National Repository of Academic Texts

Як зробити IT-освіту якісною та конкурентоспроможною? Погляд університетів та індустрії

3 червня 2020 року GlobalLogic Ukraine запрошує долучитись до панельної онлайн-дискусії на тему «Як зробити IT-освіту якісною та конкурентоспроможною?».

Під час заходу планується обговорити актуальні питання співпраці бізнесу та університетів, необхідні для прогресу спільні кроки, які дозволять зробити освіту більш якісною, а отримані студентами знання – конкурентоспроможними. Будуть розглянуті успішні приклади співпраці IT-індустрії та університетів; проаналізовані напрями, де необхідне поглиблення такої співпраці; обговорені прийнятні формати взаємодії IT-бізнесу, університетів та держави.

Спікери:

– Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку IT;

– Віталій Кухарський, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського національного університету імені Івана Франка;

– Андрій Глібовець, декан факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія»;

– Андрій Яворський, віце-президент зі стратегії та технологій GlobalLogic.

Модератор – Євген Сакало, керівник університетської програми GlobalLogic Ukraine.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://www.globallogic.com/ua/about/news/panel-discussion-2/

2020-05-26

Новини цифрового світу: Кібербезпека та освіта для всіх

26 травня 2020 року Міністерство цифрової трансформації разом із компанією з кібербезпеки 10Guards та компанією Moneyveo презентували новий освітній серіал «Кіберняні» на «Дія.Цифрова освіта». Освітній серіал розповідає про те, як перевірити, чи не отримав хтось незаконно ваші паролі; як правильно налаштувати домашній Wi-Fi роутер чи 4G модем; як вберегтися від вірусу шифрувальника; що робити у випадку втрати смартфону.

Також у цей день Мінцифра, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, Інтернет-Асоціація України та Громадська організація «Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація» підписали чотирьохсторонній Меморандум про удосконалення цифрової освіти населення. З текстом Меморандуму можна буде ознайомитись пізніше на сайті Мінцифри.

Детальніше: https://bit.ly/2X0cQD4, https://bit.ly/3ehjJWz, https://www.youtube.com/watch?v=hWRpetuts3o

Фото: Мінцифра

2020-05-26

Щодо єдиного інформаційно-аналітичного центру з вивчення інфекційних хвороб та патогенів

В Україні має бути створений єдиний інформаційно-аналітичний центр із вивчення інфекційних хвороб та патогенів, які їх спричиняють.

Створення такого центру здійснюється відповідно до рішення РНБО України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яке уведено в дію Указом Президента України №87.

Важливе значення має проведення комплексних науково-дослідних робіт щодо вивчення інфекційних хвороб та патогенів, які їх спричиняють, у контексті забезпечення біологічної безпеки держави. Існує необхідність координації обміну відповідною інформацією між вітчизняними лабораторіями мікробіологічного профілю та створення єдиної інформаційної бази. Зараз фахівці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України вивчають поширення коронавірусної інфекції та світовий досвід боротьби з Covid-19, ними першими в Україні були розроблені вітчизняні тест-системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з виявлення коронавірусної інфекції. Колектив Інституту, проаналізувавши досвід застосування цих тест-систем, готовий розпочати розробку нових комплексних тест-систем, які будуть максимально простими у використанні. Також потрібно відстежувати динаміку еволюції та мутацій коронавірусу SARS-CoV-2.

Детальніше: https://bit.ly/36usEkG

2020-05-26

Світовий рейтинг університетів «QS World University Rankings»

Лідерами серед університетів світу за рейтингом «QS World University Rankings», що входить до трійки найпопулярніших рейтингів світу, стали університети США та Великобританії: Массачусетський технологічний університет, університети Стенфорда і Гарварда, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет.

В Україні лідерами цього рейтингу у 2020 році стали:

– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;

– Сумський державний університет і Національний університет «Львівська політехніка».

Рейтинг «QS World University Rankings» складається на основі п’яти показників, які дозволяють оцінити:

– академічну репутацію;

– репутацію серед роботодавців;

– співвідношення чисельності викладачів та студентів;

– цитування університетських публікацій;

– співвідношення іноземних викладачів та іноземних студентів.

Усі бажаючі на сайті укладача рейтингу можуть ознайомитись із короткою інструкцією щодо його складання та отримати актуальну інформацію про позиції університетів будь-якого регіону світу.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2020, https://bit.ly/2TzUW8f, https://bit.ly/3embZTe

2020-05-26

Стан спільноти молодих учених: опитування

Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України спільно з виконавцями проєкту «Реалізація потенціалу молодих учених в інтеграції науки, бізнесу, освіти» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана пропонують взяти участь у соціологічному опитуванні.

Опитування анонімне. Воно проводиться з метою визначення реального стану спільноти молодих учених. На основі ретельного аналізу отриманих результатів планується розроблення рекомендацій щодо розвитку потенціалу молодих науковців та їх більш активного включення до наукової, освітньої сфери та бізнесу.

Детальніше: https://bit.ly/2WaiqCz

2020-05-26

ADIMA. Новий інструмент від ОЕСР

ОЕСР розробляє нову базу даних – Аналітичну бази даних по окремих транснаціональних корпораціях та їх філіях (ADIMA), яка формується на основі відкритих джерел великих даних. Саме big data, як підкреслюють розробники, можуть дати нове уявлення про окремі корпорації та їхні глобальні профілі.

Використовуючи цей інструмент, будь-хто може дізнатись, як пандемія коронавірусу COVID-19 впливає на транснаціональні компанії. Для цього достатньо обрати потрібну назву з 500 доступних. Інфографіка надається користувачу у режимі реального часу. Використання ADIMA даних Google Trends допомагає отримати актуальні відомості усім зацікавленим фахівцям, підприємцям, дослідникам, спрощує аналітичну роботу.

Детальніше: http://www.oecd.org/sdd/its/measuring-multinational-enterprises.htm?utm_source=Adestra&utm_medium=email&utm_content=ADIMA&utm_campaign=Stats%20Flash%2C%20May%202020&utm_term=demo, http://www.oecd.org/sdd/its/ADIMA-Methodology.pdf, http://www.oecd.org/sdd/its/OECD-ADIMA-500-Google-trends-monitor.xlsx

2020-05-25

Чи популярні у науковців та освітян України бази даних Web of Science та Scopus

Державна наукова-технічна бібліотека опублікувала результати аналізу використання вітчизняними закладами вищої освіти та науковими установами України доступу до баз даних Web of Science і Scopus з січня 2019 по березень 2020 року, а також платформи SpringerLink за чотири місяці 2020 року.

За даними ДНТБ, інтерес до міжнародних наукометричних баз за цей період збільшився майже утричі – з 30 тис. пошукових запитів до 80 тис. при майже однаковій затребуваності як Web of Science, так і Scopus.

Разом із тим виявилось, що науковці та освітяни більше зацікавлені у доступі до повнотекстових версій наукових документів, ніж реферативних баз та бібліометричних показників. Адже за результатами доступу до порталу SpringerLink було скачано 121,3 тис. документів (наукових статей та книг).

У звіті названі інституції, які належать до найбільш та найменш активних користувачів зазначених ресурсів. Зокрема, доступом до Scopus найбільше всього користувались Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка, до Web of Science – УкрІНТЕІ.

Короткий звіт та детальний масив вихідної інформації для аналізу розміщені у відкритому доступі на сайті ДНТБ.

Детальніше: https://bit.ly/2TwvujZ, https://dntb.gov.ua/news/scopus_wos_springer

Фото: ДНТБ

2020-05-25

НАЗЯВО рекомендує: Освітній портал

Міжнародною асоціацією агенцій із забезпечення якості вищої освіти (INQAAHE), – міжнародною організацією, яка об’єднує понад 300 учасників, започатковано тематичний навчальний центр у формі інтернет платформи з відповідним контентом.

Усі бажаючі можуть долучитись до понад 20 безкоштовних курсів із підвищення кваліфікації з питань розвитку кар’єри, комунікацій, творчого мислення. Серед них курси самооцінювання, моделей спілкування, організації зворотного зв’язку, технік вирішення проблем тощо.

Також на платформі представлені і платні курси різного спрямування.

Детальніше: https://bit.ly/2X4z0Ex, https://bit.ly/36y6huD

2020-05-25

Національна онлайн-школа для підприємців

Міністерство цифрової трансформації України у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), членом Групи Світового банку (World Bank Group) готується до запуску Національної онлайн-школи для підприємців на веб-порталі «Дія.Бізнес».

Щоб підготувати якісні матеріали з фокусом на теми, які найбільше цікавлять підприємців, найближчим часом буде проведене опитування представників малого і середнього підприємництва.

Запланована підготовка серії безкоштовних освітніх програм для підприємців з метою розвитку їх навичок. Один із перших навчальних курсів – про фінансову грамотність. Курс складатиметься з освітніх серіалів, корисних навчальних матеріалів та тестування. Кожен, хто успішно пройде навчання, отримає сертифікат.

Детальніше: https://bit.ly/financial_literacy_poll

2020-05-25

Ринок праці при переході до циркулярної економіки

Політика ефективності використання ресурсів та циркулярної економіки спрямована на зниження інтенсивності використання ресурсів та зменшення тим самим впливу на навколишнє середовище.

Окрім екологічних вигод, які очікуються від цієї політики, часто підкреслюються потенційні вигоди від зайнятості, які пов’язані з очікуваними структурними змінами в економіці, зокрема – щодо матеріаломістких та трудомістких видів діяльності. Однак розмір ефекту від зміни зайнятості за таких умов досі залишається невизначеним і фахівці сходяться на тому, що його важко оцінити. Дослідження, опубліковане ОЕСР з цього приводу, розкриває наслідки такої політики.

Детальніше: https://bit.ly/3bWn5fO

2020-05-23