ЗВІТ ОЕСР: ЦИФРОВА ВИЩА ОСВІТА
.
Search results found:
posts - 3484
pages - 349
На сайті Times Higher Education опубліковано стаття Найджела Тріфта «Чому британські університети не бачать свого майбутнього?».
У ній наголошується: якщо сектор вищої освіти хоче впоратися з екзистенційними загрозами, він має заново відкрити для себе свій практичний ідеалізм. Автор пропонує розглянути шляхи розвитку британських університетів, говорить про необхідність для них виробляти власні відповіді на актуальні виклики. Він наголошує, що звинувачення у проблемах університетів Великої Британії зовнішніх гравців, зокрема – уряду, не має сенсу та формулює власне бачення щодо майбутнього розвитку університетської освіти. Зокрема, необхідно оптимізувати співробітництво університетів у галузі проведення досліджень, а не збільшувати кількість студентів; потрібно модернізувати підхід до такої структури, як студентський офіс (не він, а бізнес-департамент має опікуватись дослідницькими університетами); треба скоротити щорічну міграцію студентів; бажано надати університетам можливість отримувати 100-відсоткові накладні витрати на дослідження. Автор закликає усіх зацікавлених подавати свої ідеї, а також до конструктивної критики та обговорення пропозицій. Це, на його думку, відкриє перспективи та поверне університети до практичного ідеалізму, який зараз просто необхідний.
Детальніше: https://bit.ly/3W8Ddmj, https://bit.ly/3Fr8uex
Верховна Рада прийняла закон «Про Національну програму інформатизації».
Він визначає пріоритетні напрямки та стратегію реалізації державної політики у сфері інформатизації: забезпечення інфраструктурних потреб розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднаних територіальних громад, сприяння соціально-економічній, екологічній, науково-технічній, оборонній, національно-культурній діяльності. Документ охоплює питання інформаційних та цифрових технологій у державному управлінні та суспільно-економічних відносинах, подолання цифрової нерівності, безпеки інформаційної діяльності та кіберзахисту, що в сукупності має сприяти інтеграції України у світовий інформаційний простір. Закон набуде чинності 1 березня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/3OXm38N, https://bit.ly/3P0oxmE
Асоціація фінансування інноваційних і дослідницьких мереж «COST» оголосила про конкурс ініціатив у сфері науки і техніки для розвитку пан’європейської співпраці.
Пропозиції мають бути націлені на просування та розвиток наукових, технологічних, економічних, культурних, соціальних знань, причому мульти- та міждисциплінарні пропозиції особливо вітаються. Планується обрати до 70 нових заходів мережі «COST». Детальна інформація про конкурс та відповідні інструкції оприлюднені на відповідному порталі. Заявки на участь у конкурсі можна подавати до 25 жовтня 2023 року.
Детальніше: https://bit.ly/3BbnwT3, https://bit.ly/3gTr8Cw, https://bit.ly/3B8tPH0, https://bit.ly/3UuGqLG
Визначено лауреатів премії Президента України для молодих учених 2022 року.
Відповідний Указ Президента України від 30 листопада 2022 року №809/2022 розміщено на офіційному порталі Президента. Цього року відзначені автори 32 наукових робіт, які містять видатні досягнення у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, сприяють розвитку науки, суспільному прогресу та утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Щороку присуджується до сорока премій у розмірі 40 тис. грн кожна, у т.ч. до двадцяти – молодим ученим.
Детальніше: https://bit.ly/3updTfR, https://bit.ly/3F0y2xF, https://bit.ly/3Bb6Bjv
Масачусетський технологічний інститут (МІТ) оголосив конкурс ідей для вирішення клінічних проблем.
Він покликаний залучити розробників, здатних вирішувати механічні, електричні або комбіновані завдання в рамках курсу «Дизайн медичного приладу / Medical Device Design». Організатор розгляне заявки від українських клініцистів і лікарень щодо ідей медичних приладів, які зараз потрібні Україні, – тих, яких немає в наявності або тих, існуючі варіанти яких занадто дорого коштують. Раніше МІТ проводив подібні конкурси, де розглядались проекти хірургічних інструментів, терапевтичних пристроїв, настільних симуляторів для дослідницького використання тощо. Заявку на участь у нинішньому конкурсі можна подати до 6 січня 2023 року.
Детальніше https://bit.ly/3HaSe2K, https://bit.ly/3Ba05tq, https://bit.ly/3VTdiPo, https://bit.ly/3VuBdVx
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання даних як активу: структура, методи та попередні оцінки» із серії «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що дані генерують приріст ефективності, але нерівномірно розподіляються між фірмами та домогосподарствами, а стан ринку та економічні показники більшості країн з розвиненою економікою пов’язані з широкими використанням даних. Щоб з’ясувати природу сучасної цифрової економіки, експерти розглянули питання зростання використання оцифрованої інформації. Дані концептуалізуються як нематеріальний актив, чинник, який традиційно ігнорувався або лише частково враховувався у макроекономічній та фінансовій статистиці. Пропонується розглядати дані як нематеріальний актив, що робить свій внесок у виробництво. Зроблено огляд методів вимірювання даних, проведена попередня оцінка активів даних для найповнішого охоплення знань, що генеруються при використанні даних. Їх узгоджено з даними національних рахунків на галузевому рівні, а також з показниками нематеріальних активів, розроблених EUKLEMS-INTANProd.1
Детальніше: https://bit.ly/3FrGMOW, https://bit.ly/3uliPlZ, https://doi.org/10.1787/b840fb01-en
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як зробити навчання цікавішим».
Ресурс містить поради викладачів з усього світу щодо викладання та навчання. Наразі існує величезна кількість способів донести знання до студентів: від гейміфікації та вікторин до підкастів та відео у соціальних мережах. Але дослідження показують, що люди навчаються найкраще, коли вони активно залучені. Зібрана Times Higher Education колекція пропонує поради щодо того, як розпалити цікавість учнів в аудиторії і при цьому не перетнути межу, яка відділяє педагога від артиста. Добірка містить інформацію про те, як подолати нудьгу, які унікальні засоби навчання можна використовувати в аудиторії, чи доречний гумор тощо.
Детальніше: https://bit.ly/3iwoUJI
Європейська Комісія оголосила про створення Learning Lab – Навчальної лабораторії з інвестування в якісну освіту та навчання, яка покликана надавати підтримку у прийнятті ефективних, результативних і заснованих на фактичних даних управлінських рішень щодо фінансування освіти.
Learning Lab сприятиме використанню практик оцінювання освітньої політики в ЄС, що у кінцевому рахунку має призвести до покращення результатів навчання та досягнення справедливості в освіті. Передбачено, що лабораторія виконуватиме наступні функції: підтримка політиків та оцінювачів знаннями, інструментами, методами та ресурсами, щоб зробити державні витрати на освіту та навчання економічно ефективними; заохочення науково обґрунтованого підходу до розроблення та впровадження кращої політики в освіті; сприяння оцінці освітньої політики, адаптованої до конкретних місцевих, регіональних і національних потреб; заохочення вироблення максимально ефективної політики. Приєднатись лабораторії можна за двома типами діяльності: навчання й обмін досвідом та індивідуальна технічна підтримка.
Детальніше: https://bit.ly/3XRNTXP, https://bit.ly/3XOqwi3, https://bit.ly/3OTyDFU, https://bit.ly/3VMRvIO