизму НАН України та МОН; Комплекс для вимірювання теплового розширення твердих наноструктурних матеріалів та кріокристалів при низьких та наднизьких температурах Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна Національної академії наук України; Колекцію рідкісних та зникаючих видів рослин степових екосистем України Криворізького ботанічного саду НАН України; Колекцію промислово цінних культур мікроорганізмів для біологізації землеробства Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» Національної академії аграрних наук України. Збереження унікальних наукових об’єктів є пріоритетним завданням держави, адже їхня втрата може мати серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3hjq36D, https://bit.ly/3t5zN7g

На сторінці блогу Udemy опубліковано статтю Меліси Судзуно «Як уникнути упередженості при керуванні гібридними командами».

Більшість менеджерів розуміють, що вони мають ставитись до усіх співробітників однаково, і вважають, що так і роблять, незалежно від того, працюють ті віддалено чи в одному офісі. Але вони зазвичай ненавмисно на практиці мають упередженість у взаємодії з віддаленими співробітниками. Автор наводить фактичні дані на підтвердження своєї теорії та звертає увагу на поради Хасана Османа. Останній радить керівникам уникати дворівневої системи, в якій співробітники на місцях отримують додаткову увагу, а віддалені співробітники почуваються виключеними; створювати віддалену культуру; виконувати гібридну роботу правильно – відстежувати та спілкуватись; ефективно проводити гібридні наради; робити себе доступним; не допускати виникнення інформаційних бункерів. На думку автора, гібридна робота вже нікуди не подінеться. Коли є вибір, 83% працівників кажуть, що віддають перевагу гібридній моделі. На нинішньому складному ринку талантів працівники знають: якщо їхня компанія не хоче виявляти гнучкість у цьому питанні, вони можуть легко знайти іншого роботодавця, який буде до цього готовий.

Детальніше: https://bit.ly/3WNG6dm

Проєкт OPTIMA у партнерстві з Національним агентством з якості вищої освіти запрошує взяти участь в опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Метою опитування є дослідження ставлення українського студентства й академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності та відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти. Участь в опитуванні є добровільною та анонімною. Його результати у вигляді масиву зібраних даних та їх узагальнення, будуть опубліковані у відкритому доступі. Проєкт фінансується за підтримки програми Erasmus+ Європейського Союзу. Долучитись до опитування можна до 27 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3UaVr5Q, https://bit.ly/3WIP8YW, https://bit.ly/3UJXxtr

Академічна ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» оголосила конкурс стипендій для міжнародно визнаних дослідників, готових брати участь у мережі швейцарсько-українських дослідницьких проєктів.

Їм пропонується курс, пов’язаний з Україною, у Базельському університеті. Основний робочий фокус URIS в осінньому семестрі 2022 року та весняному семестрі 2023 року – Україна та Європа у перехідний період. Претендувати на стипендію можуть науковці, які працюють над питаннями міжрегіонального виміру та готові проживати у Базелі упродовж усього терміну стипендії (6 місяців: серпень 2023–січень 2024 та лютий 2024–липень 2024). Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 листопада 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3NPeGj2, https://bit.ly/3Tmna2n, https://bit.ly/3fNgQmC, https://bit.ly/3UDqln9

1 грудня 2022 року відбудеться Європейський освітній саміт: «Яскраві молоді уми».

Захід покликаний привернути увагу до ролі молоді у формуванні майбутнього розвитку освіти в Європі. Під час саміту планується обговорити напрямки удосконалення сектору освіти; питання інклюзії освіти та навчання, щоб кожен міг повністю розкрити свій потенціал; інвестування в якісну та інклюзивну освіту; роль освіти у втіленні «Європейської зеленої угоди»; навчання молодих людей зеленим та цифровим навичкам, необхідним для сталих інновацій. Організатор – Європейська Комісія.

Детальніше: https://bit.ly/3AlSWpF, https://bit.ly/3zVqlqY, https://bit.ly/3UzTO1k